"Люди Правди: щоб світ знав"
суботу, 25 листопада 2023 р.
пʼятницю, 24 листопада 2023 р.
25 листопада-День пам'яті жертв голодоморів
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У 2023-му День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 25 листопада. У цей день о 16.00 відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання.
Цьогоріч ми вшановуємо 90-ті роковини Голодомору 1932—1933 років – геноциду Українського народу.
До цієї дати у бібліотеці представлено книжкову виставку "Пам'ять в ім'я майбуття". Також впродовж цього часу відбуваються години пам'яті "Ціну за правду буду пам'ятати, бо пам'ять у народу не забрати!"
Щороку четверта субота листопада – день великого суму та скорботи для всіх українців. Ця пам’ятна дата має нагадувати про жахливі події, пов’язані з геноцидом, вчиненим стосовно українського народу. Цей, сповнений скорботи день, названо Днем пам’яті жертв Голодоморів, які мали місце в 1921-1923 рр., 1932-1933рр. та 1946-1947 рр. Найтрагічнішим та найжахливішим за наслідками став масовий голод 1932-1933 рр. Відомо, що за цей період від голоду, штучно та планомірно впровадженим в життя верхівкою радянської влади, загинуло понад 7 мільйонів осіб. Загиблі вшановуються хвилиною мовчання, а по всій країні проходить захід під назвою «Свічка пам’яті».
Цього року країна вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Виставка до дня пам’яті жертв Голодомору
«1932-1933 — 2014-2023»
27 жовтня 16:00 відбудеться відкриття виставки, яка присвячена 90-й річниці Голодомору в України «1932-1933 — 2014-2023». Експозиція працюватиме протягом місяця в Музеї книги і друкарства України. Локація: Києво-Печерська лавра, корпус 9, 10, вулиця Лаврська, 9.
Цей виставковий проєкт – данина пам'яті мільйонів українців, які стали жертвами комуністичного режиму. Це – реакція на те, що відбувається сьогодні. Це – наш внесок в боротьбу, щоби непокаране зло з часом дістало справедливе покарання.
середу, 22 листопада 2023 р.
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»
З 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
До цієї події З 20 до 30 листопада представлено книжкову виставку-пораду "Моє життя-без насильства!".
Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Поняття домашнього насильства та його види
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон).
Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види: економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи; сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Важливо! Урядова "гаряча лінія" 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям
Інформуємо про діяльність таких гарячих ліній:
1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;
0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);
527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.
понеділок, 20 листопада 2023 р.
21 листопада-День гідності та Свободи
Десять років тому українці остаточно сформулювали нашу національну ідею. Вона викристалізувалася на Майдані. Цей ідеал означено двома ємними словами – “Гідність” і “Свобода”. Так звучить наша національна ідея. Ідея, яку ми виборюємо дотепер.
З 13 до 22 листопада представлено книжкову виставку-пам'ять "Героям-Слава!-Вписано у серці"
Також у ці дні відбуваються патріотичні години "Небесній Сотні-шана й молитви, їм шлях високий, Боже, освяти!"
В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.
Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.
Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.
До уваги!
"Заряджені гідністю та жагою свободи!"
Музей Майдану спільно з Українським Домом та партнерами запрошує відзначати 10-ту річницю Революції Гідності разом!
Виставку “Майдан: народження мрії. Перший бій” розгорнуту на трьох поверхах Українського Дому, який став частиною історії Революції Гідності.
Ви зможете поринути в атмосферу найпотужнішого у світі мирного протесту, згадати перебіг подій, побачити оригінальні речі майданівців, унікальні артефакти з протестів, відтворені окремі локації ініціатив Майдану та твори революційного мистецтва.
Після відкриття відбудеться разом із “Docudays UA” показ та обговорення фільму “Євромайдан SOS”.
Захід відбудеться 21 листопада о 17:00 у Національному центрі “Український Дім” (Київ, вул. Хрещатик, 2).
Закликаємо цього дня, як і десять років тому, пов’язати євромайданівську стрічку з прапорами України та ЄС, яку відвідувачі отримають у виставковому просторі.
Пропонуємо для віртуального ознайомлення такі матеріали:
Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.: упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Фоліо, 2015. - 206 с.: іл. - Укр. та рос. мовами.Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше - своє життя - заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.
Герої цієї книги - звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні - заробітчани, науковці, підприємці. вчителі ... Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об'єднав їх, зробив побратимами та "воїнами світла".
Ця книга була написана заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українйів. Вона - німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.
Гук, Наталя. Євромайдан. Звичайні герої.-Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015.-144 с.
Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю,буденні дива. Але основа всіх подій єдина - прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова "неможливо".
Щоденник Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 304 с. : іл.У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв'ю зібрані Українським інститутом національної пам'яті у рамках проекту "Майдан: усна історія". До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб'єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам'яті про Майдан та його учасників.Для дослідників, учителів та всіх, хто цікавиться перебігом подій Революції Гідності.
Кирпа, Галина. Мій тато став зіркою.-Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.- 36 с., іл.
Це зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею пастельками тополю аж до неба, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім недитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців.
А полеглий за правду тато світить їй з неба яскравою зіркою...
Кобзар, В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість/В. Ф. Кобзар.-Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016.-160 с.
Збірку складають сімнадцять новел і повість "Двадцять другого травня". У новелах ідеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини, переважно наших сучасників, коли мусиш зробити вибір, як діяти далі. Кілька новел тематично пов`язані з феноменом Революції гідності.
Майдан і Церква.- Київ.: Техніка, 2015.-656 с.: іл.Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. Фокус зроблено на зборі та аналізі інформації про реакцію релігійних організацій України та їх лідерів на мирні протестні народні акції та спроби силового придушення волевиявлення народу. До збірки також ввійшли офіційні документи ВРЦіРО, окремих релігійних організацій, звернення та заклики релігійних лідерів до народу і до влади, неофіційні висловлювання та коментарі звичайних віруючих та їх пасторів, експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все - релігієзнавців, які покликані об'єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть духовного Майдану, зміст революції гідності, показати роль релігії і Церкви в становленні громадянського суспільства та сучасних соціально-політичних процесах.
Марчук, Г. Вибороти долю/ Г. О. Марчук.-Київ: Видавництво "Фенікс", 2017.-256 С.
Книга написана в період з 2013 по 2015 роки. Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. Тут проходить ціла галерея жінок - сильних і красивих - здатних на велике всеперамагаюче кохання. Кожна з них виборює свою долю, жертвуючи багато чим, однак кожна залишається вірною тому призначенню, яке написав їй Господь. А ще - це книга про роль Майдану у житті кожного з нас. книга дуже болюча, як і наше сьогодення.
Ціна нашої свободи – висока,
пам'ятаймо про це!
Пам'ятаємо! Переможемо!
четвер, 16 листопада 2023 р.
20 листопада-Всесвітній день дитини
З 13 до 21 листопада розгорнуто книжкову виставку-побажання "Нехай щасливі будуть всі на світі діти, нехай ласкаво сонечко їм світить!".
Щорічно Всесвітній день дитини відзначається 20 листопада. У цей день в 1989 році була прийнята "Конвенція про права дитини", яка визначила, що дітям для повноцінного розвитку і щасливого життя необхідно рости в сім'ї, в атмосфері любові, підтримки і взаєморозуміння.
Це свято було створено, щоб ніхто з нас не забував, як важливо піклуватися про "маленьку людину" поруч. По всій Землі десятиліттями успішно працюють фонди допомоги хворим дітям і сиротам.
Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.
Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Діти, як найбільш вразлива частина суспільства, гостро переживають наслідки самих серйозних суспільних проблем: криза сім’ї, бідність, соціальні проблеми, недосконалість роботи державних механізмів захисту прав тощо.
Нажаль, у світі абсолютно здоровими народжуються менше третини дітей. Кожна сьома дитина виховується в неповній сім’ї. У соціально несприятливих умовах, не отримуючи необхідного виховання і освіти, проживають 6 млн підлітків.
Сьогодні діти України зустрічають Всесвітній День Дитини під обстрілами ракет, бомб, мін, снарядів російської армії.
Станом на 27 жовтня 2023 року 510 дітей загинуло, 1650 постраждало внаслідок повномасштабної збройної агресії (Офіс Генерального прокурора України).
Російська армія намагається залякати нас, ганебно наносячи ракетні удари по цивільних будинках і закладах освіти, цілеспрямовано знищуючи об’єкти енергетичного забезпечення, залишаючи без тепла і світла лікарні, дитячі садки, школи!
Але рашисти ніколи не здолають того патріотизму, який з кожним підступним ударом лише зміцнюється у свідомості українських дітей!
МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПЕРЕМОЖЕМО!
СЛАВА УКРАЇНІ!
середу, 15 листопада 2023 р.
16 листопада-Міжнародний день толерантності
З 9 до 17 листопада представлено інформаційну викладку "Вчимося бути толерантними".
16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
понеділок, 13 листопада 2023 р.
Тиждень безпеки дорожнього руху ООН
У рамках ІІ Десятиліття дій із забезпечення безпеки дорожнього руху, проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН, світове товариство реалізує
низку заходів, спрямованих на скорочення кількості смертей та травм у результаті дорожньо-транспортних пригод на 50 відсотків до 2030 року.
Міністерство охорони здоров’я України спільно із Державним підприємством “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту” з 13 по 19 листопада цього року в Україні проведуть другий етап всеукраїнського Тижня безпеки дорожнього руху.
У травні 2023 року Україна долучилася до проведення VII Глобального тижня безпеки дорожнього руху, який сприяє реалізації глобальної мети Десятиліття.Основні причини дорожніх аварій з року в рік не змінюються. Як і раніше, більше 80% від загального числа ДТП відбувається з вини водіїв, які грубо порушують правила дорожнього руху – виїжджають на зустрічну смугу, нехтують правилами обгону, перевищують швидкість, порушують правила проїзду перехресть.
У світі виділяється ряд факторів ризику на автошляхах - це:
- Ігнорування використання ременів безпеки і дитячих сидінь;
- Перебування за кермом нетверезих водіїв;
- Їзда без мотошоломів;
- Рух зі швидкістю, яка не відповідає дорожній обстановці та перевищення швидкості,
- Відволікаючі фактори, наприклад: розмови по мобільному телефону, відволікання водія на пасажирів, пошук радіостанцій і т.п.
Державтоінспекція постійно проводить акції, основна мета яких - привернути увагу громадян до жахливих масштабів смертності на дорогах не тільки в нашій країні, а й в усьому світі, а також створити потужну суспільну підтримку зміни у свідомості учасників дорожнього руху в плані взаємної поваги, дотримання правил безпеки, підвищення водійської культури. Скоротити кількість дорожньо-транспортних пригод можна тільки спільними зусиллями, проявляючи граничну увагу і обережність, а головне повагу один до одного.
І якщо ми спробуємо поводитися інакше - їздити і ходити, як цивілізовані люди, в атмосфері взаємної поваги - це вже буде великий успіх. Тоді й стане менше вінків вздовж наших доріг .
понеділок, 6 листопада 2023 р.
6 листопада - 80 років від вигнання нацистів з міста Києва (1943)
З 1 до 10 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Історія безмежного подвигу".
6 листопада виповнюється 80 років з того дня, коли Київ був визволений від нацистських окупантів. Бої за місто були одними із найбільш запеклих та кривавих в історії Другої світової війни.
Загалом операція, під час якої було визволено столицю України, тривала три місяці. Безпосередньо в боях за вигнання з міста нацистських окупантів загинули сотні тисяч бійців.
Історія повторилася в лютому-березні 2022 року, коли українські військові ціною неймовірної мужності зуміли стримати наступ багатотисячних військ РФ на столицю України.
Для України Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року, коли сили люфтваффе (повітряні сили Третього Рейху) бомбардували Львів. На той час західні території України, зокрема і місто Львів, перебували під контролем Польщі.
22 червня 1941 року, попри пакт про ненапад, війська Третього Рейху вторглися на територію вчорашнього союзника – СРСР. Унаслідок цього територія України стала ареною жорстоких бойових дій. До кінця 1941 року більшу частину нашої країни окупували нацистські війська.
Захоплення Києва та багатомісячна нацистська окупація
Бої за Київ у 1941 році тривали від початку липня до 19 вересня. Спроба захопити місто з ходу була зірвана стійкою обороною радянських військ, зокрема, гарнізону Київського укріпленого району.
Відбивати атаки нацистів вдавалося і завдяки активній участі тисяч киян у зміцненні оборонних рубежів. На заводах вироблялася бойова техніка та боєприпаси.
Загалом оборона Києва тривала понад 70 днів. 19 вересня 1941 року, коли на схід від міста нацисти замкнули кільце оточення, Київ залишили останні підрозділи радянських військ.
Під час Київської оборонної операції загинув командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник Михайло Кирпонос. Загалом в оточенні опинилися понад 600 тис. бійців, і вирватися з нього вдалося небагатьом.
Із 19 вересня 1941 року почалася окупація Києва нацистами, яка тривала 778 днів.
Під час воєнних дій місто втратило десятки старовинних будівель, був підірваний Хрещатик, мости та Успенський собор у Києво-Печерській лаврі.За даними Українського інституту національної пам’яті (УІНП), лише з лютого 1943-го по жовтень 1944 років на території нашої країни були мобілізовані близько 3,7 млн осіб (серед них були навіть підлітки 16-17 років).
Як зазначили в Українському інституті національної пам’яті, всіх, хто опинився на окупованій нацистами території, тоталітарний комуністичний режим розцінював як потенційних зрадників.
А тому наспіх мобілізованих українців кидали в бій навіть без підготовки, часто без зброї та в цивільному одязі. Такі бійці отримали назву “чорносвитники” (або ж “чорна піхота”).
Жорстокі бої та звільнення Києва 6 листопада 1943 року
У середині серпня 1943 року було віддано наказ розгромити нацистські війська на Лівобережжі України, вийти до Дніпра та зайняти плацдарми. Це мало створити передумови для відвоювання в подальшому Правобережної України.
У вересні 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра. Вони отримали наказ від Йосипа Сталіна відвоювати Київ будь-якою ціною до 7 листопада – річниці Жовтневого перевороту (так званої Жовтневої революції). Ця дата мала особливе символічне значення для комуністичного режиму.
Київська наступальна операція тривала з 3 по 13 листопада 1943 року й була здійснена військами 1-го Українського фронту.
Ці воєнні дії були складовою так званої Битви за Дніпро – низки пов’язаних між собою наступальних військових операцій радянських військ проти армії Третього рейху. В операції під символічною назвою Битва за Дніпро брали участь Білоруський фронт та чотири Українські фронти. За даними Інституту історії НАН України, війська цих фронтів налічували понад 2,6 млн осіб, більш ніж 51 тис. гармат і мінометів, приблизно 2 400 танків і самохідних артилерійських установок, понад 2 800 літаків.
 |
| Переправа на Букринському плацдармі. Фото: Національний музей-заповідник Битва за Київ у 1943 році |
На першому етапі, у серпні-вересні 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра та захопили плацдарми на правому березі річки. Під час наступу в напрямку Києва було утворено Букринський плацдарм поблизу с. Великий Букрин (нині Київська область), де точилися найзапекліші бої.
Саме з півдня – Букринського плацдарму планувалося повести наступ на Київ, проте від цієї ідеї довелося відмовитися через оборону військ нацистів, які закріпилися на високих схилах Дніпра.
Відтак Київську наступальну операцію здійснювали з півночі – з Лютізького плацдарму (знаходився біля села Лютіж Київської області)
Перед початком визволення Києва 1-й Український фронт налічував 50 дивізій, близько семи тисяч гармат і мінометів, понад 670 танків, та близько 700 літаків. Нацисти мали 33 дивізії, до 400 танків та понад 660 літаків.
У рамках Київської наступальної операції радянські війська за кілька днів таємно перекинули із села Великий Букрин у район села Лютіж (йдеться, зокрема, про Третю гвардійську танкову армію).
Для цього бійцям доводилося здійснювати складні марш-маневри та форсувати Дніпро (переправлятися через річку та з боями займати певні плацдарми). Ці завдання військам доводилося виконувати без наявності належних переправних засобів та без прикриття з повітря (через погодні умови). На початку переправу здійснювали без важкої техніки.
 |
| Плацдарми біля Києва. Фото: istpravda.com.ua |
Розуміючи, що на берегах Дніпра вирішується подальша доля війни, нацисти створили потужну систему укріплень. Цей стратегічний оборонний рубіж назвали Східний вал.
Сам Київ окупанти розділили на три сектори та споруджували опорні укріпрайони. Готуючись до вуличних боїв, командування нацистів ще наприкінці вересня віддало наказ відселити киян за межі міста.
1 листопада 1943 року радянські війська здійснили відволікаючий маневр: із Букринського плацдарму перейшли в наступ у напрямку Києва. А вже зранку 3 листопада за підтримки авіації перейшло в наступ ударне угруповання військ 1-го Українського фронту з Лютізького плацдарму (на північ від Києва).
Наступу передував потужний вогонь артилерії по позиціях ворога, який тривав близько 40 хвилин. Артилерія розміщувалася з небаченою щільністю: понад 300 одиниць на 1 км.
Цей потужний удар завдав нацистам нищівних втрат, знищив їхні захисні споруди та бойову техніку.Вирішальний удар по нацистських військах завдала 38-ма армія під командуванням уродженця Донецької області, генерал-полковника Кирила Москаленка. У Київській наступальній операції також брали участь 3-тя гвардійська танкова армія, та 7-мий артилерійський корпус прориву.
За свідченням істориків, танки йшли в бій під гучний рев сирен. А попереду задіяли полк танків-тральщиків, які знешкоджували мінні поля.
Нацисти під таким натиском та побоюючись оточення, почали спішно виводити війська з Києва. А для прикриття – кинули в бій резервні дивізії.
 |
| Зруйнований Хрещатик. Фото: Державна архівна служба України |
Вирішальна битва за Київ відбувалася в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року, особливо в районі Борщагівки і Сирця. Радянські війська прорвали ворожу оборону з боку Подолу, Святошина і Солом’янки та пробилися до центру міста.
Станом на четверту годину ранку 6 листопада 1943 року опір противника було остаточно подолано, а Київ – визволено від нацистських окупантів.
На той момент місто було поруйноване і майже порожнє. В центрі столиці України були обгорілі руїни, оскільки, відступаючи, нацисти підпалювали все, що могли.У подальшому нацистів вдалося вибити з Фастова – важливого залізничного вузла.
Багатотисячні втрати
Як зазначають в Інституті історії України, під час форсування Дніпра та визволення Києва загинули близько 417 тис. солдатів і офіцерів радянської армії.
Такі ж дані наводить й Український інститут національної пам’яті. Щоб відвоювати столицю України до 7 листопада, радянське командування не рахувалося із втратами та кидало у бій усі можливі сили.
Сукупні людські втрати України в Другій світовій війні (упродовж 1939–1945 років) оцінюються у 8–10 млн осіб. З них до 4 млн осіб – це військові, а понад 5 млн – цивільні особи (1,5 млн – жертви Голокосту).
Загалом понад 6 млн українців воювали у радянських військах проти нацистських окупантів. Ще близько 100 тис. – воювали в лавах УПА. Тисячі українців також боролися проти нацистів у лавах партизанів. А близько 250 тис. – воювали в арміях країн-союзників.
Понад дві тисячі українців за героїзм отримали звання Героя Радянського Союзу (це була найвища нагорода в СРСР). Загалом же близько 2,5 млн українців були нагороджені медалями та орденами.
(За матеріалами: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20221106-6-lystopada-richnytsya-vyzvolennya-kyyeva-vid-natsystiv-yak-tse-bulo/).
Підписатися на:
Дописи (Atom)