З нагоди свят День Державного Прапора України та 35 - ї річниці Дня Незалежності України

З 14 до 25 серпня розгорнуто книжкові виставки - привітання "З Прапором - на свято, з Прапором - у бій, це моя святиня, символ волі мій!" (Наталя Карпенко) та "З Днем Незалежності, країно! Наша нація єдина!".

Впродовж цього періоду відбваються патріотичні години "Нація, що творить майбутнє!"

День Державного Прапора України відзначається 23 серпня, а 35-та річниця Дня Незалежності України — 24 серпня . Саме того дня в 1991-му Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності, а трохи згодом українці підтвердили це рішення на референдумі.

Під час патріотичного заходу було обговорено етапи становлення України, як незалежної держави та історію походження Державного прапора України, значення його кольорів та відповідальність за наругу над державними символами України, адже, Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

День Незалежності є не лише великим святом для нашого народу, а й символом державності та єдності України. Акт проголошення Незалежності став відправною точкою для становлення державності нашої країни. Це визначення курсу України та виконання волі українського народу. Державність України включає насамперед політичну самостійність, тобто можливість приймати зовнішні та внутрішні політичні рішення виключно українцями. Великого значення набули й державні символи - тризуб, синьо-жовтий прапор та гімн нашої держави, як невід’ємні частини нашої культури та державності. Символ єдності означає об’єднання народів різних регіонів України, різних вірувань та мов у досягненні спільної мети - вільної та незалежної України. Сьогодення ще раз демонструє нашу єдність, коли наша держава переживає складні часи та намагається перемогти війська РФ, українці об’єдналися, намагаючись допомагати один одному.

День Незалежності України 2026 є чудовим приводом вчергове усвідомити, що наша державність та єдність - це найголовніша сила України.

Проголошення незалежності України мало велике політичне значення. Наша держава має суверенітет та самовизначення політичного курсу, міжнародних відносин, а також можливість вільно керувати своїми ресурсами. До політичного аспекту можна віднести й можливість самостійно захищати інтереси України на міжнародній арені. Після проголошення незалежності, наша країна створила й демократичні інститути та національну свідомість.

Коли святкують День Незалежності України це тісно пов’язано й з культурним збагаченням нашої держави. Найбільшою радістю для нашого народу є відродження української культури, літератури, мистецтва, які зазнавали утисків на шляху до незалежності. Сьогодні українці роблять все можливе й для збереження історичної пам’яті, зокрема Україна просуває правдиву історію нашого народу, розвінчуючи міфи та фейки. 

Зі здобуттям повної свободи державотворення, наша країна сприяє розвитку української мови, а також ділиться своєю культурою, традиціями та звичаями з іншими країнами світу.

Не можна не сказати про те, що це свято є днем пам’яті й боротьби за свободу, коли ми вшановуємо пам’ять усіх, хто був причетний до складного шляху України до свободи та суверенітету. Щороку українці вшановують загиблих у боротьбі, сучасних героїв, що віддали своє життя у війні проти РФ, культурних та політичних діячів, які зробили все можливе для здобуття Україною незалежності.

День Незалежності України завжди був, є і буде днем пам’яті, вдячності та результатом тривалої боротьби України за свободу.

                        Цікаві факти про День Незалежності України

- День Незалежності в Україні це велике свято, яке є символом тривалої боротьби нашого народу за вільну та суверенну державу. З цим святом пов’язано безліч цікавих фактів.

- 90,32% українського народу підтримали Акт проголошення незалежності України та висловили бажання жити у вільній країні на всеукраїнському референдумі.

- Під час голосування за незалежність нашої держави 346 депутатів проголосували “за”, серед яких були й члени комуністичної партії.

- 24 серпня 1994 року пройшов перший святковий парад на честь Дня Незалежності України.

- Синьо-жовтий прапор, який сьогодні є невід’ємним символом української свободи, вперше замайорів на флагштоку 24 серпня 1991 року.

- Першою країною в світі, яка визнала незалежність України була Польща.

Звичаї та традиції під час святкування Дня Незалежності України демонструють нерозривний зв’язок поколінь та незламне бажання жити у вільній та квітучій державі.

Проголошення незалежності України стало важливою та святковою подією для кожного українця. І хоча сьогодні ми знов маємо виборювати свою свободу та існування, український дух незламний та сповнений вірою у перемогу.

Цифрова грамотність в бібліотеці

19 серпня відбувся тренінг з медіаграмотності "Chat GPT в роботі бібліотек".
Із поняттям, історією розвитку штучного інтелекту, його видами та сферами застосування присутніх знайомила провідний бібліотекар Тетяна Вознюк.

Сьогодні штучний інтелект (ШІ) є одним із найпопулярніших термінів у світі.

ChatGPT, голосові помічники Siri чи Alexa, система «Розумний будинок», автопілоти в машинах, використання сканера відбитків пальців, Face ID у телефоні та додатку Дія, друк тексту з допомогою Т9, спілкування із чат-ботом у якомусь онлайн-магазині ― це все взаємодія з ШІ.

Штучний інтелект вже створює купу цифрового контенту ― тексти, картинки, музику, відео тощо. Тому основи його функціонування варто знати кожному.

ШІ, як і будь-яка технологія, має свої переваги та недоліки. Безперечними перевагами використання таких програм є економія часу завдяки автоматизації процесу, створення якісного зображення без спеціальних навичок, наявність безкоштовних програм. Проте є певні недоліки: етичні питання, необхідність освоєння програми, авторське право та відсутність чіткого законодавчого регулювання. Бібліотеки повинні збалансовувати переваги технологічного прогресу із збереженням цінностей та етичних норм.

Всі разом дізнаємось про те, як за допомогою ШІ можна: - автоматизувати підготовку інформаційних матеріалів і навчальних ресурсів; - надавати інноваційні послуги користувачам бібліотеки; - підтримувати індивідуальний підхід у навчанні.

Роману "Тигролови" І. П. Багряного — 80 років!

З 3 до 15 серпня розгорнуто книжкову виставку "Становлення "нового" українця".

Цього року 80 років з часу написання Іваном Багряним роману «Тигролови».

Роман був написаний у 1944 році та мав назву «Звіролови», але згодом був перероблений і виданий у 1946 році під назвою «Тигролови». Багряний суттєво поглибив змістові акценти розповіді. Тигр — це символ наймогутнішого та найнебезпечнішого дикого звіра. Звіролови — це ті, хто організовував пошуки та ловив утікачів зі сталінських таборів смерті.

Роман «Тигролови» за жанром історично-пригодницький твір. У центрі твору — доля молодого українського інтелігента Григорія Многогрішного в тоталітарному режимі, де влада за кожного впійманого втікача видавала грошові премії, як за звіра. Так, назва роману «Тигролови" по суті означає тільки рід діяльності, заняття сім'ї Сірків.

Основно ідеєю є висвітлення перемоги добра над злом; за будь-яких обставин кожен має залишатися Людиною.

У романі відомого українського письменника розповідається про жахливі сторінки історії українського народу — сталінські репресії 30-х років ХХ ст. Цей твір значною мірою автобіографічний. В основі сюжету — полювання новітнього «тигролова» майора НКВС Медвина за вʼязнем-утікачем Григорієм Многогрішним. Молодий хлопець з України перемагає в цьому двобої добра і зла. Його перемога стала можливою тому, що він зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати, співпереживати й вірити в подолання страшної сталінської системи. Григорій, ризикуючи життям, утік із поїзда, переповненого репресованими людьми, на чудовий острівець у тайзі, що звався Зеленим Клином. Там жили українці, колишні втікачі й вигнанці, які були розкуркулені радянською владою. Їх український світ у тайзі не видається штучним, бо він наповнений моральною чистотою й гармонією. Многогрішного врятувала родина Сірка. Теплота й підтримка членів родини дали поштовх до розквіту кохання між Григорієм і дочкою Сірка Наталкою. Члени родини заробляють на існування виловлюванням живих тигрів. Вони гартуються в постійній боротьбі з гордими й незалежними звірами, а тому здатні протистояти силам зла. Роман має щасливу розвʼязку: Григорій убиває ката Медвина, щоб покінчити, хоча б із часткою того величезного зла, яке панує у світі.

«Тигролови» дають надію на світле майбутнє, зачіпаючи одвічно важливі теми добра, зла, людяності. Роман є обов'язковим для прочитання в школі, але й багато дорослих перечитують цей літературний шедевр у дорослому віці.

"Ліпше вмирати біжучи,

 ніж жити гниючи!"

Ці слова — життєве кредо з роману «Тигролови»  Івана Багряного.

До Дня молоді

З 3 до 12 серпня представлено інформаційну викладку "Бути і вміти бути молодим!"

 

У 2026 році День молоді в Україні відзначають 12 серпня. Ця дата припадає на середу і збігається з Міжнародним днем молоді, який був запроваджений Організацією Об'єднаних Націй.

Україна відійшла від пострадянської традиції святкування в червні, обравши єдиний день разом із усім цивілізованим світом. Це офіційне свято підтверджено Указом Президента України.

За Законом України «Про основні засади молодіжної політики», статус молоді мають громадяни віком від 14 до 35 років включно.

Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики.

Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.

Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.

День молоді присвячений молодим людям, їх здобуткам, ініціативності та ролі у розвитку країни. 

В останні роки це свято набуло ще більш глибокого значення, адже саме молодь бере активну участь у волонтерському русі, захищає державу, створює інновації та допомагає відновлювати Україну.

Сьогодні молоді люди - це сучасність, повна сил і свіжих рішень!

Молодість — це не про вік, а про те, як ти дивишся у завтрашній день!

"Казковий світ дитинства Галини Малик"

12 серпня святкує свій день народження українська письменниця Галина Малик, їй виповнюється 75 років.

 Бібліотека презентує книжкову виставку "Казковий світ дитинства Галини Малик"

Галина Миколаївна Малик народилась 12 серпня 1951 року в м. Бердянську на Запоріжжі в сім’ї службовців.

Закінчила школу, потім філологічний факультет УжДУ (1980). Працювала старшим методистом відділу наукової інформації з питань культури і мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки. У 1991 році стала головним редактором видавництва "Закарпаття". У 1998 році – редактор і видавець журналу для дітей "Віночок", який відродила через 50 років і презентація якого відбулася в Ужгородській гімназії.

Галина Малик – лауреат премії ім. О. Копиленка журналу "Барвінок" (1988) за повість-казку "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії".

Поетеса визнана також переможцем конкурсу 1987 року за твори для дітей, опубліковані на сторінці "Перченя" упродовж року.

Член Національної спілки письменників України з 1991 року. Фантастична повість письменниці "Злочинці з паралельного світу" визнана кращим твором 1997 року після опублікування її журнальної версії у часописі "Барвінок" і нагороджена міжнародною премією Степана Феденка (США).

У 2003 році письменниця Галина Малик стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки. Вручення нагороди відбулося у Новограді-Волинському, на батьківщині поетеси.

Галина Малик увійшла у дитячий світ надзвичайно щиро. Авторка книжок для дітей "Страус річкою пливе" (1984), "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії", "Неслухняний дощик" (1989), "Незвичайні пригоди Алі" (1997). Серед юної аудиторії стали популярні її книжки-іграшки "Пантлик і Фузя" (1989), "Королівство АНУ", "Пантлик і Фузя сперечаються", "Пригоди Іванка і Беркутка" (1990), "Чорний маг і зачароване місто" (1994).

Поетеса, письменниця, драматург, видавець допомагає молодим поетам і літераторам у становленні, допомагає їм у друці книг, школярів заохочує до перших проб пера. Часто приходить на зустріч з дітьми в школи, бібліотеки.

Творча й неординарна особистість, головний редактор ВАТ "Видавництво "Закарпаття", лауреат премії ім. Лесі Українки, поетеса, Член Асоціації творчих жінок Закарпаття, Галина Малик розширює своє поле зору, поглиблює і збагачує погляди на життя, дозволяє повніше його відчувати. Її люблять і поважають, чекають її нових творів, зустрічей з новими героями

https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=4364 

До Дня вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні

З 20 до 31 липня представлено інформаційну викладку "Вбиті полоном, незламні духом".

Постановою Верховної Ради України 22 липня 2025 року № 4558-IX установлено щорічно 28 липня відзначати День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Дату обрано на вшанування роковин трагедії в колишній Волноваській виправній колонії № 120 в окупованій Оленівці Донецької області, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили масове вбивство українських військовополонених, переважно оборонців Маріуполя, які за наказом українського військового командування вийшли із території заводу “Азовсталь” під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього теракту десятки українських захисників загинули, ще понад сотня зазнала поранень.

Полон є одним із найтяжчих проявів війни, адже саме в неволі люди нерідко зазнають катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.

За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні.

Жертвами російського полону стали не лише військовослужбовці та учасники добровольчих формувань. У неволі опинилися також цивільні особи – журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та жителі тимчасово окупованих територій, які не погодилися з окупацією або підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані, загинули внаслідок жорстокого поводження або досі вважаються зниклими безвісти.

Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань. Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою.

Запровадження Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні має на меті гідне вшанування пам’яті українських військовослужбовців, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в боротьбі за незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської окупації, увічнення їхнього героїзму, громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, зміцнення патріотичних настроїв у суспільстві.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять та схиляємо голови у скорботі про тих, хто зазнав нелюдських тортур, знущань і смерті в російському полоні.

Вшановуємо кожного, хто не зламався, хто до останнього залишався вірним Україні.

Віримо в повернення кожного нашого воїна додому.

Слава Героям!