четвер, 25 листопада 2021 р.

27 листопада-День пам'яті жертв голодоморів


З 19 до 30 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Стежками лихоліття: як вбивали мою націю".

Голодомор – акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.



Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.
Багато десятиліть у СРСР тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Сталінський режим створив систему приховування правди про вбивство голодом мільйонів українців у 1932 – 1933 роках. Тодішнє керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість – мовляв, у них ніхто не голодує. Тим не менш, деякі західні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства там мільйонів людей.

У радянській Україні небезпечно було не тільки писати про штучний голод у пресі, листах до партійних “вождів” або ж родичам за кордон, але навіть у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ГУЛАГу. Та попри всі небезпеки були люди, які не могли замовчати цей злочин. Вони намагалися в різний спосіб розповісти та зберегти правду, донести її до світу.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки. О 16 годині, Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом.
Опісля біля могил і меморіалів жертвам Голодомору 1932 – 1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях власних осель українці запалюють свічки і лампадки. О 16.00 прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв Голодомору у вашому місті чи селі, щоби вшанувати пам’ять убитих голодом. А із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників.



Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. - Київ: Наш час, 2007. - 424 с.
На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральні акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної "революції згори".





Голодомор 1932-1933 рр.//Палій Олександр. Короткий курс історії України.-Київ:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017.-С. 367-374.
Розділ цього видання присвячений стислому викладу причин і наслідків цієї страшної трагедії. Читачі можуть побачити фотосвідчення - діти - жертви трагедії, розкуркулення селян.





Голодомор: геноцид українського народу 1932-1933 рр/Український інститут національної пам'яті. - Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. - 25 с.
Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932-1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошуючи на її штучності. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України.. Тут широко використані документальні матеріали, свідчення очевидців.





Мак, Ольга. Каміння під косою: Повість.- Київ: Лелека, 2004. - 144 с.: іл.
У творі відомої письменниці з Канади Ольги Мак (1913-1998) йдеться про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні - неймовірну трагедію нашого народу.





Листопад, Антоніна. Біла молитва братика. - Київ: Веселка, 1993. - 24 с.
Прочитайте сповнені щемкого болю й зажури поетичні рядки письменниці з Луганщини Антоніни Листопад і задумайтесь над долею рідної України. Прочитайте і чистим серцем пом'яніть невинно убієнних...






 Колосочки, малі колосочки... 
 Із великої тої біди! 
 Долетіли до нас голосочки 
 І зійшли стернявками сліди. 

 Що не голос, то Вічная Пам`ять. 
 Що не слід, то в німу борозну. 
 На коліна стаю перед Вами. 
 Сповідаю жалобу сумну. 

 Ой, жалобо, вкраїнська жалобо! 
 Та чому ж ти не маєш кінця?! 
 Перехрестимо жалібно лоба. 
 І - до смертного знову вінця. 


 Скільки маємо тої спокути! 
 Не витримують навіть мости. 
 Чую, стогне луна біля Пруту. 
 Біля Прип`яті плачуть хрести. 

 Вишиваночко, Біла Сорочко! 
 Де нам чистої взяти води? 
 Бачу: діти малі на горбочку. 
 Із великої тої біди - 

 І тоненьки такі голосочки. 
 Тільки камінь не зна співчуття. 
 Колосочки, малі колосочки 
 На великій Руїні життя. 

                                                Антоніна Листопад

Ми разом згадуємо трагічне заради єднання, задля того, щоб об'єднатися і тим посилити наше бажання уникнути повторів такої трагедії на майбутнє. А це стане можливим лише тоді, коли весь український народ об'єднається навколо спільної мети незалежності, розвитку та процвітання. Лише народ, згуртований в єднанні, є непереможним народом!

 Ми-пам'ятаємо! 

Немає коментарів:

Дописати коментар