вівторок, 23 квітня 2024 р.

38-роковини Чорнобильської трагедії


26 квітня 1986 року Україна пережила смертоносну аварію на Чорнобильській АЕС. Відтоді цей весняний день став для всього цивілізованого світу втіленням скорботи за жертвами трагедії. Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією.

З 22 до 29 квітня розгорнуто книжкову виставку-застереження "Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі".




Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
                                        Ліна Костенко



26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна аварія, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 р., розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
8 грудня 2016 р. Генеральна асамблея ООН (резолюція A/RES/71/125) проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф – novool.otg.dp.gov.ua.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.














Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3 реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу – pon.org.ua/novyny.
Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.
У 2019 р. завершилося будівництво нового саркофагу, основна функція якого полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об’єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об’єкту «Укриття»). За проєктом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 р.
Для всіх нас 26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тис. людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.














24 лютого 2022 р. російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угрупувань військ Східного ВО та КП і «перевалочну базу», через яку проходило десятки тонн снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів.
На ЧАЕС окупанти знищили і розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Лабораторія виконувала стратегічні функції під час роботи з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку.
Мілітаризація в рази підвищувала рівень радіоактивної небезпеки. Було перервано на декілька днів електропостачання об’єкту «Укриття», спровоковані пожежі у лісових масивах. Необхідно зважити на неймовірний героїзм персоналу ЧАЕС, адже лише 20 березня 2022 р. відбулася часткова ротація персоналу і евакуація осіб, які знаходились на станції – bsmu.edu.ua. Також, у Чорнобилі російські військові викрали з лабораторії АЕС небезпечний радіоактивний пил і речовини. Як відомо, 31 березня 2022 р. близько 20:00 російські окупанти покинули територію промислового майданчику ЧАЕС – www.rada.gov.ua. Станом на початок 2023 р. територія заповідника зберігає мінну небезпеку – armyinform.com.ua.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті – novool.otg.dp.gov.ua.
(За матеріалами https://nubip.edu.ua/node/128066)

Пропонуємо для ознайомлення такі видання книжкової виставки:


Сущенко, Марія. Екскурс У Чорнобиль. Insight into Chernobyl. Укр. та англ. мовами. - Київ: ПП "Агентство по розповсюдженню друку", 2016. - 272 с.: іл.
У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції. Книга проведе читача по пустих приміщеннях, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадки, школи, магазини та інші будівлі.




Вірина, Л. А. Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь/Післяслово В. Бердова. - Київ: Молодь, 1989. - 192 с.: фотоіл.
У книжці розповідається про лейтенанта пожежної чати Володимира Правика, який жертвує власним життям у непередбачених умовах, і робить це свідомо, заради того, щоб жили інші.





Жук, І. Т. Діти і радіація: Наук.-пізнав. розповіді: Для мол. шк. віку/ Худож. Є. І. Корольков. - 2-ге вид. - Київ: Веселка, 2003. - 23 с.: іл.
Науково-пізнавальні розповіді про екологічну рівновагу в природі, а також про небезпеку забруднення радіонуклідами навколишнього середовища, про те, як уникнути зараження під час туристичних мандрівок та ігор на повітрі.



Аккерман, Г. Пройти крізь Чорнобиль/ Галя Аккерман; пер. з фр. П. Таращука. - Київ: Либідь, 2018. - 168 с.:іл.
Книжка Галі Аккерман - це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури - адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов`язана з Україною.


І зараз, коли Україна потерпає від російського вторгнення, коли агресор свідомо руйнує екосистему країни та загрожує екологічною катастрофою всьому світу, наші захисники віддають життя, щоб жахлива трагедія 86-року не повторилася!
Їхній подвиг буде назавжди записаний у літопис людської мужності й навічно залишиться в пам’яті українського народу!



Ми схиляємо голови перед пам`яттю тих, хто загинув у боротьбі з радіацією та російськими окупантами!


понеділок, 22 квітня 2024 р.

23 квітня-Всесвітній день книги і авторського права


З 16 до 24 квітня розгорнуто книжкову виставку "З любов'ю і повагою до книги".

У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, … Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.
Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.














Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.
В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.
Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги.
Книжковою столицею 2024 року є Страсбург у Франції.

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

четвер, 18 квітня 2024 р.

До Дня довкілля та Дня Землі

З 15 до 22 квітня розгорнуто книжкову виставку-заклик "Про довкілля дбаємо-Землю захищаємо!"

Традиційно щороку в квітні відзначаються День довкілля та День Землі. Завдяки широкій підтримці громадських організацій, представників органів влади, небайдужих громадян ці свята стали днями активних практичних дій на захист навколишнього середовища. Це є доказом того, що українське суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля.

Сьогодні, більше нiж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності. Тенденції останніх десятиліть наочно переконують, що сучасний світ опинився на межі катастрофи. Руйнівні урагани, повені, буревії, забруднення повітря, ґрунту та води, винищення величезної кількості представників тваринного та рослинного світу, загрозлива тенденція кліматичних змін, війни – все це говорить про те, що людство постало перед дилемою: або воно змінить своє ставлення до природи або незабаром перестане існувати. Щоб пробудити приспану пильність людства, спонукати його до негайних дій започатковані День Довкілля та День Землі.














В Україні з 1999 року День довкілля проводиться щороку в третю суботу квітня, згідно з Указом Президента від 6 серпня 1998 року № 855/98 «Про День довкілля».
День Землі вперше відзначався у США навесні 1970 року. 22 квітня 1970 року відбулася загальнонаціональна демонстрація на захист природи. Масштабна акція, в якій взяло участь майже 20 мільйонів людей, привернула увагу американського суспільства до екологічних проблем і активізувала дії, спрямовані на їх вирішення. У 1990 році День Землі було проголошено міжнародним.
В Україні День Землі відзначається 22 квітня з 1992 року. Ініціаторами у відзначенні цього свята стала молодь екологічних громадських організацій, що привертали увагу населення до екологічних проблем.














День довкілля та День Землі, які у цьому році відзначаються 20 та 22 квітня, органічно увійшли у наше життя. За цей час вже склалися своєрідні традиції святкування. У ці дні проводяться заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, здійснення посадок зелених насаджень, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, по збереженню природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, прибирання побутового сміття, поширення екологічних знань шляхом масового проведення екологічних рейдів та експедицій по дотриманню чинного законодавства і оприлюднення їх результатів через засоби масової інформації, велосипедні паради, зелені концерти, виставки та конкурси малюнків, плакатів на екологічну тематику.



Земля – це неоціненний дар, подарований нам природою, це – наш спільний дім, тож берегти її – наш священний обов’язок!


понеділок, 15 квітня 2024 р.

18 квітня-День пам'яток історії та культури


З 15 до 22 квітня представлено книжкову виставку "Наші духовні скарби-перлини".

Щороку 18 травня у світі відзначають Міжнародний День захисту пам’яток архітектури історичного надбання.
Відзначення цього дня було започатковано у липні 1983 року Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS), створеної при ЮНЕСКО.




В Україні в День захисту пам’яток архітектури історичного надбання щорічно відзначається День пам'яток історії та культури згідно з Указом Президента України № 1062/99 від 23.08.1999 р.

Завдання такої події – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
Під охороною держави нині перебуває 109 930 пам’яток.
Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – одна з важливих функцій держави, спрямована на патріотичне та естетичне виховання людини.



























Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію або особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це – справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.
Понад 500 пам'яток та об'єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено окупантами. Війна триває, тому ми кожного дня фіксуємо нові руйнування. І, на жаль, кожна втрата кожної нашої культурної пам'ятки – це втрата для світового надбання.
Внаслідок дій російської армії на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури, серед яких церкви, мечеті, синагоги, театри, пам'ятники, бібліотеки, музеї тощо. Понівечені цілі міста: Ірпінь і Буча, Суми та Чернігів, Харків і Маріуполь та багато інших. Все, що ми так бережемо і любимо... Міністерством культури та інформаційної політики вже зафіксовано більше 200 епізодів воєнних злочинів російської федерації проти культурної спадщини в Україні.

Пропонуємо ознайомитись з такими виданнями нашої книжкової виставки:


Православні святині Києва/Н. М. Нікітенко, Л. Г. Івакіна, В. Г. Киркевич та ін.; За ред. Н. М. Нікітенко.-Київ:Техніка, 2011.-352 с.:іл.
Підготовлена відомими київськими науковцями та музейними працівниками, книжка знайомить читача зі знаменитими православними святинями Києва. Цікаво й нетрадиційно розповідається про його славетні храми і монастирі, які сформували духовний простір древнього святого міста. Багата історична доля, неповторна краса й мистецька довершеність київських святинь розглядаються в контексті їх унікального духовного значення для народу України.



Гуркіна, Г., Сердюк, О.  Традиції та звичаї українців.-Харків: "ТОРСІНГ ПЛЮС",2008.-95 с.:іл.
Книжка розповідає про старовинні й сучасні звичаї та традиції українців, про їх вірування та світогляд, знання та народну мудрість. Зі сторінок цього видання ви дізнаєтесь про найважливіші свята українців, їх побут і життя, а також чим відрізнялося життя українців, які мешкали у різних регіонах.




Гуркіна, Г., Сердюк, О. Замки та фортеці України.-Харків: "ТОРСІНГ ПЛЮС",2008.-95 с.:іл.
Гортаючи сторінки цієї книжки, ви дізнаєтесь про славетних королів, могутніх лицарів, сміливих вояків. Про те як вони воювали та захищали свої землі. Ви дізнаєтеся про те, де в Україні будували дерев'яні фортеці, а де зводили величезні муровані замки та як взагалі розвивалась фортифікаційна архітектура.

Культурна спадщина – це ключовий елемент ідентифікації української нації та фактор національної безпеки України!

пʼятницю, 12 квітня 2024 р.

"Без бар'єрів!"-справедливе та рівне середовище для всіх



Пропонуємо ознайомитись з матеріалами Гайду безбар'єрних подійщо створений 
у межах ініціативи 
першої леді Олени Зеленської 





Зробимо світ більш доступним та інклюзивним!

Створимо справедливе й гармонійне середовище!


середу, 10 квітня 2024 р.

Співпраця з художньою школою №9

Протягом квітня представлено виставку творчих робіт "Барви Марії Примаченко очима дітей".


Творчі роботи виконані вихованцями художньої школи №9, викладач Капустенко Т. І., Відділення початкового естетичного виховання (ВПЕВ, діти від 7 до 9 років).

В картинах Марії Примаченко-цілий дивовижний світ, де чарівні зоряні тварини приносять сни, чудернацькі птахи запалюють світанки, а люди ніби вийшли з бабусиних казок. Видатні світові митці захоплювалися її роботами, які й досі вражають простотою і глибиною.





Кілька хвилин - і поринаєш у чарівний світ. Бо писала щиро, від душі.
Ніби душа живе казками - і вони цілими сюжетами втілюються на папері.
Тут звірі оздоблені чудними стародавніми орнаментами, які надають малюнкам глибокого значення.





















Цінність картин у тому, що ці роботи відкривають потаємний світ казки, дива й дитинства.
От і виходить: подивились дивовижні картини Майстрині, надихнулись - і створили власну казку з дивними дивами, яких не існує в природі.


Можливо, саме Ти зміниш світ на краще у майбутньому!