До 180-річчя від дня народження Михайла Драгоманова, українського філософа, публіциста, громадського діяча.

З 13 до 22 вересня представлено віртуальну виставку "Фундатор політичної ідеї України".

Студії з історії, літературознавства, фольклористики, економіки й філософії видатного українського мислителя й громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова (1841-1895) є справжнім світочем української науки і культури. Він очолював ліве крило київської "Громади", пропагував ідеї федералізму й так званого громадівського соціалізму етичного характеру. Дворянин за походженням, родом із Полтавщини. Закінчив Полтавську гімназію й історико-філологічний факультет Київського університету.

Із 1863 року розпочинається його активне громадське життя. Він стає членом Київської громади, знайомиться з В. Антоновичем, П. Житецьким, М. Лисенком., вивчає проблеми освіти, максимальне підвищення її ефективності.

Михайло Драгоманов, незважаючи на Валуївський указ, публікує низку статей, де відкрито виступає проти політики русифікації школи. Вже в перших наукових працях з історії України він проявив себе як серйозний історик з власною концепцією. Вчений доводить, що сучасний український народ - спадкоємець не лише козаччини, а й державницьких традицій Київської русі, Галицького князівства.

Михайло Драгоманов сформулював концепцію українського лібералізму, спираючись на багатющий досвід, нагромаджений людством. Ідеї лібералізму, проголошені істориком, стали домінуючими в середовищі провідних діячів української літератури, культури і науки - Лесі Українки, І Франка, М. Грушевського, Б. Кістяківського.

В 70-их роках ХІХ століття розпочався наступ на український рух, вийшов Емський указ Олександра ІІ, який унеможливив подальший розвиток української науки й культури. Драгоманова звільнили з університету через "політичну неблагонадійність". Тоді він за дорученням "Громади" виїздить за кордон, засновує в Женеві вільну українську друкарню й займається політичною діяльністю. Видання "Громади" й статті Драгоманова привертали увагу Європи до українських проблем.

Б. Грінченко - М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу.-Київ:Інститут української археографії НАН України, 1994.-286 с.

В книзі вперше в повному обсязі подаються листи двох видатних культурно-освітніх діячів України другої половини ХІХ-початку ХХ ст. М. Драгоманова та Б. Грінченка, в яких в полемічній формі розкриваються їх погляди на різні проблеми українського національно-культурного відродження того часу. В них читач знайде багато цінних думок, які мають важливе значення і для сучасних процесів розбудови української державності.

Ідеологія громадства і Драгоманов//Мирослав Попович. Нарис історії культури України.-Київ:"АртЕк", 2001.-С.471-489.

Висвітлено питання долі національного романтизму тогочасного періоду та підвалини світогляду Михайла Драгоманова.

Український національно-визвольний рух на території Наддніпрянської України в другій половині ХІХ століття//Новий довідник: Історія України.-Київ: ТОВ "КАЗКА", 2006.- С.405-426.

У цьому параграфі висвітлено розвиток національного визвольного руху та нову генерацію борців за Україну-Тарас Шевченко та Кирило-Мефодіївське братство, громадський рух, наступ російського царизму на національно-визвольний рух, найяскравішого представника молодих патріотичних сил Михайла Драгоманова. Також розглядаються особливості українського політичного руху 80-90рр. ХІХ ст. та розкол в українському національно-визвольному русі.

Мислитель "громадівського соціалізму" Михайло Драгоманов (1841-1895)//Мельничук Георгій. 1000 незабутніх імен України.-Київ: Школа, 2005.- С.149-150.

Розповідається про Михайла Петровича Драгоманова як справжнього набутка української історії й культури. Короткий опис політичної і громадської діяльності, а також його вклад у незалежність України.

Зерна, посіяні Михайлом Петровичем Драгомановим, дали багаті сходи, і в тому, що Україна нарешті здобула свою незалежність, є частка його розуму і душі.