понеділок, 27 липня 2026 р.

До Дня вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні

З 20 до 31 липня представлено інформаційну викладку "Вбиті полоном, незламні духом".

Постановою Верховної Ради України 22 липня 2025 року № 4558-IX установлено щорічно 28 липня відзначати День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Дату обрано на вшанування роковин трагедії в колишній Волноваській виправній колонії № 120 в окупованій Оленівці Донецької області, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили масове вбивство українських військовополонених, переважно оборонців Маріуполя, які за наказом українського військового командування вийшли із території заводу “Азовсталь” під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього теракту десятки українських захисників загинули, ще понад сотня зазнала поранень.
Полон є одним із найтяжчих проявів війни, адже саме в неволі люди нерідко зазнають катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.
За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні.

Жертвами російського полону стали не лише військовослужбовці та учасники добровольчих формувань. У неволі опинилися також цивільні особи – журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та жителі тимчасово окупованих територій, які не погодилися з окупацією або підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані, загинули внаслідок жорстокого поводження або досі вважаються зниклими безвісти.
Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань. Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою.







































Запровадження Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні має на меті гідне вшанування пам’яті українських військовослужбовців, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в боротьбі за незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської окупації, увічнення їхнього героїзму, громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, зміцнення патріотичних настроїв у суспільстві.


Сьогодні ми вшановуємо пам’ять та схиляємо голови у скорботі про тих, хто зазнав нелюдських тортур, знущань і смерті в російському полоні.
Вшановуємо кожного, хто не зламався, хто до останнього залишався вірним Україні.
Віримо в повернення кожного нашого воїна додому.







Слава Героям!




понеділок, 20 липня 2026 р.

До 120-ї річниці від дня народження Олени Теліги

З 13 до 23 липня розгорнуто книжкову виставку - шану "На сторожі українського національного світу".
20 липня відбулась патріотична година "І злитись знову зі своїм народом!".

21 липня 2026 року Україна відзначатиме 120 років від дня народження Олени Теліги – поетеси, публіцистки, членкині Організації українських націоналістів, героїні, яка залишила по собі не лише силу слова, а й приклад безкомпромісної любові до Батьківщини.
Олена Теліга була жінкою виняткової мужності, сили духу та глибокого патріотизму. Її поезія – це голос внутрішньої боротьби, жертовної любові до України та віри в національне відродження. Вона свідомо залишилася в Києві під час німецької окупації, знаючи про загрозу арешту, – і до останнього подиху залишалась вірною своїм ідеалам.
21 лютого 1942 р. в Бабиному Яру Олену Телігу разом з іншими діячами ОУН розстріляли фашисти. У гестапо О. Теліга перебувала в камері № 34, де пізніше знайшли напис, зроблений її рукою: «Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга». Зверху викарбовано націоналістичний стилізований під меч Тризуб. А один із німецьких офіцерів після смерті Олени зізнався: «Я ще не бачив чоловіка, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка».

На сьогодні нам відомий лише сорок один вірш з написаних поетесою та низка публіцистичних статей. Більша частина її творів, на жаль, загубилися. При житті вона не встигла видати жодної власної книжки. Перші видання поетичних творів Олени Теліги окремими збірками вийшли друком на еміграції: «Душа на сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «О. Теліга. Збірник» (1977), «Полум’яні межі» (1977).



Головна тема поезії Олени Теліги – подружні взаємини, роль жінки в суспільстві, в житті нації, поетична форма – послання. У своїй ліриці вона поєднувала ніжність з безмежною любов’ю до життя, запереченням міщанського духу. Її заяви про становище жінки в суспільстві були дуже прогресивними та сміливими на той час. Вона протиставляла свої погляди поглядам західних феміністок, проголошуючи, що місія жінки – у «ніжності», у підтримці бойового духу чоловіків. Цю притаманну її творчості особливість літературознавці визначили як «пасіонарність любовної лірики».
Сьогодні Олена Теліга та її поезія знана не лише в Україні, а і за її межами. Твори поетеси перекладені англійською, французькою, польською, білоруською, грузинською та іншими мовами.

Її коротке життя стало прикладом справжнього героїзму: поетеса і борчиня, яка не зреклася себе навіть перед лицем смерті. 

Вона назавжди залишилася в історії як жінка-символ, жінка-легенда, незламна українка.
Сьогодні, в час боротьби за свободу й гідність нашої держави, постать Олени Теліги набуває особливого звучання – як джерело натхнення, сили та віри в перемогу.

З 21 по 25 липня у Києві пройде фестиваль «Теліга. Живий текст», присвячений 120-річчю від дня народження поетки.
У програмі – вуличка мистецька акція, фестиваль жіночої поезії, військові марші з оркестром та поезією Олени Теліги.
Ініціатор проєкту – Громадська спілка «Музичний Батальйон» у межах мистецького конкурсу державної установи «Український інститут книги».


                                                     «Поворот»:
Це буде так: в осінній день прозорий
Перейдемо ми на свої дороги.
Тяжке змагання наші душі зоре,
Щоб колосились зерна перемоги.
 
І те, що мрією було роками,
Все обернеться в дійсність і можливість, —
Нам буде сонцем кожний кущ і камінь
У ці хвилини — гострі і щасливі!
 
Подумать тільки: наші села й люди,
А завтра прийдемо — до свого міста!
Захоплять владно зголоднілі груди
Своє повітря — тепле та іскристе!
 
Та звідкись сум зловіщий вітер вишле,
Щоб кинуть серце у крижаний протяг:
Усе нове… І до старої вишні
Не вийде мати радісно напроти…

Душа з розбігу стане на сторожі,
Щоб обережно, але гостро стежить
Всі інші душі — зимні чи ворожі —
І всі глибокі поміж ними межі.

І часто серце запалає болем,
А щось гаряче аж за горло стисне,
Коли над рідним, тим же самим полем
Зависне інша, незнайома пісня.

Чекає все: і розпач, і образа,
А рідний край нам буде — чужиною.
Не треба смутку! Зберемось відразу,
Щоб далі йти — дорогою одною.

Заметемо вогнем любови межі,
Перейдемо убрід бурхливі води,
Щоб взяти повно все, що нам належить,
І злитись знову зі своїм народом.


ЗЛИТИСЯ З НАРОДОМ НАВІЧНО — ОБРАНИЙ ШЛЯХ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ.

четвер, 16 липня 2026 р.

20 липня - День "Обійміть своїх дітей"


З 8 до 20 липня представлено інформаційну викладку "Чому батьківські обійми важливі?".

Особливою є роль обіймів в дитячому віці — психологи стверджують, що вони сприяють гармонійному розвитку особистості та навіть захищають від хвороб. На жаль, не всіх батьки часто обіймали в дитинстві, і зазвичай не через нестачу любові, а через постійну зайнятість та буденні проблеми. Тому щоб привернути увагу людей до того, як важливо обіймати малюків, існує особливе свято — Всесвітній День «Обійміть своїх дітей», який відзначається щороку в третій понеділок липня.

Обійми — це невербальна форма спілкування, яка здатна замінити багато слів. Таким чином ми можемо підбадьорити, заспокоїти, виразити вдячність, співчуття, любов, небайдужість та ще безліч почуттів.


Природно, що обійми мають таку ж давню історію, як і саме людство. Вчені припускають, що у первісних людей це був спосіб поділитися теплом свого тіла, і ймовірно, що перше бажання обійняти виникло у матері щодо новонародженої дитини. Недарма англомовний варіант дієслова обіймати — «to hug» — походить від давньоскандинавського «втішати». А ще через обійми наші предки могли висловити свої мирні наміри — адже для того, щоб обійматися, треба задіяти обидві руки, тобто не тримати зброї в жодній з них.
Обіймати рідних і близьких для більшості сучасних людей є природною потребою, але ми не часто замислюємося, чому це так. Проте фізіологи й психологи здавна намагалися знайти наукове обґрунтування важливості цього особливого контакту. Виходячи з того, що ми сприймаємо обійми не тільки емоційно, а й фізично, передусім як дотик до нашої шкіри, знаний американський антрополог Ешлі Монтегю в своїй книзі «Дотик. Людське значення шкіри» стверджує, що саме шкіра є нашим найважливішим органом, бо кожне її відчуття відповідає одному з фундаментальних людських почуттів. Звісно, найважливішим з них є любов, а її тілесним виразом є обійми.
Більше дізнатися про механізми, які в нашому тілі запускають обійми, допомогли наукові відкриття з фізіології. В 70-х роках минулого століття вчені відкрили ендорфіни — пептидні медіатори в організмі людини, які є природними анальгетиками, а головне — відповідають за відчуття щастя та ейфорії, подібні до тих, що викликаються вживанням морфіну. Дослідження виявили, що вміст ендорфінів у крові зростає, коли люди обіймаються.
Вірджинія Сатир
Прямі рекомендації якнайчастіше обіймати своїх дітей батьки вперше отримали від Вірджинії Сатир, відомої на весь світ засновниці сімейної психотерапії. Американська психологиня навіть визначила кількість таких обіймів. На її думку, слід обійматися з дітьми щонайменше чотири рази на день — це мінімум, необхідний їм для виживання. Щоб дитина нормально почувалася, її слід обіймати вісім разів, а гарний ріст і розвиток мають забезпечити дванадцять обіймів на день.
Вірджинія Сатир вважає, що обійми в ранньому дитинстві сприяють нашій здатності любити інших людей протягом всього життя. Діти, які виросли в родинах, де не соромилися проявляти емоції та обійматися, як правило, виростають доброзичливими й толерантними людьми. Натомість люди, яких не обіймали упродовж перших семи років життя, часто мають розлади особистості, такі як соціопатія та психопатія, а також можуть проявляти агресивну поведінку.
Звісно, кожен вік дитини має свої особливості щодо сприйняття люблячих обіймів. Приміром, до п’яти років діти потребують частого тілесного контакту з батьками, адже в цей період життя вони є дуже чутливими істотами, які спілкуються на емоційному рівні. Тому обіймати малечу рекомендується в будь-який момент та в будь-якому настрої — коли вони радісні, спокійні чи засмучені.
У віці від п’яти до дев’яти років починається самопізнання внутрішнього «я» і тому дитина може сприймати будь-які дотики як прояв агресії. Тож перед тим, як обіймати роздратованого чи сердитого малюка, варто поговорити з ним та втішити спочатку словами, а вже потім застосовувати обійми як заспокійливий засіб.
Підлітки взагалі впускають сторонніх у власну зону комфорту досить неохоче, тому щирі, бажані обійми можливі тільки з тими, кого вони вважають справді близькими людьми. На жаль, часто буває так, що батьки перестають належати до цієї категорії. Разом з тим батькам слід розуміти, що лише задовольнивши потребу підлітка в емоційному контакті, вони можуть вимагати від нього дисципліни та самостійності. Отже, треба передусім стати для своєї дитини близьким другом, тоді й обійми будуть дієвим інструментом у вихованні.
Всесвітній День «Обійміть своїх дітей» було засновано в США у 2008 році. Ідея належала Мішель Ніколс, яка працювала оглядачем в журналі «Businessweek». Тоді якраз минуло 10 років відтоді, як 8-річний Марк, син Мішель, помер від злоякісної пухлини головного мозку. Розпач від того, що, віддаючи багато сил і часу роботі, вона недостатньо часто проявляла любов до свого сина, обіймаючи його, перетворив всі ці роки на нелегкий період для Мішель.
Жінка хотіла вберегти від подібних гірких переживань інших матерів та батьків, тому вирішила заснувати подію, яка б пропагувала ідею важливості тілесного контакту між батьками й дітьми для взаємного щастя та зміцнення родин. Вона назвала її «Hug Your Kids Day» —День «Обійміть своїх дітей». Також було створено однойменну некомерційну організацію та інтернет-ресурс.
В якому віці діти починають проявляти ініціативу щодо обіймів?
В середньому, діти починають обійматися у віці одного року. Звісно, це стається за умови, що до цього їх «познайомили» з цією формою спілкування їхні близькі.
Чи існують обійми в тваринному світі?
В людському розумінні обійматися вміють всі види людиноподібних мавп. Найчастіше обіймаються матері з дитинчатами, а також молоді тварини після пережитого стресу чи конфлікту.
Скільки часу мають тривати обійми?
В середньому обійми між батьками й дітьми тривають 3 секунди, проте Вірджинія Сатир рекомендує обійматися не менше 20 секунд. Саме за такий проміжок часу встигає виділитися гормон окситоцин, який має позитивний вплив як на емоційний, так і на фізичний стан людини.
Чому діти іноді відмовляються від обіймів?
На це може бути кілька причин, наприклад, образа на батьків або приклад члена сім’ї, який не любить обійматися. Існують також захворювання, при яких сторонні дотики є неприємними в принципі. В будь-якому разі, слід визначити причину такої поведінки та поважати особисті кордони дитини.
Чи мала власних дітей засновниця сімейної психотерапії Вірджинія Сатир?
За іронією долі, жінка, яка багато уваги приділяла дитячому розвитку, зокрема, ролі тілесного контакту між батьками й дітьми, не мала власних дітей через проблеми зі здоров’ям. Але вона стала прийомною матір’ю для двох дівчат.
Як відзначати День «Обійміть своїх дітей»?
Сама назва цього дня пояснює, яким чином його слід провести. Для більшості людей обійми з дітьми є чимось звичним і надзвичайно приємним, але є й такі, що з різних причин роблять це рідко або не роблять взагалі. Тому в третій понеділок липня всі батьки мають проаналізувати цю складову родинних стосунків і в разі потреби відкоригувати свої звички.
Крім власне обіймів, тілесному контакту з дитиною сприяє масаж. Особливо корисним він буде для немовлят — зміцнить не тільки здоров’я дитини, а й емоційний зв’язок між нею та батьками. Своєю чергою, батьки вчитимуться через дотики спілкуватися з малюком, розпізнаючи його сигнали та реагуючи на них.
Обіймати цього дня можна не лише власних дітей — це стосується й племінників, похресників, дітей родичів та друзів. Щоправда, слід враховувати, наскільки дитина готова до такого тісного контакту, і ніколи не нав’язувати цю форму спілкування насильно. Зазвичай велику потребу в обіймах відчувають діти, які зростають без батьківської любові в дитячих будинках та інтернатах. Тому доречно буде відвідати один з таких закладів, щоб, крім іграшок та ласощів, подарувати дітлахам трохи своєї уваги й любові.
Чому важливий День «Обійміть своїх дітей»?
Неймовірно, але трапляються такі випадки, коли без тілесного контакту діти просто перестають рости, попри те, що отримують необхідні поживні речовини. Такий стан у медицині називають «відмовою від росту» і його підтверджено науковими дослідженнями. Однією з причин цього явища вчені вважають відсутність у малюків гормону окситоцину, відомого як «гормон любові». Виявилося, що цей гормон є стимулятором росту у дітей.
Крім того, обійми допомагають малюкам зростати розумними, адже для нормального розвитку їм необхідні численні сенсорні відчуття. Контакт зі шкірою у вигляді лагідних дотиків та обіймів відіграє незамінну роль у формуванні здорового мозку. Доведено, що діти, які з раннього віку зростають в дитячих будинках і позбавлені люблячих обіймів, частіше мають затримку розумового розвитку.
Фізичне здоров’я дітей теж прямо пов’язане з кількістю батьківських обіймів, бо той самий окситоцин підсилює імунну систему за рахунок зниження рівня гормону стресу норадреналіну та зменшення запальних процесів.
Користь обіймів для дитячого емоційного стану теж безумовна. Ніщо не здатне швидше й ефективніше втихомирити істерику дитину, ніж обійми батьків. Іноді здається, що обіймати малюка в такій ситуації рівноцінно заохоченню до поганої поведінки, але насправді це не так — лагідний дотик допомагає незрілій нервовій системі саморегулюватися та загальмувати надмірне збудження.
До того ж, обійми важливі й корисні не тільки для малечі. Обіймаючи дітей, батьки теж отримують чимало бонусів — у них знижується рівень стресу, нормалізується артеріальний тиск, підвищується самооцінка. 
Але головна перевага обіймів полягає в тому, що завдяки їм діти й батьки стають щасливішими.
(за матеріалами https://daytoday.ua/podiya/den-obiymit-svoikh-ditey/)

вівторок, 14 липня 2026 р.

До Дня Української державності


З нагоди Дня Української державності з 8 до 15 липня розгорнуто книжкову виставку "Державність, вимріяна поколіннями".
14 липня відбулась бесіда - екскурс "Нерозривний зв'язок поколінь".

15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке нагадує нам про тисячолітню історію державотворення та духовну спадщину нашого народу.



Цей день – не лише про минуле. Це про незламність, про зв’язок поколінь, про відповідальність перед тими, хто був до нас, і перед тими, хто буде після. Це свято вшановує витоки української державності з часів Київської Русі, нагадуючи про традицію, право, культуру та боротьбу за незалежність, яка триває і нині.



























Цікаво, що слово «державність» не з’явилося в українській мові у XX столітті, як багато хто вважає. Одним із перших, хто широко вживав його у публіцистиці, був Михайло Грушевський. Саме завдяки Грушевському воно набуло широкого вжитку в політичній і культурній публіцистиці початку XX століття. 





Він використовував його як поняття, що окреслює прагнення українців до самостійного державного буття, а не просто як формальну політичну структуру і підкреслював, що українці мають тисячолітній досвід власного державотворення – від Київської Русі до Гетьманщини й УНР.





























Сьогодні у День Державності ми вшановуємо предків, зберігаємо культурну спадщину і будуємо сучасну демократичну державу – попри всі виклики війни. Цей день – це не лише вшанування історії, а й чітке послання: ми є, ми були і будемо.







Пам’ятаймо: українська державність – не подарунок, а виборене право. 
І ми щодня його захищаємо.


четвер, 9 липня 2026 р.

Правила безпеки під час канікул

З 1 до 31 липня розгорнуто книжкову виставку "Твої безпечні канікули"

Безпечні канули починаються з корисних знань.
Літо — це час, коли діти можуть відпочити від навчання, набратися сил, провести більше часу з друзями та насолодитися безтурботними канікулами. Проте разом із літнім відпочинком зростає і відповідальність за їхню безпеку та благополуччя.
У період літніх канікул особливо важливо не залишати дітей без уваги, цікавитися їхнім дозвіллям, колом спілкування та захопленнями. Відверте спілкування і підтримка дорослих допомагають вчасно помітити можливі небезпеки та запобігти ризикованим ситуаціям.














Нагадаємо дітям про правила безпечної поведінки на вулиці, поблизу водойм, під час велосипедних прогулянок та активного відпочинку, а також мінну безпеку. Говоримо про дотримання правил дорожнього руху, обережність із незнайомими людьми та відповідальне ставлення до власного здоров’я.







Не менш важливою сьогодні є безпека в онлайн-просторі. Соціальні мережі, месенджери та онлайн-ігри можуть приховувати певні ризики. Тому варто приділяємо увагу тому, з ким спілкуються діти в мережі, та нагадуємо їм про правила безпечного користування Інтернетом.





    Безпечні канікули — 
 спокій для дорослих 
 і радість для дітей 



вівторок, 7 липня 2026 р.

Простір без обмежень і стереотипів

Працівники бібліотеки долучилися до реалізації політики безбар'єрності у 2026 році "Безбар'єрність - це коли можеш за словами бачити людину".

7 липня проведено годину безбар'єрності "Простір без обмежень і стереотипів".












Присутні ще раз ознайомились з матеріалами, що розміщені на сайті ЦБС - "Довідник безбар'єрності" та практичними гайдами, а також завідувач бібліотеки провела бесіду "Мова поваги в бібліотеці.

Усі разом робимо висновок: Бібліотека №142 для дітей - це простір, де нікому не доводиться почуватися "іншим".