До Всесвітнього дня психічного здоров'я

З 5 до 12 жовтня розгорнуто книжкову виставку - пораду "Ментальне здоров'я: це важливо!"

Всесвітній день психічного здоров'я 2026 відзначають у п'ятницю, 10 жовтня. Це щорічна міжнародна дата, яку з 1992 року підтримує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Мета — підвищити обізнаність про психічні розлади і нагадати, що піклування про ментальний стан таке ж важливе, як і про фізичний.

Історія свята 

World Mental Health Day запровадили 10 жовтня 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров'я, міжнародної організації, яка координує дослідження і просвітницькі кампанії у цій сфері. ВООЗ швидко підтримала ініціативу і згодом почала щороку визначати тему дня. Перші три роки головним форматом була двогодинна телетрансляція через супутникову мережу. З 1994 року з'явилися тематичні гасла: від жінок і дітей у 1996–1997 роках до психічного здоров'я на робочому місці у 2024 році.

Тема 2026 року 

ВООЗ і Всесвітня федерація психічного здоров'я 11 серпня 2026 року оголосили тему: «Lived experiences heard: real voices, real change», у перекладі — «Почути життєвий досвід: справжні голоси, справжні зміни». Кампанія зосереджена на тому, щоб люди з власним досвідом психічних труднощів мали змогу говорити відверто, а суспільство краще розуміло їхні потреби. Офіційний хештег кампанії — WorldMentalHealthDay (без пробілів).

Масштаб проблеми у цифрах 

У вересні 2025 року ВООЗ опублікувала дані, за якими понад мільярд людей у світі живуть із тривожними або депресивними розладами. Тільки депресія і тривожність щороку обходяться світовій економіці приблизно в один трильйон доларів США через втрачену продуктивність. У звіті «World mental health today» ВООЗ наголошує: тривожні й депресивні розлади є найпоширенішими у всьому світі незалежно від статі, віку чи рівня доходу.

Український контекст 

В Україні психічне здоров'я стало окремим напрямком державної політики. У травні 2022 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської запрацювала Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?», покликана зробити психологічну допомогу доступнішою. 8 лютого 2025 року набув чинності Закон України «Про систему охорони психічного здоров'я», який запроваджує єдині стандарти психологічної, психосоціальної та психіатричної допомоги і вимагає від роботодавців створювати програми підтримки на робочих місцях з 2026 року. Ці кроки збігаються з рекомендаціями ВООЗ щодо комплексної моделі охорони психічного здоров'я.

Що можна зробити самому 

ВООЗ радить простий набір щоденних звичок, які знижують ризик психічних розладів і допомагають відновитися після стресу. Регулярний сон від семи до дев'ятої годин, фізична активність хоча б 30 хвилин на день, збалансоване харчування з достатньою кількістю води, обмеження новинного потоку і час для справ, які приносять задоволення. Дослідження показують, що навіть 10 хвилин прогулянки помітно зменшують рівень кортизолу. Якщо самостійні зусилля не дають результату понад два тижні, фахівці радять звернутися до сімейного лікаря або психолога.

(За матеріалами https://ua-calendar.maidanchyk.com.ua/articles/vsesvitniy-den-psykhichnoho-zdorov-ya-2026-10-zhovtnya)

#ЛистТомуХтоЗахищає.

З нагоди Дня Захисників і Захисниць України.

                                     

 Слава Україні! 

 Героям Слава! 

#ЛистТомуХтоЗахищає

До Дня Захисників і Захисниць України

З 30 вересня до 9 жовтня розгорнуто книжкову висавку "Доля ваша - гідність і слава!"

Також впродовж цього періоду відбуваються патріотичні бесіди "Живе відвага в Україні!"

1 жовтня Україна відзначає День Захисників та Захисниць України – день мужності, стійкості та відваги наших воїнів, які захищають державний суверенітет, територіальну цілісність та незалежність нашої країни.

Це одне з найважливіших державних свят під час війни. Ми вшановуємо подвиг людей, завдяки яким наша країна все ще залишається вільною і незалежною. А слава про майстерність українських воїнів поширилася по всьому світу.

Вітають з ним не тільки діючих військовослужбовців, а також ветеранів, бойових медиків, волонтерів і всіх українців, причетних до оборони.

Цього ж дня припадає Покрова Пресвятої Богородиці. В українській традиції Покрова здавна пов’язана із захисниками рідної землі та козацтвом. Після початку повномасштабного російського вторгнення цей день набув особливого значення. Це не лише нагода подякувати військовослужбовцям, добровольцям, ветеранам та всім, хто стоїть на захисті України, а й день пам’яті про тих, хто загинув, захищаючи державу.

Також 1 жовтня День Ветерана в Україні. Це день вдячності людям, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. У календарі Верховної Ради День ветерана офіційно закріплений саме за 1 жовтня. Особливого змісту ця дата набула під час російсько-української війни. Сьогодні вона нагадує не лише про військовий шлях ветеранів і ветеранок, а й про важливість підтримки після повернення до цивільного життя — лікування й реабілітації, психологічної допомоги, працевлаштування, освіти, забезпечення житлом та соціальних гарантій.

Дорогі Захисники й Захисниці України! У цей святковий день прийміть нашу щиру подяку за вашу відвагу, стійкість і самовідданість. Ваша мужність є основою нашого майбутнього, а кожен ваш крок наближає нас до перемоги. Бажаємо вам незламного духу, міцного здоров'я та надійної підтримки рідних. Нехай оберігає вас Господь та Покрова Пресвятої Богородиці! Слава Україні! Героям слава!

 За нашу рідну Україну, 

 Що зберегли за всі віки – 

 Низький уклін і тричі “СЛАВА!” 

 Українські захисники! 

Привітання від керівництва ЦБС з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек

29 вересня до бібліотеки завітали особливі гості - керівництво ЦБС. Було вручено Подяки працівникам бібліотеки - Вознюк Тетяні та Майстренко Олені - за сумлінну працю та високий професіоналізм від Департаменту культури КМДА.

Щиро дякуємо за привітання!

Приємно, коли нашу справу цінують!

Раді бути корисними щодня!

Працюємо заради вас, наші дорогі читачі!

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!

Практичний тренінг з медіаграмотності (цифрова освіта)

29 вересня відбувся практичний тренінг з медіаграмотності для користувачів бібліотеки. Працівники бібліотеки допомагали зробити онлайн-замовлення - запчастини для опалювального котла.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

З 21 до 30 вересня розгорнуто книжкову виставку "Бібліотека: Інформація+Знання=Успіх".

Також впродовж цього періоду відбуваються Дні відкритих дверей "Книжковий дім відкритий всім!". Користавачі знайомляться з блогом бібліотеки, дитячими творчими роботами та беруть участь у літературних вікторинах.

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам'ять і мудрість народу.

Сучасна бібліотека поєднує в собі освіту та інформування, надаючи доступ до свого фонду, та, крім цього, відкриває електронний ресурс для читачів. Її функції стають значно ширшими, адже там проводять виставки, конференції, брифінги та творчі вечори.

Бібліотека сьогодні – це точка опори, на якій будується простір культурного суспільства. Бібліотеки як скарбниці знань та інформації активно впливають на процеси розвитку економіки, науки, освіти, культури.

 Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек! 

До 85-их роковин трагедії Бабиного Яру

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з найбільших місць масових убивств часів Другої світової війни.

З 18 до 30 вересня розгорнуто книжкову виставку - пам'ять "Подих вічного болю". Також в цей період відбуваються години пам'яті "Жива пам'ять Бабиного Яру".

29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли 33 771 єврея Києва. Жінки, чоловіки й діти загинули протягом двох днів. 

Проте страти тривали ще два роки: у яру вбивали ромів, радянських військовополонених, українських підпільників, інтелігенцію, пацієнтів психіатричної лікарні ім. Павлова — 13 жовтня 1941-го було розстріляно понад 300 пацієнтів. Загальна кількість жертв оцінюється від 100 до 150 тисяч.

Виконавці та документи

За розсекреченими матеріалами, страти здійснювали «Sonderkommando 4a» у складі «Einsatzgruppe C», підрозділи СС, Ordnungspolizei й допоміжна поліція. Оперативні звіти айнзацгруп за вересень–жовтень 1941 року прямо вказують на «акції» у Києві.

Операція «Aktion 1005»

У серпні–вересні 1943 року нацисти намагалися приховати сліди злочину: тіла ексгумували й спалювали. Це робили в’язні табору «Syrets», розташованого поруч. 29 вересня 1943 року вони підняли повстання: із кількох сотень врятувалося лише 15 людей, їхні імена встановлені в архівах.

Архівні відкриття

Меморіальний центр «Бабин Яр» оцифрував понад 7 мільйонів документів з 18 архівів України. Встановлено вже понад 29 тисяч імен жертв, серед них — 1 031 нове, раніше невідоме.

У документах збереглися позови родичів: у 1946-му Зіндель Кравецький просив юридично підтвердити смерть дружини й трьох дітей — Арона , Зої (6) і Вови (4), усі загинули у Бабиному Яру. Це дозволяє відновлювати біографії цілих родин.

Свідчення очевидців

Актриса Діна Пронічева стала однією з небагатьох, хто вижив: вона прикинулася мертвою серед тіл. Її свідчення було опубліковано вже після війни.

Інші свідки згадували, що перед стратою людей змушували складати речі та документи, створюючи ілюзію «переселення».

Фотографії та кіно

У жовтні 1941 року військовий фотограф Йоганнес Геле зробив кольорові фото Києва й Бабиного Яру — унікальні для того часу. В архівах також збереглися радянські кінохроніки 1943–1945 років: частина справжня, частина — постановочні кадри, які десятиліттями видавали за автентичні.

Радянське замовчування

У СРСР жертв називали лише «мирними радянськими громадянами». Симфонію Дмитра Клебанова «In Memoriam to the Martyrs of Babi Yar» у 1945 році заборонили. Перший пам’ятник з’явився лише у 1976-му і теж без згадки єврейського походження жертв.

Куренівська трагедія

13 березня 1961 року дамба з відходами цегельного заводу, якими засипали яр, прорвалася. Потік бруду знищив житлові квартали. Офіційно загинуло 145 людей, але дослідники оцінюють кількість жертв у 1 000–1 500.

Сучасність

Сьогодні в урочищі діє комплекс меморіалів: Менора, «Символічна синагога», інсталяції пам’яті. Триває «Names Project» — програма відновлення імен усіх убитих.

У березні 2022 року російська ракета пошкодила територію біля меморіалу, нагадуючи, що ненависть і байдужість не зникли з сучасного світу (за матеріалами https://www.inform-arta.com.ua/2025/09/29/babyn-yar-85-rokovyny-zhertvy-arkhivy-svidchennia/)

Сьогодні, у часи, коли на нашу землю знову прийшла жорстока війна, коли ворог знову сіє смерть і руйнування на українській землі, Бабин Яр звучить по-особливому болісно. Це не просто сторінка з підручника історії. Це пересторога про те, до чого призводять ненависть, дегуманізація та заперечення права цілого народу на життя.

Наш обов’язок — пам'ятати кожного і кожну. Не просто як цифри у статистиці, а як людські долі, обірвані мрії та ненароджені покоління.

Вічна пам'ять невинно вбитим у Бабиному Яру!