До 95-річчя від д. н. В. М. Верменича, українського композитора, хорового диригента, педагога.

З 3 по 12 серпня увазі користувачів представлено тематичну викладку "Володимир Верменич. Справжній талант".

Володимир Миколайович Верменич (03.08.1925 - 11.12.1986) - український композитор, хоровий диригент, педагог. 

Народився 3 серпня 1925 року в селі Бориси Глобинського району Полтавської області.

Якби відомий український композитор, заслужений діяч мистецтв України Володимир Верменич написав музику тільки до однієї - єдиної пісні «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського, вже за це його можна було б зарахувати до класиків вітчизняної культури. 
Адже його пісня вже кілька десятиліть звучить в серцях мільйонів українців і не тільки на Батьківщині, але і в далекому зарубіжжі. Перетворившись давно в народну, улюблену для багатьох поколінь, вона і сьогодні хвилює своєю проникливою любов’ю і синівською відданістю до найдорожчої для кожного з нас людини – мами.
Тема Матері проникливо звучить і в інших піснях В. Верменича – «Заспівай мені, мамо моя», «Ти снишся завжди мені, мамо» та інших. 
 Його музика має одну дуже цінну особливість – вона зігріває, об’єднує і лікує душу.
 Пісні композитора про матір, про кохання, про чистоту й вірність почуттів вражають глибоким проникненням у найпотаємніші куточки людської душі. 

Закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування (1954) і по класу композиції М. Дремлюги (1970). Викладач співу і керівник хорів у школах Києва (1952—1960), Київського педагогічного інституту (1963—1965). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1976). Член СКУ. 

Твори: 

Кантата «Пісня про Буревісника» (за М. Горьким, 1970), 

Хори — «Дніпро-Славутич» (сл. І. Неходи), «Клятва батькам» (сл. Л. Татаренка), «Світанок» (сл. Арсена Каспрука) та ін.; 

Пісні — «Чорнобривці» (сл. Миколи Сингаївського), «Іду я росами» (сл. О. Богачука), «Зіронька донецька» (сл. М. Чернявського), «Я мрію про море» (сл. Володимира Сосюри), «Ти снишся мені, мамо» (сл. Віталія Коротича), «Польова царівна» (сл. Миколи Сома), «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорнії вуса» (обидві на сл. Андрія М'ястківського) та інші; «Спогад» («Цо кому до тего») сл. Ліни Костенко) 

Також писав пісні для дітей. 

Відійшов у вічність композитор 10 грудня 1986 року. Похованний на Байковому кладовищі у Києві. 

Творчість Володимира Верменича знають і люблять не тільки в Україні, а і за її межами. 

Справжній талант  - завжди сучасний!