З нагоди сторіччя пам'яті Симона Петлюри

З 16 до 26 червня розгорнуто книжкову виставку "В минулому треба шукати вказівок для майбутнього" (Симон Петлюра)

Впродовж цього періоду відбуваються години спілкування "Хто він, Симон Петлюра?"

Наприкінці травня Україна вшановувала пам’ять Симона Петлюри – 25 травня виповнилося 100 років з часу загибелі від рук московського агента.

Симон Петлюра є символом українського національно-визвольного руху. Як очільник української держави, організатор українських збройних сил часів Української революції, Головний отаман військ і флоту УНР він здійснив винятковий внесок в українське державотворення початку XX століття та опір російській агресії періоду Української революції 1917-1921 років.

Саме у протистоянні із більшовицькою Росією Симон Петлюра став для українства уособленням ідеї свободи, а для ворогів – бандитом, ім’ям якого назвали цілі поколінні послідовників. Петлюрівці, як і мазепинці, і бандерівці, вселяли у росіян страх і ненависть, адже волелюбність, завзятість і незламність в українцях пробудили якраз такі потужні особистості, як Мазепа, Петлюра, Бандера.

У наукових виданнях, підручниках і словниках СРСР «петлюрівщина» визначалася як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни, очолюваний одним із ватажків дрібнобуржуазної націоналістичної партії українських соціал-демократів Петлюрою». 

Участь у «петлюрівщині», тобто в боротьбі за незалежну Україну, ще довго залишалася приводом для звинувачень в СРСР. Петлюрівців зображували винятково в негативних контекстах, їм надавали непривабливі епітети та неприємну зовнішність. Образ петлюрівців як шкідників, зрадників і противників нової совєтської влади швидко ввійшов у совєтський побут.

Упродовж життя Симон Петлюра боровся за українську незалежність не лише зброєю, а й словом: як журналіст, арткритик, редактор провідних українських журналів. У найсуворіші часи російської цензури організовував нелегальні друкарні. Навіть на еміграції лідер УНР продовжив видавничу справу – заснував журнали «Табор», «Тризуб», інші, які перетворювали слово на зброю в боротьбі за вільну Україну.

У 1921 році Симон Петлюра вимушено покинув терени України. Проте не відмовився від політичної боротьба за незалежність УНР. Совєтські ж спецслужби не полишали Петлюру в спокої, узяли собі за мету знеславити і зганьбити ім’я Симона Петлюри та його прихильників.

Вбивство Симона Петлюри справило неабияке враження на українську еміграцію. Член уряду УНР, дипломат Олександр Шульгин згадував, що подія об’єднала до того розрізнені кола української еміграції. Симон Петлюра своїм життям і своєю смертю засвідчив, що тільки в єдності українці здатні вистояти та перемогти.

Минуло 100 років від дня смерті Симона Петлюри, але він лишається символ боротьби за вільну Україну. На його честь в населених пунктах називають об’єкти топоніміки, зводять пам’ятники, пишуть мурали. А головне – пам’ять про Симона Петлюри увічнена в сучасному українському війську. Вояки Армії УНР і сам Головний отаман носили на однострої нарукавний тризуб. Продовжуючи петлюрівські традиції, тризуб став частиною військової айдентики Сил оборони України. З 2017 року він став частиною однострою українських воїнів. 152-га окрема єгерська бригада здобула почесне найменування – імені Симона Петлюри. Військовослужбовці бригади захищають нашу країну на різних напрямках російсько-українського фронту.

(За матеріалами https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-100-richchya-vid-dnya-zagybeli-symona-petlyury)

"Українським дітям - українську книгу!"

19 червня відбулась літературна бесіда - порада "Українським дітям - українську книгу!"

Благодійна акція «Українським дітям — українську книгу» спрямована на безкоштовне забезпечення дітей, які постраждали від війни або опинилися за кордоном, якісною художньою та навчальною літературою рідною мовою. Проведення бесіди на цю тему з дітьми (у садочку, школі чи бібліотеці) допомагає виховувати патріотизм, любов до рідного слова та повагу до книги як до скарбу.

Саме про такі важливі речі ми спілкувались з маленькими користувачами бібліотеки. А ще діти розповідали про свої улюблені книжки українських авторів.

Розповдали дітям, що через війну багато українських хлопчиків та дівчаток змушені були поїхати з рідних домівок. Щоб вони не сумували, дорослі започаткували акцію «Українським дітям — українську книгу».

Заохочення дарувати бібліотеці вже прочитатані книги має велике значення, бо домомагає спрямовати на безкоштовне забезпечення дітей, які постраждали від війни або опинилися за кордоном, якісну художньою та навчальною літературою рідною мовою.

Українська книга — це наш місток до дому, символ нашої сили та культури!

До Дня Батька

З 15 до 22 червня розгорнуто книжкову виставку-привітання "В хаті Тато - значить, свято!"

В Україні свято офіційно заснували у 2019 році - відповідний указ підписав Президент.

День батька Україна відзначає разом з багатьма іншими країнами - у третю неділю червня. Дата не фіксована, вона щороку змінюється.

У 2026 році свято припадає на 21 червня.

Цього року, як і раніше, він "звучить" особливо пронизливо: тисячі українських татусів зараз на фронті, і для багатьох дітей це привід написати на передову або тихо вшанувати тих, хто вже не повернеться.

Як з'явився День батька

Історія цього душевного свята почалася не з державного рішення, а з особистої історії однієї жінки.

У 1909 році американка Сонора Смарт Додд із міста Спокан у штаті Вашингтон сиділа на церковній службі з нагоди Дня матері й подумала: а чому у батьків немає свого свята?

Її батько, Вільям Смарт, залишився сам із шістьма дітьми після того, як дружина померла під час пологів. Він виховував їх сам - на фермі, без зайвих слів і скарг. Саме йому Сонора хотіла сказати спасибі - і саме заради цього вона домоглася, щоб з'явилося це свято.

Вперше День батька відзначили 19 червня 1910 року. Ця ідея поширилася по країні, але офіційний статус дата отримала лише через десятиліття - у 1972 році президент США Річард Ніксон зробив її національним святом. Згодом його підхопив весь світ – сьогодні в Міжнародний день батька вітають татусів у Великій Британії, Франції, Нідерландах, Китаї, Японії та десятках інших країн.

Урочистий концерт з нагоди 30-ї річниці Конституції України

 

25 червня 2026 року у бібліотеці № 142 для дітей 

відбудеться урочистий концерт 

"Свобода, що звучить: у ритмі скрипки" 

з нагоди 30-ї річниці Конституції України.

Родина Галущаків - мама Альбіна Володимирівна та її доньки Люба і Марина - користувачі і друзі нашої бібліотеки.

Родина має статус ВПО, вони з сонячного міста Гола Пристань, Херсонська область.

Скрипалька Альбіна Володимирівна Галущак виконуватиме українські патріотичні мелодії та всесвітньо відомі музичні композиції.

Доєднуйтесь до нашої пісні єдності і чарівної магії смичка!

В нескореній країні свобода звучить по-особливому!

Запрошуємо!

Адреса: м. Київ, вул. Композитора Лятошинського, 26-Г.

Початок о 14-00 25.06.2026

Василь Шкляр – 75 років від дня народження

10 червня виповнюється 75 років від дня народження (1951) українського письменника Василя Шкляра.

Книжкова виставка-портрет «Йому болить за Україну» –  до ювілею письменника.

Василь Миколайович Шкляр – український письменник, політично-громадський діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Літературні оглядачі називають його «містиком», «літературним велетнем» та «батьком" українського бестселера. Він пише переважно в жанрі історико-пригодницького роману, спираючись на реальні факти, глибокі архівні дослідження та додаючи потужну художню вигадку. Роботи Шкляра перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою.

Головні теми творів письменника:

Національно-визвольна боротьба: Головний лейтмотив його творів — прагнення українців до свободи, боротьба проти імперських режимів, зрада та незламність духу.

Українське козацтво та отаманщина: Автор оспівує героїчні та містичні сторінки нашої історії.

Сучасна російсько-українська війна: У своїх пізніших творах Шкляр переосмислює події на сході України, добровольчий рух та ідеологію патріотизму

Історичні романи:

«Залишенець. Чорний ворон» (2009): Найвідоміший твір автора, що розповідає про боротьбу українських повстанців Холодного Яру проти радянської влади у 1920-х роках.

«Маруся» (2014): Історичний роман про легендарну отаманшу часів Української революції, яка очолила повстанський загін після загибелі своїх братів.

«Троща» (2017): Твір присвячений діяльності Української повстанської армії (УПА) на післявоєнному Поділлі та трагічним долям підпільників.

Сучасна та містична проза:

«Чорне сонце» (2015): Повість та низка оповідань, написані під впливом війни на Донбасі. Твір розкриває психологію українських добровольців (зокрема бійців полку «Азов»).

«Характерник» (2019): Містично-історичний роман про козака-характерника, події якого розгортаються у XVIII столітті, де історичні реалії переплітаються з віруваннями та езотерикою.

Також у доробку автора є гостросюжетний детектив «Ключ» (1999), психологічна драма «Елементал» та роман «Заячий костел», присвячений литовському національно-визвольному руху.

Твори Василя Шкляра відзначаються динамічним сюжетом, яскравими характерами та емоційною напругою. (Режим ШІ)

Бібліотечний урок "Книга і бібліотека для сучасних дітей"

Бібліотечний урок "Книга і бібліотека для сучасних дітей" відбувся 3 червня.

До нас завітали учні 3,4 класів приватної школи Family & Friends - школа повного дня, яка поєднує сім’ю та друзів.

Діти запитували про історію бібліотеку, про роботу бібліотекаря,
про безкоштовне обслуговування користувачів в державних закладах, про різницю між приватними і державними закладами культури;
про об'єм фонду, про зміст фонду (книги, журнали, диски, інші носії),
про наявність нових сучасних книжок в бібліотеці,
про використання комп'ютерів в роботі.

Такі були звичайні питання сучасних дітей 9 та 10 років.

Пізнавальним для дітей і вихователів став перегляд фотопрезентації "Вулиці мікрорайону Теремки ІІ"(краєзнавча робота бібліотеки)

(https://youtu.be/Jf04N5z_VPg?si=7kw-GeetNJZtHLo8)

    

 

    

День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України. "ДИТИНСТВО, ВБИТЕ ВІЙНОЮ"

4 червня в Україні - День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 

Цей державний пам'ятний день був встановлений постановою Верховної Ради у 2021 році, щоб нагадати світові про невинні жертви та захистити права дітей.

Цього дня українці згадують кожне втрачене дитяче життя, чиї мрії та майбутнє були знищені війною. 

Ця дата також збігається з Міжнародним днем безневинних дітей — жертв агресії, який під егідою ООН відзначається з 1982 року.

"Від рук російських загарбників в Україні загинуло 705 дітей та 2 527 дітей дістали поранення різного ступеня тяжкості – станом на сьогодні за даними Офісу Генерального прокурора.

В умовах війни українські діти щодня зіштовхуються з нелюдськими жахами. Вони не можуть спокійно спати у рідних домівках чи гратися у дворі, навчатися у школі чи отримувати кваліфіковану медичну допомогу. Серед найтяжчих правопорушень, вчинених проти дітей внаслідок агресії, – вбивства, викрадення, сексуальне насильство, вербування та використання у воєнних діях. Російські війська свідомо роблять дітей мішенями, через що малеча стає найуразливішою та абсолютно безневинною жертвою війни." (Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення// https://webportal.nrada.gov.ua/4-chervnya-den-vshanuvannya-pam-yati-ditej-yaki-zagynuly-vnaslidok-zbrojnoyi-agresiyi-rf-proty-ukrayiny/)

"24 лютого 2022 року близько 5 години ранку Росія завдала ракетних ударів по території України й розпочала пряме повномасштабне вторгнення.

Мирне життя українців зламав підступний, жорсткий ворог, мета якого - знищувати, безжалісно вбивати, катувати і принижувати наших людей. З тих пір обов'язок кожного українця захищати свою країну.

Під обстріли ворожої техніки потрапили міста у різних куточках країни та цілі села...

Війна - це біль, жах, страждання, смерть, кров...

Один із найболючіших наслідків війни - це життя дітей. З початком війни маленькі українці дізналися, що таке повітряна тривога та життя в укритті. А дехто знає і страшніші речі, які навіть дорослі зараз важко усвідомити.

Війна в Україні створює безпосередню і постійну загрозу життю та добробуту мільйонів дітей країни. Війна стала страшною частиною життя дітей.

Дітей було вбито, дітей вбивають зараз, дітей ранять, і щосекунди діти зазнають глибокої травми від насильства, яке їх оточує.

Сьогодні важливо вміти виживати в таких тяжких умовах, ховатися від обстрілів, виживати в підвалах, надавати медичну допомогу та підтримувати один одного.

Нас об'єднує у складні часи - віра в ПЕРЕМОГУ. " (Безпека життєдіяльності №3-4 2022 року)