пʼятниця, 8 листопада 2024 р.

6 листопада - 81-а річниця звільнення Києва від нацистів

З 1 до 9 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Дорогами звитяги і мужності"

6 листопада минає 81 рік відтоді, коли Київ був визволений від нацистських окупантів. Бої за місто були одними із найбільш запеклих і кривавих в історії Другої світової війни.

Загалом операція, під час якої було визволено столицю України, тривала три місяці. Безпосередньо в боях за вигнання з міста нацистських окупантів загинули сотні тисяч бійців.

Історія повторилася в лютому-березні 2022 року, коли українські військові ціною неймовірної мужності зуміли стримати наступ багатотисячних військ РФ на столицю України.

Бої за Київ у 1941 році тривали від початку липня до 19 вересня.
Загалом оборона Києва тривала понад 70 днів. 19 вересня 1941 року, коли на схід від міста нацисти замкнули кільце оточення, Київ залишили останні підрозділи радянських військ.
Із 19 вересня 1941 року почалася окупація Києва нацистами, яка тривала 778 днів.
Під час воєнних дій місто втратило десятки старовинних будівель, був підірваний Хрещатик, мости та Успенський собор у Києво-Печерській лаврі.
Київська наступальна операція тривала із 3 по 13 листопада 1943 року і була здійснена військами 1-го Українського фронту.
Ці воєнні дії були складовою так званої Битви за Дніпро – низки пов’язаних між собою наступальних військових операцій радянських військ проти армії Третього рейху. В операції під символічною назвою Битва за Дніпро брали участь білоруський фронт і чотири українські фронти.
Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року і була однією з наймасштабніших та найкровопролитніших операцій.
Вирішальна битва за Київ відбувалася в ніч із 5 на 6 листопада 1943 року, особливо в районі Борщагівки і Сирця. Радянські війська прорвали ворожу оборону з боку Подолу, Святошина і Солом’янки та пробилися до центру міста.
Станом на 04:00 ранку 6 листопада 1943 року опір противника було остаточно подолано, а Київ – визволено від нацистських окупантів.
Зруйнований Хрещатик.
Фото: Державна архівна служба України






На той момент місто було поруйноване і майже порожнє. В центрі столиці України були обгорілі руїни, оскільки, відступаючи, нацисти підпалювали все, що могли.


Як зазначають в Інституті історії України, під час форсування Дніпра та визволення Києва загинули близько 417 тис. солдатів і офіцерів радянської армії.
Такі ж дані наводить і Український інститут національної пам’яті. Щоб відвоювати столицю України до 7 листопада, радянське командування не рахувалося із втратами та кидало у бій усі можливі сили.

Сукупні людські втрати України в Другій світовій війні (упродовж 1939-1945 років) оцінюються у 8-10 млн осіб. З них до 4 млн осіб – це військові, а понад 5 млн – цивільні особи (1,5 млн – жертви Голокосту).




Загалом понад 6 млн українців воювали у радянських військах проти нацистських окупантів. Ще близько 100 тис. – в лавах УПА. Тисячі українців також боролися проти нацистів у лавах партизанів. А близько 250 тис. – воювали в арміях країн-союзників.
(За матеріалами https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20231106-6-lystopada-richnytsya-vyzvolennya-kyyeva-vid-natsystiv-yak-tse-bulo/)



 Вигнали нацистів - виженемо рашистів! 

понеділок, 4 листопада 2024 р.

Україна - ЄС


З 1 до 9 листопада представлено інформаційну викладку "Цікаві факти про ЄС"

1 листопада день свого заснування відзначає Європейський Союз. Від невеликого об’єднання країн Європи, що прагнули до миру і співпраці, ЄС перетворився на потужний політичний і економічний союз, що наразі обʼєднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі.



Саме в цей день у 1993 році набув чинності Маастрихтський договір, який поклав початок функціонування ЄС. Сьогодні ми дивимося в майбутнє з оптимізмом і віримо, що Європейський Союз продовжуватиме грати важливу роль у формуванні спільного європейського дому, до якого незабаром долучиться й Україна.


Наша боротьба – це боротьба за спільні цінності, за демократію і свободу. Перемога буде за нами, і ми обов’язково станемо частиною великої європейської родини! (за матеріалами https://www.uaror.org.ua.)


понеділок, 28 жовтня 2024 р.

28 жовтня - 80-річчя вигнання з України нацистських загарбників




З 18 до 29 жовтня представлено книжкову виставку "Вигнали нацистів - виженемо рашистів!"

В Україні 28 жовтня відзначається День вигнання з України нацистських загарбників.
Цього дня вшановують пам'ять усіх українців, які під час Другої світової війни віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з рідної землі.
Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. Наприкінці 1942 року, 18 грудня, було визволено перший населений пункт - село Півнівку на Луганщині. У 1944 році проведено низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання нацистських військ «Південь» і групу «А», зайняти майже всю територію України і Крим.

Вигнання нацистів із Закарпаття розпочалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції, складовими частинами якої були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. Під час Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська зайняли місто Рахів, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня – Ужгород.
У Другій світовій війні загинуло понад 50 мільйонів людей. Україна втратила у цій війні, включаючи вбитих, померлих від голоду і хвороб , жертв концтаборів, депортованих, евакуйованих, вимушених емігрувати, близько 14 мільйонів людей.
Вигнали нацистів - виженемо рашистів!

пʼятниця, 25 жовтня 2024 р.

До Дня української писемності та мови

З 17 до 28 жовтня розгорнуто книжкову виставку-шану "Від рідної мови - сонячно!"
24 жовтня відбулась година спілкування "За нашу рідну мову! За мову України!"

27 жовтня Україна святкує важливе і значуще свято — День української писемності та мови. Цей день відзначається щорічно і є символом збереження та просування української мови, культури та ідентичності.


День української писемності та мови — це вшанування багатовікової історії української мови, її багатства та унікальності. Воно спрямоване на підтримку та розвиток української мови як неодмінного елементу національної самосвідомості та культурної спадщини України.
Свято було встановлено з метою зміцнення статусу української мови та писемності в усіх сферах життя. Воно відзначається урочистими заходами, літературними читаннями, конференціями та зустрічами з письменниками і мовознавцями. Свято традиційно відзначають у школах, університетах, культурних та освітніх установах по всій Україні.







































Цікаві факти:
1. Свято української писемності та мови є унікальним, оскільки не багато націй світу мають відповідне свято на честь своєї мови.
2. Українська мова є однією з найбільш мелодійних мов світу.
3. За статистикою, українська мова входить до топ-40 найпоширеніших мов світу.
День української писемності та мови – це не просто свято, а велика можливість для кожного українця проявити свою любов і повагу до рідної мови, зануритися в світ української літератури та культури, а також згадати про значення мови як засобу спілкування, передачі культурних цінностей та національних традицій.


 Вітаємо з Днем української писемності та мови! 
 Нехай наша любов до рідної мови буде джерелом гордості та натхнення. 
 Бажаємо зберігати та примножувати красу українського слова! 


До Дня української писемності та мови



25 жовтня відбулась літературна мандрівка "Відкриваємо сторінки-чарівні крила, слово рідне додає усім нам сили!". Присутні-учні 3-Б класу гімназії №260, двійко діток ВПО.




«Найдорожче» Дмитро Білоус

Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони і на подив
багато бачили, багато знали.




Я їх питав із щирою душею:
— Яку ви любите найбільше мову? —
І всі відповідали: — Ту, що нею
співала рідна мати колискову.


"У мові-сила! Мова-код народу! Вона дає нам волю і свободу!"

четвер, 24 жовтня 2024 р.

"Чому варто читати книжки?"- співпраця з гімназією №260


24 жовтня на бібліотечний урок-екскурсію завітали учні 2-А класу, гімназія №260 (4 діток ВПО).

Спілкувались про книгу та її значення у житті, про її розвиток та розвиток писемності на українській землі.



Знайомились з сучасними українськими виданнями для дітей, читали вголос веселі вірші і скоромовки.


































Читайте книжку

Читайте, діти, книжку — це чудово!
Вона прекрасно пам‘ять розвиває.
Запам’ятайте! Книжка знань основа,
Вона в собі багаж великий має!
 
Усе пояснить і про все розкаже,
І можна потім це обговорити,
Бо книжка мудру бесіду зав’яже.
Розкаже правду, як на світі жити.
 
Поставить ряд питань, щоб міркувати,
І фантастичні нам світи відкриє,
Вона тривоги вміє подолати,
Розрадити біду завжди зуміє.
 
І шлях до мрії зможе показати,
Та понесе в думках в далекі далі…
Важкі дороги нас навчить долати
І припинити фокуси невдалі…
 
У книжці — радість! Тож любіть читати!
У ній є мудрість і велика сила.
Вона навчить вас високо літати,
Бо дасть наснагу і чарівні крила.
 
Бо хто читає, той багато знає,
У того гарна і виразна мова.
І той мети своєї досягає,
Й живе у світі мудро і чудово.
Надія Красоткіна





  Читай українською!  
  Думай українською!  
  Живи українською!  




вівторок, 22 жовтня 2024 р.

24 жовтня- Міжнародний день ООН

З 17 до 24 жовтня представлено інформаційну викладку "ООН: нові глобальні завдання"
ООН - універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами

Програма розвитку ООН (ПРООН) запустила проєкт під назвою «Реалізація Цілей сталого розвитку в Україні в контексті відновлення від наслідків війни та на шляху до європейської інтеграції». Ця ініціатива має на меті зміцнити національну систему впровадження Цілей сталого розвитку (ЦСР) в Україні, особливо в умовах відновлення країни та її подальшого зближення з Європейським Союзом.
Проєкт, який офіційно розпочався у червні 2024 року, спрямований на підтримку Уряду України, зокрема Секретаріату Кабінету Міністрів України (СКМУ), у розробці та впровадженні національної системи завдань та показників ЦСР. Ключовий аспект проєкту полягає у просуванні локалізації ЦСР, щоб забезпечити узгодженість політик на національному та місцевому рівнях із оновленими глобальними та національними показниками ЦСР.
Постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє зазначив:
«Шлях України до відновлення сповнений викликів, але й також багатий на можливості. Працюючи спільно задля досягнення Цілей сталого розвитку, ми не просто відбудовуємо, ми трансформуємо. Через співпрацю, відданість та інновації ми можемо закласти основу для стійкого майбутнього для всіх українців.»

Цілі сталого розвитку (ЦСР), також відомі як Глобальні цілі, були ухвалені Організацією Об’єднаних Націй у 2015 році як універсальний заклик до дій щодо скорочення бідності, захисту планети та забезпечення того, щоб до 2030 року усі люди жили в мирі і достатку.

Ціль сталого розвитку 1. Відсутність бідності вимірює дослідження університетів щодо бідності та їхню підтримку бідних студентів і громадян у місцевій громаді.


Ціль сталого розвитку 2 полягає у створенні світу, вільного від голоду.


Ціль сталого розвитку 3. Міцне здоров'я і благополуччя полягає в забезпеченні загального охоплення медичними послугами, безпечними і доступними лікарськими засобами та вакцинами. Невід'ємною частиною цього процесу є підтримка наукових досліджень.

Ціль сталого розвитку 4. Якісна освіта полягає у забезпеченні університетом раннього навчання та навчання протягом усього життя, здійснені педагогічних досліджень та відданість інклюзивній освіті.

Ціль сталого розвитку 5. Ґендерна рівність полягає у здійснені досліджень щодо вивчення ґендерної рівності, провадженні в університеті політики щодо ґендерної рівності та відданість найму та просуванню по службі жінок.

Ціль сталого розвитку 6. Доступ до безпечної води, санітарії та гігієни є найосновнішою потребою людини для здоров’я та добробуту.

Ціль сталого розвитку 7. Доступна та чиста енергія представляє дослідження університету, пов’язані з енергетикою, використання енергії та політику, а також відданість просуванню енергоефективності в ширшій спільноті.

Ціль сталого розвитку 8. Гідна праця та економічне зростання показати економічні дослідження університету, практику, працевлаштування та частку студентів, які проходять стажування.

Ціль сталого розвитку 9. Промисловість, інновації та інфраструктура показує дослідження університету у галузі промисловості та інновацій, кількість їхніх патентів і відокремлених компаній, а також доходи від досліджень у промисловості.

Ціль сталого розвитку 10. Скорочення нерівності вимірює дослідження університету щодо соціальної нерівності, політики щодо дискримінації та зобов’язання набирати персонал і студентів з менш представлених груп.

Ціль сталого розвитку 11. Стійкі міста та громади висвітлює дослідження університету щодо сталого розвитку, його роль як охоронців мистецтва та спадщини та внутрішні підходи до сталого розвитку.

Ціль сталого розвитку 12. Відповідальне споживання та виробництво демонструє дослідження університету щодо відповідального споживання та наш підхід до сталого використання ресурсів.

Ціль сталого розвитку 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату вимірюють дослідження університету щодо зміни клімату, використання енергії та нашу підготовку до боротьби з наслідками зміни клімату.

Ціль сталого розвитку 14. Збереження морських ресурсів визначає дослідження університету щодо життя під водою, а також освіта та підтримка водних екосистем.

Ціль сталого розвитку 15. Захист та відновлення екосистем суші вимірює дослідження університету щодо життя на суші та освіту та підтримку наземних екосистем.

Ціль сталого розвитку 16. Мир, справедливість та сильні інститути вимірює дослідження університету щодо миру та справедливості, участь як радників уряду та політику щодо академічної свободи.

Ціль сталого розвитку 17. Партнерство заради сталого розвитку визначає ширші способи, якими університет підтримує ЦСР через співпрацю з іншими країнами, просування передового досвіду та публікацію даних.