До роковин трагедії Бабиного Яру з 19 до 30 вересня 2022 р. у бібліотеці представлено книжкову виставку-пам’ять «Бабин Яр пам’ятає…». 28 вересня відбулась година пам’яті «Голокост на українській землі».
29–30 вересня вшановуємо 81-ші роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року).
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру стала символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.
Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.
Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали “гросакцією” (“велика акція”, від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.
Із середини жовтня у Бабиному Яру і його околицях також почалися страти комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, заручників, моряків Дніпровської флотилії.
Головними жертвами нацистів у Бабиному Яру стали євреї, які становили більше половини жертв. Упродовж двох років німецької окупації тут розстрілювали й групи людей, і окремих осіб, які з тих чи інших причин вважалися ворогами нацистів.
Серед перших жертв – військовополонені. Їх розстрілювали вже наступного дня після вступу німців до Києва. У першу чергу євреїв та політкомісарів. У січні 1942 року нацисти стратили кілька десятків полонених моряків Дніпровської флотилії.
У Бабиному Яру загинуло щонайменше 150 ромів. Крім того, ромські табори було знищено на тодішніх околицях – у Святошино та на Березняках.
З середини жовтня 1941 року в районі Кирилівської церкви почали страчувати пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова.
Репресій зазнали й українські націоналісти. Першочергово представники похідних груп. У вересні 1942 року почалися арешти серед учасників націоналістичного підпілля і тривали до останніх днів німецької окупації. З усіх українських земель найбільших жертв ОУН зазнала в Києві - не менше 600 осіб.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію “ніколи знову”, проте геноциди продовжують ставатися. Сьогодні в Україні - війна. Рашисти навіть риторику запозичують в нацистів, заявляючи про “розв’язання українського питання”, подібно до гітлерівського “розв’язання єврейського питання”.
Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага у Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців будуть належно покарано.
(За Інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам’яті до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру)
Матеріали віртуальної виставки:
Боровик, М. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян. - Київ: Саміт-книга, 2020. - 352 с.
Це книга про Київ і киян в якій публікуються усні автобіографічні історії жителів міста, які були свідками Другої світової війни. Спогади записали студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках усноісторичного проєкту "Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання". У книзі також подаються кілька оповідей про долі киян у роки війни, записані їх рідними. Історії демонструють, чим була війна для звичайної людини, яка опинилася в епіцентрі світового воєнного конфлікту. Голод, примусова праця, виживання в концтаборі, але також опір і відстоювання власної гідності - про ці та багато інших аспектів життя в часи воєнного лихоліття розповідають безпосередні очевидці тих подій. Історичний нарис "Київ і кияни: життя у часи екстремального насильства", написаний на основі нових архівних досліджень, дає можливість вмістити ці спогади у ширший історичний контекст.
Кузнєцов, А. Бабин Яр. - Київ: "Саміт-книга", 2009. - 352 с.: іл.
Автор книги народився та виріс у Києві, на Куренівці, неподалік від великого яру, назва якого свого часу була відома тільки місцевим мешканцям. Перед війною це було місце дитячих забав.
Більш ніж 2 роки воно було забороненою зоною, з дротом під високим струмом, з табором, на заслонах якого було написано, що по кожному, хто наблизиться, буде відкрито вогонь.
Далі відразу, в один день. Бабан Яр став відомим усьому світу. Кожного дня тут розстрілювали євреїв, українців, ромів, представників інших національностей.
Про цю книгу краще за все сказати словами самого автора:"Я пишу так, начебто присягаюся за юридичне свідчення на найвищому чесному суді і відповідаю за кожне своє слово. У цій книзі оповіджено тільки правду - ТАК ЯК ЦЕ БУЛО".
Зубанич, Ф. І. Посеред крику біди: книга-колаж про українських "Праведників народів світу". - Київ: Веселка, 2004. - 174 с.: іл.
На численних фактах і документах Федір Зубанич показав, як у роки воєнного лихоліття українці ціною власного життя рятували євреїв від неминучої смерті, яку їм готували нацисти. Таких рятівників Держава Ізраїль назвала "Праведниками народів світу". Книжку видано за підтримки Єврейського Агентства "Сохнут - Україна".
Роос Кор "Рожденные страдать"? - Винница: Глобус-Прес, 2011 - 204 с.
Книга "Рождённые страдать"? розповідає про трагічні події в історії єврейської громади, яка проживала в 1941-1944 рр. у районах Східної Європи. Ця книга - живі свідчення тих, хто пережив катастрофу Другої світової війни.
Олена Теліга: письменниця, 1906-1942// Це зробила вона: Збірка розповідей про видатних українок. - Київ: Видавництво, 2018. - С. 51
Книга представляє п'ятдесят одну жінку, які стали частиною історії України. Це розповіді про успіх, про творчість і винаходи, подвиги і пригоди, про подолання перепон і боротьбу за цінності, відстоювання себе і працю задля всіх. Вони творили нову Україну, вони здобули повагу і славу по цілому світу, вони мріяли і досягли мети. Вони й далі це роблять.
Бабин Яр// Енциклопедія Сучасної України: Т. 2. - Київ, 2003. - С. 19-20
Енциклопедія Сучасної України - перше багатотомне видання про Україну у всіх вимірах від початку 20 століття до сьогодення. Енциклопедія подає цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює всі сфери життя в Україні, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті.
Немає коментарів:
Дописати коментар