Популяризація української мови

З 9 до 19 листопада розгорнуто книжкову виставку "Починаймося з рідної мови!"

Впродовж цього періоду відбуваються поетичні читання "В моїй милій Україні мова - солов'їна!" (Людмила Галінська).

Говорити українською — це не лише про мовлення, це про ідентичність, про повагу до своєї країни, до її історії та культури. Особливо тепер, у час повномасштабного вторгнення росії в Україну, популяризація української мови набула ще більшого значення. Ми маємо згуртуватися навколо національних цінностей, а мова — одна з найважливіших.

Це підкріплено і на законодавчому рівні. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закріплює пріоритет державної мови в усіх сферах суспільного життя.

Історично мова завжди була інструментом національного відродження. Українські поети, письменники та діячі культури через слово формували національну свідомість, виховували любов до Батьківщини. Не дарма Володимир Сосюра писав: “Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”.

Сьогодні українська мова активно повертає свої позиції, зокрема завдяки сучасним медіа. Блоги, TikTok, Instagram — все більше контенту створюється українською мовою, і він користується величезною популярністю. Це свідчить про те, що українська — це не лише мова традицій, а й мова сучасності.

Кіно також відіграє важливу роль. Попри всі труднощі, українські стрічки збирають повні зали та транслюються за межами країни, популяризуючи не тільки мову, а й культуру України.

Що можемо зробити кожен із нас для популяризації української мови:

- Спілкуватися українською щодня, навіть у побуті.

- Читати українську літературу, слухати українську музику.

- Підтримувати україномовних блогерів і контент-мейкерів.

- Обирати фільми, серіали, шоу українською.

- Вести свої соціальні мережі українською мовою.

Популяризація української мови починається з нас. Обираючи українське — ми обираємо себе. 

(За матеріалами https://stmlyn.gov.ua/news/1750066962/)

В моїй милій Україні, мова - солов'їна.

В моїй милій Україні, мова -- солов'їна.

І цей скарб передаємо від батька до сина,

Від матусі - до донечки, від бабці - до внуці,

Від квітòк - до бджілки на зеленій луці...

Рід наш давній.Український.Мова - квітка роду.

Чиста. Світла. Соковита, як нектар із плоду.

Пахне сонцем. Пахне житом, диво - колосками,

Вишнями і грушами, стиглими садами...

Достигає попід осінь в кетягах калини,

Квітне мальвою під тином, в пісні журавлиній.

В чорнобривцях її запах, в полинах і м'яті.

А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.

Нею мама нам співала перші колисанки,

Хрестом долю вишивала звечора до ранку.

Заплітала у косички стрічки волошкòві,

Щоби мови не цурались і жили в любові...

Нею бабця все молилась, Бога прославляла.

Хліб місила, усміхалась. I поклони клала.

Мова - серце України. В ній є наша сила.

В кожнім слові - код таємний. То - є наші крила.

Кожне слово - як пацьорка, 

а разòм - намисто.

Знаєм мову - будем жити! 

Вчіться, товариство.

                                                29.04.2022 Людмила Галінська

До 100-річчя пам'яті Симона Петлюри

З 2 до 10 листопада представлено книжкову виставку "Симон Петлюра як уособлення боротьби проти російського зла".

Також впродовж цього періоду відбуваються патріотичні години "Симон Петлюра: "Всі до гурту!"".

Постать Симона Петлюри є однією з визначальних для української історії як провідника Української революції 1917-1921 років, Голови Директорії УНР та символа послідовної боротьби за незалежність і державність України.

25 травня 2026 року виповнилося 100 років від дня загибелі Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри від рук московського агента.

В умовах екзистенційної Війни за Незалежність України гідне вшанування пам’яті Симона Петлюри, належне визнання та популяризація його внеску у творення українських держави, культури та війська, мають особливо важливе значення. З метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв, Верховна Рада України 18 грудня 2025 року ухвалила Постанову № 4748-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» з Додатком № 3 «Про заходи зі вшанування пам’яті Симона Петлюри».

Симон Петлюра є символом українського національно-визвольного руху. Як очільник української держави, організатор українських збройних сил часів Української революції, Головний отаман військ і флоту УНР він здійснив винятковий внесок в українське державотворення початку XX століття та опір російській агресії періоду Української революції 1917-1921 років.

Саме у протистоянні із більшовицькою Росією Симон Петлюра став для українства уособленням ідеї свободи, а для ворогів – бандитом, ім’ям якого назвали цілі поколінні послідовників. Петлюрівці, як і мазепинці, і бандерівці, вселяли у росіян страх і ненависть, адже волелюбність, завзятість і незламність в українцях пробудили якраз такі потужні особистості, як Мазепа, Петлюра, Бандера.

У наукових виданнях, підручниках і словниках СРСР «петлюрівщина» визначалася як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни, очолюваний одним із ватажків дрібнобуржуазної націоналістичної партії українських соціал-демократів Петлюрою». Участь у «петлюрівщині», тобто в боротьбі за незалежну Україну, ще довго залишалася приводом для звинувачень в СРСР. Петлюрівців зображували винятково в негативних контекстах, їм надавали непривабливі епітети та неприємну зовнішність. Образ петлюрівців як шкідників, зрадників і противників нової совєтської влади швидко ввійшов у совєтський побут.

Упродовж життя Симон Петлюра боровся за українську незалежність не лише зброєю, а й словом: як журналіст, арткритик, редактор провідних українських журналів. У найсуворіші часи російської цензури організовував нелегальні друкарні. Навіть на еміграції лідер УНР продовжив видавничу справу – заснував журнали «Табор», «Тризуб», інші, які перетворювали слово на зброю в боротьбі за вільну Україну.

У 1921 році Симон Петлюра вимушено покинув терени України. Проте не відмовився від політичної боротьба за незалежність УНР. Совєтські ж спецслужби не полишали Петлюру в спокої, узяли собі за мету знеславити і зганьбити ім’я Симона Петлюри та його прихильників.

Вбивство Симона Петлюри справило неабияке враження на українську еміграцію. Член уряду УНР, дипломат Олександр Шульгин згадував, що подія об’єднала до того розрізнені кола української еміграції. Симон Петлюра своїм життям і своєю смертю засвідчив, що тільки в єдності українці здатні вистояти та перемогти.

Минуло 100 років від дня смерті Симона Петлюри, але він лишається символ боротьби за вільну Україну. На його честь в населених пунктах називають об’єкти топоніміки, зводять пам’ятники, пишуть мурали. А головне – пам’ять про Симона Петлюри увічнена в сучасному українському війську. Вояки Армії УНР і сам Головний отаман носили на однострої нарукавний тризуб. Продовжуючи петлюрівські традиції, тризуб став частиною військової айдентики Сил оборони України. З 2017 року він став частиною однострою українських воїнів. 152-га окрема єгерська бригада здобула почесне найменування – імені Симона Петлюри. Військовослужбовці бригади захищають нашу країну на різних напрямках російсько-українського фронту.

(За матеріалами https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-100-richchya-vid-dnya-zagybeli-symona-petlyury)

Радіодиктант національної єдності

Колектив бібліотеки долучився до спільної мовної традиції в День української писемності та мови 27 жовтня. 

Ця подія є традиційною щорічною загальнонаціональною акцією, що  присвячена українській мові.

Мета радіодиктанту - об'єднати якомога більше людей навколо України в усьому світі і популяризувати українську мову.

До Дня української писемності та мови

З 19 до 28 жовтня представлено книжкову виставку - шана "Горда, рідна мова, ти - наша основа!"

26 жовтня відбулась година спілкування "Допоки буде в серці рідна мова!".

27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови — величне свято духовності, національної єдності та любові до рідного слова. Це день, коли кожен і кожна з нас відчуває нерозривний зв’язок із народом, із тисячолітньою історією, із тими, хто плекав та оберігав українське слово у всі часи.

Дату змінили у 2023 році (Указ Президента України № 455/2023) через перехід Православної церкви України та УГКЦ на новоюліанський календар. У цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-Літописця, з чиєї праці («Повість минулих літ») починається писемна українська мова. Раніше свято припадало на 9 листопада.

Традиційно в цей день проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який об'єднує українців в Україні та по всьому світу.

Цікаві факти

1. Свято української писемності та мови є унікальним, оскільки не багато націй світу мають відповідне свято на честь своєї мови.

2. Українська мова є однією з найбільш мелодійних мов світу.

3. За статистикою, українська мова входить до топ-40 найпоширеніших мов світу.

4. До дня української писемності та мови влаштовують загальнонаціональні диктанти.

Мова — душа нації, її голос і серце. У ній — наша пам’ять, наша сила й наша свобода.

День української писемності та мови – це не просто свято, а велика можливість для кожного українця проявити свою любов і повагу до рідної мови, зануритися в світ української літератури та культури, а також згадати про значення мови як засобу спілкування, передачі культурних цінностей та національних традицій.

 Щиро вітаємо усіх українців і українок 

 із Днем української писемності та мови! 

 Нехай солов’їна звучить гордо й вільно 

 в кожному домі, у кожному серці! 

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми

З 12 до 19 жовтня представлено інформаційну викладку "Людина - НЕ ТОВАР!"

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

Торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці – сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов’язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.

Зіткнувшись із прямим чи опосередкованим впливом збройного конфлікту рф, внутрішнім переміщенням та економічним спадом, населення стало більш схильним та уразливим до різних форм експлуатації. У зв’язку з цим актуалізується проблема потрапляння громадян України у ситуації торгівлі людьми.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

вербування, перевезення, передача, продаж;  усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;    використання у військових конфліктах;  залучення до злочинної діяльності;  трансплантація чи насильницьке донорство;  рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;  залучення в боргову кабалу;  використання шантажу, погроз, насильства.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

забрали паспорт або інші документи;  позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;  пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;  погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;  за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;  примушували відпрацьовувати вигадані борги;  працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;  людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;  примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;  попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

безробітні люди працездатного віку;  жителі сільської місцевості;  люди, які мають низький рівень доходів;  особи, що працюють за кордоном нелегально;  особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;  люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;  особи, які працюють у сфері розваг;  особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;  діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

102 – поліція;

1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;

527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;

112 – служба екстреної допомоги в ЄС;

0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія;

1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті 

(за матеріалами https://stryivska-gromada.gov.ua/news/1791446829/)

Крістіне Нестлінгер - 90 років!

З нагоди 90-річчя від дня народження австрійської письменниці Крістіне Нестлінгер з 6 до 15 жовтня 2026 представлено книжкову виставку "Книги, що творять добро". 

Австрійську письменницю Крістіне Нестлінгер вважають однією з найпопулярніших авторок у сучасній Європі. Творча спадщина мисткині надзвичайно багата: проза, вірші, п'єси, сценарії радіо— й телеспектаклів тощо. Відкритість письменниці, тонке розуміння нею людської психології, оптимізм і вміння дивитися на все з гумором забезпечують успіх її книжок насамперед серед дітей і підлітків у всьому світі.

Крістіне Нестлінгер народилася 13 жовтня 1936 р. ум. Відні (Австрія). Її батько був годинниковим майстром, а мати — вихователькою в дитячому садку. Дівчинка навчалася в гімназії в гуманітарному класі, де на все життя полюбила літературу. Після закінчення гімназії Крістіне вирішила стати художницею й вступила до Академії мистецтв у Відні, займалася графікою та ілюструвала книжки для дорослих. Коли народилися її доньки, вона повністю присвятила себе їхньому вихованню. Саме для них вигадала Фредеріку — неслухняну дівчинку з малиновим волоссям, з якою постійно траплялися різні історії. Крістіне Нестлінгер спочатку створила серію малюнків, а пізніше записала історії, що розповідала дітям. Так виникла книжка "Рудоволоса Фредеріка", яка була опублікована 1970 р. й одразу сподобалася читачам. За неї авторка отримала високу винагороду Європи — Літературну премію Фрідріха Бедекера.

Молода авторка наполегливо працювала. І невдовзі одна за одною з'являються її нові книжки: "Діти з дитячого підземелля", "Троє поштових грабіжників" (1971), "Геть огіркового короля", "Чоловік для мами" (1972), "Чорний пан і великий собака", "Лети, колорадський жук!", "Маленький пан береться за справу" (1973), Конрад, або Дитина з бляшанки" (1975). Кожна з них викликала широкий резонанс у читацькому колі: одні вважали їх занадто бунтарськими, не педагогічними, навіть шкідливими для дітей, а інші — чесними, відкритими, актуальними. Однак усі погоджувалися, що письменниця висвітлює реальні1 проблеми дітей і дорослих, що виникають у сучасному житті, і шукає вирішення складних питань. На прикладах історій персонажів (як позитивних, так і негативних) К. Нестлінгер розкриває теми дитячої самотності ("Дитина за обміном"), пошуку власного "Я" (VМаргаритко, моя квітко"), підліткової кризи (VІльзе Янда, 14"), шукаючи витоки проблем дітей і підлітків насамперед у сімейних стосунках.

За роки творчості К. Нестлінгер отримала понад 30 літературних премій, як австрійських, так і міжнародних. Найвизначнішими серед них є Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена (1984), Премія пам'яті Астрід Ліндгрен (2003).

Ї ї книги оповідають про звичайних, недосконалих та часом відверто прикрих дітей, які можуть жити із нами по сусідству. І оскільки ці герої завжди встрявають у якісь пригоди, то не обходиться тут і без прикростей – зокрема і від інших людей. Конрад занадто «ідеальний», у Фредеріки занадто полум’яне волосся, у Тезі занадто незвична зовнішність. Інші люди цураються їхньої нетиповості, що є дуже близьким дітям будь-якого віку.

Книги Нестлінґер дозволять дітям відчути, що вони не самотні у своїй незвичності та що доброта може бути навіть у найтемніших місцинах. Варто лиш вірити і примножувати цю доброту.

До Всесвітнього дня психічного здоров'я

З 5 до 12 жовтня розгорнуто книжкову виставку - пораду "Ментальне здоров'я: це важливо!"

Всесвітній день психічного здоров'я 2026 відзначають у п'ятницю, 10 жовтня. Це щорічна міжнародна дата, яку з 1992 року підтримує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Мета — підвищити обізнаність про психічні розлади і нагадати, що піклування про ментальний стан таке ж важливе, як і про фізичний.

Історія свята 

World Mental Health Day запровадили 10 жовтня 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров'я, міжнародної організації, яка координує дослідження і просвітницькі кампанії у цій сфері. ВООЗ швидко підтримала ініціативу і згодом почала щороку визначати тему дня. Перші три роки головним форматом була двогодинна телетрансляція через супутникову мережу. З 1994 року з'явилися тематичні гасла: від жінок і дітей у 1996–1997 роках до психічного здоров'я на робочому місці у 2024 році.

Тема 2026 року 

ВООЗ і Всесвітня федерація психічного здоров'я 11 серпня 2026 року оголосили тему: «Lived experiences heard: real voices, real change», у перекладі — «Почути життєвий досвід: справжні голоси, справжні зміни». Кампанія зосереджена на тому, щоб люди з власним досвідом психічних труднощів мали змогу говорити відверто, а суспільство краще розуміло їхні потреби. Офіційний хештег кампанії — WorldMentalHealthDay (без пробілів).

Масштаб проблеми у цифрах 

У вересні 2025 року ВООЗ опублікувала дані, за якими понад мільярд людей у світі живуть із тривожними або депресивними розладами. Тільки депресія і тривожність щороку обходяться світовій економіці приблизно в один трильйон доларів США через втрачену продуктивність. У звіті «World mental health today» ВООЗ наголошує: тривожні й депресивні розлади є найпоширенішими у всьому світі незалежно від статі, віку чи рівня доходу.

Український контекст 

В Україні психічне здоров'я стало окремим напрямком державної політики. У травні 2022 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської запрацювала Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?», покликана зробити психологічну допомогу доступнішою. 8 лютого 2025 року набув чинності Закон України «Про систему охорони психічного здоров'я», який запроваджує єдині стандарти психологічної, психосоціальної та психіатричної допомоги і вимагає від роботодавців створювати програми підтримки на робочих місцях з 2026 року. Ці кроки збігаються з рекомендаціями ВООЗ щодо комплексної моделі охорони психічного здоров'я.

Що можна зробити самому 

ВООЗ радить простий набір щоденних звичок, які знижують ризик психічних розладів і допомагають відновитися після стресу. Регулярний сон від семи до дев'ятої годин, фізична активність хоча б 30 хвилин на день, збалансоване харчування з достатньою кількістю води, обмеження новинного потоку і час для справ, які приносять задоволення. Дослідження показують, що навіть 10 хвилин прогулянки помітно зменшують рівень кортизолу. Якщо самостійні зусилля не дають результату понад два тижні, фахівці радять звернутися до сімейного лікаря або психолога.

(За матеріалами https://ua-calendar.maidanchyk.com.ua/articles/vsesvitniy-den-psykhichnoho-zdorov-ya-2026-10-zhovtnya)