вівторок, 19 вересня 2023 р.

26 вересня - Європейський день мов


З 19 до 26 вересня діє книжкова виставка "Мовна різноманітність: долучитись до європейської культури".

26 вересня у країнах Євросоюзу відзначається Європейський день мов, присвячений розширенню міжкультурного розуміння, опануванню іноземних мов, включаючи рідкісні.

Традиційно його відзначають кожного року 26 вересня в 45 країнах континенту. Таке свято проголошено за підтримки офіційних органів Європейського Союзу 6 грудня 2001 року під час проведення чергового Європейського року мов.
Мета дня – заклик урізноманітнювати доступний діапазон мов з метою досягнення максимальної домовленості між державами та громадянами країн.

На неосяжних теренах Європи побутує приблизно 260 мов. Кількісно вони становлять лише 3% мов світу.
24 мови мають статус офіційних мов Євросоюзу: англійська, болгарська, грецька, данська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, угорська, фінська, французька, хорватська, чеська, шведська. Ці мови офіційно й рівноправно використовуються в установах Євросоюзу.
Євросоюз заохочує своїх мешканців до знання двох і більше мов. Це робиться не тільки для кращого взаєморозуміння, а й для розвитку прихильного, шанобливого ставлення до мовно-культурного розмаїття в ЄС.
За даними ЮНЕСКО, з 260 європейських мов повноцінно функціонує лише приблизно 15%. Решта ризикують у близькому чи віддаленому майбутньому зовсім зникнути – якщо залишити їх без уваги, сам на сам з глобалізацією. Уже сьогодні близько 60 мов перебувають у тому стані, коли молодим важко зрозуміти, про що говорять їхні бабусі й дідусі. Приклади таких мов – караїмська, лівська, саамська, їдиш тощо.

21 березня 2022 року на позачерговому засіданні Генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) одноголосно прийнято рішення про надання Україні статусу асоційованого члена EFNIL, таким чином її прийняли до мовного простору ЄС.

понеділок, 18 вересня 2023 р.

21 вересня - Міжнародний день миру


Історії ж бо пишуть на столі,
Ми ж пишемо кров’ю на своїй землі.
                                                Ліна Костенко

З 14 до 22 вересня представлено книжкову виставку "Ми хочемо жити без війни! Хай буде Мир на всій землі!"

Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба на сході країни. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина.

Міжнародний день миру відзначають у всьому світі з 1981 року за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства та вогню.
Емблемою Міжнародного дня миру, є білий голуб з оливковою гілкою. Уперше цей символ був представлений на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.
До 2001 року цей день відзначали кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте, у резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» має проходити кожен рік в одну і ту ж дату – 21 вересня. У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.
В Україні День миру встановлений Указом Президента від 05.02.2002 № 100/2002 «День миру» і відзначається щорічно 21 вересня – Міжнародний день миру.
Рух за мир у світі постійно переживає періоди спадів та підйомів. Активізація зазвичай спостерігається в часи воєнних дій – і це не дивно, бо в ситуації реального кровопролиття або великої його вірогідності найбільшим бажанням людей стає попередження та припинення насильства.1901
Відбулося перше вручення Нобелівської премії миру. Її розділили швейцарець Жан Анрі Дюнан (громадський діяч і засновник Червоного Хреста) та француз Фредерік Пассі (науковець і борець за мир).
1969
Джон Леннон влаштував 8-денну акцію протесту «За мир у ліжку». За цей час музикант написав пісню «Give peace a chance».
1980
В Коста-Ріці під егідою ООН відкрито Університет миру.
1981
ООН заснувала щорічний Міжнародний день миру, обравши датою події третій вівторок вересня.
2001
Рішенням Генасамблеї ООН Міжнародний день миру отримав постійну дату святкування – з 2002 року свято відзначається 21 вересня.
2002
На знак підтримки рішення Генасамблеї ООН президент України підписав указ про встановлення в нашій державі Дня миру, який має відзначатися в один день з Міжнародним днем миру, тобто 21 вересня.

10 років триває війна на території України. Наш ворог росія підступний, жорстокий та аморальний. Болючі людські втрати, зруйновані долі та економічні збитки демонструють надзвичайну актуальність Дня миру, бо ніщо не змушує людей так глибоко усвідомити всі переваги мирного життя, ніж особистий досвід війни у власній країні.

Найскорішої перемоги Україні та миру на нашій землі! Подяка усім, хто захищає Україну та допомагає наближати перемогу!

четвер, 14 вересня 2023 р.

Періодичні видання




Запрошуємо ознайомитись 
з періодичними виданнями, 
які наша бібліотека отримує з 1 липня!



















середа, 13 вересня 2023 р.

15 вересня - Міжнародний день демократії

З 11 до 18 вересня представлено інформаційну викладку "Демократія-фундамент для побудови держави".

Щороку 15 вересня у світі відзначають Міжнародний день демократії за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН.
Це свято присвячене боротьбі країн за свободу та рівноправ’я — головні ідеали демократії.
Україна ціною життів тисяч своїх громадян на полі бою доводить, що не збирається провалюватися в автократичну прірву, а міцно стоїть на демократичних засадах.

Демократія (з грецької — влада народу) — це політичний режим, за якого народ визнається єдиним легітимним джерелом влади.
У Конституції України чітко зафіксовано, що:Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (стаття 1).
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (стаття 5).
Демократією також називають набір ідей та принципів, які базуються на верховенстві прав людини.

Демократія — це не лише мета, а й процес, і лише за повної участі та підтримки міжнародної спільноти, державних органів влади, суспільства та окремих громадян ідеали демократії можна здійснити для кожної людини у кожному куточку світу.
Таке визначення цьому поняттю дає Організація Об’єднаних Націй.
Резолюція ООН про розвиток і зміцнення демократії констатує, що хоча демократії мають спільні риси, не існує єдиної моделі демократії. А тому жодна з них не може вважатись універсальною чи загальноприйнятою.

Дослідницький та аналітичний центр Economist Intelligence, який є дочірньою компанією газети The Economist, опублікував рейтинг демократичних країн світу.
У 2021 році першу п’ятірку зайняли:Норвегія (9,75 бала)
Нова Зеландія (9,37 бала)
Фінляндія (9,27 бала)
Швеція (9,26 бала)
Ісландія (9,18 бала)
Країнами з найнижчим рівнем демократії виявились:163 — Центральноафриканська Республіка (1,43 бала)
164 — Демократична Республіка Конго (1,4 бала)
165 — Північна Корея (1,08 бала)
166 — М’янма (1,02 бала)
167 — Афганістан (0,32 бала)

Україна ж зайняла в цьому рейтингу 87-ме місце (5,57 бала).

Переваги демократії
Демократія — єдина форма правління, яка сумісна з правами людини та захищає їх. Саме тому вона така приваблива для багатьох поколінь людства.
Демократичні держави взяли на себе важливу роль — захищати:ідеали свободи;
права людини;
загальне виборче право та періодичні й нефальсифіковані вибори;
свободу думки, совісті й релігії;
свободу вираження;
свободу мирних зборів і організацій тощо.
І це лише неповний перелік того, за що бореться демократія. Утім, варто розуміти, що цей політичний режим потрібно постійно вдосконалювати та пильнувати за ним, щоб він приносив гарні результати.
Відповідальність за ефективність та розвиток демократії лежить на всіх громадянах країни.

Недоліки демократії
Демократія — найгірша форма правління, але нічого кращого людство поки що не придумало.
Усім відомий цей вислів прем’єр-міністра Великої Британії часів Другої світової війни Вінстона Черчилля. Але чому так?
Сучасні системи демократії зазвичай віддають перевагу представницькій моделі. Тобто коли в законотворчій діяльності беруть участь не всі громадяни, а їхні представники, обрані на загальних виборах.
Утім, це породжує й проблеми — влада більшості може утискати права меншості, які непропорційно представлені в законодавчих органах.

Крім того, навіть у розвинених демократичних державах існують певні верстви суспільства, які не мають права голосу. Хоча їм доводиться жити в цій країні, підкорятись її законам та платити податки. Йдеться, зокрема, про біженців, мігрантів, ув’язнених, молодь тощо.

Останні роки була помітна відсутність інтересу в державотворенні з боку громадян розвинених демократичних країн.
Відповідно низька явка на виборах породжує ряд запитань та ставить під сумнів легітимність таких виборів. Адже в деяких країнах влада обирається взагалі меншістю від загального числа громадян.
Звідси постає необхідність постійно вдосконалювати демократичний устрій своєї країни та слідкувати, щоб інтереси всіх верств населення були рівномірно залучені до політичного життя.

Рада Європи пропонує кілька способів, як громадянам слідкувати за рівнем демократії у своїх країнах:
Постійно будь в курсі того, що відбувається в політичному житті країни, та слідкуй за рішеннями, які ухвалюють представники влади, яких ти обирав(-ла).
Висловлюй свої думки за допомогою своїх представників у парламенті або ЗМІ.
Якщо якесь рішення тобі здається недемократичним, то об’єднайся зі своїми однодумцями, щоб ваша позиція була почута, а політика — переглянута.
Не пропускай жодні вибори. Якщо громадяни не користуються своїм виборчим правом, то посадовці обираються неефективно.

Попри певні недоліки демократії, не варто думати, ніби вона беззахисна та не може жорстко реагувати на виклики часу.

Навпаки — війна в Україні консолідувала всі розвинені демократичні держави для того, щоб вибороти справедливість та протистояти нахабній російській автократії

( за матеріалами https://vikna.tv/video/svit/mizhnarodnyj-den-demokratiyi-2022-vse-pro-demokratiyu-u-suchasnomu-sviti/)

пʼятниця, 1 вересня 2023 р.

1 Вересня - День Знань




З 1 до 9 вересня представлено книжкову виставку-привітання "Дзвоником першим школа вітає, до книг і до знань дітей закликає!"





Розумні люди – міць держави!
Цей день – гучне загальне свято,
Бо всім відомо: той багатий,
Хто більше знань за інших має
Й новими оволодіває!



Знання – надійна і мирна зброя.
Вони завжди разом з тобою.
Незримі й водночас вагомі —
Від знань не відчуваєш втоми,
Бо є народна мудрість, діти:
“Знань за плечима не носити”!


Звичайно, знати все не можна,
Але будь хто із вас спроможний
Обрати галузі за хистом,
Щоб стати в них спеціалістом!

Знання нас від хвороб лікують,
Знання міста нові будують,
Знання від катастроф рятують
І мир у світі налаштують.

Розумні люди – міць держави!
Тож набирайтесь, діти, знань,
Щоб Україна мала славу
Країни здійснених бажань!
автор Наталія Козленко

Нехай цей рік почнеться вдало і проходить успішно, нехай кожен день знаменується нехай навіть і маленькою, але перемогою, нехай отримані знання і навички відкривають перед вами, любі діти, нові двері до мрій, інтересів і рекордів, перемог!

Вітаємо з Днем Знань!

вівторок, 29 серпня 2023 р.

29 серпня - День пам'яті загиблих захисників України

З 21 до 31 серпня представлена книжкова виставка-шана "Захисників-Героїв серцем обійняти! Пам'ятати! Вірити! Перемагати!". Також відбуваються патріотичні години-вшанування.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.







































Указом Президента України від 23 серпня 2019 року №621/2019 установлено в Україні День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який відзначається щорічно 29 серпня.

Цього року в Україні заплановано провести такі національно-патріотичні заходи:
- Всеукраїнська акція пам’яті «Сонях»;
- щорічний забіг на спомин про загиблих воїнів «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України»;
- виставки знищеної військової техніки і озброєння збройних формувань рф на території України;
- урочисте покладання квітів на Михайлівській площі біля Стіни Пам’яті у Києві, а також в інших населених пунктах України.
Ще заплановано проведення тематичних виставок та публікації наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових, науково-популярних та інших видань, присвячених вшануванню захисників і захисниць України.

«Не існує правильних слів чи слушних моментів, коли йдеться про втрати. Бо це зламані долі конкретних людей, які для своїх рідних були цілим Всесвітом.
На жаль, герої вмирають. Вони здобувають вічне життя і вічну славу, залишаються нашим духовним орієнтиром і прикладом для прийдешніх поколінь українців. Але їх більше немає для тих, кому вони потрібні живі. Схиляю голову і розділяю разом із близькими та рідними біль непоправної втрати. Дякую за найбільшу жертву, свідомо віддану своїй державі. Так твориться історія і формується нація, якими захоплюватиметься світ», — головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.


Ми вшановуємо пам’ять Героїв, 
що загинули у боротьбі за незалежність України. 
За вільне майбутнє Української держави вони віддали найцінніше –життя.

Схиляємо голови і розділяємо разом з родинами полеглих воїнів біль їхньої втрати.

Шануймо й пам’ятаймо подвиг українських Героїв, аби жодна жертва не стала марною.

Слава Україні! Героям Слава!

вівторок, 22 серпня 2023 р.

До Дня Державного Прапора, Дня Незалежності України

День Державного Прапора та День Незалежності України - це не просто дати. Це пам’ять про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність. Це Дні, коли на карті світу з’явилася незалежна держава Україна із своїми державними символами. Зараз Україну, як незалежну державу, знає весь світ. Та доля склалася так, що на плечі нашого покоління впало тяжке випробування – відстояти власну, віками омріяну незалежність.

З 16 до 25 серпня розгорнуто книжкову виставку-символ "Синьо-жовтий Прапор України - честі нашої маяк" та книжкову виставку-привітання "Живе відвага в Україні й до незалежності любов!". також відбуваються патріотичні години "Державі УКРАЇНА слава! Героям слава на віки!"

Наш прапор – це символ Свободи і Незалежності, слави і відродження України. Під його знаменом багато поколінь українців йшло до проголошення самостійної України. Під ним український народ утвердив віковічну ідею про державність і самостійність. Це прапор миролюбства. Його барви – блакить неба й зерновий лан символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.



























Незалежність – як повітря. Його не помічаєш, але без нього неможливо жити. Сповна глибину цінності нашої незалежності ми відчули, коли виникла загроза її втратити.

День Незалежності України – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

Одним із перших кроків до незалежності можна вважати прийняття Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року.

В Декларації про суверенітет України є такі рядки: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності». Саме так, історично нам випала доля захищати і розвивати незалежність нашої країни, про яку мріяли і за яку боролися покоління предків. Незалежність досі доводиться виборювати.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

До Дня Державного Прапору України і до Дня Незалежності з міркувань безпеки у Києві не проводитимуть великих масових заходів.



























Сьогодні ми схиляємо голови перед гарячими серцями кращих синів і дочок, котрі вірили у незгасну зорю України, наближали її незалежність, тими, хто сьогодні, не шкодуючи життя, захищає її від агресора.













 Нехай невичерпним буде джерело віри, надії й любові до України!