четвер, 16 липня 2026 р.

20 липня - День "Обійміть своїх дітей"


З 8 до 20 липня представлено інформаційну викладку "Чому батьківські обійми важливі?".

Особливою є роль обіймів в дитячому віці — психологи стверджують, що вони сприяють гармонійному розвитку особистості та навіть захищають від хвороб. На жаль, не всіх батьки часто обіймали в дитинстві, і зазвичай не через нестачу любові, а через постійну зайнятість та буденні проблеми. Тому щоб привернути увагу людей до того, як важливо обіймати малюків, існує особливе свято — Всесвітній День «Обійміть своїх дітей», який відзначається щороку в третій понеділок липня.

Обійми — це невербальна форма спілкування, яка здатна замінити багато слів. Таким чином ми можемо підбадьорити, заспокоїти, виразити вдячність, співчуття, любов, небайдужість та ще безліч почуттів.


Природно, що обійми мають таку ж давню історію, як і саме людство. Вчені припускають, що у первісних людей це був спосіб поділитися теплом свого тіла, і ймовірно, що перше бажання обійняти виникло у матері щодо новонародженої дитини. Недарма англомовний варіант дієслова обіймати — «to hug» — походить від давньоскандинавського «втішати». А ще через обійми наші предки могли висловити свої мирні наміри — адже для того, щоб обійматися, треба задіяти обидві руки, тобто не тримати зброї в жодній з них.
Обіймати рідних і близьких для більшості сучасних людей є природною потребою, але ми не часто замислюємося, чому це так. Проте фізіологи й психологи здавна намагалися знайти наукове обґрунтування важливості цього особливого контакту. Виходячи з того, що ми сприймаємо обійми не тільки емоційно, а й фізично, передусім як дотик до нашої шкіри, знаний американський антрополог Ешлі Монтегю в своїй книзі «Дотик. Людське значення шкіри» стверджує, що саме шкіра є нашим найважливішим органом, бо кожне її відчуття відповідає одному з фундаментальних людських почуттів. Звісно, найважливішим з них є любов, а її тілесним виразом є обійми.
Більше дізнатися про механізми, які в нашому тілі запускають обійми, допомогли наукові відкриття з фізіології. В 70-х роках минулого століття вчені відкрили ендорфіни — пептидні медіатори в організмі людини, які є природними анальгетиками, а головне — відповідають за відчуття щастя та ейфорії, подібні до тих, що викликаються вживанням морфіну. Дослідження виявили, що вміст ендорфінів у крові зростає, коли люди обіймаються.
Вірджинія Сатир
Прямі рекомендації якнайчастіше обіймати своїх дітей батьки вперше отримали від Вірджинії Сатир, відомої на весь світ засновниці сімейної психотерапії. Американська психологиня навіть визначила кількість таких обіймів. На її думку, слід обійматися з дітьми щонайменше чотири рази на день — це мінімум, необхідний їм для виживання. Щоб дитина нормально почувалася, її слід обіймати вісім разів, а гарний ріст і розвиток мають забезпечити дванадцять обіймів на день.
Вірджинія Сатир вважає, що обійми в ранньому дитинстві сприяють нашій здатності любити інших людей протягом всього життя. Діти, які виросли в родинах, де не соромилися проявляти емоції та обійматися, як правило, виростають доброзичливими й толерантними людьми. Натомість люди, яких не обіймали упродовж перших семи років життя, часто мають розлади особистості, такі як соціопатія та психопатія, а також можуть проявляти агресивну поведінку.
Звісно, кожен вік дитини має свої особливості щодо сприйняття люблячих обіймів. Приміром, до п’яти років діти потребують частого тілесного контакту з батьками, адже в цей період життя вони є дуже чутливими істотами, які спілкуються на емоційному рівні. Тому обіймати малечу рекомендується в будь-який момент та в будь-якому настрої — коли вони радісні, спокійні чи засмучені.
У віці від п’яти до дев’яти років починається самопізнання внутрішнього «я» і тому дитина може сприймати будь-які дотики як прояв агресії. Тож перед тим, як обіймати роздратованого чи сердитого малюка, варто поговорити з ним та втішити спочатку словами, а вже потім застосовувати обійми як заспокійливий засіб.
Підлітки взагалі впускають сторонніх у власну зону комфорту досить неохоче, тому щирі, бажані обійми можливі тільки з тими, кого вони вважають справді близькими людьми. На жаль, часто буває так, що батьки перестають належати до цієї категорії. Разом з тим батькам слід розуміти, що лише задовольнивши потребу підлітка в емоційному контакті, вони можуть вимагати від нього дисципліни та самостійності. Отже, треба передусім стати для своєї дитини близьким другом, тоді й обійми будуть дієвим інструментом у вихованні.
Всесвітній День «Обійміть своїх дітей» було засновано в США у 2008 році. Ідея належала Мішель Ніколс, яка працювала оглядачем в журналі «Businessweek». Тоді якраз минуло 10 років відтоді, як 8-річний Марк, син Мішель, помер від злоякісної пухлини головного мозку. Розпач від того, що, віддаючи багато сил і часу роботі, вона недостатньо часто проявляла любов до свого сина, обіймаючи його, перетворив всі ці роки на нелегкий період для Мішель.
Жінка хотіла вберегти від подібних гірких переживань інших матерів та батьків, тому вирішила заснувати подію, яка б пропагувала ідею важливості тілесного контакту між батьками й дітьми для взаємного щастя та зміцнення родин. Вона назвала її «Hug Your Kids Day» —День «Обійміть своїх дітей». Також було створено однойменну некомерційну організацію та інтернет-ресурс.
В якому віці діти починають проявляти ініціативу щодо обіймів?
В середньому, діти починають обійматися у віці одного року. Звісно, це стається за умови, що до цього їх «познайомили» з цією формою спілкування їхні близькі.
Чи існують обійми в тваринному світі?
В людському розумінні обійматися вміють всі види людиноподібних мавп. Найчастіше обіймаються матері з дитинчатами, а також молоді тварини після пережитого стресу чи конфлікту.
Скільки часу мають тривати обійми?
В середньому обійми між батьками й дітьми тривають 3 секунди, проте Вірджинія Сатир рекомендує обійматися не менше 20 секунд. Саме за такий проміжок часу встигає виділитися гормон окситоцин, який має позитивний вплив як на емоційний, так і на фізичний стан людини.
Чому діти іноді відмовляються від обіймів?
На це може бути кілька причин, наприклад, образа на батьків або приклад члена сім’ї, який не любить обійматися. Існують також захворювання, при яких сторонні дотики є неприємними в принципі. В будь-якому разі, слід визначити причину такої поведінки та поважати особисті кордони дитини.
Чи мала власних дітей засновниця сімейної психотерапії Вірджинія Сатир?
За іронією долі, жінка, яка багато уваги приділяла дитячому розвитку, зокрема, ролі тілесного контакту між батьками й дітьми, не мала власних дітей через проблеми зі здоров’ям. Але вона стала прийомною матір’ю для двох дівчат.
Як відзначати День «Обійміть своїх дітей»?
Сама назва цього дня пояснює, яким чином його слід провести. Для більшості людей обійми з дітьми є чимось звичним і надзвичайно приємним, але є й такі, що з різних причин роблять це рідко або не роблять взагалі. Тому в третій понеділок липня всі батьки мають проаналізувати цю складову родинних стосунків і в разі потреби відкоригувати свої звички.
Крім власне обіймів, тілесному контакту з дитиною сприяє масаж. Особливо корисним він буде для немовлят — зміцнить не тільки здоров’я дитини, а й емоційний зв’язок між нею та батьками. Своєю чергою, батьки вчитимуться через дотики спілкуватися з малюком, розпізнаючи його сигнали та реагуючи на них.
Обіймати цього дня можна не лише власних дітей — це стосується й племінників, похресників, дітей родичів та друзів. Щоправда, слід враховувати, наскільки дитина готова до такого тісного контакту, і ніколи не нав’язувати цю форму спілкування насильно. Зазвичай велику потребу в обіймах відчувають діти, які зростають без батьківської любові в дитячих будинках та інтернатах. Тому доречно буде відвідати один з таких закладів, щоб, крім іграшок та ласощів, подарувати дітлахам трохи своєї уваги й любові.
Чому важливий День «Обійміть своїх дітей»?
Неймовірно, але трапляються такі випадки, коли без тілесного контакту діти просто перестають рости, попри те, що отримують необхідні поживні речовини. Такий стан у медицині називають «відмовою від росту» і його підтверджено науковими дослідженнями. Однією з причин цього явища вчені вважають відсутність у малюків гормону окситоцину, відомого як «гормон любові». Виявилося, що цей гормон є стимулятором росту у дітей.
Крім того, обійми допомагають малюкам зростати розумними, адже для нормального розвитку їм необхідні численні сенсорні відчуття. Контакт зі шкірою у вигляді лагідних дотиків та обіймів відіграє незамінну роль у формуванні здорового мозку. Доведено, що діти, які з раннього віку зростають в дитячих будинках і позбавлені люблячих обіймів, частіше мають затримку розумового розвитку.
Фізичне здоров’я дітей теж прямо пов’язане з кількістю батьківських обіймів, бо той самий окситоцин підсилює імунну систему за рахунок зниження рівня гормону стресу норадреналіну та зменшення запальних процесів.
Користь обіймів для дитячого емоційного стану теж безумовна. Ніщо не здатне швидше й ефективніше втихомирити істерику дитину, ніж обійми батьків. Іноді здається, що обіймати малюка в такій ситуації рівноцінно заохоченню до поганої поведінки, але насправді це не так — лагідний дотик допомагає незрілій нервовій системі саморегулюватися та загальмувати надмірне збудження.
До того ж, обійми важливі й корисні не тільки для малечі. Обіймаючи дітей, батьки теж отримують чимало бонусів — у них знижується рівень стресу, нормалізується артеріальний тиск, підвищується самооцінка. 
Але головна перевага обіймів полягає в тому, що завдяки їм діти й батьки стають щасливішими.
(за матеріалами https://daytoday.ua/podiya/den-obiymit-svoikh-ditey/)

вівторок, 14 липня 2026 р.

До Дня Української державності


З нагоди Дня Української державності з 8 до 15 липня розгорнуто книжкову виставку "Державність, вимріяна поколіннями".
14 липня відбулась бесіда - екскурс "Нерозривний зв'язок поколінь".

15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке нагадує нам про тисячолітню історію державотворення та духовну спадщину нашого народу.



Цей день – не лише про минуле. Це про незламність, про зв’язок поколінь, про відповідальність перед тими, хто був до нас, і перед тими, хто буде після. Це свято вшановує витоки української державності з часів Київської Русі, нагадуючи про традицію, право, культуру та боротьбу за незалежність, яка триває і нині.



























Цікаво, що слово «державність» не з’явилося в українській мові у XX столітті, як багато хто вважає. Одним із перших, хто широко вживав його у публіцистиці, був Михайло Грушевський. Саме завдяки Грушевському воно набуло широкого вжитку в політичній і культурній публіцистиці початку XX століття. 





Він використовував його як поняття, що окреслює прагнення українців до самостійного державного буття, а не просто як формальну політичну структуру і підкреслював, що українці мають тисячолітній досвід власного державотворення – від Київської Русі до Гетьманщини й УНР.





























Сьогодні у День Державності ми вшановуємо предків, зберігаємо культурну спадщину і будуємо сучасну демократичну державу – попри всі виклики війни. Цей день – це не лише вшанування історії, а й чітке послання: ми є, ми були і будемо.







Пам’ятаймо: українська державність – не подарунок, а виборене право. 
І ми щодня його захищаємо.


четвер, 9 липня 2026 р.

Правила безпеки під час канікул

З 1 до 31 липня розгорнуто книжкову виставку "Твої безпечні канікули"

Безпечні канули починаються з корисних знань.
Літо — це час, коли діти можуть відпочити від навчання, набратися сил, провести більше часу з друзями та насолодитися безтурботними канікулами. Проте разом із літнім відпочинком зростає і відповідальність за їхню безпеку та благополуччя.
У період літніх канікул особливо важливо не залишати дітей без уваги, цікавитися їхнім дозвіллям, колом спілкування та захопленнями. Відверте спілкування і підтримка дорослих допомагають вчасно помітити можливі небезпеки та запобігти ризикованим ситуаціям.














Нагадаємо дітям про правила безпечної поведінки на вулиці, поблизу водойм, під час велосипедних прогулянок та активного відпочинку, а також мінну безпеку. Говоримо про дотримання правил дорожнього руху, обережність із незнайомими людьми та відповідальне ставлення до власного здоров’я.







Не менш важливою сьогодні є безпека в онлайн-просторі. Соціальні мережі, месенджери та онлайн-ігри можуть приховувати певні ризики. Тому варто приділяємо увагу тому, з ким спілкуються діти в мережі, та нагадуємо їм про правила безпечного користування Інтернетом.





    Безпечні канікули — 
 спокій для дорослих 
 і радість для дітей 



вівторок, 7 липня 2026 р.

Простір без обмежень і стереотипів

Працівники бібліотеки долучилися до реалізації політики безбар'єрності у 2026 році "Безбар'єрність - це коли можеш за словами бачити людину".

7 липня проведено годину безбар'єрності "Простір без обмежень і стереотипів".












Присутні ще раз ознайомились з матеріалами, що розміщені на сайті ЦБС - "Довідник безбар'єрності" та практичними гайдами, а також завідувач бібліотеки провела бесіду "Мова поваги в бібліотеці.

Усі разом робимо висновок: Бібліотека №142 для дітей - це простір, де нікому не доводиться почуватися "іншим".

четвер, 2 липня 2026 р.

Роми в Україні

З 1 до 10 липня представлено інформаційну викладку "Роми в умовах війни в Україні".

В умовах повномасштабної війни роми є однією з найбільш уразливих соціальних груп, проте їхня роль як активних учасників захисту та відбудови України значно зросла. Тисячі ромів захищають державу в лавах Сил оборони, а ромські громадські організації забезпечують потужний волонтерський тил.

За даними правозахисних та громадських організацій (зокрема ромського жіночого фонду «Чіріклі»), понад 1000 ромів добровільно долучилися до Збройних сил України та Сил територіальної оборони.

Опитування фіксують, що понад 67% представників ромських громад мають серед близьких та знайомих діючих військових ЗСУ, є значна кількість загиблих та поранених захисників.
Через бойові дії значна кількість ромів, особливо з Донецької, Одеської, Запорізької та Харківської областей, змушені були евакуюватися в західні регіони України (переважно на Закарпаття) або за кордон.
Ускладнений доступ до базових послуг (відновлення втрачених документів, отримання житла та медичної допомоги) залишається критичним для багатьох ромських родин, що призводить до маргіналізації.

Ромська національна меншина в Україні десятиліттями залишається однією з найвразливіших спільнот. Роми значною мірою залишаються “невидимими” для влади та позбавленими доступу до підтримки.
Для реалізації прав цієї нацменшини держава напрацювала національну стратегію, однією з цілей якої є проведення “перепису” ромського населення, щоб ці люди та їхні проблеми стали “видимими”.


В Україні діє Стратегія сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року (Ромська стратегія).














У стратегії визначено вісім цілей, реалізація яких має забезпечити рівні права ромів та покращити становище ромських громад, а саме:актуалізувати статистичні дані ромської національної меншини;
забезпечити правовий захист і протидію дискримінації людей, які належать до ромської національної меншини;
розширити можливості доступу ромів до якісної освіти;
розширити можливості доступу до послуг у сфері охорони здоров’я;
покращити житлово-побутові умови людей, які належать до ромської національної меншини;
забезпечити працевлаштування і підвищення рівня зайнятості ромів;
забезпечити соціальний захист ромів;
підтримати ромську культуру, мистецтво, історію, мову.
Ефективна реалізація Ромської стратегії критично важлива для покращення життя ромів, особливо в умовах війни в Україні, оскільки має забезпечити системний підхід до захисту прав та інтересів ромської громади
















В Україні мешкає понад 15 етнічних груп ромів, серед них – серви, котляри, лаварі, плащуни та крими. Усі вони відрізняються мовою, культурою та традиціями.
Мирослав Горват, голова ГО «Об’єднання ромів Ужгорода», говорить: " Ви знаєте, що в ромів немає Батьківщини, їхня батьківщина там, де тепер їхній дім. Але повномасштабна війна зробила ромів українськими патріотами. Стільки українських прапорів на ромських будинках, як тепер, я ніколи не бачив. Не було у нас раніше такої традиції, щоб роми носили вишиванки, – тепер це дуже популярно. Також досить популярними стали українські пісні. Це добре, це – спільний патріотизм. Роми стали ототожнювати себе із цієї країною. Ми хочемо жити тут і тут народжувати своїх дітей. І так само, як і всі навколо, найбільше мріємо про мир у нашій державі. Немає тепер більшої мрії для рома – лиш щоб закінчилася ця страшна кровопролитна війна."

Одне з найдавніших поселень ромів розташоване у селі Королево Виноградівського району на Закарпатті. Йому понад 300 років, і нині там проживає понад 3 тис. людей. Це роми-калдерари – одна з найбільш закритих спільнот України. Вони прагнуть зберегти ромську культуру вбрання, яка зникає. Жінки та дівчата носять автентичний одяг: у будні та свята вони вбрані у кольорові пишні сукні, обшиті стрічками, паєтками чи стразами.

84,4% ромів у родинах розмовляють ромською мовою, називають її також «романі». Є декілька груп діалектів: балканські, волоські, центральні, північно-західні, північно-східні, британські та піренейські. В Україні найпоширеніший діалект – волоський. Ромська мова не кодифікована на державному рівні, тому її вивчення та збереження проблемне.

Роми уславилися як чудові митці: музиканти, танцюристи, співаки.
«Пап-джаз-фест» – перший міжнародний джазовий фестиваль на Закарпатті, який започаткував видатний ромський музикант Вілмош Пап близько 20 років тому. Завдяки ромам джазове мистецтво активно розвивається.
Театр «Романс» – перший та єдиний в Україні ромський професійний театр, який набув державного статусу.


Україна визнає внесок національних меншин у захисті держави. Так, у державних ініціативах та в медіа з’являється все більше історій про ромів, які воюють за Україну. А у 2024 році нагороду за мужність отримав тодішній військовослужбовець, а нині ветеран війни Віктор Ільчак. До війська Віктор приєднався ще на самому початку війни, у 2014 році.
За словами Віктора Ільчука, зараз люди починають частіше говорити з повагою, менше ставлять під сумнів мотиви чи чесність ромських військових. Він відчуває, що зміни ще не повні, але зрушення є, і вони народжені реальними вчинками на фронті.



Визнання внеску ромів, захист їхніх прав і врахування потреб у відбудові — це не лише питання справедливості, а й необхідна умова того, аби Україна після перемоги стала державою, де кожен громадянин матиме рівні можливості та відчуватиме себе частиною спільного майбутнього. І здійснити це ми зможемо лише разом, коли простягаємо одне одному руку й будуємо країну, де ніхто не залишається осторонь.

пʼятниця, 26 червня 2026 р.

Урочистий концерт з нагоди 30 - ої річниці Конституції України


25 червня відбувся урочистий концерт "Свобода, що звучить: у ритмі скрипки".

30-та річниця Конституції України - це не просто свято Основного Закону, а символ нашої незалежності і суверенітету.

Сьогодні, коли наші захисники зі зброєю в руках відстоюють кожен її рядок, ці слова набувають особливого значення.



























У святковому концерті взяли участь: родина Галущаків - скрипалька Альбіна Володимирівна, донька Марина (гітара), донька Люба (технічний асистент).


Родина має статус ВПО, родом з сонячного міста Гола Пристань (Херсонська обл.), є друзями і користувачами бібліотеки з 2022 року. Альбіна Володимирівна викладає у дитячій музичній школі №26 ім. О. Г. Холодної.


Сюрпризом для усіх присутніх став дебютний виступ маленької скрипальки, користувача бібліотеки Карпенко Аліни, викладачем якої є Альбіна Володимирівна.





Чудова творча виставка ляльок - мотанок "Лялька - мотанка: український оберіг" прикрасила наш бібліотечний простір, милувала око присутніх і творчо надихала. (Автор Гедзун Аріна, 10 років, користувач бібліотеки; виконавці - Гедзун Аріна, провідний бібліотекар Вознюк Т. М.).








На святковому концерті звучали українські патріотичні мелодії та всесвітньо відомі музичні композиції.

Про концертний виступ:

1. Конституція - це мелодія свободи, що звучить крізь покоління. Сьогодні вона лунає у ритмі скрипки - голосом, що поєднує ніжність і силу.
Перший акорд - це голос захисту. Музика стає щитом, що нагадує: свобода потребує мужності.
Неофіційний, але справжній символ єдності - Гімн оборони України "Браття українці" з репертуару гурту "Шабля".

2. Народна пісня - це коріння нашої Конституції. У ній - простота і мудрість, що живить свободу.
Фантазія на тему українських народних мелодій "Сусідка", обробка Юрія Павленка.


3. Ніжна мелодія, як світлий спогад: свобода, це також краса, що дарує нам гармонію.
Поль Сенневіль "Балада для Аделіни".
І сам дебют! Маленька скрипалька Аліна Карпенко виконує в дуеті твір Якима Якова "Маленькі радості".

4. Наступний твір - пам'ять про тих, хто віддав життя за свободу. Кожна нота - мов свічка...
Ендрю Ллойд Уеббер "Меморі".


5. У нічній тиші народжується роздум: свобода - це не лише боротьба, а й внутрішній світ.
Арно Бабаджанян "Ноктюрн".

6. Таємний сад музики відкриває нам інший вимір - де свобода звучить як ніжність.
Song from a Secret Garden

7. Дощ нагадує нам: навіть у смутку є сила. Свобода витримує бурі і дарує надію.
November Rain з репертуару Девіда Гаррета.

8. Наступний твір - це танець єдності. Конституція, як і музика, веде нас у гармонії.
Євгеній Дога "Вальс"

9. Рушник - дорога життя. Конституція - рушник держави, що береже наш шлях.
Андрій Малишко "Пісня про рушник"

10. Ця пісня - квітка радості. Вона нагадує: свобода - це також любов.
Володимир Івасюк "Червона Рута"

11. Танго - це пристрасть. Свобода дарує нам право відчувати і творити.
Карлос Гардель "Танго" "Аромат жінки".

12. Весела мелодія Карпат - доказ, що свобода живе у танці і сміху.
"Гуцулка Ксеня"

13. Скрипка і гітара зливаються в один голос. Це символ єдності народу й музики свободи.
Василь Зінкевич "Скрипка грає"

14. Фінальний акорд: Україна - це кожен із нас. Конституція живе у серці, що звучить свободою.
"Україна - це ти" з репертуару Тіни Кароль.

                                                

                                                

                                                 


























Нехай Основний Закон завжди буде надійним щитом прав і свободи кожної людини, а Україні запанує мир і злагода!
Тридцять років Конституції - це тридцять років звучання свободи. І цей концерт став справжнім свідченням того, що свобода - не лише закон, а й пісня, яку ми співаємо разом.



Щиро дякуємо родині Галущаків - скрипальці Альбіні Володимирівні, донькам Любі і Марині, юній скрипальці Карпенко Аліні та її мамі, Гедзун Аріні, творчій дитині, за насолоду високою магією музики та творчий автентичний простір!


















 В нескореній країні свобода звучить по - особливому! 
 Вітаємо з Днем Конституції!