3 грудня-Міжнародний день людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.

У бібліотеці з 1 до 10 грудня представлена інформаційна книжкова викладка "День мужніх і нескорених людей".

Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров`ям.

Пропонуємо ознайомитись з такими інформаційними матеріалами:

Степула Н. Петрик і фонтани/ текст Надія Степула; іл. О. Селищева. - Київ: Основи, 2019. - 32 с., іл.

Книжка розповідає про дитину з аутизмом. Що таке аутизм? Чому люди з аутизмом поводяться інакше? Як дружити з такими хлопчиком чи дівчинкою? - відповіді знайдете у цій книзі.

Бачинський А. 140 децибелів тиші/ Андрій Бачинський. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. - 128 с.

В автомобільній аварії юний музикант Сергій втрачає не тільки батьків, сестричку, але й слух. Він мусить навчитися по-новому спілкуватись з ровесниками в інтернаті, подолати зневіру і відчай, аби важка втрата не вбила в ньому повністю бажання жити. А також - вирватися зі злочинного кола і врятувати названу сестру від лиха...

Оксана Мастерз//Це зробила вона. - Київ: Видавництво, 2018. - С.101., іл.

Розповідь про паралімпійку Оксану Мастерз, яка народилася з ім`ям Оксана Бондарчук через 3 роки після вибуху в Чорнобилі. Мала по шість пальців на руках і ногах, а ліва нога була коротша за праву. Батьки не прийняли таку дитину, відмовились від неї. Дівчинці довелося жити в дитбудинку. Та одного разу в дитбудинок прилетіла лікарка з Америки, удочерила семирічну дівчинку і забрала із собою за океан.

Прийомна мама Гей Мастерз боролася за дівчинку. Оксана пережила декілька операцій. Їй ампутували обидві ноги й перебили кисті рук. У 13 років познайомилась зі спортом. І відтоді сорт став її життям.

На літніх Паралімпійських іграх 2012 Оксана виборола свою першу нагороду - бронзову медаль. На зимових Паралімпійських іграх 2014 року в Сочі завоювала срібло і бронзу в лижних перегонах.

"Тяжка праця, підтримка близьких і віра в себе - складові успіху. Я вірю, що, докладаючи зусиль, кожен може втілити свою мрію в життя", - стверджує Оксана Мастерз.

 Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму,   здоров`я, втілення мрій! 

26 листопада - День пам`яті жертв голодоморів

З 16 до 28 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам`ять "Коли Україну голодом вбивали..."

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.

Та це не перший злочин такого масштабу, який москва здійснює проти України. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим, попередник путінського рашизму, вчинив в Україні злочин геноциду – Голодомор. Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто вижив, скалічив. Пережиті жахіття залишили глибоку травму в кількох поколіннях українців. Унаслідок Голодомору активний, а тим більше масовий спротив радянському режиму було припинено.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.

Метою Росії було і є знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Геноциди – це інструмент досягнення мети.

Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору.

Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор (масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство), блокада (російські воєнні облоги: умисне та систематичне створення умов, що загрожують життю), депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Між інформаційними й пропагандистськими кампаніями періоду Голодомору та нинішньої російської агресії – найбільше спільного. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. І тоді, й нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду.

Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. 

(За матеріалами https://www.limanzosh4.com/post/інформаційні-матеріали-до-вшанування-пам-яті-жертв-голодомору-геноциду-українського-народу-2022)

Цьогорічне вшанування пам’яті жертв голодоморів проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пропонуємо ознайомитись з такими матеріалами книжкової виставки:

Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. - Київ: Наш час, 2007. - 424 с.

На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральні акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної "революції згори".

Голодомор 1932-1933 рр.//Палій Олександр. Короткий курс історії України.-Київ:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017.-С. 367-374.

Розділ цього видання присвячений стислому викладу причин і наслідків цієї страшної трагедії. Читачі можуть побачити фотосвідчення - діти - жертви трагедії, розкуркулення селян.

Голодомор: геноцид українського народу 1932-1933 рр/Український інститут національної пам'яті. - Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. - 25 с.

Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932-1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошуючи на її штучності. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України.. Тут широко використані документальні матеріали, свідчення очевидців.

Мак, Ольга. Каміння під косою: Повість.- Київ: Лелека, 2004. - 144 с.: іл.

У творі відомої письменниці з Канади Ольги Мак (1913-1998) йдеться про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні - неймовірну трагедію нашого народу.

Листопад, Антоніна. Біла молитва братика. - Київ: Веселка, 1993. - 24 с.

Прочитайте сповнені щемкого болю й зажури поетичні рядки письменниці з Луганщини Антоніни Листопад і задумайтесь над долею рідної України. Прочитайте і чистим серцем пом'яніть невинно убієнних...

Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

«Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»

До Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства"

З 21 до 30 листопада представлено інформаційну викладку "Діємо проти насильства!"

У сучасному світі поруч із добром та радістю вистачає місця для жорстокості та насильства.

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, для обізнаності суспільства і створення соціального простору, вільного від насильства.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Проведення акції «16 днів проти насильства» ініціював Перший всесвітній інститут жіночого лідерства 1991 року, нагадує Національна соціальна сервісна служба України.

Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1999 року, але відзначати його почали з 1981 року — як пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

Кияни, що постраждали від домашнього насильства, можуть звертатись телефоном на муніципальну гарячу лінію «Телефон довіри» за номером: 15-00 зі стаціонарного або 044-272-15-00 із мобільного.

Також можна особисто прийти до Центру гендерної рівності, протидії та запобігання насильству (вул. Іллєнка, 20). Також, якщо ви постраждали від домашнього насильства, звертайтеся до поліції за номером: 102.

Матеріали інформаційної викладки спонукають користувачів бібліотеки до аналізу власних дій, вчинків, переосмислення цінностей, сприяють вихованню в них людяності, відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків.

21 листопада-День Гідності і Свободи

З 10 до 21 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам`ять "Їх об`єднав Майдан".

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, заснований на честь початку двох революції – Помаранчевої в 2004 і Євромайдану в 2013. Це свято відзначається щорічно і було започатковано указом президента України в 2014 році.

Попри війну, Україна відзначатиме 9-у річницю Революції Гідності. Заходи розпочнуться з 15 листопада.

Про це на пресконференції повідомив генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

"Відзначення Дня Гідності та Свободи, 9-ї річниці Революції Гідності відбудеться, на жаль, в умовах війни… Теперішня війна – це новий Майдан, але вже в межах всієї країни… Цьогорічне відзначення відбувається в умовах масштабної агресії, але програма досить лаконічна та враховує нові реалії, повітряні тривоги та те, що значна частина учасників Революції сьогодні перебуває на фронті… Ключова теза цьогорічної кампанії полягає у тому, що Революція Гідності – це був перший переможний бій цієї війни", – заявив Ігор Пошивайло.

Гаслом 21 листопада цього року буде: "Вистояли на Майдані – переможемо у війні".

Міністерство інформаційної політики та культури готує ролик для телеканалів. Сама програма стартує вже 15 листопада, коли пройде публічна дискусія «Майдан, війна, свобода: еволюція суспільного спротиву», у якій візьме участь велика кількість активістів та громадських лідерів.

За його словами, 16 листопада буде відкрита нова виставка в галереї "Протестного мистецтва" на вулиці Липський у Києві. 17-18 листопада Музей організує четвертий науковий форум "Майдан та російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах". Відбудеться презентація історичного календаря "У поступі до свободи".

17 листопада запланована дискусія щодо перспектив розслідування справ Майдану в умовах повномасштабної війни, у якій візьмуть участь представники Офісу Генпрокурора, адвокати та представники родин Небесної Сотні.

19 листопада та 26 листопада пройдуть екскурсії місцями Революції Гідності.

21 листопада на Алеї Героїв Небесної Сотні відбудуться молебні та покладання квітів. Музей Революції Гідності з партнерами проведе виставку "Війна за ідентичність та культурний спротив". Ввечері в столиці відбудеться вшанування Героїв Небесної Сотні. 

(За матеріалами:  https://lb.ua/society/2022/11/14/535824_popri_viynu_ukraina_vidznachit_den.html)

Пропонуємо для віртуального ознайомлення такі матеріали:

Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.: упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Фоліо, 2015. - 206 с.: іл. - Укр. та рос. мовами.

Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше - своє життя - заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.

Герої цієї книги - звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні - заробітчани, науковці, підприємці. вчителі ... Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об'єднав їх, зробив побратимами та "воїнами світла".

Ця книга була написана заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українйів. Вона - німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

Наталя Гук. Євромайдан. Звичайні герої.-Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015.-144 с.

Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю,буденні дива. Але основа всіх подій єдина - прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова "неможливо".

Галина Кирпа. Мій тато став зіркою.-Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.- 36 с., іл.

Це зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею пастельками тополю аж до неба, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім недитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців.

А полеглий за правду тато світить їй з неба яскравою зіркою...

Щоденник Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 304 с. : іл.

У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв'ю зібрані Українським інститутом національної пам'яті у рамках проекту "Майдан: усна історія". До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб'єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам'яті про Майдан та його учасників.Для дослідників, учителів та всіх, хто цікавиться перебігом подій Революції Гідності.

Кобзар В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість/В. Ф. Кобзар.-Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016.-160 с.

Збірку складають сімнадцять новел і повість "Двадцять другого травня". У новелах ідеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини, переважно наших сучасників, коли мусиш зробити вибір, як діяти далі. Кілька новел тематично пов`язані з феноменом Революції гідності.

Майдан і Церква.- Київ.: Техніка, 2015.-656 с.: іл.

Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. Фокус зроблено на зборі та аналізі інформації про реакцію релігійних організацій України та їх лідерів на мирні протестні народні акції та спроби силового придушення волевиявлення народу. До збірки також ввійшли офіційні документи ВРЦіРО, окремих релігійних організацій, звернення та заклики релігійних лідерів до народу і до влади, неофіційні висловлювання та коментарі звичайних віруючих та їх пасторів, експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все - релігієзнавців, які покликані об'єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть духовного Майдану, зміст революції гідності, показати роль релігії і Церкви в становленні громадянського суспільства та сучасних соціально-політичних процесах.

Марчук Г. Вибороти долю/ Г. О. Марчук.-Київ: Видавництво "Фенікс", 2017.-256 С.

Книга написана в період з 2013 по 2015 роки. Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. Тут проходить ціла галерея жінок - сильних і красивих - здатних на велике всеперамагаюче кохання. Кожна з них виборює свою долю, жертвуючи багато чим, однак кожна залишається вірною тому призначенню, яке написав їй Господь. А ще - це книга про роль Майдану у житті кожного з нас. книга дуже болюча, як і наше сьогодення.

Пам'ятаємо! Переможемо!

16 листопада-Міжнародний день толерантності

З 10 до 17 листопада розгорнуто книжкову виставку "Привілей розумних та сильних".

Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.

Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду. У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського суспільства.

Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв.

Здатність терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.

У цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно стало символом толерантності та шанування різноманіття.

Навчання толерантності починається з дитячого віку, коли варто вчитись не просто бути "такими як всі", а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.

Саме цій важливій темі присвячені матеріали книжкової виставки.

Пропонуємо для віртуального ознайомлення такі видання:

Що важливо знати про нашу неоднаковість?// Я і Конституція/Лариса Денисенко, Олександр Ільків, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. - С.17-19.

У цьому розділі книги можна дізнатися про те, що всі люди різні. Але сила людей - у багатогранності, в рівних можливостях, у взаємоповазі і взаємодопомозі. Адже кожен з нас - унікальний. Саме тому світ навколо нас такий розмаїтий.

Сухомлинський В. О. Я розповім вам казку...Філософія для дітей/ Василь Сухомлинський; уклад. Сухомлинська О. В. - Харків: ВД "ШКОЛА", 2018. - 576 с.

Це видання - найповніша збірка творів видатного українського педагога, чудового вихователя Василя Сухомлинського. Він - автор чудових повчальних оповідань для наймолодших. Тонке відчуття світу дитини та проникнення в її психологію виявили у ньому справжній талант художника слова. Для нас завжди відкрите спілкування з дітьми в атмосфері уваги, доброзичливості, поваги і любові. Долучімося і всі ми, діти і дорослі, до цього чарівного світу.

Сковорода Г. С. Світ ловив мене, та не спіймав/ Григорій Сковорода. - Харків: Фоліо, 2006. - 607 с.

Толерантність яскраво простежується у ідеях гуманізму. І звертаючись до історії становлення і розвитку ідеї толерантності, не можна оминути таку яскраву і незвичайну постать в історії України, як філософ Г. С. Сковорода. Цю людину без перебільшення можна вважати совістю українського народу. Твори філософа з точки зору сучасного гуманістичного розуміння толерантності лежать в царині індивідуальної етики, у толерантності як невід`ємній складовій цілісної особистості. Саме толерантність має величезне значення для дотримання миру та злагоди в цивілізованому суспільстві.

Андреас Штайнгьофель. Середина світу: роман/ Андреас Штайнгьофель; переклад з нім. Ірини Загладько. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. - 432 с.

Сімнадцятирічний Філ намагається знайти своє місце серед вихору людських дивацтв. він шукає порозуміння з ексцентричною мамою та відлюдькуватою сестрою-близнючкою, мріє дізнатись бодай щось про свого батька, закохується у нового загадкового однокласника, досліджує "чорні дири" власної душі разом з найближчою подругою та змалечку чинить опір "маленьким людям" - жителям провінційного містечка, на краю якого хлопець живе у великому занедбаному маєтку. Це історії про все перше, раннє, несподіване, що стається на початку життєвого шляху. Написана для підлітків, вона стала неабияк популярною в Німеччині, знайшовши читачів серед значно ширшого кола. Адже кожному важливо дізнатися, де вона - середина світу.

Лариса Денисенко. Майя та її мами/ Лариса Денисенко. - Київ: ВИДАВНИЦТВО для дітей, 2016.

Книга про те, що всі діти мають рости в любові. Неважливо, чи ти живеш із маленькою сім`єю, чи з великим родом. Неважливо, чи ти рідна дитина, чи не зовсім. Неважливо, скільки в тебе мамусь або татусів. Важливо, щоб у родині панували любов та повага, бо це і є головні цінності.

Сергій Гридін. Не такий: повість/ Сергій Гридін. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. - 176 с.

Ця книга вражає своєю відвертістю. Про школу, родину, суспільство, полишених самих на себе дітей, і взагалі про життя, яким воно є - без прикрас і без купюр, сповнене суворих реалій і випробувань. Може, хтось скаже, що бути дитиною, тим паче підлітком - просто. Але якщо ти відрізняєшся від решти, скажімо, надмірною вагою, тобі не оминути зневаги і знущань однолітків і навіть дорослих. Однак у тебе залишається шанс знайти в собі силу змусити себе стати "таким", який порятує не лише себе, а й протягне руку допомоги слабшому.

9 листопада - День української писемності та мови, День Преподобного Нестора літописця

З 1 до 9 листопада розгорнуто книжкову виставку-подорож "Мова - краса спілкування, мова - то предків надбання!"

9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Це свято започатковано у 1997 році, коли президент України видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.

Без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. Любіть та цінуйте свою рідну мову. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом!

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній

вимовляється, –

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

                         Дмитро Білоус