вівторок, 30 листопада 2021 р.

Другий Зимовий похід - героїчна сторінка історії українського державотворення.


У листопаді–грудні цього року виповнюється 100 років Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки – останньої спроби збройним шляхом повернути втрачену державність. Водночас, Україна вшановуватиме вояків Армії УНР, розстріляних біля містечка Базар Житомирської області.
Відвага і самопожертва учасників рейду є взірцем виконання обов’язку перед народом і державою.
Пропонуємо онлайн перегляд інформаційних матеріали Українського інституту національної пам’яті до 100-річчя Другого Зимового походу і завершення збройної боротьби Армії УНР за українську державність.

«Героїчний акорд»
Тематична презентація Українського інституту національної пам’яті до 100-річчя Другого Зимового походу і завершення збройної боротьби Армії УНР за українську державність:


понеділок, 29 листопада 2021 р.

30 листопада-Всеукраїнський день добрих справ

З 23 до зо листопада представлено інформаційну викладку "Щедрий вівторок: Україна об'єднується навколо добрих справ".

#ЩедрийВівторок – Всеукраїнський день добрих справ, який цього року відзначають 30 листопада. Мета руху #ЩедрийВівторок – обєднати всю країну навколо добрих справ.
Щороку у понад 150 країнах світу мільйони людей у вівторок, після Дня подяки, влаштовують акції на користь благодійних організацій, закликають робити добрі справи.
«Щедрий вівторок» об’єднує всю країну навколо добрих справ. Усі бажаючі можуть підтримати ініціативу, долучитись волонтерською чи фінансовою підтримкою та розповісти про свої добрі справи у соціальних мережах.
#ЩедрийВівторок (англійською #GivingTuesday) виник у 2012 році в США і завдяки тисячам учасників поширився світом. Україна приєдналася до ініціативи у 2018 році.
Всеукраїнський день добрих справ став можливий завдяки ініціативній групі у складі Фонду родини Загорій, Благодійного фонду «Таблеточки», «Клубу Добродіїв», а також Українського форуму благодійників. До добрих справ може долучитися кожен охочий. Щедрий Вівторок не має конкретного формату чи плану дій. Кожна людина, організація чи бізнес можуть втілити в життя власну ідею, проект або захід. Це стимулює креативність та надихає генерувати нові ідеї.

четвер, 25 листопада 2021 р.

27 листопада-День пам'яті жертв голодоморів


З 19 до 30 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Стежками лихоліття: як вбивали мою націю".

Голодомор – акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.



Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.
Багато десятиліть у СРСР тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Сталінський режим створив систему приховування правди про вбивство голодом мільйонів українців у 1932 – 1933 роках. Тодішнє керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість – мовляв, у них ніхто не голодує. Тим не менш, деякі західні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства там мільйонів людей.

У радянській Україні небезпечно було не тільки писати про штучний голод у пресі, листах до партійних “вождів” або ж родичам за кордон, але навіть у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ГУЛАГу. Та попри всі небезпеки були люди, які не могли замовчати цей злочин. Вони намагалися в різний спосіб розповісти та зберегти правду, донести її до світу.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки. О 16 годині, Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом.
Опісля біля могил і меморіалів жертвам Голодомору 1932 – 1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях власних осель українці запалюють свічки і лампадки. О 16.00 прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв Голодомору у вашому місті чи селі, щоби вшанувати пам’ять убитих голодом. А із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників.



Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. - Київ: Наш час, 2007. - 424 с.
На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральні акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної "революції згори".





Голодомор 1932-1933 рр.//Палій Олександр. Короткий курс історії України.-Київ:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017.-С. 367-374.
Розділ цього видання присвячений стислому викладу причин і наслідків цієї страшної трагедії. Читачі можуть побачити фотосвідчення - діти - жертви трагедії, розкуркулення селян.





Голодомор: геноцид українського народу 1932-1933 рр/Український інститут національної пам'яті. - Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. - 25 с.
Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932-1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошуючи на її штучності. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України.. Тут широко використані документальні матеріали, свідчення очевидців.





Мак, Ольга. Каміння під косою: Повість.- Київ: Лелека, 2004. - 144 с.: іл.
У творі відомої письменниці з Канади Ольги Мак (1913-1998) йдеться про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні - неймовірну трагедію нашого народу.





Листопад, Антоніна. Біла молитва братика. - Київ: Веселка, 1993. - 24 с.
Прочитайте сповнені щемкого болю й зажури поетичні рядки письменниці з Луганщини Антоніни Листопад і задумайтесь над долею рідної України. Прочитайте і чистим серцем пом'яніть невинно убієнних...






 Колосочки, малі колосочки... 
 Із великої тої біди! 
 Долетіли до нас голосочки 
 І зійшли стернявками сліди. 

 Що не голос, то Вічная Пам`ять. 
 Що не слід, то в німу борозну. 
 На коліна стаю перед Вами. 
 Сповідаю жалобу сумну. 

 Ой, жалобо, вкраїнська жалобо! 
 Та чому ж ти не маєш кінця?! 
 Перехрестимо жалібно лоба. 
 І - до смертного знову вінця. 


 Скільки маємо тої спокути! 
 Не витримують навіть мости. 
 Чую, стогне луна біля Пруту. 
 Біля Прип`яті плачуть хрести. 

 Вишиваночко, Біла Сорочко! 
 Де нам чистої взяти води? 
 Бачу: діти малі на горбочку. 
 Із великої тої біди - 

 І тоненьки такі голосочки. 
 Тільки камінь не зна співчуття. 
 Колосочки, малі колосочки 
 На великій Руїні життя. 

                                                Антоніна Листопад

Ми разом згадуємо трагічне заради єднання, задля того, щоб об'єднатися і тим посилити наше бажання уникнути повторів такої трагедії на майбутнє. А це стане можливим лише тоді, коли весь український народ об'єднається навколо спільної мети незалежності, розвитку та процвітання. Лише народ, згуртований в єднанні, є непереможним народом!

 Ми-пам'ятаємо! 

вівторок, 23 листопада 2021 р.

Запобігання та протидія домашньому насильству

Цій важливій в сучасному світі темі представлено інформаційну викладку "Стоп насиллю!"

Домашнє насильство ‒ діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.


Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства або стали його свідком
‒ телефонуйте: 
«Гарячі лінії» | телефони довіри

Поліція, екстрений номер виклику поліції (повідомити про злочин чи правопорушення)

102

Гаряча лінія Національної поліції України

0-800-500-202

Гаряча лінія патрульної поліції м. Києва

(044) 254-94-88

Урядова гаряча лінія

15-45

Національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству

15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону)

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

 

Короткий номер з мобільного

0-800-500-335

(безкоштовно зі стаціонарного або мобільного телефонів, вуличних таксофонів в м. Києві)

116-123 (цілодобово, безкоштовно, анонімно та конфіденційно)

Національна дитяча «гаряча лінія»

0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарного телефону, анонімно та конфіденційно)

772 (з мобільного телефону)

(пн ‒ пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00)

Інформаційна лінія центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги

0-800-213-103 (цілодобово)

Інформаційно-довідкова служба МВС

(044) 256-03-33

(044) 254-94-94

Київський міський телефон довіри й протидії насильству

15-00 або

(044)-272-15-00 (цілодобово)



Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте:

Національна дитяча гаряча лінія

 

Короткий номер з мобільного

0-800-500-225

(безкоштовно зі стаціонарних, мобільних телефонів)

116-111

Служба розшуку дітей

116-000 (у разі зникнення дитини)

 Служба у справах дітей та сім’ї
виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
484 05 25
 
Соціально-психологічна допомога

Назва

Контакти, графік роботи

Послуги, які можна отримати

Київський міський центр соціальних служб

м. Київ, вул. Довженко, 2

тел. (044) 456-85-54

пн ‒ чт з 09.00 до 18.00,

пт з 09.00 до 16.45

Послуги консультування, інформування, перенаправлення до мережі районних центрів соціальних служб

Київський міський центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству та його структурні підрозділи – Притулок для тимчасового перебування жінок, що зазнали домашнього насильства та кімнати кризового реагування для осіб,що постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насильства осіб

м. Київ, вул. Іллєнка, 20

тел.: (044) 483-07-13

Київський міський телефон довіри й протидії насильству

15-00 або (044) 272-15-00 (цілодобово)

Допомога постраждалим від домашнього насильства особам.

Психологічна та юридична допомога, влаштування на тимчасове проживання до притулку (до 90 діб) та до кімнат кризового реагування (до 10 діб) для постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства.

Просвітницька, інформаційна, навчальна діяльність.

Київський міський центр соціально-психологічної допомоги

м. Київ, вул. Новодарницька, 26, корп. 1

тел.: (044) 566-15-48

(068) 441-95-07 (цілодобово)

Надання соціальних, психологічних, юридичних та інформаційних послуг (безкоштовно). Консультування в форматі денного стаціонару. Сприяння в працевлаштуванні, відновленні документів.

Заклад розрахований на 30 місць (строк перебування – до 3-х місяців).

Київський міський центр сім’ї «Родинний дім»

м. Київ, вул. Довженко, 2

тел.: (067) 776-62-65

Надання соціально- психологічних, педагогічно-освітніх послуг, індивідуальних консультацій психологів та юристів.

 
Медична допомога постраждалим особам

Назва

Контакти, графік роботи

Послуги, які можна отримати

Екстрена медична допомога по м. Києву

103

Екстренний виклик швидкої допомоги

Довідково-інформаційна служба «Здоров’я»

1583

Консультації щодо медичної допомоги

Київське міське клінічне бюро
судово-медичної експертизи

м. Київ, пров. Бондарський, 7-а

тел.: (044) 275-34-46, (044) 432-68-41

до 15.00 (за судовим рішенням – послуги безкоштовні)

Здійснення судово-медичної експертизи та надання заключення

 
Безоплатна правова допомога

Назва

Контакти, графік роботи

Єдиний телефонний номер надання безоплатної правової допомоги

0-800-213-103

Лівобережний Київський місцевий центр з надання безоплатної правої допомоги

м. Київ, вул. Сімферопільська, 5/1

тел.: (044) 223-10-41; (044) 223 10 39;

пн ‒ пт з 09.00 до 18.00 (без обідньої перерви)

Лівобережне київське бюро правової допомоги

м. Київ, вул. Ентузіастів, 43/1; тел.: (050)508 07 53

просп. Маяковського, 38/10, тел. (066)590 27 39

Дніпровська набережна, 23, тел. (050)508 90 88

пн – пт з 09.00 до 18.00 (без обідньої перерви)

Правобережний Київський місцевий центр з надання безоплатної правої допомоги

м. Київ, вул. Єреванська, 32

(044) 593 97 60; (096) 593 97 60; (073) 593 97 60

пн – пт з 09.00 до 18.00 (без обідньої перерви)

Бюро правової допомоги Правобережний київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Київ, Печерський узвіз, 5

м. Київ, вул. Генерала Воробйова, 6


Особа, яка постраждала від домашнього насильства, може звернутися до відділів сімейної політики служб у справах дітей та сім’ї районних в місті Києві державних адміністрацій:

· Голосіївський район

м. Київ, вул. Велика Васильківська, 58

(044) 289-37-60, (044) 287-00-80

· Дарницький район

м. Київ, вул. Ялтинська, 14

(044) 566-73-70

· Деснянський район

м. Київ, просп. Маяковського, 21-г

(044) 515-75-76

· Дніпровський район

м. Київ, Харківське шосе, 4-А

(044)390 11-76, (044)390 12 21

· Оболонський район

м. Київ, вул. Тимошенка, 2-д

(044) 426-47-15, (044) 418-20-15

· Печерський район

м. Київ вул. М.Омеляновича-Павленка, 15

(044) 280 24 44; (044) 280 15 80

· Подільський район

м. Київ, вул. Борисоглібська, 14

(044)425 03 07

· Святошинський район

м. Київ, вул. Гната Юри, 9

(044) 407-25-72

· Солом’янський район

м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41

(044) 248-97-90, (044) 207-39-34

· Шевченківський район

м. Київ, бульвар. Т.Шевченка, 26/4

(044) 234-89-49


Якщо випадки домашнього насильства вже мали місце.
В такому випадку Ви маєте бути готові протистояти наступним актам насильства.
Для цього слід:
-розповісти про насильство тим, хто може допомогти;
-продумати дії на випадок повторного насильства;
-визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства;
-домовитися із сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують крики з квартири;
-у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки;
-унеможливити доступ до інформації про місце перебування потерпілої особи;
-визначити, що саме з цінних речей слід забрати з дому;
-заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.










Не мовчи!
Не дамо домашньому насильству шанс!
 
 
 

середа, 17 листопада 2021 р.

21 листопада-День Гідності і Свободи

З 5 до 23 листопада розгорнуто книжкову виставку "Фортеця духу: події, що змінили мою Батьківщину".

День Гідності та Свободи в Україні відзначається 21 листопада згідно з Указом колишнього Президента України Петра Порошенка «Про День Гідності та Свободи». Цього дня згадують тих, хто вніс свій внесок у Помаранчеву революцію та Революцію Гідності.

Свято встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…».


Національний музей Революції гідності заходи до Дня Гідності і Свободи розпочне традиційним всеукраїнським флешмобом #бути_гідним.

«Ми продовжуємо традиції попередніх років. Флешмобом #бути_гідним з 11 листопада пропонуємо суспільству, усій країні та й не лише у межах офіційних заходів, але й за кордоном доєднуватися діаспорі, іншим громадам. Він (флешмоб - ред.) існує вже декілька років», - сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції гідності
Він також закликав українців у День Гідності і Свободи бути солідарними з учасниками Майдану, пов'язавши синьо-жовту стрічку на руці, сумці, автівці. «Це своєрідна ідентифікація протестувальників. Вона на сьогодні є досить поширеним та прийнятним способом ідентифікації саме цей день», - сказав він.

За словами гендиректора Національного музею Революції, 20 листопада буде запущена вулична соціальна кампанія під гаслом «Вільні творити майбутнє». Ідея – попри різні політичні погляди, українці вміють об’єднуватись задля відстоювання основних цінностей. Прагнення свободи пробуджує гідність.
«Буде толока на Алеї небесної сотні. 19 листопада о 10 годині ми запрошуємо усіх охочих», - сказав Пошивайло. Він також анонсував відкриття нового виставкового простору музею Революції гідності.
20 листопада директор музею запросив небайдужих громадян о 15 год. відвідати інформаційний центр Музею Майдану, де відбудеться показ фільму «Історія українських майданів». Також у цей день відкриється якісний мультимедійний проєкт «Відчуття Майдану».
У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Як наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, важливо розуміти, що коли йдеться про Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року - йдеться у першу чергу про акти боротьби на незалежність України, боротьби за права людини та людську гідність. «Це провдовження великої історії. Як мінімум, столітньої історії, коли ми боролися за свою державність. Це один процес, одна тяглість одного і того самого процесу - боротьби за речі цінні, речі важливі, речі , які роблять нас цивілізованою демократичною спільнотою, цивілізованою демократичною нацією», - сказав він.
Голова УІНП сподівається вже 2022 року мати проєкт будівництва Музею Майдану.
(За матеріалами https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3346967-zahodi-do-dna-gidnosti-i-svobodi.html)

Пропонуємо для перегляду такі матеріали:

Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.: упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Фоліо, 2015. - 206 с.: іл. - Укр. та рос. мовами.
Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше - своє життя - заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.
Герої цієї книги - звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні - заробітчани, науковці, підприємці. вчителі ... Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об'єднав їх, зробив побратимами та "воїнами світла".
Ця книга була написана заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українйів. Вона - німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.


Наталя Гук. Євромайдан. Звичайні герої.-Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2015.-144 с.
Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю,буденні дива. Але основа всіх подій єдина - прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова "неможливо".



Галина Кирпа. Мій тато став зіркою.-Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.- 36 с., іл.
Це зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею пастельками тополю аж до неба, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім недитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців.
А полеглий за правду тато світить їй з неба яскравою зіркою...



Щоденник Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 304 с. : іл.
У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв'ю зібрані Українським інститутом національної пам'яті у рамках проекту "Майдан: усна історія". До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб'єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам'яті про Майдан та його учасників.Для дослідників, учителів та всіх, хто цікавиться перебігом подій Революції Гідності.



Кобзар В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість/В. Ф. Кобзар.-Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016.-160 с.
Збірку складають сімнадцять новел і повість "Двадцять другого травня". У новелах ідеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини, переважно наших сучасників, коли мусиш зробити вибір, як діяти далі. Кілька новел тематично пов`язані з феноменом Революції гідності.





Майдан і Церква.- Київ.: Техніка, 2015.-656 с.: іл.
Книга є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр., що відбулися в Україні після непідписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли українці вийшли з мирними протестами проти політики влади. Фокус зроблено на зборі та аналізі інформації про реакцію релігійних організацій України та їх лідерів на мирні протестні народні акції та спроби силового придушення волевиявлення народу. До збірки також ввійшли офіційні документи ВРЦіРО, окремих релігійних організацій, звернення та заклики релігійних лідерів до народу і до влади, неофіційні висловлювання та коментарі звичайних віруючих та їх пасторів, експертні оцінки політиків, державних діячів, а перш за все - релігієзнавців, які покликані об'єктивно і неупереджено, позаконфесійно і полісвітоглядно розкрити суть духовного Майдану, зміст революції гідності, показати роль релігії і Церкви в становленні громадянського суспільства та сучасних соціально-політичних процесах.


Марчук Г. Вибороти долю/ Г. О. Марчук.-Київ: Видавництво "Фенікс", 2017.-256 С.
Книга написана в період з 2013 по 2015 роки. Це книга про долю людини, про її призначення в цьому світі, про надії і сподівання. Тут проходить ціла галерея жінок - сильних і красивих - здатних на велике всеперамагаюче кохання. Кожна з них виборює свою долю, жертвуючи багато чим, однак кожна залишається вірною тому призначенню, яке написав їй Господь. А ще - це книга про роль Майдану у житті кожного з нас. книга дуже болюча, як і наше сьогодення.



Забути події не маємо права,
Героям Майдану - пам'ять і слава!

понеділок, 15 листопада 2021 р.

20 листопада-Всесвітній день дитини

До Всесвітнього дня дитини розгорнуто книжкову виставку "Є маленькі люди на планеті!"

Людство зобов’язане дати дитині найкраще - Декларація ООН про права дитини. У всьому світі, в середньому жінка народжує приблизно 6,89 дітей. Найвищий рівень народжуваності в Нігері, де жінки народжують в середньому 7,58 дітей. Найнижчий в Сінгапурі - 0,8 дитини на одну жінку.
Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.

Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.
Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ). Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусилям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.
Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.
У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! 
(за матеріалами https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=302&year=2021)

Пропонуємо для віртуального перегляду такі матеріали нашої книжкової виставки:




ПРАВА ДИТИНИ. Збірник документів.-Львів: Оксарт,1995.-112 с., іл.
Книга подає найважливіші міжнародні документи, що стосуються прав дитини, такі як "Декларація праві дитини", "Конвенція ООН про права дитини", "Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей", витяги із "Пекінських правил" та інше. Видання ілюстроване добіркою фоторобіт на тему "Світ дитинства".





Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма
Я і Конституція/Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. - 88 с.
Чи знаєш ти, що таке Конституція України? І як в одній книзі помістити все наше життя і життя всієї країни? Адже Конституція - це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов`язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі твої мрії.



Бреніф'є О. Хто Я? [Текст]/Бреніф'є Оскар; пер. В. Каденка, Д. Бібікової; мал. О. Деба.-Київ: Дух і Літера: Маміно, 2018.-95 с.: іл.- (Мистецтво мислити).
"Діти багато запитують, у них безліч різних запитань, часто дуже важливих. У книжці "Мистецтво мислити" до кожного запитання я пропоную не одну, а кілька відповідей. деякі очевидні, деякі загадкові, деякі дивні, а деякі просто спантеличують. І кожна породжує нові запитання, адже роздуми - це шлях без кінця..." (Оскар Бреніф'є)



Бреніф'є О. Що таке свобода? [Текст]/Бреніф'є Оскар; пер. А.. Абрамової, іл. К. Ребени.-Київ: Дух і Літера: Маміно, 2020.-95 с.: іл.- (Мистецтво мислити).
Чи можна робити все, що тобі заманеться? Чи обмежують твою свободу люди? Чи потрібно подорослішати, щоб стати вільним? Чи може в'язень бути вільним? Чи всі мають право на свободу? Навіщо тобі свобода?





Бреніф'є О. Що таке щастя? [Текст]/Бреніф'є Оскар; пер. А.. Абрамової, іл. К. Мьорісс.-Київ: Дух і Літера: Маміно, 2019.-95 с.: іл.- (Мистецтво мислити).
"Чи мусять батькі відповідати на важливі запитання? Ваша відповідь може допомогти у становленні особистості. Проте дорослі також мають навчити дитину самостійно мислити і робити висновки, бутинезалежною у своїх судженнях, брати на себе відповідальність. Життя, любов, краса та добро завжди лишатимуться запитаннями. Однак запитання окреслюють шлях. Ведімо діалог, який, повірте, буде однаковою мірою цінний і дітям, і дорослим" (Оскар Бреніф'є).


 Зі святом! 
 Нехай дитинство буде щасливим!