"Вітчизна – це не хтось і десь,
Я – теж Вітчизна!"
Іван Світличний
Цього року назва першого уроку у загальноосвітніх школах України має назву «Україна – Єдина Країна!».
У складних сьогоденних суспільно – політичних обставинах формування у дитини розуміння єдності й цілісності країни є першочерговим завданням.
У бібліотеці з 29.08.2014 по 08.09.2014 представлено книжкову виставку «Зростай, навчайся, пам’ятай, дитино, - одна, як Мати, наша Україна!».
Матеріали, що представлені тут, висвітлюють історичні події становлення нашої державності, розповідають про державні символи, традиції і звичаї України, вшановують Батька Нації, неперевершеного Генія Тараса Шевченка. Саме він створив «Буквар Південноруський», щоб піднести свою націю до вищого рівня освіченості.
Книга Петра Щербаня «Національне виховання в сім’ї» (Київ, 2000) – є цікавою і корисною для батьків, учителів, вихователів. В ній особлива увага звернена на роль матері, рідної мови, культури сімейного спілкування у формуванні національної самосвідомості дітей, наголошено на тезі, що громадянин України формується з дитинства, в сім’ї, на позитивному прикладі життя та діяльності батька й матері.
У наших дітей – чисті, щирі й відкриті душі. Від нас, дорослих, багато що залежить. Ставаймо кращими!
Завжди пам’ятаймо борців за єдність і незалежність України!
МИ – ЄДИНА КРАЇНА!
СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!
О Боже єдиний, здійсни мою мрію,
Не діли нашу землю на Захід і Схід,
Бо всі ми єдині, усі ми сім я ,
В усіх нас одна Батьківщина, одна,
Одна і єдина, як вічна любов,
За неї ще пращури лили свою кров.
За волю, за єдність боролись вони,
Щоб в вольній країні ми з вами росли.
За неї Шевченко ще в Бога благав,
У віршах своїх він про неї писав,
Писав і благав у свого народу,
Щоб він не проспав України свободу
Бо звір стоголовий уже не дрімає,
І пазурі гострі у серце впинає.
Не дай йому, Боже, не дай розірвати,
Не дай, щоби брат йшов війною на брата
Прожени той туман, що укутав усіх,
Щоб жити народ наш у спокої міг,
Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишалась одна, неподільна.
І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,
А більше для щастя нічого не треба!