понеділок, 29 травня 2023 р.

Світлій пам'яті Маші Ярошенко

 Страшно і боляче писати і усвідомлювати, що вже нема на цьому світі нашої Машуні, нашої бібліотечної дитини, що була не тільки користувачем бібліотеки, а й нашим вірним другом.



Її серце перестало битись 26 травня, раптова, підступна смерть...



Машуня, люба, ти назавжди залишишся в наших серцях, ми пам'ятатимемо тебе усміхненою, завжди готовою до наших
 конкурсів, у бібліотеці ти знаходила не тільки книги, а і розраду від спілкування!










Нехай добрий, світлий спомин про Машу Ярошенко назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував.


У нашій пам’яті Машуня назавжди залишиться світлою дівчинкою і добрим другом.
Глибоко сумуємо з приводу цієї непоправної втрати та висловлюємо щирі співчуття родині померлої. Віримо, що Всемилостивий Господь прийме її світлу та щиру душу в Царство Небесне. Вічна світла пам’ять Марії,
якій назавжди буде 21...




Поділяємо біль та горе рідних!



Серця завмерли від страшенної біди - Твій образ світлий з нами назавжди!








пʼятниця, 26 травня 2023 р.

28 травня-День Києва

З 22 до 29 травня розгорнуто книжкову виставку "Київ славний, віковий!".

25, 26 травня відбулись краєзнавчі години "Києве рідний, тобою пишаюсь, тебе відкриваю щораз й надихаюсь!" та краєзнавча вікторина-гра "Мій чудовий, сильний Київ!" (школа № 260, 2-Ж клас)

За останній рік Київ став справжнім символом незламності духу, адже так і не підкорився російським окупантам, давши відсіч імперським амбіціям Кремля. 2023 року українській столиці виповнюється 1541 рік.


























День Києва вперше відзначили 1982 року. Міське свято у Союзі почали відзначати саме з української столиці. У XVIII-XIX століттях прототипом такого заходу було свято Семи мучеників Маккавеїв, яке відзначали 14 серпня (1 серпня за старим стилем). Історія старозавітних мучеників не мала відношення до Києва, але в народі пов'язували 1 серпня з днем Хрещення Русі, яке розпочиналося саме з стольного граду.

"Маккавейська церемонія" проіснувала до 1835 року.
Також традицію міського свята пов'язують з днем отримання магдебурзького права, яке відзначалося 6 січня. Церемонія 6 січня мала світський відтінок, а 1 серпня – релігійніший. Цього дня проводився військовий парад, і кожен городянин мав право постріляти зі зброї.


























Ще одним святом, яке пов'язують із Києвом, є День Архістратига Михайла, який зараз відзначається 21 листопада. У народі його називають Днем янгола Києва.
1982 року виникла ідея відсвяткувати 1500-річчя Києва. Свято планувалося як разове, але потім почало відзначатись щорічно, в останні вихідні травня. За словами очевидців, кияни тоді були єдині та натхненні. З 1984 року День української столиці тісно пов'язують із Андріївським узвозом, коли було проведено вернісаж – виставка та продаж картин. З того часу це місце є центром святкування та творчим центром Києва.


Щорічно кияни та гості столиці в останні вихідні весни поповнені передчуттям головного свята Києва. У столиці традиційно проводять культурні та патріотичні заходи, екскурсії, виставки та концерти.
У київських музеях та бібліотеках проводять виставки, пов'язані з історією, традиціями, культурою Києва. У парках - заходи для різного віку.
Враховуючи, що в Україні військовий стан, київська влада не планує проводити гучних святкувань
(за матеріалами https://afisha.bigmir.net/ua/gorod/7240081-den-kieva-2023-kogda-istoriya-i-traditsii)



Пропонуємо віртуальний огляд деяких матеріалів виставки:

Івакін, Г. Ю., доктор істор. наук; Кальницький, М. Б. ; Павленко, Ю. В. , доктор філософ. Наук; Храмов, О. Ю.  Київ. Парки, площі, вулиці. Фотоальбом. – Київ, 2006 – 320 с., іл. 540.
Містить понад 400 оригінальних кольорових фотографій і близько 100 чорно-білих, в основному історичних, об’єднаних в чотири тематичні блоки з відповідним текстовим матеріалом – парки, площі, вулиці (історичні), околиці старого міста. Це дало можливість в жанрі фотоальбому, проте з мінімальним текстом, подати фрагменти історії Києва та його сьогодення, на відміну від традиційних видань подібного типу. Така книга виходить вперше.
Розрахована на всіх, хто цікавиться історією Києва.




Абліцов, В. Г. Київ. Енциклопедія. – Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. – 288 с.
Кияни – це не тільки ті, хто народився в столиці України, хто почав і продовжує історію давнього міста на Дніпрі-Славуті, але й ті, кого невпинні вітри історії розпорошили по всій планеті Земля.
Це переконання спряло автору пропонованого видання у його спробі нагадати відомі й відкрити нові постаті й сторінки київського літопису.



Пукас, Н. Каштанів київських листочки. – Київ : Фенікс, 2018. – 112 с.
Книга Надії Пукас «Каштанів київських листочки» - життєві ескізи до картини життя столиці і її мешканців.
Книга ввібрала у себе 8 оповідань і повість. Читач знайде в них ситуацію, яка не раз траплялася з ним самим. Кожен рядок пронизаний любов’ю до героїв, співзвучністю переживань до їх проблем, радістю за їх вирішення.
Книга написана добірною, гарною, пісенною мовою. Змістовно. Цікаво.


Рибаков, М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. – Київ: «Кий», 1997. – 374 с.
Книга являє собою своєрідний збірник історико-краєзнавчих та культурологічних нарисів про Київ. У ній висвітлені питання адміністративно-територіального поділу міста у різні часи, наведені відомості про топографію міста й окремих його складових, будинки та вулиці, яких вже не існує в сучасному Києві.
Книга прислужиться як у навчальному процесі шкіл, середніх та вищих учбових закладів, так і в позашкільній, факультативній, екскурсійній роботі.
Для широкого кола читачів.


Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / За заг. ред. В. Ф. Колесника, А. П. Коцура, Н. В. Терес. – Київ: Книги – ХХІ, 2005. – 773 с. – Бібліогр. с. 726-734.
Посібник містить 578 документів і матеріалів з історії Києва від часів стародавньої Русі до сучасності; кожний розділ супроводжується історичною довідкою.
Для викладачів історії, студентів, які вивчають нормативний курс історії України, історію Києва і краєзнавство, а також для всіх, хто цікавиться історією стародавньої столиці незалежної України.

Малаков, Д., Прибєга, А. Київ столітньої давнини. – Київ : Видавництво «Фенікс», 2017. – 320 с. : іл.
Величний Київ – столиця України – має багатовікову історію та вирізняється серед міст Східної Європи своєю неповторною красою. Видання пропонує читачеві цікаву екскурсію в місто початку ХХ століття. Подорож побудована на ретельно підібраній колекції поштівок з краєвидами Києва столітньої давнини та починається із Софіївської площі, веде до схилів Дніпра, спускається на поділ і знову повертається у Верхнє місто, щоб продовжитись по Володимирській вулиці, прогулятися Хрещатиком, Липками, Печерськом та околицями.
Видання адресоване шанувальникам старовини, мандрівникам, гостям Києва, широкому загалові читачів.



Гирич, І. Б. Київ: люди і будинки. – Київ : Либідь, 2015. – 432 с.: іл.
Вигадлива мандрівка нашою столицею репрезентує калейдоскоп визначних осіб і прикметних під історико-мистецьким оглядом будівель. Акцентовано на внескові у формування українського обличчя Києва тих постатей, хто боронив самобутнє місто від великодержавної культурної експансії. Завдяки висвітленню історичної взаємодії спільноти («люди») і урбанізованого простору («будинки») видатні імена вписано в неповторний київський ландшафт, що унаочнено безліччю оригінальних світлин.


   Зі святом, рідний Київ!   

четвер, 25 травня 2023 р.

"Любі діти! Ваше літо буде книгами зігріто!"-літературна бесіда


25 травня відбулась літературна бесіда "Любі діти! Ваше літо буде книгами зігріто!".

До бібліотеки завітали учні школи № 260, 2-Ж клас.
























Спілкувались про сучасні українські книги для дітей, українські видавництва , читали вірші, скоромовки, приказки, з задоволенням приймали участь у літературній вікторині-грі.





















  В літо - на книжкових вітрилах!  

вівторок, 23 травня 2023 р.

24 травня - День слов'янської писемності і культури

З 17 до 24 травня розгорнуто книжкову виставку "До витоків нашої писемності".
24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.
Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника.


Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).

На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.
Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.
Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні в нашій країні став Указ Президента України від 17 вересня 2004 року в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Днем слов’янської культури і писемності.


Зазвичай, 24 травня проходять заходи просвітницького і культурного характеру, науково-практичні конференції, зустрічі , концерти і фестивалі, присвячені вшануванню української мови та культури.
Щиро вітаємо всіх
з Днем слов’янської писемності й культури!

пʼятниця, 19 травня 2023 р.

Музичний вечір "Співзвучність музики і струн"- творча зустріч з нагоди свят Дня Матері та Дня вишиванки


16 травня відбувся музичний вечір-релакс "Співзвучність музики і струн".

До бібліотеки завітали користувачі бібліотеки, родина Галущаків - чарівна жінка, талановитий музикант, скрипалька Альбіна Володимирівна з доньками Любою та Марією.

На жаль, родина вимушено залишила рідний Херсон,але життя продовжується!


Скрипка
Заграла скрипка весело, бентежно,
Мелодія чудова лине ввись.
Смичок торкає струни обережно,
До серця дивні звуки полились.
Співає скрипка, весело сміється
І все довкола зразу ожива.
Заплаче враз, луною сум озветься,
І думаєш, що скрипочка жива.
Надія Красоткіна





















Звучали композиції неймовірної краси, сили, енергетики:

"Пісня про рушник" - (Слова: Андрій Малишко Музика: Платон Майборода)
Мирослав Скорик - "Мелодія"
Танго Por una cabeza (Карлос Гардель)
Edvin Marton: Любовь в Венеции
Andrea Bocelli - Vivo per lei
Secret Garden Song From A Secret Garden
Евгеній Дога - "Вальс"
Володимир Івасюк - "Червона рута"
Ярослав Барнич - "Гуцулка Ксеня"
Duncan Laurence - Arcade


Насолоджуємося чарівною музикою!
 
Завдання: впізнай мелодію!


Нехай звучить чарівна мелодія скрипки, а не вибухи і сирени!