З 1 до 10 липня представлено інформаційну викладку "Роми в умовах війни в Україні".
В умовах повномасштабної війни роми є однією з найбільш уразливих соціальних груп, проте їхня роль як активних учасників захисту та відбудови України значно зросла. Тисячі ромів захищають державу в лавах Сил оборони, а ромські громадські організації забезпечують потужний волонтерський тил.
За даними правозахисних та громадських організацій (зокрема ромського жіночого фонду «Чіріклі»), понад 1000 ромів добровільно долучилися до Збройних сил України та Сил територіальної оборони.
Опитування фіксують, що понад 67% представників ромських громад мають серед близьких та знайомих діючих військових ЗСУ, є значна кількість загиблих та поранених захисників.
Через бойові дії значна кількість ромів, особливо з Донецької, Одеської, Запорізької та Харківської областей, змушені були евакуюватися в західні регіони України (переважно на Закарпаття) або за кордон.
Ускладнений доступ до базових послуг (відновлення втрачених документів, отримання житла та медичної допомоги) залишається критичним для багатьох ромських родин, що призводить до маргіналізації.
Ромська національна меншина в Україні десятиліттями залишається однією з найвразливіших спільнот. Роми значною мірою залишаються “невидимими” для влади та позбавленими доступу до підтримки.
Для реалізації прав цієї нацменшини держава напрацювала національну стратегію, однією з цілей якої є проведення “перепису” ромського населення, щоб ці люди та їхні проблеми стали “видимими”.
В Україні діє Стратегія сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року (Ромська стратегія).
У стратегії визначено вісім цілей, реалізація яких має забезпечити рівні права ромів та покращити становище ромських громад, а саме:актуалізувати статистичні дані ромської національної меншини;
забезпечити правовий захист і протидію дискримінації людей, які належать до ромської національної меншини;
розширити можливості доступу ромів до якісної освіти;
розширити можливості доступу до послуг у сфері охорони здоров’я;
покращити житлово-побутові умови людей, які належать до ромської національної меншини;
забезпечити працевлаштування і підвищення рівня зайнятості ромів;
забезпечити соціальний захист ромів;
підтримати ромську культуру, мистецтво, історію, мову.
Ефективна реалізація Ромської стратегії критично важлива для покращення життя ромів, особливо в умовах війни в Україні, оскільки має забезпечити системний підхід до захисту прав та інтересів ромської громади
В Україні мешкає понад 15 етнічних груп ромів, серед них – серви, котляри, лаварі, плащуни та крими. Усі вони відрізняються мовою, культурою та традиціями.Мирослав Горват, голова ГО «Об’єднання ромів Ужгорода», говорить: " Ви знаєте, що в ромів немає Батьківщини, їхня батьківщина там, де тепер їхній дім. Але повномасштабна війна зробила ромів українськими патріотами. Стільки українських прапорів на ромських будинках, як тепер, я ніколи не бачив. Не було у нас раніше такої традиції, щоб роми носили вишиванки, – тепер це дуже популярно. Також досить популярними стали українські пісні. Це добре, це – спільний патріотизм. Роми стали ототожнювати себе із цієї країною. Ми хочемо жити тут і тут народжувати своїх дітей. І так само, як і всі навколо, найбільше мріємо про мир у нашій державі. Немає тепер більшої мрії для рома – лиш щоб закінчилася ця страшна кровопролитна війна."
Одне з найдавніших поселень ромів розташоване у селі Королево Виноградівського району на Закарпатті. Йому понад 300 років, і нині там проживає понад 3 тис. людей. Це роми-калдерари – одна з найбільш закритих спільнот України. Вони прагнуть зберегти ромську культуру вбрання, яка зникає. Жінки та дівчата носять автентичний одяг: у будні та свята вони вбрані у кольорові пишні сукні, обшиті стрічками, паєтками чи стразами.
84,4% ромів у родинах розмовляють ромською мовою, називають її також «романі». Є декілька груп діалектів: балканські, волоські, центральні, північно-західні, північно-східні, британські та піренейські. В Україні найпоширеніший діалект – волоський. Ромська мова не кодифікована на державному рівні, тому її вивчення та збереження проблемне.
Роми уславилися як чудові митці: музиканти, танцюристи, співаки.
«Пап-джаз-фест» – перший міжнародний джазовий фестиваль на Закарпатті, який започаткував видатний ромський музикант Вілмош Пап близько 20 років тому. Завдяки ромам джазове мистецтво активно розвивається.
Театр «Романс» – перший та єдиний в Україні ромський професійний театр, який набув державного статусу.
Україна визнає внесок національних меншин у захисті держави. Так, у державних ініціативах та в медіа з’являється все більше історій про ромів, які воюють за Україну. А у 2024 році нагороду за мужність отримав тодішній військовослужбовець, а нині ветеран війни Віктор Ільчак. До війська Віктор приєднався ще на самому початку війни, у 2014 році.
За словами Віктора Ільчука, зараз люди починають частіше говорити з повагою, менше ставлять під сумнів мотиви чи чесність ромських військових. Він відчуває, що зміни ще не повні, але зрушення є, і вони народжені реальними вчинками на фронті.
Визнання внеску ромів, захист їхніх прав і врахування потреб у відбудові — це не лише питання справедливості, а й необхідна умова того, аби Україна після перемоги стала державою, де кожен громадянин матиме рівні можливості та відчуватиме себе частиною спільного майбутнього. І здійснити це ми зможемо лише разом, коли простягаємо одне одному руку й будуємо країну, де ніхто не залишається осторонь.
