четвер, 23 лютого 2023 р.

"Рік незламності" - річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну

З 17 до 27 лютого користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитись з матеріалами патріотичної інформаційної викладки "Здаватись не будемо! Разом ми сила! До перемоги! Все буде Вкраїна!" (М. Солтис-Смирнова).

24 лютого буде рівно рік з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке називає "спеціальною операцією". Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з рф і білоруссю та визнання органами влади росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України - так званих «ДНР» і «ЛНР» - як державних утворень. З першого дня вторгнення росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини.


Для більшості громадян України напад росії став шоком. Проте російсько-українське протистояння має глибоке історичне коріння. Історія стосунків українського і російського народів - це літопис воєн, визвольних повстань українців і послідовної політики русифікації та асиміляції українців.
Два тижні до 24 лютого 2022-го були чи не найнапруженішими в історії незалежної України. Росія зібрала війська на нашому кордоні, світові лідери намагалися напоумити путіна, Україна щодня проводила переговори про нові санкції та військову допомогу, а ЗМІ та розвідки називали можливі дати нападу.
В останні місяці війна на сході України перетворилася на повільну м'ясорубку, в якій жодна зі сторін не має переваги. Представники Байдена вважають, що критичний момент настане цієї весни, коли Росія, як очікується, розпочне наступ, а Україна перейде в контрнаступ, намагаючись повернути втрачені території.
 
Настав час усвідомити, що росія - це постійний виклик Україні, на який слід безперервно знаходити адекватну відповідь, формуючи українську національну ідентичність як рівнозначну фактору національної безпеки. І так триватиме доти, доки світ не буде звільнено від російської імперії, а на її місці не виникнуть національні держави, які поважатимуть правила цивілізованого співжиття. Випробування "русским миром" стане найважчим іспитом, який Україна має скласти, аби повною мірою набути державний суверенітет, проголошений у 1991 році.
Це рік запеклої боротьби, рік важких днів і ночей, рік болючих втрат, але й також рік сили, хоробрості та звитяги, та головне – віри у перемогу!



 Долучаймося до вшанування пам’яті полеглих воїнів ЗСУ 
 та всіх невинно убієнних, чиї життя цинічно забрала росія! 
 Віримо у перемогу! 
 Разом проти російської агресії! 


До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

З 20 до 28 лютого увазі користувачів представлено матеріали книжкової виставки-заклику "Край Кримський мусимо звільнити й відродити, і варто нам за це боротися і жити!".

26 лютого в Україні відзначають День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
У цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти.
У лютому 2014 року, порушивши міжнародне право, Росія анексувала Крим.
А в березні за результатами невизнаної більшістю країн світу «референдуму» включила півострів до свого складу.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Після анексії Крим перетворився на військовий плацдарм. Сьогодні окрім кораблів Чорноморського флоту ВМФ тут базуються ракетні комплекси, що атакують українські території. Знаходяться основи зберігання ядерних боєприпасів. А це створює атомну загрозу не лише Україні, а і європейським країнам.
З нагоди Дня спротиву окупації Криму 26 лютого в Україні відбудеться низка заходів.
Це під час брифінгу в “Укрінформі” анонсувала Представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.
25 лютого в кінотеатрі “Оскар” о 15 годині відбудеться спецпоказ документальної стрічки “Крим, як це було” за участю авторів фільму. Деталі у фейсбук-події. Під час заходу можна буде поспілкуватися з авторами кінострічки.
50% коштів від проданих квитків автори фільму перерахують на збір “10 мільйонів для ПАНів із Криму” — на потреби легендарної 10 морської авіабригади, яка у 2014 році вивела з окупованого аеродрому в Новофедорівці всю свою техніку. Завдяки сміливості бригади та Героя України, полковника Ігоря Бедзая, Україні вдалося зберегти морську авіацію як таку.
Спільно з правозахисною організацією “Крим SOS” 26 лютого о 16.00 у Будинку кіно вперше в Україні відбудеться прем’єра фільму “Голос з Криму. Наріман Джелял”. Наразі відомо про щонайменше 181 політв’язня, яких Росія незаконно утримує в тимчасово окупованому Криму або на своїй території.
27 лютого в Офісі уповноваженого Верховної Ради з прав людини також відбудеться подія, покликана привернути суспільну увагу до масштабу скоєних окупантами злочинів.
27 лютого о 18.30 Представництво разом із PEN Ukraine влаштовує захід SolidarityArt — амбасадори політв’язнів-журналістів, митці, музиканти, актори, режисери читатимуть щоденники та листи наших громадян із незаконного ув’язнення.
(за матеріалами https://zmina-info.translate.goog/announcements/zahody-do-dnya-sprotyvu-okupacziyi-krymu/?_x_tr_sl=uk&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc)






 Символ Дня спротиву цьогоріч   — 
 логотип півострова у виконанні   кримськотатарського митця   Рустема Скибіна, 
 оповитий  жовтою стрічкою. 






Пропонуємо для віртуального ознайомлення такі матеріали з фонду бібліотеки:


Крим: енциклопедія, казка, гра/уклад. Ю. Бєсєдіна. - Київ.: Гамазин, 2016. - 64 с.: іл. - (Серія "Енциклопедія - Казка-Гра").
Що нам відомо про Крим? Сонце, море, гори.Маленькі містечка, пишні палаци, легенди і перекази... У цій книжці зібрано казки та легенди кримчаків, і водночас - основну інформацію про історію, культуру та життя в Криму в давні часи і сьогодні.


















Гуркіна, Г .О.; Сердюк, О. В. Традиції та звичаї українців. - Харків: "ТОРСІНГ ПЛЮС", 2008. - 95 с., іл.
Книжка розповідає про стародавні й сучасні звичаї і традиції українців, про їх вірування та світогляд, знання та народну мудрість. Ви дізнаєтесь про найважливіші свята українців, їх побут та життя, а також чим відрізнялося життя українців, які мешкали у різних регіонах.





Гук, В. Гілочка кримського тиса: поезія / В`ячеслав Гук. - Київ: Фенікс, 2018. - 224 с.
До поетичної збірки сучасного українського письменника ввійшли вірші, написані після 2014 року, а також ті, що були створені ще у Криму. Провідною в ній, як і в попередніх книжках поета, є тема часу.



Хайд, Л. Омріяний край: Роман / Лілі Хайд; [пер. з англ. Лукії Зурнаджи]. - Київ.: Дуліби, 2014.- 240 с.
Роман британської письменниці Лілі Хайд - це щемлива і водночас світла оповідь, яка ведеться від імені кримськотатарської дівчини Сафі. Разом з батьками, дідусем та бабусею вона повертається на ту землю, яку вона з дитинства вимріяла, уявляючи її як рай, але замість нього, вона зіткнулася з жорсткою реальністю. Крізь отруйні тенета розчарувань проростають паростки безмежної любові до рідного Криму, який на очах у дівчинки стає реальним раєм.



















Палій, Олександр. КОРОТКИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. - Київ.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. - 464 с., іл.
У книзі викладено історію України з давнини до наших днів. Вичерпно подано найважливіші події української історії.







Повною перемогою над агресорами має стати визволення всіх українських територій – деокупація Криму та Донбасу!
Сьогодні ми даємо потужну відсіч ворогу, спротив триває!

 Крим-це Україна! 

понеділок, 20 лютого 2023 р.

День Героїв Небесної Сотні

З 13 до 22 лютого розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Полум'я Майдану".

Також 20 лютого, впродовж дня, відбулась година пам'яті "Сотня Небесна Небо тримає і бути сильними нас закликає!"

20 лютого Україна вшановує пам'ять героїв Небесної Сотні – українців, які змінили перебіг історії нашої держави. 9 років тому під час Революції гідності в центрі Києва відбулися масові розстріли протестувальників. Цьогорічна кампанія вшанування, яка триватиме з 15 по 20 лютого, пройде під гаслом «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни». Організатором заходів є Національний музей Революції Гідності.

Програму заходів та ключові акценти кампанії музей спільно з Міністерством культури та інформаційної політики, Українським інститутом національної памʼяті та Ініціативною групою постраждалих/поранених на Майдані презентували 13 лютого на пресконференції у Пресцентрі «Укрінформу».
У рамках кампанії відбудеться низка заходів. Зокрема, круглий стіл «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни» (онлайн), презентація трикнижжя «Небесна Сотня. Життєписи» Світлани Терейковської, екскурсія місцями Революції гідності, панахида, інсталяція, пам'ятна хода та відкриття кількох виставок.
Детально про місце, час і формат усіх заходів можна прочитати на сайті Музею за посиланням.
«Надзвичайно важливо, особливо під час війни, не забувати те, з чого все починалось. Бо це фактично була перша битва російсько-української війни. Це була битва за наші цінності, за європейське майбутнє, за свободу. Вшанування героїв Небесної Сотні й тих наративів, які заклав Майдан, – це те, що стоїть поперек горла російським авторитарним лідерам», – відзначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Соціальна кампанія також включає проєкт «Портрети Героїв Небесної Сотні». Це вже традиційна складова кампанії до Дня Героїв Небесної Сотні. У регіонах на вуличних носіях можна буде побачити портрети і життєві гасла саме тих героїв Небесної Сотні, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні. (Портрети можна завантажити тут, макети для друку – тут).
Торік родичі героїв Небесної Сотні та учасники Революції гідності за підтримки Українського інституту національної пам'яті та Міністерства у справах ветеранів України розробили церемоніал вшанування памʼяті героїв Небесної Сотні. У 2022 році відбулося перше вшанування за церемоніалом по всій країні. Цього року воєнний стан накладає свої обмеження. Інститут рекомендує звернутися до елементів розробленого церемоніалу під час цьогорічних ушанувань, але враховуючи вимоги законодавства та безпекову ситуацію в кожному конкретному регіоні, зазначив під час пресконференції виконувач обовʼязків голови УІНП Максим Ярмистий.














З 2015 року в Україні на державному рівні вшановують 20 лютого День пам’яті Героїв Небесної Сотні. З 18 по 20 лютого 2014 року відбулися масові розстріли протестувальників під час Революції гідності. 20 лютого загинуло найбільше учасників протестів – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими майданівцями та п’ятьма активістами, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України за демократичні цінності та територіальну цілісність нашої держави, назвали Героями Небесної Сотні. 17 лютого 2021-го Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
Інформаційно-методичні матеріали до памʼятної дати, розроблені Національним музеєм Революції Гідності, за посиланням.
(за матеріалами https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/nebesna-sotnya-pershi-geroyi-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny-predstavyly-programu-zahodiv-do-richnyci-masovyh-rozstriliv-20-lyutogo#)






Пропонуємо для ознайомлення матеріали книжкової виставки:




Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова, та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2015. – 206 с.: іл. – Укр. та рос. Мовами.
Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги – звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні – заробітчани, науковці, підприємці, вчителі … Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців.

Сьогодні на майдані // Кобзар, В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 160 с.
Збірку складають сімнадцять новел і повість «Двадцять другого травня». У новелах йдеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини. Кілька новел тематично пов’язані з феноменом Революції гідності.
Волонтерку-медика Юлю цього дня несподівано розмістили в невеликій окремій кімнаті штабу. Тут на столі стояв міський телефон. Поруч лежало два десятки різношерстих мобільних телефонів.
Юля мала відповідати на виклики, записуючи, хто телефонує, звідки, а також – кому телефонують: прізвище, ім’я, по батькові і дату народження. І, якщо встигне – адресу проживання і місце роботи чи навчання. А вже потім – відповідати на запитання.














Образки з Майдану // Марчук, Г. О. Вибороти долю. – Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. – 256 с.
Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. У цій книзі перед нами проходить ціла галерея жінок – сильних і красивих – здатних на велике всеперемагаюче кохання. 
Я тепер більше буваю на Майдані, ніж удома. Я роблю там будь-яку брудну роботу, до якої мене приставляють, і дуже щаслива з того. А ще – я слухаю Майдан, його господарів і гостей. Чую багато чого, записую – рідко. Але, буває, якісь образи спливають іншим часом і в іншому місці. Тоді я намагаюся щось занотувати …


ГУК, НАТАЛЯ Євромайдан. Звичайні герої. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 144 с.
Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013 – 2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю, буденні дива. Але основа всіх подій єдина – прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова «неможливо».


Щоденик Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 304 с.: іл.
У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв’ю зібрані Українським інститутом національної пам’яті у рамках проекту «Майдан: усна історія». До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам’яті про Майдан та його учасників.



Морозенко, Марія. Доросла зима : повість. – Київ: Саміт-книга, 2020. – 176 с.
Коли в країні розпочинається революція та війна, і коли у твоєму рідному місті з’являються переселенці, а у класі – новенька з Криму, і коли життя щедро засипає тебе, ніби снігом, нескінченністю запитань і тривог – тоді неминуче приходить ДОРОСЛА ЗИМА. Твоя особлива пора, в якій ти перестаєш бути дитиною, проживаючи дорослі проблеми, дорослу відповідальність і, звісно, дорослу закоханість. Без цього ж ніяк. А далі вже як складеться …



Майдан і Церква / Филипович Людмила Олександрівна доктор філософських наук, професор, зав. відділу історії релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України в м. Києві. – Київ: Техніка, 2015. – 656 с.: іл.
Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. До збірки увійшли не тільки хронологія подій, офіційні документи, звернення та заклики релігійних лідерів, неофіційні висловлювання, але й експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все – релігієзнавців, які покликані об’єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть духовного Майдану.

Революція гідності // Палій, Олександр. КОРОТКИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 464 с., іл.
Протистояння на вулиці Грушевського дійшло апогею 22 січня, коли бойовими кулями було вбито трьох протестувальників – українця вірменського походження Сергія Нігояна, білоруса Михайла Жизневського та українця Романа Сеника. Злочин було здійснено у святковий для українців День Соборності, одразу після заяв міністрів Януковича про законність використання проти демонстрантів бойових набоїв. У той же день у лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло активіста Майдану Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні, піддали катуванням та залишили безпомічного помирати на морозі.
Доти протягом двох місяців мирного стояння сотні тисяч демонстрантів не допустили жодного серйозного випадку правопорушень. Ухвалення диктаторських законів і, особливо, убивства демонстрантів вивели конфлікт з мирного русла.
Традиційні поділи в суспільстві – етнічний, мовний та інші – втрачали сенс. Основний розподіл на Майдані проходив через питання згоди чи незгоди з правом режиму зневажати і вбивати громадян.














Революція Гідності // Сорока, Ю. В. 100 важливих подій історії України. – Харків: Фоліо, 2019. – 205 с.: іл. – (Справжня історія).
16 січня 2014 року Верховна Рада приймає «Диктаторські закони», і мирна акція остаточно переростає у силове протистояння. Відбуваються перші сутички на вул. Грушевського. «Беркут» починає застосовувати помпові рушниці і світло-шумові гранати. 22 січня силовиками були убиті С. Нігоян і М. Жизневський. Центр Києва перетворився на зону бойових дій.
Кривава розв’язка відбулася 18 – 20 лютого 2014 року, коли силовики почали масово застосовувати вогнепальну зброю, що призвело до великої кількості жертв. Україна оплакувала Небесну сотню, кількість якої на той час становила уже 102 людини. Але Майдан витримав останню навалу.





 Вшануймо пам'ять 
 Небесної Сотні – 
 перших героїв 
 російсько-української війни! 


четвер, 16 лютого 2023 р.

До Дня Державного Герба України



З 13 до 21 лютого представлено книжкову виставку-символ "Український Тризуб-прагнення до волі".

19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.




19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
 Варто пам'ятати:Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.
Детальніше про історію Тризуба у випуску відеопроєкту «ІстФакт»


Чому Тризуб?

Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.
У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.
Військо Запорозьке
У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.
Українська Народна Республіка
Нашивна нарукавна відзнака
військового УНР,
вирізана зі сукна.
Джерело: електронний архів ЦДВР
В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.
Там, 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.
Із протоколу засідання Малої Ради
25 лютого 1918 року, місто Коростень
У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”.
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.
За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.
У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу.
Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба.
Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. У зв’язку з проголошенням Акта відновлення Української Держави похідним групам видали інструкції “Боротьба й діяльність ОУН під час війни” із зобов’язанням вивішувати Тризуби, національні й організаційні прапори на всіх “видних місцях” (будівлях державних установ).
Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. На них кріпили різного роду Тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із Тризубом.
Олексій Кохан.
Проєкт великого герба України.
1991. ЦДАВО
В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із Тризубом ще й з написом “Ще не вмерла Україна, і слава і воля” – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.
Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).
Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.
(за матеріалами https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/ukrayina-vidznachaye-den-derzhavnogo-gerba)






 Український Тризуб - прагнення до волі!