понеділок, 21 лютого 2022 р.

21 лютого-Міжнародний день рідної мови



З 14 до 22 лютого представлено книжкову виставку-шану "Мова єднає всіх!"

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.





Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.
В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Цікаві факти про українську мову
Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%).
В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.
Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».
Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

Пропонуємо для віртуального перегляду такі інформаційні матеріали:

Україна в словах: Мовоукраїнознавчий словник-довідник: Навч. посіб./Упоряд. і кер. авт. кол. Н. Данилюк. - Київ: ВЦ "Просвіта", 2004. - 704 с.
Навчальний посібник "Україна в словах" містить назви, пов'язані з традиційною матеріальною і духовною культурою українців. Вони дібрані з підручників, посібників, художньої літератури, усної народної творчості, публіцистики, науково-популярних праць. матеріал розміщено за 12 тематичними групами. У словникових статтях подаються заголовні іменники, їх граматична характеристика, прямі та переносні, символічні значення, приклади використання в контекстах, українознавчі відомості, типові означення, порівняння, фразеологізми, загадки, прислів'я, приказки, народні прикмети.
Це перший в українській лексикографії мовокраїнознавчий тематичний словник-довідник, призначений для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв. Він може бути корисним для учителів, студентів, тих, хто вивчає українську мову і прагне глибше пізнати культуру вкраїнського народу.

Гуць М. В. Українська мова у професійному спілкуванні. Навчальний посібник./ Гуць М. В., Олійник І. Г., Ющук І. П. - Київ: Міжнародна агенція "BeeZone", 2004. - 336 с.
Посібник містить теоретичний і практичний матеріал, що стосується різних аспектів ділового спілкування, мовного й ділового етикету, етикету різних країн, розглядаються моделі поведінки й аспекти створення образу ділової людини. Вправи для роботи над мовою мають на меті вдосконалення правописних навичок. Ґрунтовно викладено правила складання й оформлення найуживаніших ділових паперів.
Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів, державних службовців, а також стане в пригоді тим, хто прагне вдосконалитись у мовній майстерності в аспекті професійного спілкування.

Ткаченко О. Б. Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). - Київ: Грамота, 2006. - 240 с.
Вирішальну роль у державотворенні відіграє національна свідомість, що виробляється на основі національної ментальності, найяскравішим виявом якої є мова. Працю "Мова і національна ментальність" присвячено дослідженню зв'язків між цими явищами, установленню різних типів національної ментальності у зв'язку із своєрідністю певної мови й визначенню серед них місця української мови й ментальності.
Про складні проблеми автор розповідає просто й дохідливо, переконливо аргументуючи свою позицію, залучаючи багатющий матеріал із галузі лінгвістики, історії, соціології, народознавства тощо.
Книжку з інтересом прочитають філологи, історики, соціологи й усі ті, хто цікавиться особливостями української ментальності та перспективами розвитку нашого суспільства й держави.


Мова - це теж Батьківщина/Упорядн. Н. Николин. - Львів: Свічадо, 2008. - 80 с.
Цей цитатник присвячений наболілій темі української мови в сучасний період нашого національного буття, але часом він сягає ширшого історично-географічного контексту. Авторами поданих думок є як відомі постаті, вчені-лінгвісти, так і прості люди.
Книжка виразно стоїть на захисті права мови повноцінно жити на своїй споконвічній території - в українській душі.
Призначена для громадян України, від свідомості яких залежить її доля.

Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови / Упоряд., авт. передмови і коментарів М. С. Тимошик. - 2-ге вид., випр. - Київ: Наша культура і наука, 2004. - 436 с., іл.
Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу. Водночас переконливо з'ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках ХХ століття.
Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, старшокласників, усіх, кому небайдужий процес ствердження української мови як державної.

Зрозумій мене: Тлумачний словник української мови: Близько 7,5 тис. 390 слів / Мал. О. Міхнушева. - Київ: Довіра, 2003. - 295 с.
Уміння висловлювати власну думку зрозуміло, грамотно, чітко дає людині усвідомлення власної повноцінності. А якщо ви до всього ще вмієте сказати влучно й дотепно, ви - душа товариства. Та передусім необхідно засвоїти, збагнути лексичне багатство рідної мови, щоб свідомо й доречно використовувати слова.
"Зрозумій мене" - закликає допитливих цей словник, що вміщує понад сім з половиною тисяч слів, і готовий розкрити їхній зміст і значення, підказати, де і яке з них краще вжити.
Видання стане порадником і другом школяреві й студентові, учителю й вихователю, усім шанувальникам української мови.


Савченко Л. Г. Розмовляй українською правильно / Л. Савченко; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Орбіта, 2016. - 191 с.
Довідник містить відомості із сучасної української мови, які можуть знадобитися учням середньої школи як допоміжний матеріал для занять, для підготовки до ЗНО. Пропонуємо цей довідник і тим, хто хоче вивчити українську мову чи поглибити знання з певного розділу.
У посібнику матеріал розміщений у такій послідовності: вступ, фонетика та орфоепія, лексикологія, фразеологія, орфографія, морфеміка та словотвір, морфологія, синтаксис і пунктуація, стилістика та культура мовлення.





Авраменко О. 100 експрес-уроків української: посіб./ Олександр Авраменко. - Київ: КНИГОЛАВ, 2018. - 192 с.: іл.
Цей кишеньковий посібник містить 100 експрес-уроків, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Для читачів, які прагнуть підвищити рівень свого мовлення.





Авраменко О. 100 експрес-уроків української. Частина 2: посіб./ Олександр Авраменко. - Київ: КНИГОЛАВ, 2018. - 192 с.: іл.
Ця кишенькова книжка, що є продовженням уже відомого посібника "100 експрес-уроків української", містить ще одну сотню мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Для читачів, які прагнуть підвищити рівень свого мовлення.



Ми могутні й міцні в своїй мові! Наше слово – наша сила!

понеділок, 14 лютого 2022 р.

20 лютого-День Героїв Небесної Сотні



З 10 до 21 лютого представлено книжкову виставку-пам'ять "Це початок новій Україні, а точніше - це наше прозріння!"

День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що вшановує подвиг учасників Революції Гідності та увічнює пам’ять героїв-патріотів.

Молоді, сміливі, повні мрій і сподівань, вони боролися за майбутнє України, захищаючи ідеали демократії, заплативши за свої погляди та переконання найвищу ціну — власне життя… Вісім років минуло з того часу, коли перемогли гідність і свобода. Але ми завжди пам’ятатимемо ціну цієї перемоги.
Згадаємо сьогодні подвиг Героїв Небесної Сотні, які поклали свої голови за наше майбутнє…














Пропонуємо для віртуального ознайомлення такі матеріали:

Небесна сотня/ К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.. - Харків: Фоліо, 2015. - 206 с.: іл.
Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції Гідності, які віддали найцінніше - своє життя - заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.
Герої цієї книги - звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні - заробітчани, науковці, підприємці, вчителі... Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об'єднав їх, зробив побратимами та "воїнами світла".Ця книга була написана заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців. Вона - німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.



Кобзар В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість/ В. Ф. Кобзар. - Київ: "Видавництво"Фенікс", 2016. - 160 с.
Збірку складають сімнадцять новел і повість "Двадцять другого травня". У новелах ідеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини, переважно наших сучасників, коли мусиш зробити вибір, як жити далі. Кілька новел тематично пов'язані з феноменом Революції гідності. 
В оформленні використано фрагмент графіті з київських вулиць.




Євромайдан. Звичайні герої. - Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015. - 144 с.
Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю, буденні дива. Але основа всіх подій єдина - прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова "неможливо".



Морозенко Марія. Доросла зима: повість/ Марія Морозенко. - Київ: Саміт-книга, 2020. - 176 с.
Коли в країні розпочинається революція та війна, і коли у твоєму рідному місті з'являються переселенці, а у класі - новенька з Криму, і коли життя щедро засипає тебе, ніби снігом, нескінченістю запитань і тривог - тоді неминуче приходить ДОРОСЛА ЗИМА. Твоя особлива пора, в якій ти перестаєш бути дитиною, переживаючи дорослі проблеми, дорослу відповідальність, і, звісно, дорослу закоханість...






Революція Гідності//100 важливих подій історії України/ Юрій Сорока. - Харків: Фоліо, 2019. - С. 188-189.
Про феномен Євромайдану, причини Революції гідності. про те, як Україна оплакувала Небесну сотню.






Майдан і Церква. - Київ: Техніка, 2015. - 656 с.: іл.
Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписаної Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. Фокус зроблений на зборі та аналізі інформації про реакцію релігійних організацій України та їх лідерів на мирні протестні народні акції та спроби придушення волевиявлення народу. тут експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все - релігієзнавців, які покликані об'єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть майдану, зміст Революціїї Гідності, показати роль релігії і церкви в становленні громадянського суспільства та сучасних соціально-політичних процесах.


Щоденник Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах/упоряд.: Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016. - 304 с.: іл.
У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією гідності. Інтерв'ю зібрані Українським інститутом національної пам'яті у рамках проекту "Майдан: усна історія". До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб'єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам'яті про Майдан та його учасників.





Марчук Г. О. Вибороти долю/ Г. О. Марчук. - Київ: Видавництво"Фенікс", 2017. - 256 с.
Книга написана в період з 2013 по 2015 роки. Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. У цій книзі перед нами проходить ціла галерея жінок - сильних і красивих - здатних на велике всеперемагаюче кохання. Кожна з них сама виборює свою долю, жертвуючи багато чим, однак кожна залишається вірною тому призначенню, яке написав їй Господь. А ще - книга про роль Майдану у житті кожного з нас. Книга дуже болюча, як і наше сьогодення.





Гідність + свобода + відвага + єдність +честь = цінності Революції Гідності.
Герої не вмирають!

четвер, 10 лютого 2022 р.

15 лютого-Стрітення Господнє

До свята Стрітення розгорнуто книжкову виставку "Зустріч Старого Заповіту з Месією".

Стрітення Господнє – велике християнське свято, яке у православ’ї належить до числа двонадесятих. Тобто воно є одним із дванадцяти найбільших після Великодня свят.
Святкування Стрітення Господнього кожного року проходить в одну й ту ж саму дату. Відбувається це на 40-й день після Різдва Христового, тобто – 15 лютого.
У перекладі зі слов'янської слово "стрітення" має значення "зустріч". Йдеться, звісно ж, про дуже важливу для християнства зустріч, котра змальовується в Євангелії від Луки.
Стрітення уособлює зустріч усього людства в особі старця Симеона із Богом. Праведний Симеон був одним із перекладачів Святого Письма з єврейської мови грецькою. Перекладаючи одне із передбачень, він засумнівався у правильності написаного, адже там було сказано, що непорочна діва народить дитину.
 Щойно Симеон хотів виправити "діва" на "дружина", аж з’явився ангел і завадив старцю зробити це. Він запевнив Симеона у правильності пророцтва. Також ангел зазначив, що Симеон зможе сам у цьому переконатися й житиме, допоки не підтвердиться істинність пророцтва.

Минуло близько 300 років і Симеон таки дочекався зустрічі з Богонемовлям. Одного дня до храму прийшли Марія і Йосип із маленьким Ісусом, щоб принести Господу вдячну й очисну жертву. Згідно з Євангелієм, кожна перша дитина чоловічої статі належала Богові, і маля треба було приносити до храму саме на 40-й день після народження.

Побачивши Марію з немовлям, старець вийшов їм назустріч. Потім він узяв дитину на руки й виголосив свою знамениту пісню: "Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля".
На честь Стрітення Господнього у церквах святять воду. Християни вірять, що ця вода має чудодійну силу й може зберігатися тривалий час, не втрачаючи своїх особливих властивостей.
Також у храмах освячують свічки. Вони вважаються головним засобом для очищення будинку, приборкання сварок, лікування душі й тіла. Їх дбайливо зберігають цілий рік біля ікон та запалюють під час домашньої молитви.
                                                                         Вітаємо зі святом Стрітення!


четвер, 3 лютого 2022 р.

90-ті роковини Голодомору в Україні.

З 1 до 12 лютого розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Коли Україну голодом вбивали..."

З метою належної організації та проведення заходів у зв'язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932- 1933 років - геноциду українського народу, гідного ушанування пам'яті жертв голодоморів першої половини XX століття в Україні Президентом України підписано указ №598/2021 "Про заходи у зв'язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні - геноциду Українського народу" .














Документні матеріали книжкової виставки розкривають дослідження теми голодоморів першої половини XX століття в Україні (Голодомору 1932–1933 років, голодоморів 1921–1922, 1946–1947 років)

Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років.
Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.
Історики називають причиною голоду репресивну політику хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Таким чином влада хотіла упокорити українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та боротьбу за відродження власної державності.



Від Голодомору в Україні померло щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.
Термін "геноцид" - "народовбивство" - ввів у 1944 році польський юрист Рафаель Лемкін.
А у 1953 році він публічно назвав "винищення української нації" "класичним прикладом геноциду".



Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава.
Ще вісім країн засудили Голодомор як акт винищення людства або вшанували пам'ять мільйонів знищених голодом українців.
Росія заперечує, що голодомор був геноцидом. Вона визнала, що причиною голоду була насильницька колективізація, але від нього постраждали багато регіонів СРСР.

Голодомор у фільмах і книжках


Самчук У. Марія: повість.-Київ: Знання, 2013.-176 с.: іл. - (Класна література)
Першим художнім твором про Голодомор став роман "Марія" Уласа Самчука, написаний одразу після подій 1933 року. Автор присвячує свій роман "матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933".
У романі-хроніці описана трагедія України після 1917-го року - через трагедію однієї жінки. Його вважають одним з найкращих творів про історію українського народу у ХХ столітті.




Барка Василь. Вибрані твори.-Харків: Веста: Видавництво "Ранок",2003. - 304 с. - (Серія "Програма з літератури").
У 1962 році в діаспорі вийшов "Жовтий князь" Василя Барки. В основі твору - власні спогади автора, який у молодості опинився на межі голодної смерті. Олесь Янчук у 1991 році зняв за романом фільм "Голод-33".
У 1981 році у США вийшли мемуари українського дисидента та радянського генерала Петра Григоренка, в яких він дуже детально описав жахи голоду та механізми його впровадження на Херсонщині та всій Україні.


Конквест Р. Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор/ Пер. з англ. - Київ: Либідь, 1993. - 384 с.: іл.
Одним із найґрунтовніших досліджень на тему голодомору стали "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" - праця британського дипломата, історика та літератора Роберта Конквеста, яка вийшла 1986-го року.
На зорі незалежності України у 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книжки "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів". Тираж видання був усього 2,5 тис. примірників і воно стало бібліотечним раритетом.





Мак Ольга. Каміння під косою: Повість.-3-тє вид..-Київ: Лелека, 2004.-144 с.: іл.
У творі відомої української письменниці з Канади Ольги Мак (1913-1998) ідеться про голодомор 1932-1933 рр. в Україні - неймовірну трагедію нашого народу.





"Червоне намисто" (2013) — це короткометражний фільм, який може переглянути кожна дитина. Сюжет заснований на реальній історії 7-річної дівчинки Антоніни, яка пережила недитяче випробування голодом у 1932-1933 роках. Фінал стрічки оптимістичний, можна переглядати разом з дітьми.
У 2019 році на замовлення Міністерства інформаційної політики створили мультфільм "Голодний дух". Попри анімаційні засоби передачі теми Голодомору, психологи попереджають, що дітей можуть налякати деякі сцени.
Канадський фільм "Гіркі жнива" (Bitter Harvest) (2017) розповідає про історію кохання в розпал Голодомору 1932—1933 років. Стрічка стала першим англомовним художнім фільмом про Голодомор. Прообразом головної героїні фільму стала матір режисера Джорджа Менделюка, яка у пошуках хліба дійшла з Харкова до Львова.
Фільм "Містер Джонс" (в українському прокаті "Ціна правди") розповідає про історію боротьби британського журналіста Гарета Джонса за правду про Голодомор.

  Пам'ятати, щоб застерігати!