"Є те, що справді цінне в цьому світі, є те, що зберігається в серцях..." (Огнєва Інесса)

22 липня відбулась кінозустріч - перегляд фільмів з сімейних архівів працівників бібліотеки.

Одна мить, спалах світла - і ми знову у Києві 45-ти річної давнини, а поруч рідні люди, яких вже нема серед живих...

Архітектура і побут того часу, Печерськ, ВДНГ, Вінничина, Чернігівщина - і ми занурюємось у далекі теплі і щемливі спогади...

Усі ми лиш туристи в цьому світі,

Проїздом ненадовго в цих краях.

Роки людські - насправді тільки миті,

Які спливають просто на очах.

Ми всі лише туристи і не більше.

Пробудемо тут роки, або дні.

Хтось буде посміхатися частіше,

А інші будуть хмурі та сумні.

Одні усе життя будуть збирати

На чорний день зароблену платню,

А інші будуть хліб свій роздавати,

Хоч чутимуть, що роблять маячню.

А інші у лікарнях будуть жити

І їсти тільки овочі одні,

Щоб тільки у краях цих походити

Подовше... Бачать смерть в страшному сні.

А є такі яким на все байдуже,

Або вони таких лише вдають.

Є ті, які розумні, наче, дуже

І думають, що знають, як живуть.

Є люди адвокати і лінгвісти,

Закохані і з відчаєм в очах...

Одне у нас є спільне - ми туристи,

І всі лише проїздом в цих краях.

Нема різниці, що наразі маєм,

І статки не важливі, і краса.

Усе це тут туристам залишаєм,

Коли ідем додому, в небеса.

Є те, що справді цінне в цьому світі...

Це те, що зберігається в серцях.

Роки людські насправді тільки миті,

Які спливають просто на очах.

                                                             Огнєва Інелла

ЖИТТЯ ЛЮДСЬКЕ - ЦЕ ТІЛЬКИ МИТЬ, - 

ЖИВІТЬ, ЦІНУЙТЕ, БЕРЕЖІТЬ!

"Державність - це ми!"

 З нагоди Дня Української Державності. 

 Відеопрезентація. 

До Дня Української Державності

Впродовж другої половини липня у бібліотеці представлено книжкову виставку "Наша єдність - запорука державності!". Також у цей час відбуваються бесіди "За мову! За віру! За народ!".

Святкування Дня Української Державності - це протидія спробі агресора привласнити українську історію державотворення.

28 липня 2023 року Україна вдруге святкуватиме День Української Державності. Торік резидент Володимир Зеленський своїм указом запровадив нове державне свято, яке святкуватиметься в День хрещення Київської Русі. Свято припадає на цей день, посилаючись на багатовікову історію українського державотворення. Яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за правління князя Київського Володимира Великого.

В Україні святкування Дня хрещення Київської Русі було офіційно запроваджено указом резидента 25 липня 2008 року. Датою свята було обрано 28 липня – це день, коли вшановується пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира. Саме за його правління була прийнята християнська віра. З історії відомо, що хрещення Русі припадає на 988 рік, коли християнство стало офіційною державною релігією на землях українців-русинів. Хоча сам Володимир Великий до того, близько тридцяти років, сповідував язичництво. Та він був мудрим і далекоглядним політиком, тому прийняв християнство, щоб зміцнити Київську Русь. Також князь мав на меті налагодити зв’язки з Візантією – тоді наймогутнішою державою світу та розвивати стосунки з європейськими країнами.

Урочисте відзначення Дня Української Державності має на меті привернути увагу суспільства до цінних національних традицій, які лягли в основу формування державності, і відзначити всі важливі етапи цього процесу.

Ухвалений закон про святкування спрямований на сприяння утвердженню принципу спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України. Головне - це збереження історичної справедливості та протидія фальшивим інтерпретаціям, які сьогодні поширюються державою-агресором щодо історичних аспектів української державності.

Метою відзначення Дня Укрнської Державності є закріплення зв'язку між сучасними українцями та їхніми предками, які протягом багатьох поколінь будували державу для українського народу. Це свято призначено для виховання у всіх громадян України розуміння того, що наш народ має багатовіковий досвід у державотворенні, власну культуру, самобутність та український характер.

(https://tsn.ua/ukrayina/koli-svyatkuyemo-den-ukrayinskoyi-derzhavnosti-chomu-sogodni-ce-svyato-duzhe-vazhlive-dlya-ukrayinciv-2367694.html)

14 липня 2023 року Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт №9431, який переносить дати трьох державних свят.

Різдво Христове замість 07 січня перенесли на 25 грудня.

День Української Державності з 28 липня перенесли на 15 липня.

День захисників і захисниць України з 14 жовтня перенесено на 01 жовтня.

Цьогоріч День Української державності відзначимо 28 липня, а з наступного року цей день відзначатиметься 15 липня.

Пропонуємо віртуальне ознайомлення з деякими матеріалами нашої виставки:

Іванова, Л. Г. Національна ідентичність і державницька ідея в Україні (остання чверть ХVIII - 60-ті рр. ХIX ст.) : Історичні довідки /Л. Г. Іванова - Київ: Видавництво "Фенікс", 2017. - 368 с.: іл.

У цьому виданні на основі широкого кола архівних та друкованих джерел реконструйовано складні процеси - етапи, тенденції, розвиток, форми, персоналії національного відродженння з акцентом на протистояння російській імперській ідеології та польсько-шляхетській державницькій концепції. На сторінках книги відтворено українській контекст та загальне тло, на якому розгорталась творча діяльність та політичні практики видатних українських інтелектуалів М. Максимовича, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, А. Шиманова та інших діячів, які стали на захист української цивілізаційної ідентичності в мовно-культурному просторі й політичному поступі.

Руденко, Ю. Д. Козацько-лицарський гарт української молоді/ Ю. Д. Руденко.-Київ: Видавництво "Фенікс", 2017.-400 с.

Книжка присвячена дослідженню проблем козацько-лицарського загартування молоді України, починаючи з епохи Відродження (Козацької доби) XVI -XVIII ст. до нашого часу. Виявляються шляхи, методи, засоби виховання в зростаючих поколінь мужності, звитяги, сили волі та сили духу, високої моралі, глибокого розуму, духовності на традиціях козацької педагогіки.

Мова - це теж Батьківщина/ Упорядн. Н. Николин. - Львів: Свічадо, 2008. - 80 с.

Цей цитатник присвячений темі української мови в сучасний період нашого національного буття, але часом він сягає ширшого істрично-географічного контексту. авторами поданих думок є як відомі постаті, вчені-лінгвісти, так і прості люди.

Книжка виразно стоїть на захисті права повноцінно жити на своїй споконвічній території - в українській душі. Призначена для громадян України, від свідомості яких залежить її доля.

Реєнт, О. П., Коляда, І. А. Усі гетьмани України/ Худож.-оформлювач А. С. Ленчик. - Харків: Фоліо, 2007. -415 с. - (Історичне досьє).

Українська Гетьманська держава за 116 років свого існування (1648-1764) мала 17 гетьманів. Усі вони були носіями ідеї незалежної самостійної Української держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили все своє життя, поставивши за мету вибороти звільнення українського народу від панування чужинців. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

Рассоха-Дісс, М.С. Створення Української держави. - Харків: Веста, 2011.

Енціклопедія розповідає про становлення української держави, про історію затвердження державних символів України, про непростий шлях нашого народу від давніх часів до сьогодення.

Сорока, Ю. 100 важливих подій історії України/ Юрій Сорока; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2019. – 205 с.: іл. – (Справжня історія).

Ця книга є спробою об’єднати під однією обкладинкою найвагоміші моменти нашої історичної спадщини і продемонструвати, що, попри все, Україна пам’ятає своє минуле і має намір, враховуючи свій багатющий історичний досвід, будувати власне щасливе майбутнє.

 Найщиріші вітання з нагоди відзначення Дня Української Державності! 

 Це важливо для нас, українців, 

 особливо зараз, коли ми гідно даємо відсіч російським агресорам, 

 які мають одну мету – знищити нас та нашу державу. 

 Не дамо! Захистимо! 

 Сили духу нам, стійкості, мужності, віри у свої сили та Державу! 

Євроатлантична інтеграція

З 3 до 13 липня 2023 р. в бібліотеці представлено інформаційну викладку «Україна зберігає курс на інтеграцію до НАТО» (Євроатлантична інтеграція).

НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.

Сторони, підтверджуючи свою відданість цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй та своє прагнення жити у мирі з усіма народами і урядами, сповнені рішучості захистити свободу, спільну спадщину своїх народів і їхню цивілізацію, засновану на принципах демократії, свободи особистості і верховенства права, прагнучи сприяти стабільності і добробуту в Північноатлантичному регіоні, вирішивши об'єднати свої зусилля для здійснення колективної оборони та підтримання миру і безпеки, уклали між собою Північноатлантичний договір.

Вшанування пам'яті Григорія Сковороди

5 липня впродовж дня відбуваються бесіди - коментовані читання "Григорій Сковорода: усе минає, серцем же людина вічна!".

Авторський вислів – «Світ ловив мене, але не спіймав» – став сьогодні особливо актуальним, позаяк філософа «не зловили» й російські агресори. 

6 травня 2022 р. російські військові поцілили ракетою в будівлю Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди у с. Сковородинівка (Харківська обл.), де останні роки жив і творив мислитель. 

І хоча будівля була сильно пошкоджена – вигоріла всередині – автентичні предмети музейного фонду, пов’язані з життям та творчістю Григорія Сковороди, збережені. Вціліла і статуя філософа, яка стала символом війни рф з українською культурою і національною ідентичністю. Після того, як світлини статуї Григорія Сковороди на тлі згарища, що залишилося від музею, облетіли світ, вкотре стало очевидним, що на цій війні воюють не тільки солдати й армії, але й національні символи та наративи, до яких належить і Тарас Шевченко, і Григорій Сковорода, 300-річчя від дня народження якого Україна відзначала саме у 2022 році.

Григорій Сковорода – це наш культурний код, те, що робить нас сильними і справжніми, тими, хто попри всі негаразди і трагічну історію є втіленням високої європейської культури.

У кожного своя стежка до Сковороди, проте всі ми, українці, єдині в тому, що Григорій Сковорода – це не лише наша багатюща історія, а й незглибима духовна спадщина європейського рівня.

Сьогодні в контексті війни ми відчуваємо, як українська спільнота змінюється в інший бік сприйняття нашої історії, тому що ми маємо унікальне багатство – нашу велику культуру, яку починаємо цінувати і сприймати по-іншому саме тепер, а після перемоги наш українській культурний світ буде тільки рости.

Сила його філософії полягає у пізнанні душі і духу.

Поштовий блок, присвячений 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди, – благодійний випуск Укрпошти. Зібрані в такий спосіб доброчинні внески будуть спрямовані Укрпоштою на відбудову літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди.

Крилаті вислови та цитати Григорія Сковороди, які не втрачають своєї актуальності вже понад століття: 

Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.

Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.

Як хто посіє в юності, так пожне в старості.

Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

Що вподобав, на те й перетворився.

Не шукай щастя за морем.

Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.

Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.

Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.