пʼятниця, 22 квітня 2022 р.

24 квітня - свято Світлого Христового Воскресіння

Пропонуємо ознайомитись з матеріалами віртуальної книжкової виставки "Хай буде з вами радість Великодня!"
Великдень — це найголовніше свято християн, свято звільнення з неволі темряви і перемоги життя над смертю. На вірі у святе Воскресіння і вічне життя заснована християнська релігія, що поширилася на всіх континентах Землі. Розуміння значення і символіки цього свята дасть змогу глибше осягнути набутки української і загальносвітової культури. Українське мистецтво, передусім народне, пронизане великодньою ідеєю жертовності і свободи як людини, так і народу.
Воскресіння переконує нас, що людське життя сповнене глибокого змісту. За християнським віровченням, людина (яка має дух, душу і тіло) створена за образом і подобою Всевишнього. У земному ми готуємося до небесного. Отже, у щоденних „іспитах” буденних ситуацій вчимося бачити вічність за проминущим. Як окрема особистість, так і цілий народ прагне свободи. Увесь рід людський найвищою цінністю має свободу і єднання з Творцем.
Через тисячі років нам відома до дрібниць історія біблійного народу — завдяки образу Пасхи, Виходу з краю рабства. Детальний опис Виходу з року в рік передається наступним поколінням. Дітей навчають переживати цю подію так, ніби сталася вона за їхньої пам'яті. Бо це акт не так історичний, як духовний, що свого часу може відбутися з кожною особистістю, з кожним народом.
Українцям більш відома новозавітна Пасха — Великдень. У ХХ столітті, в час трагедій Голодомору, нищення церкви, двох світових війн, окупацій і репресій це свято набуло для нас особливої символічності, коли після традиційного великоднього вітання українці промовляли: «Христос воскрес — воскресне й Україна!». І вірили, що мільйони наших людей – селян, що не погодилися на колгоспне рабство і завершили земний шлях у братських могилах на околицях сіл, вчителів, митців, учених, які не переступили через сумління й лягли кістьми на Соловках та в інших концтаборах, січових стрільців, воїнів УНР, вояків УПА і українців-чевоноармійців, які піднялися збройно проти окупанта і залишилися на полях битв – згинули не марно. Вони прагли свободи і, обравши шлях правди, обрали вічне життя.
І яким би страшним не було для української нації минуле, вона вийшла з нього живою. І сьогодні Життя і Правда переможе смерть, темряву і зло на нашій землі!
Трагедії назавжди залишаться у пам'яті народу зарубцьованою раною. І «клеючою речовиною» нації, її стрижнем і рушієм у майбутнє є зафіксований в історії й культурі хід до свободи — тернистий і все ж — неминучий.
Кожен народ у своїй традиційній культурі має закодоване прагнення свободи та оспіваний і вималюваний шлях до неї. Адже сенс існування і кожної людини, і цілого народу – це досягнення досконалості, повноти життя з Творцем. І здобуття вічності. Є дві точки у духовній історії кожного народу – народження і перехід до самоусвідомлення, пробудження до вічного життя — Різдво і Воскресіння.
Українські художники і поети образно розкрили бачення Великодня нашим народом. Ідеал свободи, суспільної справедливості, вартості життя кожної людини закладений в українських піснях – думах, псальмах, колядках, веснянках, козацьких піснях. Такими ж були й ідеали українського визвольного руху, відображені в стрілецьких і повстанських піснях:



Десь там далеко, на Волині
Зродилась Армія УПА –
Щоби воскресла Україна
І звершилася свобода.

Пригадаймо й українське чудо початку ХХІ століття – мирний, вільнолюбний Майдан-2004. Народ наш створив за ті 17 днів сотні шедеврів воскресної поезії:


...Хай віра проростає
Пшеницею у полі.
Народе, дякуй Богу,
Що воскресив з неволі!
...Народе мій, ти вистоїш, ти встоїш!
Бо ти з Христом, бо ти в святій борні!
О як же ти всю нечисть непокоїш.
Любові – так! Неволі духу – ні!
...Пісня правди і свободи лунає над світом,
Заквітчалась Україна оранжевим цвітом.
На засніженім Майдані людей зігрівала,
Іскра добра і братерства у серцях палала.

Звільнення людини і цілого народу відбувається передусім на духовному рівні. Духовна свобода є в тому, щоб вільно рухатися по шляху, який вказує Божественна іскра (що є в душі кожної людини), безперешкодно виконувати своє призначення в житті. Дух має панувати над душею і тілом. Силу для життєвого шляху душа бере від тіла, і її можна скерувати і на розкриття, і на пригнічення Божественної іскри.
Пригнічення тіла і душі (його так полюбляють застосовувати різні тоталітарні режими – від „казарменої дисципліни” до концтаборів) принижує богоподібність людини, її велич, красу і цінність. За християнським віровченням, тілесна і духовна природи у людині складають одне ціле. Утім коли людина відвертається від Бога – її душа втрачає силу. З часом тіло отримує перевагу над душею і стає її паном. Людина потрапляє в рабство тілесних забаганок – пристрастей, лінощів, гордощів. Де вже тут думати про вічне життя, справедливість, правду. Інколи починає здаватися, що „правда тільки шкодить”. Особа немов засинає, у напівсні виконуючи чужу волю.
(За матеріалами https://risu.ua/velikden-posibnik-do-svyata_n36177)

Пропонуємо книги про Великдень для дітей:




Воскресіння Христове//Православні свята: Розповіді для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку/ Упорядник Н. М. Трубило. - Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2004. - С. 20- 21.
Основи духовності кожної людини закладаються з дитинства. І базуються вони на цінностях, вироблених людством, на багатих народних традиціях, у тому числі й релігійних. Прилучити до духовної спадщини поколінь із ранніх літ - завдання книги "Православні свята".


















Великдень//Дмитро Білоус. Рідні небеса: вірші. - Київ: Веселка, 2005. - 143 с.: іл. (Українській дитині). - С. 122 - 123.
У книжці Дмитра білоуса - вірші з улюблених читпачами збірок поета "Диво калинове", "Чари барвінкові", "За Україну молюся", увінчаних Національною премією України імені Тараса Шевченка, преміями імені Лесі Українки та імені Олени Пчілки. Розділ книги "Колобіг" присвячений релігійним святам українського народу.





Дітям-янголятам у будень та свято: Оповідання, казки, вірші: Для дошк. та мол. шк. віку. - Київ: Лелека, 2006. - 64 с.:іл.
Вірші цієї чудової дитячої книжки присвячені багатьом святам України, насамперед релігійним. Видання чудово художньо оформлене.





Гуркіна Г. О., Сердюк О. В. Традиції та звичаї українців - Харків: "ТОРСІНГ ПЛЮС", 2008. - 95 с., іл.
Книжка розповідає про стародавні й сучасні звичаї та традиції українців, про їх вірування та світогляд, знання та народну мудрість. Зі сторінок цього видання ви дізнаєтеся про найважливіші свята українців, їх побут та життя, а також чим відрізнялося життя українців, які мешкали у різних регіонах.


















Україно, нене моя!: Сповідь: поезії, писанки: Збірник. - Київ: Веселка, 1993. - 327 с.: іл.
Ця книга - своєрідна поетична антологія і водночас альбом писанок. Кожна сторінка збірника дихає любов'ю до матері - України, бо ж і натхненні вірші, і дивовижні орнаменти народилися з любові до неї, рідної, з болю за страждання її синів і дочок, з тривоги за її історичну долю, з віри в її воскресіння, із замилування її красою.






Володимира Круковська. Святкуймо Великдень. - Львів: Євросвіт, 2001. - 60 с.: іл.
Книга містить вірші, сценарії, забавки, гаївки, присвячені Великоднім Святам, святкування Великодня в родинах, у гуртах молоді, з дітьми, а також розповідь про традиції святкування Великодніх свят.



Саме здобуттю свободи від зла, омани, загалом, духовної смерті присвячений Великдень.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

субота, 2 квітня 2022 р.

До Міжнародного дня дитячої книги

Читаймо разом: "Неслухняники" Сергія Пантюка (відеопрезентація книги).


Просимо вибачення за технічні недосконалості.