30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

З 21 до 30 вересня розгорнуто книжкову виставку "Бібліотека: Інформація+Знання=Успіх".

Також впродовж цього періоду відбуваються Дні відкритих дверей "Книжковий дім відкритий всім!". Користавачі знайомляться з блогом бібліотеки, дитячими творчими роботами та беруть участь у літературних вікторинах.

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам'ять і мудрість народу.

Сучасна бібліотека поєднує в собі освіту та інформування, надаючи доступ до свого фонду, та, крім цього, відкриває електронний ресурс для читачів. Її функції стають значно ширшими, адже там проводять виставки, конференції, брифінги та творчі вечори.

Бібліотека сьогодні – це точка опори, на якій будується простір культурного суспільства. Бібліотеки як скарбниці знань та інформації активно впливають на процеси розвитку економіки, науки, освіти, культури.

 Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек! 

До 85-их роковин трагедії Бабиного Яру

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з найбільших місць масових убивств часів Другої світової війни.

З 18 до 30 вересня розгорнуто книжкову виставку - пам'ять "Подих вічного болю". Також в цей період відбуваються години пам'яті "Жива пам'ять Бабиного Яру".

29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли 33 771 єврея Києва. Жінки, чоловіки й діти загинули протягом двох днів. 

Проте страти тривали ще два роки: у яру вбивали ромів, радянських військовополонених, українських підпільників, інтелігенцію, пацієнтів психіатричної лікарні ім. Павлова — 13 жовтня 1941-го було розстріляно понад 300 пацієнтів. Загальна кількість жертв оцінюється від 100 до 150 тисяч.

Виконавці та документи

За розсекреченими матеріалами, страти здійснювали «Sonderkommando 4a» у складі «Einsatzgruppe C», підрозділи СС, Ordnungspolizei й допоміжна поліція. Оперативні звіти айнзацгруп за вересень–жовтень 1941 року прямо вказують на «акції» у Києві.

Операція «Aktion 1005»

У серпні–вересні 1943 року нацисти намагалися приховати сліди злочину: тіла ексгумували й спалювали. Це робили в’язні табору «Syrets», розташованого поруч. 29 вересня 1943 року вони підняли повстання: із кількох сотень врятувалося лише 15 людей, їхні імена встановлені в архівах.

Архівні відкриття

Меморіальний центр «Бабин Яр» оцифрував понад 7 мільйонів документів з 18 архівів України. Встановлено вже понад 29 тисяч імен жертв, серед них — 1 031 нове, раніше невідоме.

У документах збереглися позови родичів: у 1946-му Зіндель Кравецький просив юридично підтвердити смерть дружини й трьох дітей — Арона , Зої (6) і Вови (4), усі загинули у Бабиному Яру. Це дозволяє відновлювати біографії цілих родин.

Свідчення очевидців

Актриса Діна Пронічева стала однією з небагатьох, хто вижив: вона прикинулася мертвою серед тіл. Її свідчення було опубліковано вже після війни.

Інші свідки згадували, що перед стратою людей змушували складати речі та документи, створюючи ілюзію «переселення».

Фотографії та кіно

У жовтні 1941 року військовий фотограф Йоганнес Геле зробив кольорові фото Києва й Бабиного Яру — унікальні для того часу. В архівах також збереглися радянські кінохроніки 1943–1945 років: частина справжня, частина — постановочні кадри, які десятиліттями видавали за автентичні.

Радянське замовчування

У СРСР жертв називали лише «мирними радянськими громадянами». Симфонію Дмитра Клебанова «In Memoriam to the Martyrs of Babi Yar» у 1945 році заборонили. Перший пам’ятник з’явився лише у 1976-му і теж без згадки єврейського походження жертв.

Куренівська трагедія

13 березня 1961 року дамба з відходами цегельного заводу, якими засипали яр, прорвалася. Потік бруду знищив житлові квартали. Офіційно загинуло 145 людей, але дослідники оцінюють кількість жертв у 1 000–1 500.

Сучасність

Сьогодні в урочищі діє комплекс меморіалів: Менора, «Символічна синагога», інсталяції пам’яті. Триває «Names Project» — програма відновлення імен усіх убитих.

У березні 2022 року російська ракета пошкодила територію біля меморіалу, нагадуючи, що ненависть і байдужість не зникли з сучасного світу (за матеріалами https://www.inform-arta.com.ua/2025/09/29/babyn-yar-85-rokovyny-zhertvy-arkhivy-svidchennia/)

Сьогодні, у часи, коли на нашу землю знову прийшла жорстока війна, коли ворог знову сіє смерть і руйнування на українській землі, Бабин Яр звучить по-особливому болісно. Це не просто сторінка з підручника історії. Це пересторога про те, до чого призводять ненависть, дегуманізація та заперечення права цілого народу на життя.

Наш обов’язок — пам'ятати кожного і кожну. Не просто як цифри у статистиці, а як людські долі, обірвані мрії та ненароджені покоління.

Вічна пам'ять невинно вбитим у Бабиному Яру!

До Дня туризму в Україні та Всесвітнього дня туризму

З 18 до 28 вересня розгорнуто книжкову виставку - подорож "Відкриваючи нові горизонти".

День туризму, який щорічно відзначають 27 вересня, нагадує нам про надзвичайну красу рідної землі та важливість туристичної галузі для розвитку нашої громади і держави в цілому. Туризм – це не лише подорожі й відпочинок, а й глибоке пізнання історії, культури та традицій, збереження духовної спадщини та відкриття нових перспектив.

Історія стверджує, що туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом в тій чи іншій мірі стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків.

Популярність туризму пояснюється дуже просто, туризм - це вигода в усіх напрямках. Він не тільки сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники в процесі здійснення своєї поїздки, а й дає величезний заряд бадьорості.

В 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято - «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн.

Безліч країн підтримали ініціативу цієї поважної світової організації. Так, наприклад, в незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента Україні від 21-го вересня 1998-го року № 1047/98 і носить назву «День туризму», відзначається також 27-го вересня.

Девізом Всесвітнього дня туризму 2026 року є «Цифровий порядок денний та штучний інтелект задля переосмислення туризму» (англ. “Digital Agenda and Artificial Intelligence to redesign tourism”).

Головна мета теми: Дослідити роль новітніх технологій та штучного інтелекту (ШІ) у створенні більш розумного, інклюзивного та сталого туристичного сектору. [1]

Фокус: Покращення досвіду мандрівників, підвищення операційної ефективності галузі та впровадження екологічних стандартів завдяки інноваціям.

До Європейського дня мов

З 18 до 28 вересня розгорнуто книжкову виставку "Мовне розмаїття".

Впродовж цього періоду відбуваються години спілкування "Безсмертя народу - в його мові".

26 вересня в країнах Європи та за її межами відзначається Європейський день мов.

Це свято було започатковано Радою Європи під час Європейського року мов та проголошено 6 грудня 2001 року. Відтоді воно стало традиційним і покликане нагадати про цінність мовного різноманіття, необхідність збереження культурної спадщини та важливість вивчення мов у сучасному світі.

Мови — це не лише інструмент спілкування, а й невід’ємна частина культурної ідентичності народів. Європейський континент вирізняється унікальним багатством мов: у Європі нині вживається близько 200 національних і регіональних мов, а у світі їх понад шість тисяч. Рада Європи, започатковуючи це свято, наголошувала: збереження мовного розмаїття є запорукою культурної багатогранності та толерантності. Отже, Європейський день мов має кілька ключових завдань: популяризація вивчення мов серед громадян усіх вікових категорій; підтримка багатомовності як інструменту міжкультурного діалогу; захист мов національних меншин і тих мов, які перебувають під загрозою зникнення; заохочення освітніх систем до впровадження якісного та різноманітного мовного навчання, вивчати мови ніколи не пізно, і вони відкривають шлях до нових можливостей у професійній діяльності, подорожах, міжособистісних контактах.

Для України, яка є членом Ради Європи та бере активну участь у її програмах, відзначення Європейського дня мов має особливе значення. Наша держава — поліетнічна, і на її території проживають представники різних національних спільнот, які зберігають власні мовні традиції. Конституція України гарантує розвиток та використання мов національних меншин поряд з утвердженням української як державної, що сприяє міжкультурному діалогу та формує повагу до різноманіття.

Рада Європи наголошує: знання кількох мов допомагає не лише у спілкуванні, а й у розвитку когнітивних здібностей, збагачує мислення, розширює кругозір. У глобалізованому світі володіння іноземними мовами — це конкурентна перевага на ринку праці та водночас інструмент взаєморозуміння між людьми й державами. Особливої уваги заслуговує проблема збереження малих і регіональних мов. Адже разом із втратою мови зникає й унікальний пласт культури, традицій, усної спадщини. Саме тому Рада Європи підкреслює необхідність підтримувати мовне різноманіття на всіх рівнях — від державних програм до ініціатив місцевих громад.

Європейський день мов — це нагадування про те, що мови формують наш світ, визначають наше бачення культури й історії, а водночас створюють підґрунтя для діалогу й взаємної поваги.

Мова кожного народу є частиною спільного європейського дому. Вивчаючи іноземні мови, ми не лише відкриваємо нові можливості для себе, а й будуємо міцніший фундамент для миру та взаєморозуміння в Європі й у світі.  (За матеріалами https://www.golos.com.ua/article/387160)

До Міжнародного дня Миру

З 14 до 22 вересня розгорнуто книжкову виставку "Хай буде Мир для України!" - молитва наша Богу лине!".

Міжнародний день миру у 2026 році припадає на понеділок, 21 вересня. В Україні, як і в усьому світі, ця дата відзначається згідно з Указом Президента № 100/2002. Сьогодні для українців цей день набув надзвичайно болючого та глибокого значення, перетворившись із символічного заклику на щоденну боротьбу за право на життя у вільній і суверенній державі.

Російська агресія перетворила мир на головну мрію та потребу всього українського суспільства.

Україна нагадує світу про важливість непорушності міжнародного права, припинення вогню та захисту людських життів.

Цього дня проводяться тематичні заходи в закладах освіти, хвилини мовчання та акції на підтримку справедливого миру.

Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже довгий час триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру.

Цвіте калина коло хати...

Навкруг квітує вся земля...

Це — Україна, моя мати,

До мене словом промовля:

«Поглянь навколо, моя доню,

Який прекрасний рідний край!

Склади в молитві ти долоні,

У Бога доленьки прохай.»

Створив Господь мою Країну,

Нам для життя подарував.

До Бога я думками лину,

Прошу, щоб щастя він їй дав.

«Хай буде мир для України!» —

Всі просять: доньки і сини.

Молитви наші Богу линуть,

Щоб більше не було війни.

Хай квітне наша Україна,

Буяє золотом ланів!

До Бога пісня наша лине...

Йому присвячений той спів.

                     Наталія Карпова

Нехай настане мир для кожного з нас, на всій території України!💛💙

До Тижня громадянського суспільства

З 14 до 21 вересня представлено інформаційну викладку "Громадянське суспільство: вільні, рівні, незалежні".

З 14 до 20 вересня 2026 року в Україні відбудеться Тиждень громадянського суспільства – ініціатива, покликана підтримати активну громадянську позицію та розвиток ініціатив, що сприяють формуванню відкритого й справедливого суспільства.

Мета Тижня – підвищити обізнаність громадян про важливість участі у суспільних процесах, створити нові можливості для долучення до громадських ініціатив, а також сприяти обміну досвідом, навчанню, відкритому діалогу та пошуку спільних рішень.

Тиждень громадянського суспільства проводиться в межах реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні

Це час, коли говорять про те, як кожен - навіть найменший громадянин - може допомагати своїй країні, творити добро та змінювати світ навколо на краще.

Що таке громадянське суспільство для дітей?

Це не складні дорослі слова, а дружна команда всіх людей у країні.

Це коли ми разом дбаємо про чистоту в дворі, допомагаємо безпритульним тваринам чи плетимо маскувальні сітки.

Це вміння домовлятися, слухати один одного та не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.

Чому це важливо знати?

Твій голос має значення: Діти також мають свої ідеї, думки та права.

Командна сила: Разом робити добрі справи веселіше та легше, ніж поодинці.

Ти — супергерой для свого міста: Бути активним означає пропонувати цікаві ідеї для своєї школи чи району.

Як долучитися дитині?

Зробити разом із друзями чи у школі корисний проєкт (наприклад, збір кришечок на протези для військових або допомога притулку для тварин).

Дізнатися більше про свої права та обов'язки.

Взяти участь у шкільних малюнках, іграх чи обговореннях про добро та взаємодопомогу.