середа, 12 червня 2024 р.

16 червня-День Батька

З 10 до 17 червня представлено книжкову виставку-привітання "Тату, рідний, мусиш знати: Ти-найкращий в світі тато!" (С. Гордієнко).

День батька можна назвати справжнім "професійним" святом всіх татусів.
Раніше офіційного свята татусів в Україні не існувало, хоча неформально батьків часом вітали в третю неділю червня, а інколи в третю неділю вересня. Так було до 2019 року, коли президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким було започатковано офіційне святкування Дня батька. Припадає воно щороку тепер на третю неділю червня.

2024 року День батька в Україні святкуватимуть 16 червня.
Неофіційне свято, яке припадало на третю неділю вересня, також залишилося. Називають його Всенародним днем батька. Його було запропоновано низкою різних організацій. Тому діти завжди можуть привітати татуся двічі на рік.

Свято татусів створили ще 1909 року за ініціативою Сонори Додд із міста Спокана, штат Вашингтон, США.

Вона згадала свого батька Вільяма під час святкування Дня матері, який на той час уже був офіційним святом у Сполучених Штатах. Вільям виховав самотужки шістьох дітей після смерті своєї дружини. Сонора завжди відчувала особливу шану і подяку до свого батька, тому звернулася з проханням до міської ради, щоб їй дозволили заснувати нове свято — День батька.
Ідею одразу схвалили і встановили дату — 5 червня, на честь дня народження Вільяма, батька Сонори. Проте підготовка до святкування трохи затягнулася, тому офіційно подія відбулася лише 19 червня 1910 року.
Згодом й інші штати підключилися до ідеї святкування Дня батька. А від 1966 року це свято стало офіційним у США. До 2012 року вже понад 28 країн світу вшановували татусів саме у третю неділю червня.

В деяких країнах також існує День батька, але припадає він на інші дати. Наприклад, у Південній Кореї це спільне свято для матері і батька 8 травня, в Польщі святкують 23 червня, а в Португалії, Іспанії і Італії — 19 березня.
Важливо вітати всіх чоловіків, які виконують або символізують батьківську роль у нашому житті. Це можуть бути дідусі, дядьки, старші брати або інші близькі люди, які беруть на себе відповідальність і турботу про дітей.
Багато людей у цей день дарують невеличкі подарунки своїм батькам та іншим чоловікам у родині, які внесли вагомий внесок у щасливе дитинство.
Подарунок на День батька може бути створений своїми руками. Наприклад, можна влаштувати вечір спогадів, оформити родове дерево, створити пам'ятний колаж із фотографій чи фотокнижку, спекти улюблений торт або інший десерт.

Рідний тато
 
Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
                      Автор: Сергій Гордієнко


вівторок, 4 червня 2024 р.

4 червня-День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України



З 1 до 8 червня представлено інформаційну викладку-вшанування "Янголи Неба: вбите майбутнє".

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року щороку 4 червня у світі відзначається Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії.
Це дуже сумна дата за часів незалежності України.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2021 року № 1490-ІХ 4 червня в Україні є Днем вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.



Починаючи з 2014 року через військову агресію українські сім’ї та діти перебувають у постійній небезпеці, отримують травми, поранення і втрачають життя. Із 2014 року по червень 2021 року загинуло щонайменше 240 дітей.
Відповідно до інформації з державного порталу «Діти війни» станом на 2 травня 2024 року внаслідок збройної агресії РФ проти України Офісом Генерального прокурора зафіксовано 1311 випадків поранення дітей та 545 фактів загибелі дітей.

Проте такі дані не є остаточними, оскільки неможливо отримати достовірної інформації через активні бойові дії і тимчасову окупацію частини території України.

Пам'ять кожної безневинної дитини - жертви агресії - має бути вшановано в Україні.

Першою леді Оленою Зеленською 4 червня 2022 року було започатковано щорічне проведення акції «Голоси дітей», присвяченої пам’яті маленьких українців, чиє життя забрала війна.




























Кожен факт вбивств та поранень українських дітей, сексуального насилля над ними, їх депортації та примусового переміщення росією є свідченням геноциду українського народу через дітей та злочинів проти людяності. І ці злочини не повинні зійти з рук тим, хто їх коїть. Кожен буде притягнутий до відповідальності. Після перемоги України справедливість буде відновлено.


Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, 
бережемо світлу пам’ять про кожну дитину.

пʼятниця, 31 травня 2024 р.

До Міжнародного Дня захисту дітей



З 1 до 8 червня розгорнуто книжкову виставку  "Країною Дитинства". Також у ці дні відбуваються дні інформації "Дитина-життя перлина!"

Щороку в перший день літа, 1 червня, у всьому світі святкується Міжнародний день захисту дітей.

Метою відзначення Міжнародного дня захисту дітей є привертання уваги до потреб та прав дитини.




Традиційно 1 червня світова спільнота закликає зупинити домашнє насильство над дітьми, проводить освітні компанії для дітей, зокрема, про те, куди вони можуть звернутися в разі обмеження їх прав, і вчать суспільство враховувати потреби дитини. Організатори розважальних заходів у день захисту дітей влаштовують конкурси для малюків та дорослих, щоб показати: ніхто, крім дорослих, не в змозі допомогти дітям.

Цікаво, що свято Міжнародного дня захисту дітей має свій прапор - зелений фон, на якому схематично зображено земну кулю і 5 різнокольорових людських фігурок.







































Основні права дитини визначені відповідною Конвенцією ООН. Цей документ було ратифіковано 191 країною світу. Держави-сторони взяли на себе обов'язок поважати і забезпечувати всі права дитини, передбачені Конвенцією.
Документ визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і з цього часу є частиною національного законодавства.







































У цей день хочеться нагадати просту істину: за дітьми — наше майбутнє, тож бережімо їх!

Діти – це найголовніша радість у нашому житті! Їхня щирість і життєлюбність дарує нам радість, тепло та надію!

Бажаємо, щоб кожна дитина в нашій країні була щаслива, захищена й зростала під мирним небом України!

пʼятниця, 24 травня 2024 р.

До Дня Києва


З 20 до 27 травня розгорнуто книжкову виставку "Велич минулого, енергія майбутнього!"

23 травня відбулись краєзнавча година "Столиця свободи!" та краєзнавча вікторина "Моє місто-сильне і красиве!"

День міста Київ щорічно відзначають в останню неділю травня. Цьогоріч відзначення Дня Києва припадає на 26 число. 


Київ — одне з найкрасивіших і найдавніших міст світу. Нинішня столиця України колись була центром великої держави з територією від Балтики до Чорного моря й від Волги до Карпатських гір, відомої всім як Київська Русь. Біографія Києва нерозривно пов’язана з визначними історичними подіями, які залишили свій слід в безцінних архітектурних пам’ятках, музеях та навіть в назвах міських вулиць. Зберігаючи неповторну атмосферу старовини, Київ водночас є сучасним мегаполісом, політичним та духовним осередком української нації. Кожного року в останню неділю травня місто відзначає своє свято з масовими розвагами, ярмарками й концертами.


























КИЇВ В ІСТОРІЇ 
978 – 1015 Правління в Києві князя Володимира Святославовича. Головною подією цього періоду стало хрещення містян у водах Дніпра в 988 році.
1019 – 1054 Києвом правив Ярослав Мудрий. В цей час збудовано Софійський собор, Золоті ворота, засновано Києво-Печерську лавру.
1240 Військо хана Батия захопило Київ, поклавши край існуванню Київської Русі.

1934 Місто Київ отримало статус столиці Української РСР.
1982 В рамках святкування 1500-літнього ювілею міста було вперше відзначено День Києва.
1987 31 травня День Києва вперше проведено на офіційному рівні.


























Пропонуємо віртуальний огляд деяких матеріалів виставки:


Івакін, Г. Ю., доктор істор. наук; Кальницький, М. Б. ; Павленко, Ю. В. , доктор філософ. Наук; Храмов, О. Ю. Київ. Парки, площі, вулиці. Фотоальбом. – Київ, 2006 – 320 с., іл. 540.
Містить понад 400 оригінальних кольорових фотографій і близько 100 чорно-білих, в основному історичних, об’єднаних в чотири тематичні блоки з відповідним текстовим матеріалом – парки, площі, вулиці (історичні), околиці старого міста. Це дало можливість в жанрі фотоальбому, проте з мінімальним текстом, подати фрагменти історії Києва та його сьогодення, на відміну від традиційних видань подібного типу. Така книга виходить вперше.
Розрахована на всіх, хто цікавиться історією Києва.


Малаков, Д., Прибєга, А. Київ столітньої давнини. – Київ : Видавництво «Фенікс», 2017. – 320 с. : іл.
Величний Київ – столиця України – має багатовікову історію та вирізняється серед міст Східної Європи своєю неповторною красою. Видання пропонує читачеві цікаву екскурсію в місто початку ХХ століття. Подорож побудована на ретельно підібраній колекції поштівок з краєвидами Києва столітньої давнини та починається із Софіївської площі, веде до схилів Дніпра, спускається на поділ і знову повертається у Верхнє місто, щоб продовжитись по Володимирській вулиці, прогулятися Хрещатиком, Липками, Печерськом та околицями.
Видання адресоване шанувальникам старовини, мандрівникам, гостям Києва, широкому загалові читачів.


Гирич, І. Б. Київ: люди і будинки. – Київ : Либідь, 2015. – 432 с.: іл.
Вигадлива мандрівка нашою столицею репрезентує калейдоскоп визначних осіб і прикметних під історико-мистецьким оглядом будівель. Акцентовано на внескові у формування українського обличчя Києва тих постатей, хто боронив самобутнє місто від великодержавної культурної експансії. Завдяки висвітленню історичної взаємодії спільноти («люди») і урбанізованого простору («будинки») видатні імена вписано в неповторний київський ландшафт, що унаочнено безліччю оригінальних світлин.




Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / За заг. ред. В. Ф. Колесника, А. П. Коцура, Н. В. Терес. – Київ: Книги – ХХІ, 2005. – 773 с. – Бібліогр. с. 726-734.
Посібник містить 578 документів і матеріалів з історії Києва від часів стародавньої Русі до сучасності; кожний розділ супроводжується історичною довідкою.
Для викладачів історії, студентів, які вивчають нормативний курс історії України, історію Києва і краєзнавство, а також для всіх, хто цікавиться історією стародавньої столиці незалежної України.



Абліцов, В. Г. Київ. Енциклопедія. – Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. – 288 с.
Кияни – це не тільки ті, хто народився в столиці України, хто почав і продовжує історію давнього міста на Дніпрі-Славуті, але й ті, кого невпинні вітри історії розпорошили по всій планеті Земля.
Це переконання спряло автору пропонованого видання у його спробі нагадати відомі й відкрити нові постаті й сторінки київського літопису.




Пукас, Н. Каштанів київських листочки. – Київ : Фенікс, 2018. – 112 с.
Книга Надії Пукас «Каштанів київських листочки» - життєві ескізи до картини життя столиці і її мешканців.
Книга ввібрала у себе 8 оповідань і повість. Читач знайде в них ситуацію, яка не раз траплялася з ним самим. Кожен рядок пронизаний любов’ю до героїв, співзвучністю переживань до їх проблем, радістю за їх вирішення.
Книга написана добірною, гарною, пісенною мовою. Змістовно. Цікаво.


Рибаков, М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. – Київ: «Кий», 1997. – 374 с.
Книга являє собою своєрідний збірник історико-краєзнавчих та культурологічних нарисів про Київ. У ній висвітлені питання адміністративно-територіального поділу міста у різні часи, наведені відомості про топографію міста й окремих його складових, будинки та вулиці, яких вже не існує в сучасному Києві.
Книга прислужиться як у навчальному процесі шкіл, середніх та вищих учбових закладів, так і в позашкільній, факультативній, екскурсійній роботі.
Для широкого кола читачів.


Зі святом, рідний Київ!

середа, 22 травня 2024 р.

24 травня-День слов'янської писемності і культури


З 20 до 27 травня представлено книжкову виставку "Плекати неоціненні скарби".

24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури та вшановується пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців слов'янської абетки (азбуки).
Цей день відомий також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.


Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка був заснований на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її використовували менше.


























Як зазначають сучасні дослідники, українська мова в колі слов’янських мов посідає особливе місце, адже наявність у ній значної кількості фонетичних і морфологічних відмінностей свідчить про самостійний шлях її розвитку як окремої мови впродовж надзвичай­но тривалого часу.
Українською сьогодні розмовляють понад 44 мільйони осіб. За кількістю носіїв вона посідає 15-20-е місце у світі.
Українська мова – надзвичайно багата, її словниковий запас нараховує близько 500 тисяч лексем, та є однією із наймелодійніших мов світу.
Сьогодні, на культурному фронті триває щоденна боротьба з рашистами щодо збереження українських культурних матеріальних та нематеріальних цінностей!

 Є мова-є нація!