пʼятниця, 20 лютого 2026 р.

До Міжнародного дня рідної мови




З 13 до 21 лютого представлено книжкову виставку-шану "Солов'їна мова в нас одна!"

Також відбулись години спілкування "Знаємо мову - будемо жити!"

Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця дата відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО.

Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління як нематеріальний культурний спадок. Вона є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Це не просто засіб спілкування, це відображення історії народу, його світогляду.

Знати й берегти українську мову – обов’язок кожного громадянина України! Нею розмовляли наші діди та прадіди, а матері й бабусі співали колискові! 

Шануйте, любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич і могутню силу. Збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!


   

   

четвер, 19 лютого 2026 р.

До Дня Героїв Небесної Сотні

З 13 до 21 лютого розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Воїни Майдану".
Впродовж цього періоду відбуваються години патріотичної поезії "Реквієм Небесній Сотні".

День Героїв Небесної сотні відзначається в Україні щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року. Цей день вшановує подвиг учасників Революції гідності (листопад 2013 - лютий 2014), які віддали життя за європейський вибір та демократичні цінності.














"Революції гідності і День Героїв Небесної сотні - це не важлива подія минувшини історії. Навпаки, це та дата, та дія, яка, по суті, продовжується сьогодні. Це боротьба за незалежність, саможертовність, відважність, мужність українців, які захищають право бути українцями, захищають свою землю, захищають свободу, незалежність держави і своє майбутнє. Тому зазвичай в цей день ми говоримо про конкретні заходи, які насправді не є формальністю, не є даниною цьому важливому дню, а навпаки, формують крок за кроком уже політику пам'яті, культуру пам'яті, бо кожен день і кожен захід насправді це вже традиція. Традиція пам'ятання", - генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Цьогорічне гасло вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні «ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ» співзвучне із тезою Дня Героїв Небесної Сотні двох попередніх років: «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни».

Пропонуємо для ознайомлення матеріали книжкової виставки:

Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова, та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2015. – 206 с.: іл. – Укр. та рос. Мовами.
Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги – звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні – заробітчани, науковці, підприємці, вчителі … Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців.


ГУК, НАТАЛЯ Євромайдан. Звичайні герої. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 144 с.
Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013 – 2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю, буденні дива. Але основа всіх подій єдина – прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова «неможливо».

Революція Гідності // Сорока, Ю. В. 100 важливих подій історії України. – Харків: Фоліо, 2019. – 205 с.: іл. – (Справжня історія).
16 січня 2014 року Верховна Рада приймає «Диктаторські закони», і мирна акція остаточно переростає у силове протистояння. Відбуваються перші сутички на вул. Грушевського. «Беркут» починає застосовувати помпові рушниці і світло-шумові гранати. 22 січня силовиками були убиті С. Нігоян і М. Жизневський. Центр Києва перетворився на зону бойових дій.
Кривава розв’язка відбулася 18 – 20 лютого 2014 року, коли силовики почали масово застосовувати вогнепальну зброю, що призвело до великої кількості жертв. Україна оплакувала Небесну сотню, кількість якої на той час становила уже 102 людини. Але Майдан витримав останню навалу.

Революція гідності // Палій, Олександр. КОРОТКИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 464 с., іл.
Протистояння на вулиці Грушевського дійшло апогею 22 січня, коли бойовими кулями було вбито трьох протестувальників – українця вірменського походження Сергія Нігояна, білоруса Михайла Жизневського та українця Романа Сеника. Злочин було здійснено у святковий для українців День Соборності, одразу після заяв міністрів Януковича про законність використання проти демонстрантів бойових набоїв. У той же день у лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло активіста Майдану Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні, піддали катуванням та залишили безпомічного помирати на морозі.
Доти протягом двох місяців мирного стояння сотні тисяч демонстрантів не допустили жодного серйозного випадку правопорушень. Ухвалення диктаторських законів і, особливо, убивства демонстрантів вивели конфлікт з мирного русла.
Традиційні поділи в суспільстві – етнічний, мовний та інші – втрачали сенс. Основний розподіл на Майдані проходив через питання згоди чи незгоди з правом режиму зневажати і вбивати громадян.
Щоденик Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 304 с.: іл.
У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв’ю зібрані Українським інститутом національної пам’яті у рамках проекту «Майдан: усна історія». До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам’яті про Майдан та його учасників.

Майдан і Церква / Филипович Людмила Олександрівна доктор філософських наук, професор, зав. відділу історії релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України в м. Києві. – Київ: Техніка, 2015. – 656 с.: іл.
Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. До збірки увійшли не тільки хронологія подій, офіційні документи, звернення та заклики релігійних лідерів, неофіційні висловлювання, але й експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все – релігієзнавців, які покликані об’єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть духовного Майдану.

Сьогодні на майдані // Кобзар, В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 160 с.
Збірку складають сімнадцять новел і повість «Двадцять другого травня». У новелах йдеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини. Кілька новел тематично пов’язані з феноменом Революції гідності.
Волонтерку-медика Юлю цього дня несподівано розмістили в невеликій окремій кімнаті штабу. Тут на столі стояв міський телефон. Поруч лежало два десятки різношерстих мобільних телефонів.
Юля мала відповідати на виклики, записуючи, хто телефонує, звідки, а також – кому телефонують: прізвище, ім’я, по батькові і дату народження. І, якщо встигне – адресу проживання і місце роботи чи навчання. А вже потім – відповідати на запитання.

Образки з Майдану // Марчук, Г. О. Вибороти долю. – Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. – 256 с.
Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. У цій книзі перед нами проходить ціла галерея жінок – сильних і красивих – здатних на велике всеперемагаюче кохання.
Я тепер більше буваю на Майдані, ніж удома. Я роблю там будь-яку брудну роботу, до якої мене приставляють, і дуже щаслива з того. А ще – я слухаю Майдан, його господарів і гостей. Чую багато чого, записую – рідко. Але, буває, якісь образи спливають іншим часом і в іншому місці. Тоді я намагаюся щось занотувати …



Морозенко, Марія. Доросла зима : повість. – Київ: Саміт-книга, 2020. – 176 с.
Коли в країні розпочинається революція та війна, і коли у твоєму рідному місті з’являються переселенці, а у класі – новенька з Криму, і коли життя щедро засипає тебе, ніби снігом, нескінченністю запитань і тривог – тоді неминуче приходить ДОРОСЛА ЗИМА. Твоя особлива пора, в якій ти перестаєш бути дитиною, проживаючи дорослі проблеми, дорослу відповідальність і, звісно, дорослу закоханість. Без цього ж ніяк. А далі вже як складеться …



Залишаємося гідними своїх героїв!

Не забудемо!
Герої не вмирають!
Слава Україні!

четвер, 12 лютого 2026 р.

До Дня Державного Герба України


З 10 до 20 лютого розгорнуто книжкову виставку "Тризуб - це слава, воля й сила!"

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.















Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, із давніх часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Археологи знаходили це зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу, тощо).
Наш герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.
Тризуб об’єднує українських патріотів, наших хлопців та дівчат ЗСУ, він зображений на шевронах наших захисників, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Шануймо наші державні символи, не дамо нікому знищити, загарбати нашу Українську волю, силу духу, нашу незалежність!

Слава Україні! Героям Слава!

вівторок, 10 лютого 2026 р.

День любителів бібліотек та дарування книг

З 6 до 14 лютого розгорнуто книжкову виставку "Ми разом в любові до читання і книжок!"
Впродовж цього періоду відбуваються акції - спілкування "Читачі подарували - і книжок в нас більше стало!"

14 лютого вся світова спільнота відзначає День любителів бібліотек та
День дарування книг. Це своєрідне свято для всіх, хто цінує книги, бібліотеки та їхню роль у збереженні знань та культури Цю дату започаткувала Австралійська бібліотечна та інформаційна асоціація (ALIA), щоб підкреслити важливість бібліотек у житті суспільства. Згодом свято поширилося і на інші країни, хоча не є офіційним державним святом.

Зараз бібліотеки є місцем психологічної підтримки для
дітей та дорослих своєї громади, ведуть сторінки в соціальних мережах.







































Саме, під час війни, після списання і видалення російськомовних книг, заборонених видань, бібліотеки продовжують працювати, оперативно реагуючи на запити своїх користувачів. Проводячи групові та масові соціокультурні заходи, бібліотекарі роблять свій внесок у формування національної свідомості, у збереженні вільної, незалежної України. Звісно, на сучасному етапі, всі бібліотеки України потерпають від зменшення фондів своїх бібліотек.

Тому у переддень цього дня ми оголосили акцію "Подаруй бібліотеці книгу!"

Щиро дякуємо за кожну подаровану книгу, за вашу уважність і небайдужість, дорогі наші користувачі!


пʼятниця, 6 лютого 2026 р.

Україна - ЄС


З 2 до 10 лютого представлено інформаційну викладку "Україні - європейський дім!"

У 2026 році Україна залишається невід’ємною частиною Європи, активно рухаючись до повноправного членства в ЄС та отримуючи суттєву фінансову (близько 4 млрд євро грантів та понад 7 млрд кредитів) і військову допомогу для забезпечення безпеки всього континенту. Україна готується до вступу, прогнозованого на 2027-2028 роки.

Основні аспекти інтеграції України до Європи у 2026 році:- Євроінтеграція та реформи: 2026-2027 роки визначені як фінальний етап реформ, необхідних для вступу в ЄС, що може дозволити стати членом Євросоюзу у 2028 році.
- Фінансова підтримка: Євросоюз заклав у бюджет на 2026 рік значну допомогу в рамках Фонду України (Ukraine Facility).
- Безпека та оборона: Україна є ключовим елементом стабільності в Європі, а її оборона фінансується міжнародними партнерами, оскільки країна самостійно покриває лише близько половини своїх потреб у цій сфері.




























- Тимчасовий захист: ЄС подовжив тимчасовий захист для українців до березня 2026 року, при цьому країни-члени розглядають можливість подальшого врегулювання статусу українців на національному рівні.
- День Європи: В Україні відзначається 9 травня, як і в інших країнах Європи.
2026 рік стане роком поглиблення економічної інтеграції та завершення підготовки до повноцінного членства в Європейському Союзі.


середа, 28 січня 2026 р.

29 січня - День пам'яті Героїв Крут


Цьогоріч відзначаємо 108-у річницю бою з московськими більшовицькими окупаційними військами біля станції Крути 29 січня 1918 року. Вшановуємо звитягу молодих вояків Української Народної Республіки.  

З цієї нагоди у бібліотеці з 19 до 29 січня розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Бій за майбутнє України". Також впродовж цього періоду проходять патріотичні години "Вони під Крутами стояли, щоб ми боролись і перемагали".

Бій під Крутами 29 січня 1918 року став символом героїзму та самопожертви молодих представників нашого народу в боротьбі за незалежність. Їх подвиг є ціннісним орієнтиром для сучасного та майбутніх поколінь захисників української держави.

В контексті військової справи є прикладом успішної оборонної операції – затримка українськими молодими воїнами просування ворога дала змогу укласти Брест-Литовський мир, забезпечило міжнародне визнання української незалежності.


Події Української революції 1917–1921 років, зокрема й бій під Крутами, з точки зору досвіду державотворення підтвердили, що лише належно оснащені та підготовлені за високими стандартами збройні сили є запорукою здобуття і збереження державності.

Сучасні сили оборони України успадкували найкращі бойові традиції своїх предків та завжди берегтимуть в пам’яті, зокрема у назвах бойових підрозділів, імена національних героїв: воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, воїнів Армії УНР і Української повстанської армії, сучасних героїв – учасників війни за незалежність України.

 Шана подвигу! 
Слава захисникам української держави!


понеділок, 19 січня 2026 р.

До Дня вшанування захисників Донецького аеропорту

З 13 до 21 січня представлено інформаційну викладку-вшанування "Кіборги як символ мужності і незламності".

19 січня відбувся перегляд фільму Ахтема Сеітаблаєва "Кіборги. Герої не вмирають"
У січні 2026 року минає вже одинадцята річниця від того дня, як закінчилася 242-денна оборона Міжнародного аеропорту «Донецьк» ім. С. С. Прокоф’єва.
242 дні мужності та відваги, сили та витримки, неабиякого героїзму та сили духу українського воїна. Одна з найтрагічніших і водночас найгероїчніших сторінок російсько-української війни.
Захисників ДАПу обстрілювали з установок залпового вогню «Град», по них стріляли з танків і мінометів, травили газами, а вони трималися. «Вони витримали, не витримав бетон», – напишуть про ті події пізніше. Переконавшись, що фортецю «кіборгів» у чесному бою захопити не вийде, рашисти діяли підступно. Попросивши перемир’я, щоб винести своїх загиблих і поранених, натомість заносили вибухівку. Перший вибух пролунав 19 січня 2015 року, але захисники ДАПу вистояли, продовжили боротьбу… І лише підрив сепаратистами залишків нового терміналу ДАПу 20 січня 2015 року змусив припинити оборону… Цей день кривавою раною запікся не лише в історії російсько-української війни, а й у багатостраждальній історії України.
День 20 січня на державному рівні визнаний як ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ «КІБОРГІВ» – захисників Міжнародного аеропорту «Донецьк» ім. С. С. Прокоф'єва під час російсько-української війни.
Фільм «Кіборги. Герої не вмирають» — це військова драма режисера Ахтема Сеітаблаєва про події на Донбасі в 2014 році, коли українські захисники вели запеклу боротьбу за Донецький аеропорт.




Сюжет фільму розгортається у вересні 2014 року. Українські військові четвертий місяць відбивають атаки супротивників, які прагнуть отримати одну з ключових для базування й перекидання військ точок. На двотижневе чергування сюди прибуває група молодих солдат, зібраних із добровольців. Вони навчаються, беруть участь у боях, спілкуються один з одним та місцевим психологом, намагаючись сформулювати своє ставлення до ситуації й людей.
Цей фільм неможливо дивитися без співпереживання головним героями, адже усвідомлюєш, що всі події відбувалися насправді. Завдяки звичайними, життєвим розмовам між персонажами, вони повністю виглядають живими. Так, у стрічці присутня ненормативна лексика, але вона вжита наскільки доречно і лише у надзвичайно напружених моментах, що її і не помічаєш. Навпаки, з її використанням фільм стає більш справжнім.
В новітню історію України ця подія увійшла не як поразка, а як приклад незламності української нації в боротьбі за свободу. Тих, хто тримав Донецький аеропорт, називають “кіборгами”. Саме так прозвали українських оборонців проросійські терористи, які не могли вибити українських бійців з ДАПу 242 дні.

Захисники Донецького аеропорту стали прикладом незламності українського духу. Їхня боротьба показала всьому світові, що Україна здатна чинити опір агресії й захищати свою територію.

 «Кіборги вистояли — 
 не встояв бетон» 
 Героям слава!