«Крим, який ми любимо» (Збереження та популяризація культурної та історичної спадщини Криму)

З 20 до 30 червня 2022 року у бібліотеці представлено книжкову виставку-подорож «Крим, який ми любимо» присвячену збереженню та популяризації культурної та історичної спадщини Криму.

Пропонуємо ознайомитись з деякими матеріалами виставки:

Гук, В. Гілочка кримського тиса: Поезія/В’ячеслів Гук – Київ: Фенікс, 2018. – 224 с.

До поетичної збірки сучасного українського письменника В’ячеслава Гука «Гілочка кримського тиса» ввійшли вірші, написані після 2014 року, а також ті, що були створені ще у Криму. Провідною в ній, як і в попередніх книжках поета, є тема часу.

Хайд, Л. Омріяний край: Роман/Лілі Хайд – Київ: Дуліби, 2014. – 240 с.

Роман британської письменниці Лілі Хайд – це щемлива і водночас світла оповідь, яка ведеться від імені кримськотатарської дівчинки Сафі. Разом з батьками, дідусем та бабусею вона повертається на ту землю, яку з дитинства вимріяла, уявляючи її як рай, але замість нього, вона зіткнулася з жорстокою постсовковою реальністю. Крізь отруйні тенета розчарувань проростають паростки безмежної любові до рідного Криму, який на очах у дівчинки стає реальним раєм.

Говоримо кримськотатарською: Рос.-укр.-кримськотатар. розмовник. – Київ: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 1995. – 255 с. – Російською, українською і кримськотатарською.

Популярний тримовний розмовник складений з найуживаніших слів, виразів, діалогових форм, що допоможуть спілкуванню без перекладачів тим, хто ще недосконало володіє українською чи кримськотатарською мовами. Видання стане у пригоді школярам на уроках рідної, кримськотатарської мови, бо містить оптимальну кількість слів і фразеологічних виразів.

Кримськотатарські народні казки та легенди/ Упор. Н.Умеров, переклад укр. Д.Кононенка. –Київ: Етнос,2007. – 512 с.:іл.

Видання знайомить читачів з побутом, звичаями та усною народною творчістю кримськотатарського народу, який є невід’ємною частиною народу України. До збірки увійшли казки побутового. навчального, чарівного змісту, а також історичні легенди, зібрані з різних джерел фольклору кримських татар.

Білоусов, Є. Казки та легенди Криму/Євген Білоусов. – Київ: Веселка,- ВУТ «Просвіта», 2005.– 159 с.

У книзі розповідається про минуле Криму – далекі доісторичні часи, грецькі поселення, Тмутараканське князівство, козацькі походи. Незвичайні рослини і тваринний світ півострова.

Крим Енциклопедія, казка. гра – Київ: Гамазин, 2016. – 64 с.: іл.

У цій книжці зібрано казки та легенди кримчаків, і водночас – основна інформація про історію. культуру та життя Криму в давні і до сьогодні.

Тихо віття шелестить: кримськотатарська колискова/Переклад О.Москальця.// Рідна колисанка: Зб. народ. колискових пісень (з нотним дод. і картою України). –Київ: Веселка, 2019. – С. 17-18:іл.

Збірник «Рідна колисанка» – це частина однойменного проєкту, підтриманого Українським культурним фондом, що мав на меті ознайомити дітей, батьків і педвгогів з колисковими піснями народів, що з давніх часів проживають в Україні. В книжці представлені роботи юних художників.

Крим. Це Україна// Подорож по Україні: Допитливій малечі про цікаві речі. Для дітей мол. та серед. шк. віку. – Київ: Журнал «Радуга»,2016. – С.8-16, 230-238:іл.

Ця книга створена для тих, хто хоче ближче познайомитися З Україною, відвідати її цікаві місцини.

Крим//Природа України: Енциклопедія рідного краю/ Текст, дизайн, фото: Максим Журб. – Харків: Ранок, Веста,2008. – С.34-41: іл.

Наш навколишній світ. рідна природа чарують в усі пори року. Ця книга проведе нас усією країною, познайомить з рослинами і тваринами нашої Батьківщини, від карпатських гір до безмежного степу причерномор’я.

День Конституції України

До Дня Конституції України представлено книжкову виставку    "Конституція: обличчям до основи"  . С користувачами нашої бібліотеки була проведена правознавча бесіда   "Що означає: жити за Основним Законом?" .

Щорічно 28 червня в Україні відзначається День Конституції. Саме 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію незалежної України.

Конституція - основний закон, який гарантує кожному громадянину країни свободи і права, а також визначає політичний устрій держави. День Конституції України - одне з найбільших державних свят.

    З    

    ДНЕМ    

    КОНСТИТУЦІЇ    

    УКРАЇНИ!    

Бібліотечне літо

Незважаючи на складні часи наші друзі-читачі відвідують бібліотеку!

 

 

 

Завжди раді запропонувати цікаву літературу для бібліодозвілля!

Євроатлантична інтеграція (Україна – НАТО)

«У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв'язання суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні»

20 вересня 2018 року український парламент затвердив поправки до конституцій, які закріпили євроатлантичний і європейський курс України.

12 червня 2020 року Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями, що має на увазі більш глибоку і індивідуальну взаємодію з силами Альянсу.

«Суверенна, незалежна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і верховенству права, має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано.»

«Від самого початку російсько-українського конфлікту у 2014 році, НАТО дотримувалася непохитної позиції цілком на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу суворо засуджують і ніколи не визнають незаконну та нелегітимну анексію Криму Росією, також засуджуючи його тимчасову окупацію. До того ж НАТО засуджує рішення, ухвалене Росією у лютому 2022 року, щодо визнання самопроголошених «Донецької Народної Республіки» і «Луганської Народної Республіки» на сході України, яке є кричущим порушенням міжнародного права, що ще більше підриває суверенітет і територіальну цілісність України. НАТО також засуджує у найсуворіший спосіб повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося у лютому 2022 року і є абсолютно невмотивованим і неспровокованим. Це – тяжке порушення міжнародного права і серйозна загроза євроатлантичній безпеці.»

(https://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_37750.htm , 15-Mar-2022)

У бібліотеці користувачі мають змогу переглянути інформаційні матеріали на тему співпраці України та країн НАТО (Північноатлантичний альянс) в рамках євроатлантичної інтеграції.

12 червня – День Святої Трійці, П’ятидесятниця

З 6 до 14 червня до свята Дня Святої Трійці у бібліотеці розгорнуто книжкову виставку «Три прояви Бога: вогник у кожному з нас» . Відбулась година духовності «У День Трійці Святої відкриті Небеса, – Серце повірить знову в чудеса!».

2022 року 12 червня відзначається День Святої Трійці.

Трійця є одним із 12 найважливіших церковних свят (двунадесятим святом) для християн як східного, так і західного обряду.

Трійцю ще називають Зеленою неділею та П’ятдесятницею.

Річ у тім, що цей день відзначають рівно на 50-й день після Великодня. Відповідно щороку дата святкування змінюється.

В Україні цього року християни східного обряду відзначають Трійцю 12 червня за церковним календарем, а християни західного обряду – 5 червня.

Традиційно християни святкують Трійцю цілий тиждень, починаючи з неділі.

Священики одягають ризи зеленого кольору, а під час молитов обов’язково згадують перемогу Ісуса Христа над смертю.

Трійця – це одне з найважливіших церковних свят, коли згадують про сходження Святого Духа у вигляді вогненних язиків на апостолів Ісуса Христа та Пресвяту Богородицю, як Спаситель пророкував перед Своїм Вознесінням.

Після цієї події апостоли отримали дар цілительства і передбачення, заговорили різними мовами, щоб нести Слово Боже по світу.

Офіційно встановили Трійцю в 381 році під час скликання II Вселенського Собору. Наші предки стали відзначати це свято після того, як відбулося хрещення Русі.

У цей день прийнято прикрашати храми і будинки зеленню, лікарськими та пряними травами, ароматними квітами, освячувати гілочки берези, потім поставивши їх у себе вдома. Береза - головний атрибут Трійці, це дерево уособлює силу Святого Духа.

Ще одна традиція - влаштовувати гучні застілля, запрошуючи родичів, друзів і сусідів. Трійця не потрапляє ні в один пост, тому можна сміливо радувати себе апетитними ласощами. Головна страва свята - великий коровай.

У селах також проходять народні гуляння: люди водять хороводи, співають пісні і танцюють. Молоді люди на Трійцю сватаються, бо вірять у прикмету: якщо попросити руки на П'ятидесятницю, а побратися на Покров, то довге і щасливе сімейне життя забезпечене.

Молоді дівчата спускали вінки зі свіжих квітів на воду та за їхнім рухом визначали, коли ж вони одружаться.

В Італії на Трійцю розкидають пелюстки троянд у храмах, а в Англії влаштовують веселі ігри, танці та конкурси.

У це велике церковне свято заборонено фізичну працю, рукоділля, роботу по дому та на землі. На Трійцю також не вінчаються та не грають весіль. Крім того, вважається, що на Зелені свята не можна нічого різати, стригти, копати, садити, косити, рубати, сумувати та купатися у водоймах.

На свята існували такі прикмети : Дощ на Трійцю – рік буде грибним і врожайним, якщо стоїть тепла погода – добре вродять огірки, холодний день означає дощове та холодне літо, якщо на Трійцю прилетіли стрижі, то справжнє тепло попереду, почала кукувати зозуля — настав час сіяти льон.

 Вітаємо зі святом Трійці! 

Безневинні жертви, згаслі зіроньки, відлетіли в Вічність сини і доньки!

4 червня з болем у серці вшановуємо пам'ять дітей, чиє життя забрала жорстока війна.

Війна забирає життя не лише у дорослих, а й у дітей. 

Вперше на офіційному рівні Україна відзначила День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України 4 червня 2021 року.

Дата дня вшанування була вибрана не випадково - щорічно 4 червня відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй.

Враховуючи рішення Генеральної асамблеї ООН, Верховна Рада України установила в Україні День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, який відзначатиметься щороку 4 червня.

4 червня, до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у Національному музеї історії України у Другій світовій війні покажуть експозицію, що не залишить байдужим нікого.

Під склепінням Верхньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці створено Мартиролог дітей, загиблих у період повномасштабної російсько-української війни.

Фактичну кількість загиблих і поранених установити неможливо через ведення активних бойових дій окупантами на українській території. Проте відому цифру обірваних життів відображає символічна рахівниця. Імена загиблих з’являються на символічному вівтарі, очі в очі зі світлин за нами стежать ті, хто тепер перетворився на янголів.

У трагічну атмосферу гостей Музею занурює музична композиція «Спи, моє дитя» (Руслан Горовий ft. Сергій Жадан і Віктор Верба). Її присвячено 15-річному громадському активістові Дані Дідику, який став жертвою теракту в м. Харків у 2015 р.

Трагізм дійства увиразнює артоб’єкт «Дерево пам’яті» — метафора смерті дітей у війні. Червоний і чорний кольори підкреслюють драму та біль родинного дерева. У червоних скриньках — речі дітей, знайдені під час музейної експедиції щойно визволеними теренами Київщини. Чорні гілки — образ стійкості й витривалості всієї України, як однієї родини.

 Як настане мир… Ми заспіваєм,

Так, що нас почують на землі

Про життя під вічним небокраєм,

Те, що ми утратили малі. 

Автор: Діана Гальченко

З початку збройної агресії Російської Федерації у 2014 році загинуло понад 240 дітей, ще 56 пропали безвісти, отримали поранення і травми, за даними різних джерел, від 167 до понад 500 малолітніх громадян України.

Більше ніж 724 дитини постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф із 24 лютого 2022 року. Станом на ранок 3 червня офіційне число дітей-жертв — 261, поранених — 463.

Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

 Наймолодшим жертвам російської агресії було 23 дні, 1,5 та 3 місяці… 

(https://vtl.in.ua/2022/06/02/den-vshanuvannya-pamyati-ditej-yaki-zagynuly-vnaslidok-zbrojnoyi-agresiyi-rosijskoyi-federacziyi-proty-ukrayiny/; https://vechirniy.kyiv.ua/news/67190/; https://dn.gov.ua/news/4-chervnya-den-vshanuvannya-pamyati-ditej-yaki-zaginuli-vnaslidok-zbrojnoyi-agresiyi-rosijskoyi-federaciyi-proti-ukrayini)