З 19 до 27 лютого представлено книжкову виставку-заклик "Крим: крила свободи не зламати!"
26 лютого 2014 року – початок окупації Криму. Під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Дії російських та окремих кримських депутатів, їхня співпраця з незаконними парамілітарними формуваннями свідчили про підготовку до захоплення півострова Росією. Проте того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.
У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ №58/2020, яким встановив 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
26 лютого 2024 року в Україні відзначатимуть 10 років початку спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти України. Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. А також всіх, хто продовжував і продовжує чинити опір окупантам на півострові. Адже боротьба триває.
Крим – це невіддільна частина території України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, повинні поважатися згідно зі Статутом ООН і принципами міжнародного права. Це є складовою демократичного світу та захисту світового порядку на основі принципу мирного співробітництва. Зараз в тимчасово окупованому Криму є багато людей, які чекають на ЗСУ та вірять у звільнення півострова від окупантів.
У своїй пропаганді РФ часто називає факт окупації нею частини території України «возз’єднанням Криму з Росією». Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила РФ стосовно України.
Будь-які територіальні поступки державі-агресору, зокрема щодо Криму, неприпустимі. Вони лише посилять апетити окупанта і призведуть до повторної агресії та подальшого порушення прав наших громадян.
Для України дипломатичні та мирні методи розв’язання конфліктів завжди були та залишаються найбільш прийнятними. Проте, після того, як рф почала повномасштабне вторгнення, Україна вимушена використовувати й інші шляхи деокупації всіх своїх територій та звільнення громадян України, зокрема військовим шляхом.
Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації Криму росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН. 09. Санкційний тиск міжнародної спільноти на рф працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова.
Кримська платформа — це міжнародний механізм сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки. Цей формат об’єднує міжнародні зусилля, спрямовані на деокупацію Кримського півострова, подолання наслідків тимчасової окупації й захист прав та інтересів громадян України. Завдяки Кримській платформі тема окупації Криму актуальна на міжнародному порядку денному. Вона успішно розвивається та вже розпочала парламентську та експертну співпрацю між країнами-учасницями. На сьогодні Україна працює над розширенням кола учасників Кримської платформи, особливо з-поміж країн Глобального Півдня.
Рф перетворила окупований Крим на військову базу, а цивільне населення півострова використовує як живий щит, для посилення міжнародної ескалації та дистрибуції агресії, небезпеки та порушення міжнародного права. Через окупацію Чорне й Азовське моря зараз заблоковані для світу, що становить загрозу для всього Азово-Чорноморського регіону, перетворивши Азовське море на своє внутрішнє озеро. Лише деокупація Кримського півострова посилить безпекову складову в Азово-Чорноморському регіоні. Україна відкрита до співпраці з міжнародними організаціями та країнами, які прагнуть допомогти звільнити Крим і підтримують нашу територіальну цілісність.
Злочинна присутність рф в Криму є постійним джерелом небезпеки не тільки для Азово-Чорноморського регіону, але насамперед й для самих жителів Криму, адже ніхто не застрахований від політично вмотивованих переслідувань та загострення дефіциту безпеки. Окупація Криму рф позбавила корінні народи півострова законних прав та обмежила їх можливості для розвитку. Кримські татари стали об’єктом переслідувань та утисків за національною ознакою з боку окупаційної влади.
Рф системно руйнує та грабує культурну спадщину в Криму. Незаконні археологічні розкопки, знищення пам’яток культури (зокрема Ханський палац у Бахчисараї), розміщення на них військових об’єктів та вивезення музейних колекцій – лише відомі нам злочини рф проти спадщини у Криму. Перетворення півострова на військовий полігон, а також будівництво інфраструктурних об’єктів, зокрема Керченського мосту та траси Таврида, становить загрозу біорізноманіттю та біоценозу півострова. Окупований Крим приречений залишатися чорною економічною зоною, “чорною дірою” без правил, можливості розвитку економіки та залучення реальних ресурсів для потреб громадян. Україна, відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, неухильно просуватиме завдання повного обміну, звільнення усіх українських громадян, які утримуються в росії та на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в АР Крим: військовополонених, інтернованих, цивільних, примусово переміщених та депортованих осіб, включаючи дітей.
Громадянам України, які проживають в окупації, слід уникати так званих “евакуацій”, які влаштовує російська армія, щоб не стати заручниками та важелем тиску на Україну. Громадяни рф, які незаконно переїхали в Крим за час окупації, мають добровільно залишити півострів, або вони будуть змушені покинути територію після перевірки щодо причетності до вчинення міжнародних злочинів – шляхом прийняття індивідуальних рішень та з урахуванням міжнародних стандартів.
Співпраця з окупантами підриває свободу та демократію, створює перешкоди для майбутнього розвитку регіону. 06. Закликаємо жителів Криму не співпрацювати з російською армією та окупаційними адміністраціями, щоб не стати співучасниками злочинів окупаційного режиму рф.
Деокупація Криму – це про відновлення справедливості на принципах верховенства права та поваги до людської гідності. У Формулі миру, запропонованій Президентом України Володимиром Зеленським, викладено бачення шляху до миру та як його реально досягти. Зокрема, п’ятий пункт говорить про відновлення територіальної цілісності України без будь-яких компромісів з агресором та відновлення світового порядку, який порушила росія. Українці розуміють, що протягом років жителі Криму змушені були виживати в російській окупації.
Україна підтримує співпрацю та взаємодію всіх своїх регіонів для розбудови гідного та стабільного спільного майбутнього. Громадяни України, які внаслідок російської агресії опинилися в окупації, мають такі ж права, як і мешканці підконтрольних Україні територій. Україна здатна забезпечити свободу слова та доступ до незалежної інформації для людей в Криму. Українська влада за підтримки міжнародної спільноти забезпечить справедливе розслідування злочинів, які були вчинені під час окупації.(За матеріалами Представництва Президента України в АР Крим)
25 лютого 2024 року об 11:00 у просторі виставки «Україна – розп’яття» Виставкового центру Національного музею Історії України у Другій світовій війні відбудеться зустріч з учасниками й очевидцями 10-річного спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Крила свободи не зламати!
