четвер, 18 червня 2020 р.

До Дня Конcтитуції України

Для перегляду онлайн розгорнуто книжкову виставку "Фундамент нашого суверенітету".

Конституція - це найголовніший закон в країні, який впливає на всі сфери нашого життя, і захищає права кожної людини.



В Україні Конституцію прийняли 28 червня 1996 року Верховною Радою, і з тих пір, на згадку цієї події, ми відзначаємо свято - День Конституції саме в цей день.
Конституція має найвищу силу і вплив на дії громадян. Правила, що записані в ній, мають верховенство над правилами в інших законах.
Це дуже важливо, щоб ухвалити новий закон, треба співставити, аби він відповідав Конституції.
Конституція складається зі вступу та 15 розділів, які містять в собі 161 статтю.
В них розписано все-все про найважливіші сфери суспільного та державного життя.
Починаючи від правил утворення нашої країни, її складових, закінчуючи правами громадян.


Найголовніші права людини, які вказані в Конституції і які має повинен знати кожен:

По-перше: право на життя, і обов`язок держави охороняти та захищати життя кожного;
право на повагу до гідності: не можна проводити досліди, знущатися, та будь-яким чином ганьбити недоторканність - це означає, що нікого не можна просто взяти і позбавити волі, арештувати без причини, а тільки за умови, що суддя надасть дозвіл та буде проведений справедливий суд.
Також є статті, які надають права на недоторканність життя, це означає, що ніхто не має права без дозволу людини потрапити в домівку.
Кожна людина має право на секретне листування, право на невтручання в особисте життя, свободу пересування, свободу думки та слова.
Людина має право на житло та достойний життєвий рівень, охорону здоров`я, право на освіту.

Україна стала першою країною, яка створила першу Конституцію.

Наша Конституція була схвалена 5 квітня 1710 року.
Цей вікопомний документ української політичної думки склався як договір поміж трьома основними політичними силами козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорозьким.
Як і польська конституція 3 травня 1791 р., Конституція гетьмана Пилипа Орлика була схвалена у часи боротьби за незалежність: польська конституція постала поміж першим (1772) та другим (1793) поділами Польщі, що в той час не обіймала усіх польських територій. Влада гетьмана П. Орлика поширювалася на Правобережну Україну, що тоді була під зверхністю Туреччини, союзниці Карла ХІІ. Обидві конституції діяли досить короткий час: польська - у 1791-1795 рр. (до третього, кінцевого, поділу Польщі), а українська - у 1710-1714рр.

Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма
Я і Конституція. - Львів: Видавництво Старого Лева,2019.
В цій книжці ти побачиш як може поміститися все наше життя і життя всієї країни. Адже Конституція - це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов`язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, конторолює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії.
В цій книжці про те, хто ти як особистість і хто ми як народ на карті світу, яка наша точка відліку і який керунок маємо обрати, щоб іти у правильному напрямку.

Конституція надійно захищає дітей та дорослих, але слід пам`ятати, що кожна людина створює світ навколо себе, і впливає на нього. Потрібно бути дуже відповідальним та сміливо нести за собою почесне звання Людини, з усіма правами та обов`язками.

Вітаємо з Днем Конституції!


середа, 17 червня 2020 р.

22 червня - День скорботи і вшанування пам`яті жертв Другої світової війни в Україні

Для перегляду онлайн представлено книжкову виставку - пам`ять "Ми мусимо знати і не забувати!".

Однією з наймасштабніших скорботних подій ХХ століття, однією з найболючіших ран людства не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу є Друга світова війна.

Для українців війна почалася нападом Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року.

Після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР 22 червня 1941 року вся Україна стала ареною запеклих бойових дій.
Тоді усі, хто міг, стали на захист Батьківщини.
Трагедією для українського народу стали не тільки бойові дії - країна не мала державності.
Тоталітарні режими (німецький нацистський і радянський комуністичний) змінювали один одного, продовжуючи поневолення України.


Зараз все менше свідків живої пам`яті - учасників Другої світової війни. Для нас, нащадків, залишаються свідчення в книгах, фільмах, документах, в граніті пам`ятників.
Юні друзі! Поцікавтесь, погортайте старі сімейні альбоми, розпитайте маму і тата, дідуся і бабусю про тих з твого роду, хто захищав рідну землю.

Твій рід - криниця твого життя!
Вшануй своїх предків, які зберегли для тебе мир на землі!

понеділок, 15 червня 2020 р.

17 червня - 75 років від дня народження І. П. Січовика


17 червня українському дитячому письменнику Ігорю Прокоповичу Січовику виповнюється 75 років.

З цієї нагоди в бібліотеці розгорнуто книжкову виставку онлайн "Сторінками - веселинками від Ігоря Січовика".



Ігор Прокопович Січовик народився 1945 року на Волині, де батьки працювали сільськими вчителями. 

Батько - учасник української національно - визвольної боротьби (воїн УНР) та Другої світової війни, мати - з козачого луганського роду. 

Закінчив школу на Херсонщині, навчався у криворізькому профтехучилищі, закінчив Московський літературний інститут.



Автор творів для дорослих та дітей: "Жертва моди", "Зачарована шістка", "Азбука для дорослих", "Словограй", "Мовограй", "Загадки і скоромовки", "Гарбузова рідня", сатиричної повісті "Дурилло" та ін.



Чимало дитячих творів Ігоря Січовика вивчають у початковій школі. Вони містяться у «Букварях», хрестоматіях, читанках і методичних розробках.




2003 року письменник створив і видав книжкою повість «Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні». Знаменитий німецький герой потрапляє в Україну, де пристає до козацького війська. Більшість його пригод, про які він хвацько розповідає сам, відбуваються у поселенні, де він мешкає, а також на всій території України, зокрема й у Києві. У повісті широко використовується український фольклор, демонологія, описано традиції, звичаї і побут наших предків. Головний герой твору — гумор, пригоди, оптимізм. Автор прагне привернути увагу читачів до величної історії України, яка, за висновками очевидців, була чи не найромантичнішою у світі.

Чимало творів автора перекладено іноземними мовами.

Мешкає Ігор Прокопович у Києві.



Веселинки від Ігоря Січовика

Солодкі сни
Вкладаючи доню спати,
Сказала тихенько мати:
- Пошвидше, Оксанко, засни,
Побачиш солодкі сни...
Озвалась Оксанка: - Ой рідна!
Щось довго тих снів не видно!
І додала нетерпляче:
- Я знаю, як їх побачить!
- Як саме? Скажи на вушко!
- Для цього мені під подушку
Щовечора ви або татко
Кладіть хоч одну шоколадку.


Запасливий
- Знову мокрі черевики?! - 
Сварить Вову мати. - 
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, -
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось 
Чотири калюжі!






Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Ігор Січовик 

четвер, 4 червня 2020 р.

7 червня - Свята Трійця (П`ятидесятниця)


Для перегляду онлайн розгорнуто книжкову виставку "Ой, земле, радістю умийся - прийшла до нас Зелена Трійця!".

На 50-ий день після Воскресіння Христового апостоли зібралися до молитви у Сіонській світлиці. З ними була і Матір Божа. Раптом здійнявся шум, який буває під час бурі чи великого пориву вітру. Він заповнив увесь дім, де вони знаходилися. Цієї ж миті серед світлиці в повітрі з`явилися вогненні язики, які осіли на Божу Матір і на кожного апостола. Це було сходження Святого Духа.


Досі апостоли знали лише одну мову - єврейську. Раптом вони почали розмовляти на всіх тоді відомих мовах. 

Таким чином, слово про Спасителя швидше розповсюджувалося серед різних народів.

Зішестя Святого Духа на апостолів відзначається Православною Церквою як одне з найбільших свят (Дух Святий зійшов на 50-ий день після Воскресіння Іісуса Христа і тому називається П'ятидесятницею або днем Трійці, тому що люди навчилися поклонятись і прославляти Три Лиця Єдиного Божества: Отця, Сина і Святого Духа).











Свято Трійці у народі називають ще Зеленою Неділею, бо цього дня встановився звичай прикрашати оселю і подвір`я зеленню - гіллям клена, верби, липи, ясена, горіха, дуба.

Тому її також називають "клечальною" неділею. Гілки встромляли в стріху, ставили на ворота, біля вікон, за іконами. Долівку встеляли пахучими травами, любистком, м`ятою, особливо аїром. А наступний день після свята Трійці називається днем Святого Духа і присвячений прославлянню Святого Духа.







Вітаємо зі святом Трійці!