четвер, 21 січня 2021 р.

29 січня - День пам`яті Героїв Крут


З 20 до 29 січня розгорнуто книжкову виставку "Крути: гордість і біль моєї країни".
29 січня щороку в Україні відбувається вшанування пам’яті Героїв Крут. 
103 роки минуло від бою під Крутами, який став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України. 

Перша незалежність
У 1917 році постала Українська Центральна Рада та створена нею Українська Народна Республіка.
Прихід до влади у Росії більшовиків у жовтні 1917 році становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. В ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили росіян у розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Напередодні бою
Після захоплення Полтави, вздовж залізниці на захід наступала більшовицька так звана 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися.
Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. Спільно з іншими військовими підрозділами та добровольцями 25–27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач. Однак під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися.
28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики почали рухатися в бік Києва. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо”.
Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Здебільшого вони були неготовими до військових дій і мали погане озброєння. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.
29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.
Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Брестський мирний договір
Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу укласти мир між урядом Української Народної Республіки і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав:
визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;
спільні кордони УНР та Австро-Угорщини на довоєнних межах (Холмщина та Підляшшя відходили Україні); Східна Галичина та Буковина виділені в окремий коронний край;
кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”;
відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;
обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин; 
постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншої сільгосппродукції та промислової сировини;
додаткову умову – грошова позика в 1 мільярд карбованців і збройна допомога Українській Народній Республіці у боротьбі з більшовиками.
Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала важливі закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію.
Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці ввірвалися у місто. 11 лютого 1918 року більшовики проголоcили в Києві Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат.
У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.
Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти:
– бій під Крутами став успішною оборонною операцією з переважаючими силами ворога, наступ якого зупинив на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;
– Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;
– незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці;
– згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну;
– події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива;
– сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.
(За матеріалами https://uinp.gov.ua/)




Куць М. Крути (поема, поезії, переклади). - Київ:Видавництво Харитоненка, 2004. - 320с.
До книжки поета Миколи Куця увішли поема "Крути" про героїчну загибель юнаків у бою під Крутами в кінці січня 1918 року, дві добірки поезій, об`єднаних загальною темою осінніх мотивів та деякі переклади.







Олесь О. Коли нема пророка на землі: Поетичні та драматургічні твори. - Київ: Веселка, 2007. - 375 с. - (Шк. б-ка)
До видання увійшли ліричні, сатиричні та драматичні твори з друкованих та рукописних збірок одного з найвідоміших українських поетів першої половини ХХ ст. Олександра Олеся. В цій збірці можна ознайомитися з віршем "Під Крутами".

"...Я лежав і бачив очі
Карі, сині, голубі.
Як квітки цвітуть, сміються,
Ні сльозиночки тобі.

Оточив нас дужий ворог,
Покосив усі квітки,
Обіцяли нам підмогу - 
Не наспіли козаки..."
(Олександр Олесь "Під Крутами)




















Сорока Ю. 100 важливих подій історії України. - Харків: Фоліо,2019. - 205 с.: іл. - (Справжня історія)
В книзі, серед інших важливих подій в історії України, досить інформативно висвітлюється тема бою під Крутами.








Сорока Ю. Бій під Крутами/Ю. В. Сорока. - Київ: Золоті Ворота, 2013. - 120 с.
Про нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами (за даними з ін. джерел - їх було більше) українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.






У радянські часи пам`ять про загиблих під Крутами усіляко замовчували. Уперше про увічнення пам`яті студентів згадали в 1990-х роках, коли на їхній могилі був установлений дерев`яний хрест.
Бій під Крутами був лише однією невеличкою, але значною за своїми наслідками віхою в українських визвольних змаганнях, коли у полум`ї революції народжувалась Українська Народна Республіка. 
Це - непереможна любов до Батьківщини! 
Молоді хлопці, перед якими лежало ціле життя, поклали його на вівтар служіння Україні!


понеділок, 18 січня 2021 р.

"Любив Україну, боронив та віддав життя за її волю!" - згадаймо перших полеглих Героїв Небесної Сотні

Сім років тому на вулиці Грушевського пролилася перша кров. 22 січня проти учасників Революції Гідності бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували не гумові, а бойові набої. Першими Героями Небесної Сотні стали вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський та українець Юрій Вербицький.

 
  
(Фотографії із сайту - nebesnasotnya.com/.)

20-річний Сергій Нігоян отримав смертельне поранення близько шостої ранку, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом», а на мосту Патона люди формували «живий ланцюг Соборності».

Волонтерка, громадська діячка Юлія Пішта згадує: «Ми часто спілкувалися із Сергієм Нігояном. Сиділи біля бочки на барикадах. Він постійно говорив: «Вам Бог дав шанс боротися, а ви нарікаєте. Бо ми казали: о, нічого не відбувається, все якесь застійне, скільки ми можемо сидіти на Майдані? Зрозуміло — кожен день одне й те саме, кожен день виходять політики, те саме говорять, і нічого не змінюється. Хоч-не-хоч, а людей це втомпювало. А Сергій говорив: «Прийде час, і все зміниться. Бог вам дав шанс, Ви хіба не бачите, що Бог через вас говорить до Януковича?.. Все зміниться, прийде час. Коли він настане, ви будете боротися з новою силою на новому етапі. А зараз, якщо так, хай буде поки так»

Цей спогад увійшов до книги «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності», яка побачила світ у рамках проєкту «Майдан: усна історія».

Відео, де на тлі барикад Сергій читає поему «Кавказ» Тараса Шевченка:


Інтерв'ю Сергія Нігояна кореспондентам ТСН за кілька днів до загибелі:



Другим загиблим на Майдані став білорус Михайло Жизневський. Близько 9-ї години ранку він отримав кульове поранення у серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського.

Меморіал на Майдані (president.gov.ua)
Євген Нищук, актор, громадський діяч: «Говорячи про перші смерті на Майдані… Пам’ятаю загиблого Сергія Нігояна повезли на Дніпропетровщину, Юрія Вербицького - у Львів, а от Сергія Жизневського до Білорусі одразу відправити не виходило. Поки чекали на маму та сестру, з'ясувалося - вони не знали, що він на Майдані, давно його не бачили. 
Копи його принесли до сцени, якісь слова знайти було надзвичайно важно. У мене тоді не те що в горлі пересохло... було просто страшно щось сказати. Мати, сестра також не хотіли виходити і говорити. Гімн один раз пустипи... Ну скільки разів його можуть пустити?.. Саме тоді я сказав звукорежисеру: «Пусти цю пісню». - «Яку?» - «Пливе кача». Я знав, що він любив цю пісню. До того ж вона такого ритуального, «плакального характеру» і його ситуації відповідала - він етнічний білорус, загинув в Україні, а в пісні ж і є слова: «... Погину я чужім краю... хто ж ми буде брати яму?..». От я й подумав, що вона до прощання з ним якнайкраще підійде. І ця пісня викликала сплеск емоцій!».

Цей спогад також увійшов до книги «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності».


22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур було знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького, викраденого разом з активістом Ігорем Луценком в ніч з 20 на 21 січня невідомими з Олександрівської лікарні.

Фото: zik.ua.
Світлина з відкриття у Львові фотовиставки «Крим (О) гляди», присвяченої пам’яті Героя України, фотомитця, альпініста, львів’янина Юрія Вербицького. 

Близький друг Юрія Вербицького, Роман розповідав, що вперше на Євромайдан Юрій Вербицький поїхав ще в грудні 2013 року. Вдруге ж – одразу після Різдвяних свят. «Він був далеким від політики, але казав, що не може стояти осторонь, коли робиться таке беззаконня. Казав: «Я маю бути там!».
(Записав Данило Мокрик для ZAXID.NET. Детальніше - http://bit.ly/37gnSXy)






Пам'ятаймо 
Героїв 
Небесної 
Сотні!





четвер, 14 січня 2021 р.

22 січня - День Соборності України


З нагоди свята Дня Соборності України представлено віртуальну книжкову виставку "Разом - сильніші!".

Однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня (проголошення Першої Незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР) — День Соборності.

Офіційно святкувати День соборності в Україні почали лише у 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Саме від Акта злуки 1919 року ведеться відлік цілісної Української держави. Ця подія продемонструвала можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу. Також вона спростовує міф, буцімто до 1939 року, коли Йосип Сталін приєднав до УРСР західноукраїнську територію, Україна не була об`єднаною.
Дві ключові події історії України - проголошення незалежності й Акта злуки - мають багато спільного. І це не тільки один календарний день із різницею в рік. Ухваленню обох документів передував тривалий національно - визвольний рух. адже спочатку треба було вибороти та розбудувати власні державні утворення - УНР і ЗУНР.



22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві у святковій атмосфері проголосили Акт злуки УНР і ЗУНР.
Остаточно завершити об`єднання в єдиний механізм завадила окупація українських земель польськими і українськими військами. 
Проте Акт злуки 22 січня 1919 року втілив ідею соборності, яку українці відстоювали багато століть. Відтоді питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
Упродовж наступних десятиліть Акт злуки залишався символом боротьби за незалежну соборну державу. 



Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. - Київ, 1993.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського , написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень учасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості. Думка автора полягає в тому, що Україна могла стати незалежною державою ще тоді.




Сорока Ю. 100 важливих подій історії України/Юрій Сорока; худож.-оформлювач О. А. Гугалова - Мєшкова. - Харків: Фоліо, 2019 - 205 с.:. - (Справжня історія)
Ця книга є спробою об`єднати під однією обкладинкою найвагоміші моменти нашої історичної спадщини і продемонструвати, що, попри все, Україна пам`ятає своє минуле і має намір, враховуючи свій багатющий історичний досвід, будувативласне щасливе майбутнє.





Солдатенко В. Проект "Україна". - 1917-1920 рр. Постаті/В. Ф. Солдатенко. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013.-511 с.
У книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформуУкраїнської революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центрнаціональної державності - М. Грушевського, В. Винниченка, М. Міхновського, Д. Дорошенка, П. Христюка, С. Голубовича, М. Порша та багатьох інших.



Нагадуємо низку визначальних для державотворення історичних подій ХХ століття:
 
22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки;
 
22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки;
 
15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України;
 
30 червня 1941 року – проголошення Акта відновлення української державності;
 
16 липня 1990 року – ухвалення Декларації про державний суверенітет України;
 
1 листопада 1918 року – день “Листопадового чину”, українського повстання у Львові, за результатами якого постала Західно-Українська Народна Республіка;
 
1 грудня 1991 року – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

З Днем Соборності, Україно!

вівторок, 12 січня 2021 р.

19 січня - Богоявлення, Хрещення Господнє, Водохреща

З 13 до 20 січня розгорнуто книжкову онлайн виставку "Ісус Хрестився у річці Йордан!"

Кожного року 19 січня Православна Церква радісно та урочисто святкує Хрещення Господа Бога і Спасителя Нашого Ісуса Христа (Святе Богоявлення). Свято Хрещення Господнього розкриває нам велику таємницю благочестя і справу Божої любові до усього людства. Бог приходить до Свого творіння й приймає гріхи світу через води хрещення. Увесь всесвіт долучається до Божого плану спасіння, зцілення, прощення та оновлення у водах ріки Йордан. Саме хрещення в Йордані Христа Спасителя стало прообразом християнського таїнства Хрещення, в якому кожна віруюча людина одержує прощення гріхів (навіть первородного гріха), має реальну можливість нового, духовного життя в єдності з Богом і з Його Святою Христовою Церквою. У Таїнстві Хрещення людина вмирає для гріха і воскресає для святості й цілісного, повноцінного буття з Творцем.

Хрещення Господнє також називається Богоявленням, тому що при хрещенні Христа Спасителя усьому людству з’явився Бог. Відбулося Богоявлення Пресвятої Трійці усьому світові. У Новому Завіті ми читаємо, що після хрещення на Йордані святим пророком Іоанном Предтечею Христа Спасителя Сина Божого розкрилися небеса і святий пророк побачив Духа Божого, який сходив на Христа у вигляді голуба. У цей час Бог Отець з неба говорив про те, що Христос Його Син Улюблений, в Котрому Його благовоління (Мф. 3: 16–17).

Для християнина Свято Богоявлення — це розкриття людської таємниці віри і любові Святої Трійці до усього людства. Бог — це нескінченна любов Трьох Іпостасей, з’єднаних у досконалій любові. Через Боговтілення Христа Спасителя, Його Хрещення у водах Йордану, коли Він узяв усі гріхи людства на себе, Бог не лише визволяє людину з рабства гріха, а й залучає її до Своєї любові благодаттю Отця, і Сина, і Святого Духа, сповіщаючи світові благу звістку спасіння. Свята Трійця — це не філософська теорія, а Живий Бог, якому ми поклоняємось. І саме у таїнствах церковних настає момент нашого наближення до Святої Трійці, коли раціональна аргументація і прагматичний аналіз мусять поступитися містичному спілкуванню і просвітленню людства у молитві з Творцем Всесвіту. В історії Древньої Церкви напередодні свята Богоявлення — істинного «Просвіщення» хрестили оголошених (тобто, тих віруючих, що пройшли катехізаційну підготовку до прийняття Таїнства Хрещення). При цьому запалювалось багато світильників, що знаменували світло пізнання Істинного Бога і Великим чином освячувалась вода. Продовжуючи цю святу традицію, Православна Церква і сьогодні проводить урочистий хресний хід із Хрестом, Євангелієм, світильниками, хоругвами при церковних дзвонах і святкових церковних співах до водних джерел. Освячена в такий спосіб вода називається «агіасма», що в перекладі із грецької мови означає «святиня».

Хрещенська вода — це велика святиня, що повинна бути в кожному домі православного християнина. Її дбайливо зберігають у святому куті біля святих ікон, окропляють квартири, офісні помешкання та домогосподарство. При освяченні хрещенської води священик молиться Богові: «Сам і нині, Владико, освяти воду цю Духом Твоїм Святим. І дай усім, що доторкаються до неї, і споживають, і помазуються нею — освячення, здоров’я, очищення і благословення». Свячена вода має особливу животворну і очищаючу силу. Православні християни повинні освячувати все своє буття святою водою, дякуючи Богові за цю велику ласку і милість. Через святі краплі свяченої води християнин долучається до благодаті Творця, Який благословляє, зцілює і освячує все наше земне існування. Недаремно у літургійному богослов’ї Православної Церкви вода символізує життя, утамування духовної спраги, прозорість істинного Богопізнання і радість Богоспілкування у благодаті. Через Хрещення Сина Божого — увесь космос, відірваний гріхом і злом від Істинного Буття, навертається в обійми любові Свого Творця. Радість освячення, оновлення духовного життя, реальне Богоспілкування зі Святою Трійцею руйнують відчуття жаху самотності людства і пустелю відчаю кожної людини.
(За матеріалами http://maup.com.ua/ua/navchannya-u-maup/centri-ta-kursi/duhovno-prosvitnicki-centr/pravoslav-svyata/hreshhennya-gospodnogo-bogoyavlennya-19-sichnya.html)





Йде до нас колядочка. - Київ.:АВІАЗ, 2016. - 40 с.; іл.
Цікава книжка для діток молодшого віку навчить колядкам та щедрівкам українського народу. З чудовим художнім оформленням.






Матвєєва Н. П. Святі і свята України. Науково-популярне видання. - Київ: Укр. Центр духовної культури, 1995. - 240 с.
Це спроба в науково-популярній формі систематизувати та узагальнити відомості про церковні і народні свята в їхньому взаємозв`язку і взаємозалежності. Важливе місце в книзі посідають надзвичайно цікаві історичні екскурси в життєписах святих.




Православні свята: Розповіді для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку/Упорядник Н. М. Трубило. - Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2004. - 32 с.
Основи духовності кожної людини закуладаються з дитинства. І базуються вони на цінностях, вироблених людством, на багатих народних традиціях, у тому числі й релігійних. Пропоноване видання знайомить із найголовнішими православними святами, витоки яких беруться із глибини віків і які пов`язані з іменем Ісуса Христа, добрими діяннями найбільш відомих святих, розкриває першооснови традицій.




Сосенко К. Різдво-Коляда і Щедрий Вечір. - Київ.: Укр. письменник, 1994. - 286 с.
Ця книга, написана видатним вченим - етнографом і церковним діячем Ксенофонтом Сосенком, видана вперше у Львові 1928 року і відтоді більше не перевидавалась. Матеріал, яким оперує автор, відкриваючи праглибини українського народознавства, викликає нині особливий інтерес у читачів нової, вільної України.





Вітаємо з Хрещенням Господнім! 
Бажаємо благословення Небес 
і Божої благодаті!

понеділок, 4 січня 2021 р.

7 січня - свято Різдва Христового

З 4 до 11 січня розгорнуто книжкову виставку-привітання "Свято свят, Різдво Христове! І щороку воно нове!"

Свято Різдва Христового знаменує народження Нового Життя і належить до найвеличніших свят.

Різдво-це прихід Бога до людей. 

Свято Різдва є частинкою нашої національної скарбниці.











Різдвяні свята мають свою споконвічну традицію. Вони супроводжують величальними церковними відправами, колядками, вертепами, щедрівками, віншуваннями, якими возвеличують народження Сина Божого і Діву Марію - Пренепорочну і Благодатну.



Круковська В. Святкуймо Різдво. - Львів: Євросвіт, 2003. - 48 с. : іл.
Книга містить вірші, присвячені Різдвяним Святам, сценарії Вертепів, а також розповідь про традиції святкування Миколая в Україні та інших країнах.




13 різдвяних історій. - Видавництво Старого Лева, 2013.
Ці 13 різдвяних історій від сучасних українських письменників дуже різні, і водночас вони взаємно доповнюють одна одну, як пазли великого полотна.



Святий вечір: Оповідання українських письменників. - Львів: Свічадо, 2007. - 224 с.
Таїна пришестя Божого Сина, трепетна радість Святого вечора, що єднає цілий світ у молитві та кожну родину за святковою вечерею. У читача запитують: "А як ти зустрінеш Святий вечір? Чи народиться для тебе Син Божий?"


Старк Ульф. Маленька книжка про любов/ Ульф Старк; переклад зі швед. Галина Кирпа. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. - 112 с.
Напередодні Різдва може трапитися чимало див. На Фреда, героя "Маленької книжки про любов", чекає багато подарунків, багато світла і любові.



Земля і Небо торжествують, радіють, колядують дорослі і малі : "Бог народився - весь світ звеселився!"

- Христос Рождається!

- Славімо Його!