До Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

З 1 до 9 травня представлено книжкову виставку "Друга світова: українська історична пам'ять"

8 травня відбулась година спілкування "Ми добре знаємо ціну війні".

 

Верховна Рада України на засіданні 29 травня 2023 року ухвалила закон №9278 про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років.

Друга світова війна є найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 млн людей). В історії України, територія якої була одним з основних полів битви, ця війна стала болючою раною – загинуло понад вісім мільйонів наших співвітчизників – воїнів та мирних жителів. Їх внесок у спільну перемогу над нацизмом є надзвичайно вагомим і неоціненним.

Для українців є обов’язком пам’ятати, ціною яких величезних втрат здобуто перемогу над нацизмом.

У європейських державах ця перемога щороку відзначається 8 травня в день капітуляції нацистської Німеччини – вшануванням пам’яті полеглих у Другій світовій війні. З огляду на зазначене та з метою відновлення історичної правди та справедливості Україна як невід’ємна частина великої європейської родини має відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років разом з усією Європою і всім цивілізованим демократичним світом саме 8 травня.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних.

На початку Другої світової війни український народ не мав незалежної держави та був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти й комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету у власних цілях та геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс. Єдиним українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних режимів. До таких організацій, зокрема, зараховують й Українську повстанську армію.

Сьогодні російська влада фактично зруйнувала систему міжнародних відносин, встановлену після Другої світової війни. Збройною агресією проти України вона розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки. У цьому РФ нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х років напередодні глобального конфлікту. А ми маємо нагадувати світові, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти напередодні Другої світової заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні міжнародна спільнота має змогу опиратися на той гіркий досвід та історичні уроки.

День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Однак тепер це – путінська Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом росіян». Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і зруйнувала мир у Європі.

Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Пропонуємо для віртуального ознайомлення такі матеріали книжкової виставки:

Трубайчук, А. Ф. Друга світова війна. - Київ: Наукова Думка, 1995. - 192 с.

В короткій історії Другої світової війни вперше в Україні подається систематизований виклад головних подій 1939-1945 рр.

Автор без ідеологічних зашорень попередніх років, спираючись на широке коло опублікованих джерел і матеріалів, подає правдивий перебіг воєнних дій, характеризуєокупаційний режим, встановлений на зайнятих нацистами та їхніми союзниками територіях, аналізує складові європейського руху Опору.

З музейного досьє. Кузьма Дерев`янко/НМІУДСВ. - Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016. - 48с.

На весь світ відомим його зробив лише один підпис - від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні. Потомок гайдамаків, родом з Угорщини, Кузьма Миколайович Дерев`янко народився за царського режиму, навчався в часи УНР, а професійний злет здійснив за правління більшовиків. Попри труднощі, репресії колишній селянин зумів стати талановитим розвідником, знавцем кількох іноземних мов, зокрема японської, військовим стратегом. 2 вересня 1954 року, ступивши під спалахами численних фотокамер на палубу лінкора "Міссурі", він разом із найвищим командуванням союзницьких армій підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

Новий довідник: Історія України. - Київ: ТОВ "КАЗКА", 2006. - 736 с.

Довідник подає відомості з історії нашої Вітчизни від найдавніших часів до сьогодення. Завдяки стислому, зрозумілому текстові та оригінальній структурі користувачі зможуть швидко знайти вичерпну відповідь на багато питань з історичної проблематики.

Боровик, М. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян/ Микола Боровик, Наталія Дробкова, Тетяна Пастушенко. - Київ: Саміт-книга, 2020.-352 с.

Ця книга про Київ і киян, в якій публікуються усні автобіографічні історії жителів міста, які були свідками Другої світової війни. Спогади записали студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках усноісторичного проєкту "Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання".

Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни.