До 65-річчя заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка

6 березня відбувся літературно-мультимедійний перегляд "Високим іменем Тараса: історія нашої ідентичності" з нагоди 65-річниці заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка. Присутні переглянули документальний фільм з історії Національної Шевченківської премії.

Витоки та заснування

Національна премія України імені Тараса Шевченка є державною нагородою, що присуджується за найвидатніші твори літератури, мистецтва, публіцистики та журналістики, які становлять вершину духовного надбання українського народу. Її історія розпочалася у 1961 році, під час радянської «відлиги». Саме цього року відзначали сторіччя від дня смерті великого українського поета, що стало знаковою подією для заснування нагороди.

Перші кроки та лауреати

20 травня 1961 року була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Тараса Шевченка». Головою урядового комітету із присудження премії став відомий драматург Олександр Корнійчук. 9 березня 1962 року першими лауреатами премії були названі Олесь Гончар і Павло Тичина (література) та Платон Майборода (музика). Постать Олеся Гончара – письменника, чий життєвий і творчий шлях тісно пов’язаний із Херсонщиною, – посідає особливе місце в культурній історії краю.

Статус премії та її розвиток

23 квітня 1969 року премія отримала статус Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка. 27 вересня 1999 року Указом Президента України її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка. Спочатку премія присуджувалась у 3-х номінаціях, але з роками їх кількість зростала. Починаючи з 2026 року, Національна премія присуджується у 13 номінаціях.

Присвоєння та вручення

Особи, удостоєні Національної премії, отримують звання лауреата, Диплом, Почесний знак та грошову винагороду. Як правило, щорічно Президент України вручає Національну премію 9 березня під час урочистого святкування дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Національна премія України імені Тараса Шевченка є найвищою державною нагородою у сфері культури та мистецтва. Її засновано у 1961 році з нагоди 100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка, а перших лауреатів відзначили у березні 1962 року. Цю премію можна отримати лише раз у житті. 

Її вручає президент України 9 березня, спираючись на висновки спеціального комітету, до дня народження Тараса Шевченка. У 2026 році відзначатимуть 65-річчя премії. 

Публіцистика і журналістика 

 Криштопа Олег — документальний роман “Радіо “Афродіта”; Лубківська Мирослава (Мирослава Барчук) — авторський документальний цикл “Остання війна” (“Анатомія рашизму” 1 серія, “Какая разніца” 2 серії, “СВО “Війна і мир”” 2 серії). 

Музичне мистецтво 

 Пирожок Мар’ян, Драчук Олександр, Турканик Маркіян (виконавці гурту “Пиріг і Батіг”) — музичний альбом “Замордовані. Подзвін перший”; Скрипник Олексій (композитор) — хоровий концерт “Катарсис” для мішаного хору acappella на канонічні тексти, Симфонія №3 “Галина” для скрипки і симфонічного оркестру. 

 Концертно-виконавське мистецтво 

 Репецька Леся (Леся Тельнюк), Батьковська Галина (Галина Тельнюк) — концертно-виконавська діяльність проєкту “ТЕЛЬНЮК: Сестри” протягом 2020-2025 років; Ткач Юлія (диригентка, художня керівниця Академічного хору ім. П. Майбороди Українського радіо) — медіапроєкт “За крок до Перемоги”, мистецькі цикли “Постаті”, “Зустріч епох”, концертні програми та фондові записи 2020-2025 років. 

 Театральне мистецтво 

 Дмітрієва Оксана (режисерка) — вистави “Вертеп”, “Жираф Монс” Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва, “Буря” Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, “Медея” Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка; Кашліков Кирило (режисер-постановник), Дробна Олена (художниця-постановнця), Сілантьєва Олена (виконавиця ролі Кейтлін Карні), Кобзар Олександр (виконавець ролі Квіна Карні), Боклан Станіслав (виконавець ролі Малдуна) — вистава “Поромник” за п’єсою драматурга Джеза Баттерворта Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. 

 Кіномистецтво 

 Остріков Павло (автор сценарію, режисер) — фільм “Ти – Космос”; Томенко Тарас (режисер, співавтор сценарію) — повнометражний ігровий фільм “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”. 

Візуальні мистецтва 

 Білик Назар — “Меморіал українським розвідникам”, серії скульптур “Збурений простір”, “Сплав”; Тітов Микита — серія плакатів “Позивний Україна”; Турянська Олена — проєкт “АГАПЕ. Абсолютна любов”. 

 Фотомистецтво 

 Гром Олена — фотопрєкт “Вкрадена весна”; Чекменьов Олександр — фотокнига “Обличчя війни” (Faces of War). 

 Декоративно-прикладне мистецтво 

 Боньковський Олег (майстер художнього металу) — мистецька серія “Хресна дорога України”; Мацієвський Ігор (майстер художнього скла) — мистецький проєкт “Народжені у вогні” (серія художніх робіт українського скла); Федірко Анатолій (художник) — серія вітражів для Головної Синагоги Буковини ім. родини Майбергів, м. Чернівці. 

Дизайн 

 Корнієнко Владислав, Павелець Ілля, Грабко Іван — культурно-мистецький публічний простір Національного цирку України “ММ”; Стасенко Володимир — проєкт “ЛЮДИНА. Ідентифікація війною”. 

 Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів 

 Величко Вікторія, Мельник Ольга, Оксаметний Ігор (куратори проєкту) — мистецький проєкт “ФУТУРОМАРЕННЯ”; Гаук Тетяна, Грозовська Олена, Кулівник Михайло, Лісова Катерина (куратори виставки), Подольцева Дар’я (дизайнерка виставки) — виставковий проєкт “Алла Горська. Боривітер”; Конєва Марина, Комаров Олександр, Кочубінська Тетяна, Тимінько Максим, Стебур Антоніна (куратори проєкту) — міжнародний мистецький проєкт “Відчуття безпеки”. Сахарук Валерій (куратор) — культурно-мистецький проєкт “30х30. Сучасне українське мистецтво”. 

(Джерело: https://renews.com.ua/kultura/shevchenkivska-premiia-2026-roky-ogolosili-ychasnikiv-tretogo-tyry-konkyrsy-novini-kyltyri/)

Шевченківські дні у бібліотеці

До Шевченківських днів з 2 до 10 березня розгорнуто книжкову виставку - шану "Твоїх думок навчатись треба!" та виставку художніх репродукцій "Живописна спадщина Тараса Шевченка"

Впродовж цього часу відбуваються поетичні читання "Буде слово українське - і Шевченко буде!"

Щороку 9 і 10 березня в Україні та за її межами проводять Шевченківські дні, присвячені пам’яті видатного українського поета, художника та мислителя Тараса Шевченка.

Ці дати збігаються з днем його народження (9 березня 1814 року) та смерті (10 березня 1861 року). Шевченко став символом української нації, втіленням національної ідеї та пророком нового життя. Він оспівував долю рідного народу, залишивши нащадкам духовний Заповіт, що передається з покоління в покоління. Велич і краса українського слова завдяки йому досягли найвищого рівня.

Тарас Шевченко — одна з найвизначніших постатей в історії України, тому його пам’ять вшановують не лише культурні та наукові діячі, а й усі українці — незалежно від професії чи соціального статусу. Шевченківські дні є важливою частиною культурного та громадського життя країни, нагодою не тільки згадати історію, а й осмислити роль творчості Кобзаря для сьогодення України.

Найвищою державною нагородою України у галузі культури, мистецтва та літератури є Національна премія України імені Тараса Шевченка. Заснована в 1961-му, вона щорічно присуджується за значні досягнення у розвитку культури, що збагачують духовну спадщину українського народу. Традиційно премія вручається 9 березня — у день народження Шевченка. Щороку під час Шевченківських днів увага прикута до лауреатів премії, що є символічним визнанням осіб, які продовжують справу Кобзаря — утвердження української культури, мови та національної свідомості.

Творчість Тараса Шевченка залишається актуальною у нашому суспільному житті. У 1990-х він став символом національного відродження. У 2014 році його постать була на барикадах Революції Гідності. Сьогодні його антимосковська тематика, яку намагалися стерти в царській та радянській цензурі, має особливе значення. Його заклики до боротьби за свободу, справедливість та незалежність отримали нове звучання в умовах сучасної російської агресії. Вірші та картини Шевченка надихають українців боротися за національну ідентичність та єдність. Його заклик «Борітеся — поборете» залишається актуальним. Нащадки Великого Кобзаря виконують його Заповіт!

«Борітеся – поборете,

вам Бог помагає! 

За вас правда, за вас слава

і воля святая!»

До Міжнародного дня прав жінок і миру

З 2 до 9 березня розгорнуто книжкову виставку "Завдяки Жінкам!"

8 березня світ відзначає Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Це не лише день привітань, але й нагадування про необхідність реального забезпечення рівних прав жінок у суспільстві.

Сьогодні Україна продовжує протистояти повномасштабній агресії Російської Федерації. Українські жінки нарівні із чоловіками беруть участь у національній обороні та протидії агресору та роблять неоціненний внесок у нашу спільну перемогу.

Жінки служать у Збройних Силах України, правоохоронних органах, займаються волонтерством, рятують життя як медикині, фіксують воєнні злочини як журналістки, навчають дітей, підтримують суспільство та свої сім’ї в умовах війни.

Водночас жінки стикаються з посиленими викликами — від гендерно зумовленого насильства, дискримінації за ознакою статі до економічної нестабільності та подвійного навантаження через доглядову працю.

Важливо пам’ятати, що права жінок — це щоденна боротьба за справедливість, рівність та безпеку.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснює моніторинг порушень прав жінок, працює над викоріненням дискримінаційних практик та сприяє посиленню механізмів захисту від насильства.

Ми наголошуємо: рівність — це не привілей, а базовий принцип, без якого неможливе демократичне суспільство.

Кожен і кожна з нас можуть зробити свій внесок, щоб права жінок не лише визнавалися, а й були повністю забезпечені. 

Діємо разом — заради рівності, гідності та справедливості!

До Всесвітнього дня письменника

З 2 до 10 березня представлено книжкову виставку "Сила Слова!"

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом прозаїків, поетів, памфлетистистів, публіцистів, журналістів, істориків та блогерів.

Хоч професія письменника і з'явилася багато століть назад, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. Відтоді Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.

Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.

Професія письменника нелегка, багатогранна і заслуговує глибокої поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб (PEN International) — правозахисна організація, яка об’єднує професійних письменників, які працюють у різних жанрах літератури.

Щиро вітаємо із Всесвітнім днем письменника!

Бажаємо міцного здоров’я, творчої наснаги і вдячних читачів!

"Нові книги: час читати!"

Друзі, ділимося з вами чудовою новиною! Наш книжковий фонд поповнився на 166 примірників цікавих нових книг!

Це видання різноманітної тематики і на будь-який смак та вік!

Запрошуємо всіх до нашої книгозбірні і сподіваємося, що ви знайдете для себе багато цікавих творів, які вам сподобаються і принесуть хвилини насолоди, відради при їх читанні.

Якщо хочеш поговорити з кимось – розгорни книгу.

Якщо ти занудьгував – візьми книгу.

Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її у книзі.

 Якщо прагнеш знайти друга – подружись із книгою.

 

Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книги.

Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй із книгою.

Отже, чекаємо в бібліотеці! 

Обирайте, читайте і насолоджуйтесь!