понеділок, 24 квітня 2023 р.

День пам'яті. 26 квітня 1986 рік - Чорнобильська трагедія



День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи проводиться щорічно 26 квітня на річницю трагедії. 26 квітня 2023 року відзначаються 37-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.

Нагадаємо, що під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.




Аварія на Чорнобильській АЕС: історія трагедії
26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії
Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

День пам'яті Чорнобиля
26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.

У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Щодня в цей день проходять пам'ятні заходи, виставки та інформаційні хвилинки про Чорнобильську трагедію.

(День пам'яті про Чорнобильську катастрофу: що важливо пам'ятати про трагедію //https://www.unian.ua/ecology/den-pam-yati-avariji-na-chornobilskiy-aes-26-kvitnya-11800758.html)

До Дня пам'яті Чорнобиля у бібліотеці представлено книжкову виставку  
"Чорнобиль: пам'ять як попередження на майбутнє"

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку:

Сущенко, М. Екскурс у Чорнобиль... земля загублених надій. Insight into Chernobyl...:Укр. та англ . мовами/ Марія Сущенко. - Київ: ПП"Агентство по розповсюдженню друку", 2016.- 272 с.:іл.


У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомної електростанції. Присвячується пам'яті Чорнобильської катастрофи.














Аккерман, Г. Пройти крізь Чорнобиль/Галя Аккерман; переклад з франц. П.Таращука - Київ:"Либідь", 2016.- 168 с.:іл.

Ця книга є подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Книга несе в собі трагічні відкриття, драму людських доль. У книзі автор розповідає про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Цінність видання в тому, що це погляд людини з іншої культури. Авторка родиною пов'язана з Україною.









Гуцало, Є. Діти Чорнобиля. - Київ: "Соняшник", 1995. - 103 с.

Трагедія Чорнобиля - основний зміст цієї книжки. Весь світ живої природи став її невинною жертвою. Це правдива розповідь про трагічне буття юних героїв уже після 1986 року. Твори Євгена Гуцала - це завжди подорож у таємницю людської душі.









Атомна енергія. Альтернативні джерела енергії //Світ навколо нас: Енцикл. екології для дітей. - Київ:"махаон-Україна", 2006. - 128 с.:іл.

У книжки розглядаються основні проблеми захисту довкілля. Книжка яскраво ілюстрована. Цікава рубрика "Перевір себе" доповнюють знання дітей і сприяють розвитку критичного мислення.







Екологічні кризи та катастрофи: (Чорнобильська аварія)//Пруцакова, О.Л. Екологія для дітей/ О.Л. Пруцакова, Н.А. Пустовіт, О.О. Колонькова. - Київ: ГНОЗІС, 2007. - С.58-61.

Ця книга розкриває взаємозв'язок неживої  та живої природи, розглядає вплив людини на довкілля, наслідки аварії на АЄС, ступень забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами, вплив радіації на організм людини.
              






Костенко, Л. На березі Прип'яті спить сатана...//Костенко, Л. Триста поезій: Вибране. - Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА,2012. - С.260.

 До книги Ліни Костенко - видатної української поетеси кінця другого- початку третього тисячоліття - увійшли найвідоміші її поезії, а також уривки з історичних романів та поем. Це найповніше вибране поетеси часів Незалежності.


 
Костенко, Л. З Чорнобильської туги. (Ліна Костенко у Чорнобилі, з архіву Л.Костенко, 1990-ті роки)// Пам'ятки України:історія і культура - №6 (червень). - 2016. - С.2-50. (з архіву бібліотеки)

Ліна Костенко назвала Чорнобильську трагедію бідою антропогенною.На її думку "...людина, ось хто чинник цієї катастрофи і її жертва. І знову чинник. Бо висновків з цієї катастрофи не зроблено, Україна й надалі не гарантована від подібних катастроф...Зона відчуження - це не просто радіактивно забруднена територія. Це чорна діра. яка поглинула цілий етнос, мову, історію, звичаї. промисли, мистецтво, призвела до непоправних деформацій віками сформованої етнопсихології"






Стусенко,О. Чорнобильська зона: погляд ізблизька//Однокласник. - 2019. - №4. - С.24-25

Розповідь автора про сучасне становище в зоні Чорнобиля, рівень радіації у старих домівках, у прилеглих лісах, о закритих зонах для туристів.




Вірші про Чорнобиль:

Костенко Ліна "Атомний Вій опустив бетонні повіки...", "Чорнобиль-2"
Дмитро Павличко "На Чорнобиль журавлі летіли"
Борис Олійник "СІМ"
Анна Багряна "Малиновий дзвін"
Ніна Гнатюк "Не вій, вітре, з України"
Станіслав Бондаренко "Нічна розмова з Європою"
Марія Яновська "Чорнобильська трагедія"
Валентин Харченко "Чорнобиль"
Василь Мелюс "Чорнобильська Свіча"
Іван Драч "Чорнобильська мадонна"
Володимир Шовкошитний "Чорний лелека"
Сергій Губерначук "Чорнобильська біль"
Світлана Йовенко "Любов і смерть"
Наталя Ільчишина "Ліквідатор"
("На Чорнобиль журавлі летіли" - вірші про Чорнобиль від українських авторів.-
https://mala.storinka.org)

Всесвітній день охорони праці - 2023

28 квітня в Україні відзначають Всесвітній день охорони праці.
Девіз Всесвітнього дня охорони праці у 2023 році: «Безпечне та здорове робоче середовище — основний принцип та право на роботі»
В Україні цей день отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.
Його запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні.
У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.
Досягнення європейських стандартів життя, до яких ми прагнемо, неможливе без зміни свідомості у питаннях безпеки праці, зміни ставлення до питань власної відповідальності за безпеку життя та здоров'я.

У бібліотеці пропонуємо нашим юним користувачам переглянути тематичну інформаційну викладку "Бути здоровими і захищеними"




пʼятниця, 21 квітня 2023 р.

Всесвітній день книги і авторського права.

Всесвітній день книги та авторського права відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.

Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія) Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті.

У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо Історично збіглося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.

Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція № 3.18). Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок.

Мета заходів в цій день, 23 квітня, - поширювати знання про книгу, про письменників, авторів книг, вчитися отримувати задоволення від книжок і читання, визнати чарівну силу книг, що є зв'язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. 
(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)

До Всесвітнього дня книги і авторського права у бібліотеці було розгорнуто книжкову виставку "У книги люди, наче бджоли в соти, знесли духовний, чародійний мед..." (Дмитро Павличко)

 

  

                              

"Читання - це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе" (Сухомлинський В.)

пʼятниця, 14 квітня 2023 р.

Світле свято Великодня

З 10 до 17 квітня розгорнуто книжкову виставку-привітання "День чудовий Воскресіння, день любові і надій!". Також впродовж дня 13 квітня проходили години духовності "Помолімося до Небес - Христос Воскрес! - Воістину Воскрес!".

Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву–Пасха. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов. Великдень відноситься до тих свят, дата яких змінюється кожного року. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови «Пасха» – «проходження повз, позбавлення». Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті. Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся своїм апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому великодні свята й тривають протягом сорока днів. До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.


























У ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати ”скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
У ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати ”скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
Важливо знати і не забувати традиції, які йдуть від дідів прадідів, адже, саме це єднає нас, як народ, дає надію і віру у МИР та краще майбутнє.
Слова, що лунають з уст всіх віруючих українців, закликають розділити радість Господнього Воскресіння і об’єднати родичів за святковим столом: «Христос Воскрес!» «Воістину Воскрес!».

 Христос Воскрес! Співає вся природа, 
 Величний гімн полинув до небес. 
 Хоч Він помер — з любові до народу, 
 Із гробу встав, у величі Воскрес. 
 Христос Воскрес! Яка велична днина! 
 Яка любов, і ласка, і краса! 
 Віддав Господь улюбленого Сина, 
 Щоб людям всім відкрити небеса. 
 Христос воскрес! Радійте нині діти! 
 Сповнилося найбільше із чудес. 
 Пропала тьма, і сонце правди світить. 
 Христос воскрес! Воістину воскрес! 
Іванна Савицька


четвер, 13 квітня 2023 р.

Увічнення пам'яті киян-захисників України

З 10 до 20 квітня представлено інформаційну викладку-вшанування "Повернулися світлою пам'яттю".
Ми шануємо пам’ять тих, хто поклав життя за свободу і незалежність нашої держави – загиблих у російсько-українській війні .
Наш спільний обов’язок – віддати нашу шану і увічнити пам’ять про наших полеглих героїв-захисників.
Майже 100 тисяч киян зараз беруть участь у бойових діях проти російських окупантів. І вже багато з них, нажаль, загинуло.
Київ посідає одне з перших місць за кількістю ветеранів у країні. Та є прикладом для інших регіонів з програм соціального захисту громадян відповідної категорії.
Проте різке зростання кількості ветеранів та членів їх сімей вимагає нового підходу в питаннях реінтеграції та соціалізації учасників бойових дій та членів їх сімей - створення єдиної системи ветеранської політики в місті.
За словами столичного мера, Концепція реінтеграції та підтримки киян-ветеранів стане основою для формування нової міської цільової програми підтримки захисників та захисниць України.


Зокрема, Концепція містить такі напрями політики у сфері ветеранської спільноти, які потребують нагального розв’язання:психологічна реабілітація;
фізкультурно-спортивна реабілітація учасників бойових дій, у тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни;
професійна адаптація та працевлаштування;
медичне забезпечення;
популяризація позитивного образу ветерана.




У столиці 15 жовтня 2022 року відкрили та освятили пам’ятний знак на честь киян-добровольців 112 бригади Територіальної оборони Збройних сил України, які поклали своє життя за свободу та незалежність України.

Пам’ятник встановили на території одної з воїнських частин, на місці, де у перші дні повномасштабної російської агресії формувалися роти та батальйони з киян-добровольців для захисту столиці.
Хрест зроблений з каменю, видобутого виключно в Україні. 

В основі пам’ятника — "петлюрівський хрест" — український військовий символ Армії УНР та української визвольної боротьби столітньої давнини. Також у пам’ятнику розміщений нарукавний знак киян-добровольців зі 112 бригади територіальної оборони - на якому зображений лук зі стрілою — стародавній герб київського замку, герб міста Києва, а пізніше герб київської козацької сотні.
112 бригада Територіальної оборони Збройних сил України була сформована у перші дні повномасштабної російської агресії у лютому 2022 року з добровольців-мешканців Києва. Воїни 112 бригади ТРО ЗСУ брали активну участь в оборони столиці від російських окупантів, а пізніше брали участь в боях проти російського окупанта на Сході та Півдні України, зокрема воїни бригади брали активну участь в українському контрнаступі на Харківщині та Донеччині (за матеріалами https://suspilne.media/295656-u-kievi-vidkrili-pamatnik-na-cest-kian-zahisnikiv-ukraini/)
Дякуємо за вашу стійкість і вашу мужність!
Ви - назавжди в наших серцях!

середа, 12 квітня 2023 р.

18 квітня–День пам’яток історії та культури

До Дня пам’яток історії та культури з 10 до 19 квітня 2023 в бібліотеці представлено книжкову виставку «Перлини української землі».

Щорічно 18 квітня в Україні відзначають “День пам’яток історії та культури”, встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99.
Світова спільнота в цей день відзначає День пам’ятників та історичних місць. Його девізом є заклик “Збережемо нашу історичну батьківщину”.
Як повідомляє УКРІНФОРМ, цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 18 квітня 1984 року щорічно.

У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
Нині в Україні, за уточненими даними, нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Її фонд, за підрахунками фахівців, перевищує 70 тисяч об’єктів. Особливо зваженого підходу вимагають сьогодні Київ, Львів, Одеса, Луцьк, Харків, Чернігів. Процеси їх розвитку, реконструкції, забудови, інвестиційна діяльність в історичних ареалах повинні грунтуватися на принципах збереження і оптимального використання об’єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історико-архітектурного середовища. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам’ятників, із яких 390 – загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси – собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.
Києво-Печерська лавра, найзнаменитіша і найпопулярніша визначна пам’ятка Києва, яка є одним з найдавніших монастирів на території Русі. Заснована вона була у 1051 році за заступництвом Великого князя київського Ярослава Мудрого монахом Антонієм Печерським з міста Любеча. На її території, в свою чергу, розташовано кілька десятків унікальних історико-культурних пам’яток.
Пам’ятки історії та культури України за своєю суттю є надзвичайно різноманітними, адже держава практично стала колискою Русі і стиком культур східних і західних слов’ян. Україна вмістила на своїй території масу історичних і архітектурних пам’яток.
Домініканський Собор Львова, приклад архітектури пізнього бароко. Старий замок Кам’янця-Подільського, один з найвідоміших середньовічних пам’яток, перші згадки про нього зустрічаються в XIV столітті. Ужгородський замок - фортеця, заснування якої дослідники відносять до VII століття, і багато іншого.

Сьогодні через дії армії рф в Україні зруйновані численні пам’ятки архітектури. МКІП фіксує воєнні злочинів рф проти культурної спадщини в Україні. Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі збір доказів злочинів росіян проти української культурної спадщини триває. Міністерство верифікує доказову базу для подальшого її використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
У ці важкі дні пам’яткоохоронці за допомогою працівників комунальних служб та волонтерів в різних куточках України мобілізувалися для захисту нашого історичного надбання.
(За матеріалами: https://library.gov.ua/den-pam-yatok-istoriyi-ta-kultury/https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=749https://mkip.gov.ua/news/7175.html)





Пропонуємо деякі матеріали виставки для ознайомлення:

Ілюстрована історія Києва. – Київ: Фенікс, 2012. – 424 с.: іл.
Київ – одне з найдавніших європейських міст. Вчені Національної академії наук України, які працювали над цією книгою, прагнули донести до сучасного читача основні закономірності розвитку багатовікової історії міста.
Київ народжувався на місці поселень полянського племінного союзу і поступово поширював свій політичний та культурний вплив на величезний простір Східної Європи. Через Київ впродовж багатьох віків здійснювалися економічні й культурні зв’язки двох Європ з різною політичною долею – Східної і Західної.
Тепер, коли на наших очах виникають контури єдиної Європи, внесок Києва і киян у розвиток європейської та світової цивілізації стає предметом загального інтересу. Працюючи над книгою, її автори враховували це.
Авторський колектив використав праці своїх попередників, але подав власний погляд на багатобарвну, героїчну, часом трагічну історію міста-героя Києва – політичного, економічного і духовного центру сучасної незалежної України.




Гузій, Володимир  Опис землі голосіївської (Гео Графія). – Київ: Український пріоритет, 2014. – 400 с. ілюстр.: 48 с. (Серія «Золота очеретина»)
В унікальній краєзнавчій розвідці автор досліджує минуле землі, яку по праву можна назвати сакральним центром Києва. Перед очима вдумливого читача розгортаються події від правічних часів і до наших днів. Володимир Гузій знайомить із тисячами артефактів, зосереджених у цьому районі столиці, про існування більшості яких мешканці й гості Києва навіть не здогадувалися.





Перлини духовності: Твори укр. світської л-ри від часів Київ. Русі до XVII ст.: Навчальний посібник. Кн. 1. / Упоряд., передм. і комент. Різуна В. В. – Київ: Грамота, 2003 – 560 с. (Серія «Шкільна бібліотека»).
До хрестоматії ввійшли літературні твори-провісники історичного становлення духовності українського народу від часів Київської Русі до XVII ст. Твори вивчаються за програмою Міністерства освіти і науки України для середньої загальноосвітньої школи.




Третяк, Анна  Допитливій малечі про цікаві речі. Подорож по Україні. Для дітей мол. та середн. шк. віку / – Київ: Журнал «Радуга», 2016. – 240 с.; іл.
Віковічні гори та швидкоплинні річки, темні печери і широкі степи, розкішні палаци, нездоланні замки …
У кожній області є місця, які вражають, захоплюють, причаровують і назавжди залишаються у пам’яті людей, які там побували.
Ця книга створена для тих, хто хоче ближче познайомитися з Україною, торкнутися багатств нашого краю та відвідати його цікаві місцини. Можливо, саме це видання надихне вас на реальні подорожі.




Тараненко, Ірина  Книга-мандрівка. Україна / Ірина Тараненко, Юлія Курова, Марія Воробйова, Марта Лешак. – Київ: КНИГОЛАВ, 2017. – 68 с.
«Книга-мандрівка. Україна» – це 1200 неперсічних фактів про Україну та українців. Ми відшукали не лише найдивовижніше але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця. Ця книга створена з відкриттів, і ми сподіваємося, що з нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Це видання – не лише для дорослих, але й для родинного читання з дітьми, для українців і всіх, хто хоче дізнатися більше про нашу країну.



Історико-культурні заповідники / За редакцією Вечерського В. В.; Відповідальний за випуск Сердюк О. М. – Київ: Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень, 2011. – 292 с.; іл. 
Видання розраховане на істориків архітектури та урбаністики, мистецтвознавців, культурологів, істориків, археологів, краєзнавців, бібліотечних і музейних працівників, працівників органів охорони культурної спадщини, органів містобудування та архітектури, органів місцевого самоврядування, студентів та викладачів навчальних закладів, активістів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також всіх, хто цікавиться історією та культурною спадщиною України.