До Дня Конституції України

З 22 до 30 червня представлено віртуальну книжкову виставку "Конституцію вивчати, пам`ятати, поважати!".

Також відбулась бесіда "Вчимося бути громадянами".

День Конституції України — це державне свято, історія якого почалася з 1996 року та супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України.

Цікаво, що Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки.

Наша країна має багатовікову історію конституційного процесу. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії продовжувався в наступні історичні епохи. Особливе місце в ньому займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося з прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Процеси творення національного законодавства активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання прийняття Основного закону.

Всі ми прагнемо, щоб задекларовані права були повсякденною реальністю, щоб люди почували себе захищеними і впевнено дивилися у майбутнє.

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік. - Київ: Веселка, 1994. - 77 с.: іл.

У книжці розповідається про першу Конституцію України, створену у 1710 році.

Цей вікопомний документ української політичної думки склався як договір між трьома основними політичними силами козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорозьким.

Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма

Я і Конституція/Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. - 88 с.

Чи знаєш ти, що таке Конституція України? І як в одній книзі помістити все наше життя і життя всієї країни? Адже Конституція - це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов`язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі твої мрії.

Марченко Ю. Проста Конституція. - Київ: Основи, 2020. - 164 с., іл.

Незалежно від того, хто ти, де ти тримаєш у руках цю книжку й чим займаєшся - ти є частиною держави. Просто тому, що всі ми від самого народження автоматично причетні до грандіозної системи правил і звичаїв, які регулюють життя людства. Існування держав та людей, пов`язаних з ними - одна з основ сучасного ладу. Але навіщо вони потрібні? Чи можна без них якось обійтись? Все це з`ясуємо, коли прочитаємо книжку.

З Днем Конституції, Україно!

 Миру і злагоди в нашій великій українській родині!

26 червня - День кримськотатрського прапора

З 14 до 27 червня розгорнуто інформаційну викладку "Символ єдності і свободи".

День кримськотатарського прапора - день шанування національного прапора кримських татар, корінного народу Криму, відзначається щороку 26 червня.

Етнічний кримськотатарський прапор вперше було затверджено І Курултаєм кримських татар у 1917 році, що проходив у Бахчисараї.

Прапор являє собою полотнище небесно-блакитного кольору з символом влади – тамгою золотистого кольору, розташованою в лівому верхньому кутку біля древка. Пропорції прапора, відношення ширини до його довжини – 1:2 – суворо дотримуються протягом останніх двох десятиліть. Вони затверджені рішенням «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу» на другому Курултаї кримськотатарського народу, що проходив 30 червня 1991 року.

Блакитне полотнище і золота тамга були вибрані не випадково. Небесно-блакитний колір у тюркських народів – це синонім чистоти і свободи, чесності і вірності, бездоганності і сили. Єдиний колір блакитного тла пов'язують із бажанням єдності народу, миру та благополуччя.

Тамга (родовий знак) в Криму була у кожного знатного роду. Кожне покоління мало власну тамгу. Як правило, нащадок певного роду, запозичуючи тамгу свого предка, додавав до неї новий елемент.

День кримськотатарського прапору вперше було відзначено у 2010 році за ініціативи Кримського Молодіжного Центру та інших молодіжних організацій. А 29 серпня 2010 року на ІІІ сесії V Курултаю кримськотатарського народу було прийнято рішення відзначати День національного прапора 26 червня - у день відкриття ІІ Курултаю. Його мета – об'єднання народу і популяризація кримськотатарської символіки.

З моменту свого існування в різні часи піддавався репресіям. Так у 1929 році комуністична влада проголосила блакитний прапор «буржуазно-націоналістичним» і заборонила його використання. У місцях депортації кримських татар після 1944 року зберігання прапору вважалося злочином проти радянської влади. Вже у 1970-1980 роках значна частина кримськотатарської молоді не знала свого прапору. Саме з моменту повернення кримських татар до Криму за часів незалежної України прапор почав своє відродження разом зі своїм народом.

У анексованому Росією Криму прапор офіційно не заборонений, підконтрольна Кремлю влада намагається через національні символи і дати зробити лояльним кримськотатарське населення та довести світовій спільноті пропагандистське твердження про «рівність» народів у Криму. Водночас відкрите використання кримськотатарського прапору та іншої національної символіки піддаються тиску і репресіям. 

(за матеріалами https://slovenia.mfa.gov.ua/news/den-krimskotatarskogo-prapora)

До Дня Скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні

З 15 до 23 червня розгорнуто книжкову виставку-пам`ять "Початок великої трагедії і болю".

22 червня відбулась година пам`яті "Жити! Знати! Пам`ятати!"

Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни. День встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 року.

Друга світова війна — найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. Упродовж 21 місяця війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни. Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття.

Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси й часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом із тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо).

Україна зазнала значних втрат внаслідок цієї війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом, безповоротні втрати України становили 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром “зрадників” взявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами, щоб дати відсіч ворогові. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти — сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни. Тих, хто першими взяли на себе страшний удар. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у тій страшній війні 

(за матеріалами https://www.armyfm.com.ua/den-skorboti-i-vshanuvannya-pamyati-zhertv-vijni/)

Трубайчук А. Ф. Друга світова війна. - Київ: Наукова думка, 1995.- 192 с.

В короткій історії Другої світової війни вперше в Україні подається систематизований виклад головних подій 1939-1945 рр. Автор , спираючись на широке коло опублікованих джерел і матеріалів, подає правдивий перебіг воєнних дій, характеризує окупаційний режим, встановлений на зайнятих нацистами та їхніми союзниками територіях, аналізує складові європейського Руху Опору.

Новий довідник: Історія України. - Київ: ТОВ "КАЗКА", 2006. - 736 с.

Довідник подає відомості з історії нашої Вітчизни від найдавніших часів до сьогодення.

Завдяки стислому , зрозумілому текстові та оригінальній структурі користувачі зможуть швидко знайти вичерпну відповідь на багато питань історичної проблематики.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

До свята Трійці

З 14 до 21 червня представлено віртуальну виставку "Свято Неба і Землі".

18 червня відбулась година духовності "Трійця - символ оновлення життя".

Трійця – одне з головних християнських свят. Його відзначають як у православній, так і в католицькій церквах.

Свято прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. День Святої Трійці ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею.

Відзначається Свята Трійця у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Саме тому у християн східного обряду воно має назву П’ятидесятниця.

Великдень цьогоріч православні християни відзначали 2 травня. Таким чином, Трійця 2021 року припадає на неділю, 20 червня.

У свято Трійці згадується та прославляється зішестя на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків.

На 50-й день після Воскресіння Христового апостоли зібралися в Сіонській світлиці в Єрусалимі. Перед ними в світлі та сяйві з'явився Святий Дух. Після цього апостоли раптово навчилися зцілювати і пророкувати, а також заговорили різними мовами, щоб нести кожній людині на землі Слово Боже.

Трійцею це свято називається тому, що саме цього дня світові відкрилася вся повнота дії Пресвятої Трійці, й люди навчились поклонятися та прославляти три іпостасі Єдиного Божества: Отця, Сина і Святого Духа.

На Трійцю прийнято прикрашати храми і будинки гілками дерев, травою та квітами, які символізують відродження всього живого на землі.

Віряни цього дня відвідують святкову службу в церкві.

В Україні Трійця є державним святом.

Володимира Круковська. Святкуймо Зелені свята. - Львів: Євросвіт, 2001. - 32 с.: іл.

Книга знайомить з традиціями святкування Зелених Свят, народними звичаями, повір`ями та легендами.

Радушинська О. Українські свята. - Київ: Видавничий дім "Калита", 2007. - 64 с.

Український календар щедрий на свята. Із державних, церковних, народних, родинних та особистих свят складається неповторна сув`язь нашої культури і приналежність до свого народу. Книга "Українські свята"допоможе маленькому українцю відчути нерозривність традицій минулого і сьогоднішнього.

Вітаємо зі святом!

До 130-річчя від дня народження Євгена Коновальця, політичного, військового, державного діяча.

З 4 до 15 червня представлено історичну викладку-портрет "Провідник українського визвольного руху".

Цьогоріч у червні Україна відзначатиме 130-річчя від дня народження полковника Армії УНР, голови проводу українських націоналістів. Окрім цього, 2021 рік проголосили роком Євгена Коновальця.

14 червня 1891 року в селі Зашкові біля Львова народився творець найбоєздатнішого формування УНР-корпусу Січових стрільців, засновник Організації українських націоналістів, борець за незалежність України-Євген Коновалець.

Походив із польсько-української родини. Ще зі студентських років відзначався активною громадсько-політичною позицією.

З початком Першої світової війни мобілізований до австро-угорської армії. Під час боїв за гору Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону. Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці..

В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями..

Підрозділ став свого роду гвардією УНР, здобувши славу в боях за українську державність. При цьому Євген Коновалець не був професійним військовим, а його успіхи пов`язують із вдалою моделлю командування, коли основні рішення приймали кадрові офіцери-начальники штабів, оперативних відділів.

Наприкінці 1918-го відмовився стати членом Директорії УНР. Після Української революції 1917-1921 років опинився в еміграції. Не втратив віру в справу, якій присвятив усе життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для подальшої боротьби сформував підпільну Українську військову організацію з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії..

1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті відродження незалежності України. Йому вдалося об`єднати представників різних організацій та поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь. Налагодив зв`язки з урядовими колами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії.

Не сприймав комуністичну та націонал-соціалістичну ідеології. Шукав свій, оригінальний шлях до здобуття державності.

Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.

"Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців" 

                                                                                                                                      (Євген Коновалець)

«Дитинство барвисте, як літо» - співпраця з художньою школою № 9

 

 

"Жінки, що досягли успіху в сучасному світі"

4 червня відбулась година цікавих повідомлень "Жінки, що досягли успіху в сучасному світі".

Ліна Костенко, Роксолана, Леся Українка, Коко Шанель, Маргарет Тетчер, Марія Кюрі, княгиня Ольга, Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Єлизавета Чавдар - саме про них спілкувались з нашими користувачами.

1 червня-Міжнародний День захисту дітей

З 1 до 5 червня розгорнуто віртуальну книжкову виставку "Щаслива Країна Дитинства".

1 червня відбувся День інформації "Нехай веселка різнобарвна грає, і дітвора у мирі лиш зростає!".

Міжнародне свято запроваджене з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров'я дитини.

Кожного року в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це одне із найстаріших міжнародних свят.

Міжнародний день захисту дітей має сталу дату святкування – 1 червня. Вона є постійною, починаючи з 1950 року, коли свято відзначалося вперше.

Вважається, що рішення про проведення такого свята було прийнято на сесії Міжнародної демократичної федерації жінок, яка проходила в Парижі у 1949 році. День захисту дітей було ініційовано, переймаючись долею дітей, які залишилися без батьків і даху над головою під час Другої Світової війни.

Вже наступного року 1 червня у понад 50 країнах відбулося святкування Міжнародного дня дітей. Відтоді свято стало масштабнішим і щорічним.

Свято звертає увагу на проблеми дотримання прав і охорони здоров'я дитини, які досі є однією з найбільш актуальних проблем у багатьох країнах.

Міжнародний день захисту дітей має свій символ. Це прапор зеленого кольору, на якому зображена наша планета, довкола котрої розташовані дитячі фігурки різних рас і національностей.

ПРАВА ДИТИНИ. Збірник документів.-Львів:Оксарт, 1995.-112 с., іл.

Книга подає найважливіші міжнародні документи, що стосуються прав дитини, такі як "Декларація прав дитини", "Конвенція ООН про права дитини", "Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей", "витяги із "Пекінських правил" та інші. Видання ілюстроване добіркою фоторобіт на тему "Світ дитинства".

Україна починається з тебе: поезія і проза для дітей шкільного віку/упорядник М. М. Морозенко.-Київ: Видавництво "Фенікс", 2017.-256 с.: іл.

У збірнику зібрано найкращі патріотичні твори сучасних київських авторів, які пишуть для дітей. Залюбки читатимуть книгу ті, хто прагне зміцнити себе словами любові до рідного краю.

Лариса Денисенко, Олександр Ільків, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма. Я і Конституція.-Львів: Видавництво Старого Лева, 2019.-88 с.

Конституція-найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати свої мрії.

Вітаємо з Днем захисту дітей!

Бажаємо зануритися у свято щастя, усмішок і щирої дитячої радості!