З 1 до 11 квітня представлено інформаційну викладку "НАТО-міцний альянс".
North Atlantic Treaty Organization, NATO або НАТО - Організація Північноатлантичного договору, Північноатлантичний Альянс, був заснований 4 квітня 1949 року у США з метою захисту миру і стабільності. Основною загрозою на той момент для Європи і решти цивілізованого світу був Радянський Союз.
З розпадом Радянського Союзу, ураженням його в ході "холодної" війни, загроза не зникла. Декларативна і публічна відмова від своєї "диктатури пролітаріата" правонаступником цього режиму демонстративно модифікувалась, глибоко приховавши найгостріші і неприйнятні моменти, а агресія і жага до поширення свого впливу лише зросла. Терор і насильство, брехня і наклеп, активна корупція, гради і артилерія за спинами цивільного населення - улюблене знаряддя більшовицької політичної машини для досягнення своїх злочинних амбіцій - продовжувало свою роботу. Підтримка антилюдських режимів своєрідним синдикатом і генератором зла триває.
Колективна безпека різко обмежує шанси на кривавий реванш примари фашистського більшовизму. Саме консолідація зусиль країн НАТО - найбільш ефективний механізм, як показала історія, в боротьбі з цим божевіллям. Він дозволяє навіть країнам, які не мають широких ресурсних можливостей мати надійну парасольку безпеки.
Нині членами НАТО є 32 держави. Ці країни, що називають «союзниками по НАТО», є суверенними державами, які у рамках НАТО спільно обговорюють політичні і безпекові питання і ухвалюють колективні рішення на основі консенсусу.
НАТО заснували 4 квітня 1949 року 12 країн Європи і Північної Америки.
Згодом, внаслідок десяти раундів розширення (у 1952, 1955, 1982, 1999, 2004, 2009, 2017, 2020, 2023 і 2024 рр.) до НАТО вступили ще 20 країн.
Стаття 10 Північноатлантичного договору регламентує процес вступу нових членів до Альянсу. У ній йдеться, що до НАТО може вступити будь-яка «європейська держава, яка в змозі просувати принципи цього Договору і здійснювати внесок у підтримання безпеки у Північноатлантичному регіоні».
Будь-яке рішення стосовно запрошення нових членів затверджується Північноатлантичною радою – найвищим політичним органом, що ухвалює рішення в НАТО на основі консенсусу між усіма державами – членами.
2009 Албанія |
1949 Бельгія |
2004 Болгарія |
1952 Греція |
1949 Данія |
2004 Естонія |
1949 Ісландія |
1982 Іспанія |
1949 Італія |
1949 Канада |
2004 Латвія |
2004 Литва |
1949 Люксембург |
1949 Нідерланди |
1955 Німеччина |
1949 Норвегія |
2020 Північна Македонія |
1999 Польща |
1949 Португалія |
2004 Румунія |
2004 Словаччина |
2004 Словенія |
1949 Сполучене Королівство |
1949 Сполучені Штати Америки |
1952 Туреччина |
1999 Угорщина |
2023 Фінляндія |
1949 Франція |
2009 Хорватія |
1999 Чехія |
2017 Чорногорія |
2024 Швеція |
Перелік держав – членів за алфавітом
Шлях до НАТО кожної з держав–членів:
1949: 12 країн – засновниць; 1952: Вступ Греції і Туреччини; 1955: Вступ Німеччини; 1982: Вступ Іспанії; 1999: Перший раунд розширення після завершення холодної війни; 2004: Другий раунд розширення після завершення холодної війни; 2009: Вступ Албанії і Хорватії; 2017: Вступ Чорногорії; 2020: Вступ Північної Македонії; 2023: Вступ Фінляндії; 2024: Вступ Швеції.
(за матеріалами https://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_52044.htm)
Разом-ми сила!
Немає коментарів:
Дописати коментар