З 19 до 27 квітня розгорнуто віртуальну книжкову виставку-застереження "Попіл людського смутку".
У 2021-му виповнюється 35 років від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС.
35-й рік поспіль ми згадуємо страшну трагедію, яку спричинила техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, і мужній подвиг людей, котрі ціною власного життя у двобої з моторошним невидимим ворогом захищали своїх співвітчизників від смертельної радіації. Цей день, що так болюче закарбувався у нашій пам’яті, – 26 квітня – Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23.03.1990 № 8985-ХІ оголошено Днем чорнобильської трагедії.
Для увічнення в пам’яті народу цих трагічних подій 26 квітня визначено днем пам’яті. Він служить нам черговим застереженням щодо контрольованого використання атому, запобігання ядерним катастрофам, нагадує про важливість екологічної безпеки і оздоровлення навколишнього середовища для якісного життя не одного покоління людей.
В умовах сучасного науково-технічного прогресу особливого значення набула можливість використання ядерних перетворень як джерела електричної енергії. Ефективність атомної енергетики висока, але розвиток цієї галузі створив потенціальну загрозу радіаційного забруднення довкілля. Усе людство зараз схвильоване радіаційним забрудненням навколишнього середовища. Ми не можемо відчути радіацію, побачити або почути, виявити на запах або дотик. А радіаційне випромінювання має високу активність, і потрапивши в організм, включається в біологічні цикли. Радіоактивні елементи надходять до організму людини, як i до всіх живих організмів з повітрям, водою та харчовими продуктами. Вчені-медики встановили, що найчутливішими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз. Ґрінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни»” стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації “Союз Чорнобиль” з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами. Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії − вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, викликана онкологічними захворюваннями.
Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.
Матеріали книжкової виставки висвітлюють причини і наслідки страшної катастрофи, небезпеку забруднення радіонуклідами природного середовища, стан населених пунктів зони відчуження сьогодні, подвиг мужніх ліквідаторів.
Також представлено поезію українських авторів про Чорнобильську трагедію:
Борис Олійник "Сім";
Іван Драч "Чорнобильська Мадонна";
Ліна Костенко "На березі Прип`яті спить сатана...", "Чорнобиль-2";
Оксана Пахльовська "Чорнобильські села".
Сущенко Марія. Екскурс У Чорнобиль. Insight into Chernobyl. Укр. та англ. мовами. - Київ: ПП "Агентство по розповсюдженню друку", 2016. - 272 с.: іл.
У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції. Книга проведе читача по пустих приміщеннях, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадки, школи, магазини та інші будівлі.
Вірина Л. А. Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь/Післяслово В. Бердова. - Київ: Молодь, 1989. - 192 с.: фотоіл.
У книжці розповідається про лейтенанта пожежної чати Володимира Правика, який жертвує власним життям у непередбачених умовах, і робить це свідомо, заради того, щоб жили інші.
Жук І. Т. Діти і радіація: Наук.-пізнав. розповіді: Для мол. шк. віку/ Худож. Є. І. Корольков. - 2-ге вид. - Київ: Веселка, 2003. - 23 с.: іл.
Науково-пізнавальні розповіді про екологічну рівновагу в природі, а також про небезпеку забруднення радіонуклідами навколишнього середовища, про те, як уникнути зараження під час туристичних мандрівок та ігор на повітрі.
Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль/ Галя Аккерман; пер. з фр. П. Таращука. - Київ: Либідь, 2018. - 168 с.:іл.
Книжка Галі Аккерман - це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури - адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов`язана з Україною.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям та життям.
Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю!
Немає коментарів:
Дописати коментар