понеділок, 26 лютого 2024 р.

26 лютого-День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

З 19 до 27 лютого представлено книжкову виставку-заклик "Крим: крила свободи не зламати!"

26 лютого 2014 року – початок окупації Криму. Під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Дії російських та окремих кримських депутатів, їхня співпраця з незаконними парамілітарними формуваннями свідчили про підготовку до захоплення півострова Росією. Проте того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.

У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ №58/2020, яким встановив 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
26 лютого 2024 року в Україні відзначатимуть 10 років початку спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти України. Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. А також всіх, хто продовжував і продовжує чинити опір окупантам на півострові. Адже боротьба триває.

10 років тому Росія напала на Україну. Саме з окупації Криму розпочалась війна Росії проти нашої держави. Жителі Криму чинять спротив окупантам з 2014 року та систематично продовжують це робити вже протягом 10 років. Міфом російської пропаганди є те, що окупація Криму відбулась без жодної краплі крові. Українці та кримські татари виражали свій протест окупантам, виходили на мітинги та акції протесту, наражаючи своє життя на небезпеку. Жителі Криму стали заручниками російської окупації, цілеспрямованих дій Росії з порушення міжнародного права. Відбувались свавільні затримання, насильницькі викрадення наших громадян.
Крим – це невіддільна частина території України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, повинні поважатися згідно зі Статутом ООН і принципами міжнародного права. Це є складовою демократичного світу та захисту світового порядку на основі принципу мирного співробітництва. Зараз в тимчасово окупованому Криму є багато людей, які чекають на ЗСУ та вірять у звільнення півострова від окупантів.

У своїй пропаганді РФ часто називає факт окупації нею частини території України «возз’єднанням Криму з Росією». Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила РФ стосовно України.
Будь-які територіальні поступки державі-агресору, зокрема щодо Криму, неприпустимі. Вони лише посилять апетити окупанта і призведуть до повторної агресії та подальшого порушення прав наших громадян.
Для України дипломатичні та мирні методи розв’язання конфліктів завжди були та залишаються найбільш прийнятними. Проте, після того, як рф почала повномасштабне вторгнення, Україна вимушена використовувати й інші шляхи деокупації всіх своїх територій та звільнення громадян України, зокрема військовим шляхом.
Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації Криму росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН. 09. Санкційний тиск міжнародної спільноти на рф працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова.
Кримська платформа — це міжнародний механізм сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки. Цей формат об’єднує міжнародні зусилля, спрямовані на деокупацію Кримського півострова, подолання наслідків тимчасової окупації й захист прав та інтересів громадян України. Завдяки Кримській платформі тема окупації Криму актуальна на міжнародному порядку денному. Вона успішно розвивається та вже розпочала парламентську та експертну співпрацю між країнами-учасницями. На сьогодні Україна працює над розширенням кола учасників Кримської платформи, особливо з-поміж країн Глобального Півдня.
Рф перетворила окупований Крим на військову базу, а цивільне населення півострова використовує як живий щит, для посилення міжнародної ескалації та дистрибуції агресії, небезпеки та порушення міжнародного права. Через окупацію Чорне й Азовське моря зараз заблоковані для світу, що становить загрозу для всього Азово-Чорноморського регіону, перетворивши Азовське море на своє внутрішнє озеро. Лише деокупація Кримського півострова посилить безпекову складову в Азово-Чорноморському регіоні. Україна відкрита до співпраці з міжнародними організаціями та країнами, які прагнуть допомогти звільнити Крим і підтримують нашу територіальну цілісність.
Злочинна присутність рф в Криму є постійним джерелом небезпеки не тільки для Азово-Чорноморського регіону, але насамперед й для самих жителів Криму, адже ніхто не застрахований від політично вмотивованих переслідувань та загострення дефіциту безпеки. Окупація Криму рф позбавила корінні народи півострова законних прав та обмежила їх можливості для розвитку. Кримські татари стали об’єктом переслідувань та утисків за національною ознакою з боку окупаційної влади.

Рф системно руйнує та грабує культурну спадщину в Криму. Незаконні археологічні розкопки, знищення пам’яток культури (зокрема Ханський палац у Бахчисараї), розміщення на них військових об’єктів та вивезення музейних колекцій – лише відомі нам злочини рф проти спадщини у Криму. Перетворення півострова на військовий полігон, а також будівництво інфраструктурних об’єктів, зокрема Керченського мосту та траси Таврида, становить загрозу біорізноманіттю та біоценозу півострова. Окупований Крим приречений залишатися чорною економічною зоною, “чорною дірою” без правил, можливості розвитку економіки та залучення реальних ресурсів для потреб громадян. Україна, відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, неухильно просуватиме завдання повного обміну, звільнення усіх українських громадян, які утримуються в росії та на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в АР Крим: військовополонених, інтернованих, цивільних, примусово переміщених та депортованих осіб, включаючи дітей.
Громадянам України, які проживають в окупації, слід уникати так званих “евакуацій”, які влаштовує російська армія, щоб не стати заручниками та важелем тиску на Україну. Громадяни рф, які незаконно переїхали в Крим за час окупації, мають добровільно залишити півострів, або вони будуть змушені покинути територію після перевірки щодо причетності до вчинення міжнародних злочинів – шляхом прийняття індивідуальних рішень та з урахуванням міжнародних стандартів. 
Співпраця з окупантами призводить до руйнування економіки та створює загрозу національній безпеці України. 
Співпраця з окупантами підриває свободу та демократію, створює перешкоди для майбутнього розвитку регіону. 06. Закликаємо жителів Криму не співпрацювати з російською армією та окупаційними адміністраціями, щоб не стати співучасниками злочинів окупаційного режиму рф.

Деокупація Криму – це про відновлення справедливості на принципах верховенства права та поваги до людської гідності. У Формулі миру, запропонованій Президентом України Володимиром Зеленським, викладено бачення шляху до миру та як його реально досягти. Зокрема, п’ятий пункт говорить про відновлення територіальної цілісності України без будь-яких компромісів з агресором та відновлення світового порядку, який порушила росія. Українці розуміють, що протягом років жителі Криму змушені були виживати в російській окупації. 
Україна підтримує співпрацю та взаємодію всіх своїх регіонів для розбудови гідного та стабільного спільного майбутнього. Громадяни України, які внаслідок російської агресії опинилися в окупації, мають такі ж права, як і мешканці підконтрольних Україні територій. Україна здатна забезпечити свободу слова та доступ до незалежної інформації для людей в Криму. Українська влада за підтримки міжнародної спільноти забезпечить справедливе розслідування злочинів, які були вчинені під час окупації.
(За матеріалами Представництва Президента України в АР Крим)

25 лютого 2024 року об 11:00 у просторі виставки «Україна – розп’яття» Виставкового центру Національного музею Історії України у Другій світовій війні відбудеться зустріч з учасниками й очевидцями 10-річного спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
 Крила свободи не зламати!

пʼятниця, 23 лютого 2024 р.

До 10-ої річниці від початку російсько-української війни та 2-ої річниці повномасштабного вторгення


10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв'язала війну проти України. Ворог окупував Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. До 24 лютого 2022 року основні події сучасної російсько-української війни з різною інтенсивністю бойових дій точилися на сході нашої країни.

 24 лютого 2022 року рф розпочала нову фазу активних бойових дій проти України - повномасштабне вторгнення.


З 19 до 26 лютого у бібліотеці розгорнуто патріотичну інформаційну викладку "Небесні Ангели, розправте крила, щоб наша армія агресора розбила!" (В. Стрий).

Матеріали книжкової виставки розкривають страшну чорну суть гібридної війни, коли зазнають страждань усі-і військові, і цивільні. Особливо страждають наші діти, дитинство яких перестало бути безтурботним, різнокольоровим, радісним...або взагалі "перестало бути"...















Інформаційна виставка знайомить з інформаційними матеріалами до 10-0ї річниці від початку російсько-української війни Українського інституту національної пам'яті: початок війни на Сході, повномасштабне вторгнення і відсіч агресії, ключові стратегічні оборонні операції, подаються тематичні ресурси і матеріали Українського інституту національної пам'яті.

















Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву.









Героїчний опір українців - це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, національну ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.


Україна переможе! 
Перемога України-запорука світової стабільності!


середа, 21 лютого 2024 р.

21 лютого-Міжнародний день рідної мови

З 14 до 22 лютого представлено книжкову виставку-шану "Мова-це сила нації!"
Також 21 лютого відбулась година спілкування "Доріг тернистих-не перебрести! Стіною стань і мову захисти!"

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні цей день відзначають із 2002 року.
За останні чотири століття Українську мову намагались знищити більше 130 разів. Але ми зберегли своє слово. І через свою рідну мову дали всьому світові зрозуміти, що українці – справді велика нація, зі своєю культурою, своїми звичаями і своєю історією, яка сягає глибокої давнини. Українська мова, її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом. Наприклад, у 1928 році у Парижі, на Міжнародному конкурсі мов, українська мова посіла третє місце (після французької та перської).



























Сьогодні, коли ворог усіма засобами прагне знищити Україну, ми повинні усвідомити важливість національного самовизначення у тому числі й через мову. Наш обов’язок – добре знати, шанувати і використовувати рідну мову, щоб передати її наступним поколінням.
































Пропонуємо для перегляду такі інформаційні матеріали:

Авраменко, О. 100 експрес-уроків української: посіб./ Олександр Авраменко. - Київ: КНИГОЛАВ, 2018. - 192 с.: іл.
Цей кишеньковий посібник містить 100 експрес-уроків, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Для читачів, які прагнуть підвищити рівень свого мовлення.



Авраменко, О. 100 експрес-уроків української. Частина 2: посіб./ Олександр Авраменко. - Київ: КНИГОЛАВ, 2018. - 192 с.: іл.
Ця кишенькова книжка, що є продовженням уже відомого посібника "100 експрес-уроків української", містить ще одну сотню мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Для читачів, які прагнуть підвищити рівень свого мовлення.



Мова - це теж Батьківщина/Упорядн. Н. Николин. - Львів: Свічадо, 2008. - 80 с.
Цей цитатник присвячений наболілій темі української мови в сучасний період нашого національного буття, але часом він сягає ширшого історично-географічного контексту. Авторами поданих думок є як відомі постаті, вчені-лінгвісти, так і прості люди.
Книжка виразно стоїть на захисті права мови повноцінно жити на своїй споконвічній території - в українській душі.
Призначена для громадян України, від свідомості яких залежить її доля.


Огієнко, Іван (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови / Упоряд., авт. передмови і коментарів М. С. Тимошик. - 2-ге вид., випр. - Київ: Наша культура і наука, 2004. - 436 с., іл.
Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу. Водночас переконливо з'ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках ХХ століття.
Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, старшокласників, усіх, кому небайдужий процес ствердження української мови як державної.

Україна в словах: Мовоукраїнознавчий словник-довідник: Навч. посіб./Упоряд. і кер. авт. кол. Н. Данилюк. - Київ: ВЦ "Просвіта", 2004. - 704 с.
Навчальний посібник "Україна в словах" містить назви, пов'язані з традиційною матеріальною і духовною культурою українців. Вони дібрані з підручників, посібників, художньої літератури, усної народної творчості, публіцистики, науково-популярних праць. матеріал розміщено за 12 тематичними групами. У словникових статтях подаються заголовні іменники, їх граматична характеристика, прямі та переносні, символічні значення, приклади використання в контекстах, українознавчі відомості, типові означення, порівняння, фразеологізми, загадки, прислів'я, приказки, народні прикмети.
Це перший в українській лексикографії мовокраїнознавчий тематичний словник-довідник, призначений для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв. Він може бути корисним для учителів, студентів, тих, хто вивчає українську мову і прагне глибше пізнати культуру вкраїнського народу.

Гуць, М. В. Українська мова у професійному спілкуванні. Навчальний посібник./ Гуць М. В., Олійник І. Г., Ющук І. П. - Київ: Міжнародна агенція "BeeZone", 2004. - 336 с.
Посібник містить теоретичний і практичний матеріал, що стосується різних аспектів ділового спілкування, мовного й ділового етикету, етикету різних країн, розглядаються моделі поведінки й аспекти створення образу ділової людини. Вправи для роботи над мовою мають на меті вдосконалення правописних навичок. Ґрунтовно викладено правила складання й оформлення найуживаніших ділових паперів.
Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів, державних службовців, а також стане в пригоді тим, хто прагне вдосконалитись у мовній майстерності в аспекті професійного спілкування.

Ткаченко, О. Б. Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). - Київ: Грамота, 2006. - 240 с.
Вирішальну роль у державотворенні відіграє національна свідомість, що виробляється на основі національної ментальності, найяскравішим виявом якої є мова. Працю "Мова і національна ментальність" присвячено дослідженню зв'язків між цими явищами, установленню різних типів національної ментальності у зв'язку із своєрідністю певної мови й визначенню серед них місця української мови й ментальності.
Про складні проблеми автор розповідає просто й дохідливо, переконливо аргументуючи свою позицію, залучаючи багатющий матеріал із галузі лінгвістики, історії, соціології, народознавства тощо.
Книжку з інтересом прочитають філологи, історики, соціологи й усі ті, хто цікавиться особливостями української ментальності та перспективами розвитку нашого суспільства й держави.

Зрозумій мене: Тлумачний словник української мови: Близько 7,5 тис. 390 слів / Мал. О. Міхнушева. - Київ: Довіра, 2003. - 295 с.
Уміння висловлювати власну думку зрозуміло, грамотно, чітко дає людині усвідомлення власної повноцінності. А якщо ви до всього ще вмієте сказати влучно й дотепно, ви - душа товариства. Та передусім необхідно засвоїти, збагнути лексичне багатство рідної мови, щоб свідомо й доречно використовувати слова.
"Зрозумій мене" - закликає допитливих цей словник, що вміщує понад сім з половиною тисяч слів, і готовий розкрити їхній зміст і значення, підказати, де і яке з них краще вжити.
Видання стане порадником і другом школяреві й студентові, учителю й вихователю, усім шанувальникам української мови.


Савченко, Л. Г. Розмовляй українською правильно / Л. Савченко; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Орбіта, 2016. - 191 с.
Довідник містить відомості із сучасної української мови, які можуть знадобитися учням середньої школи як допоміжний матеріал для занять, для підготовки до ЗНО. Пропонуємо цей довідник і тим, хто хоче вивчити українську мову чи поглибити знання з певного розділу.
У посібнику матеріал розміщений у такій послідовності: вступ, фонетика та орфоепія, лексикологія, фразеологія, орфографія, морфеміка та словотвір, морфологія, синтаксис і пунктуація, стилістика та культура мовлення.







Любіть рідну мову!




понеділок, 19 лютого 2024 р.

До Дня Героїв Небесної Сотні

“Характери Гідності” – спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”.
Це серія роликів про те, якими герої Майдану були в житті. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження.


пʼятниця, 16 лютого 2024 р.

20 лютого-День Героїв Небесної Сотні

З 13 до 21 лютого розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Небесний Легіон"
Також цими днями відбуваються година пам'яті "Лицарі нової епохи".

Сьогодні ми згадуємо ще одну трагічну сторінку в непростій історії України - День Героїв Небесної Сотні. Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни, котрі захищали ідеали демократії, відстоювали права і свободи людини, європейське майбутнє України.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.





Революція Гідності змінила Україну і кожного громадянина. Ті буремні події 2014 року навчили всіх бути небайдужими, брати на себе відповідальність і відстоювати незалежність своєї країни до останнього подиху.




День Героїв Небесної Сотні 2024 року проходить під гаслом "Залишаємося гідними своїх героїв".

Програма заходів до Дня Героїв Небесної Сотні включає:
20 лютого вранці церемонію вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції гідності на алеї Героїв Небесної Сотні та щорічну тиху акцію на вшанування пам'яті загиблих під час Революції гідності "Ангели пам'яті".
Також цього дня відкривається: вулична фотовиставка "Майдан Січ. Так почалася війна" та виставка "Земні шляхи Небесної Сотні". Відбудеться медіамарафон "10 років російської агресії. Український шлях до справедливості. Майдан. Крим. Схід. Повномасштабне вторгнення".
Крім того, відбудеться низка виставок у Національному музеї Революції Гідності.
Повністю ознайомитись з програмою заходів до Дня Героїв небесної Сотні можна за посиланням.


Вічна і світла пам’ять Патріотам, Героям Небесної Сотні, що загинули в боротьбі за нашу свободу…

Не забудемо!
Герої не вмирають!
Слава Україні!


Пропонуємо для ознайомлення матеріали книжкової виставки:

Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова, та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2015. – 206 с.: іл. – Укр. та рос. Мовами.
Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги – звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні – заробітчани, науковці, підприємці, вчителі … Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців.

Щоденик Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 304 с.: іл.
У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв’ю зібрані Українським інститутом національної пам’яті у рамках проекту «Майдан: усна історія». До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам’яті про Майдан та його учасників.

Майдан і Церква / Филипович Людмила Олександрівна доктор філософських наук, професор, зав. відділу історії релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України в м. Києві. – Київ: Техніка, 2015. – 656 с.: іл.
Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. До збірки увійшли не тільки хронологія подій, офіційні документи, звернення та заклики релігійних лідерів, неофіційні висловлювання, але й експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все – релігієзнавців, які покликані об’єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть духовного Майдану.

Революція Гідності // Сорока, Ю. В. 100 важливих подій історії України. – Харків: Фоліо, 2019. – 205 с.: іл. – (Справжня історія).
16 січня 2014 року Верховна Рада приймає «Диктаторські закони», і мирна акція остаточно переростає у силове протистояння. Відбуваються перші сутички на вул. Грушевського. «Беркут» починає застосовувати помпові рушниці і світло-шумові гранати. 22 січня силовиками були убиті С. Нігоян і М. Жизневський. Центр Києва перетворився на зону бойових дій.
Кривава розв’язка відбулася 18 – 20 лютого 2014 року, коли силовики почали масово застосовувати вогнепальну зброю, що призвело до великої кількості жертв. Україна оплакувала Небесну сотню, кількість якої на той час становила уже 102 людини. Але Майдан витримав останню навалу.

Революція гідності // Палій, Олександр. КОРОТКИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 464 с., іл.
Протистояння на вулиці Грушевського дійшло апогею 22 січня, коли бойовими кулями було вбито трьох протестувальників – українця вірменського походження Сергія Нігояна, білоруса Михайла Жизневського та українця Романа Сеника. Злочин було здійснено у святковий для українців День Соборності, одразу після заяв міністрів Януковича про законність використання проти демонстрантів бойових набоїв. У той же день у лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло активіста Майдану Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні, піддали катуванням та залишили безпомічного помирати на морозі.
Доти протягом двох місяців мирного стояння сотні тисяч демонстрантів не допустили жодного серйозного випадку правопорушень. Ухвалення диктаторських законів і, особливо, убивства демонстрантів вивели конфлікт з мирного русла.
Традиційні поділи в суспільстві – етнічний, мовний та інші – втрачали сенс. Основний розподіл на Майдані проходив через питання згоди чи незгоди з правом режиму зневажати і вбивати громадян.

Сьогодні на майдані // Кобзар, В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 160 с.
Збірку складають сімнадцять новел і повість «Двадцять другого травня». У новелах йдеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини. Кілька новел тематично пов’язані з феноменом Революції гідності.
Волонтерку-медика Юлю цього дня несподівано розмістили в невеликій окремій кімнаті штабу. Тут на столі стояв міський телефон. Поруч лежало два десятки різношерстих мобільних телефонів.
Юля мала відповідати на виклики, записуючи, хто телефонує, звідки, а також – кому телефонують: прізвище, ім’я, по батькові і дату народження. І, якщо встигне – адресу проживання і місце роботи чи навчання. А вже потім – відповідати на запитання.

Образки з Майдану // Марчук, Г. О. Вибороти долю. – Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. – 256 с.
Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. У цій книзі перед нами проходить ціла галерея жінок – сильних і красивих – здатних на велике всеперемагаюче кохання.
Я тепер більше буваю на Майдані, ніж удома. Я роблю там будь-яку брудну роботу, до якої мене приставляють, і дуже щаслива з того. А ще – я слухаю Майдан, його господарів і гостей. Чую багато чого, записую – рідко. Але, буває, якісь образи спливають іншим часом і в іншому місці. Тоді я намагаюся щось занотувати …



ГУК, НАТАЛЯ Євромайдан. Звичайні герої. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 144 с.
Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013 – 2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю, буденні дива. Але основа всіх подій єдина – прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова «неможливо».



Морозенко, Марія. Доросла зима : повість. – Київ: Саміт-книга, 2020. – 176 с.
Коли в країні розпочинається революція та війна, і коли у твоєму рідному місті з’являються переселенці, а у класі – новенька з Криму, і коли життя щедро засипає тебе, ніби снігом, нескінченністю запитань і тривог – тоді неминуче приходить ДОРОСЛА ЗИМА. Твоя особлива пора, в якій ти перестаєш бути дитиною, проживаючи дорослі проблеми, дорослу відповідальність і, звісно, дорослу закоханість. Без цього ж ніяк. А далі вже як складеться …



Залишаємося гідними своїх героїв!