понеділок, 22 квітня 2024 р.

23 квітня-Всесвітній день книги і авторського права


З 16 до 24 квітня розгорнуто книжкову виставку "З любов'ю і повагою до книги".

У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, … Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.
Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.














Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.
В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.
Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги.
Книжковою столицею 2024 року є Страсбург у Франції.

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

четвер, 18 квітня 2024 р.

До Дня довкілля та Дня Землі

З 15 до 22 квітня розгорнуто книжкову виставку-заклик "Про довкілля дбаємо-Землю захищаємо!"

Традиційно щороку в квітні відзначаються День довкілля та День Землі. Завдяки широкій підтримці громадських організацій, представників органів влади, небайдужих громадян ці свята стали днями активних практичних дій на захист навколишнього середовища. Це є доказом того, що українське суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля.

Сьогодні, більше нiж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності. Тенденції останніх десятиліть наочно переконують, що сучасний світ опинився на межі катастрофи. Руйнівні урагани, повені, буревії, забруднення повітря, ґрунту та води, винищення величезної кількості представників тваринного та рослинного світу, загрозлива тенденція кліматичних змін, війни – все це говорить про те, що людство постало перед дилемою: або воно змінить своє ставлення до природи або незабаром перестане існувати. Щоб пробудити приспану пильність людства, спонукати його до негайних дій започатковані День Довкілля та День Землі.














В Україні з 1999 року День довкілля проводиться щороку в третю суботу квітня, згідно з Указом Президента від 6 серпня 1998 року № 855/98 «Про День довкілля».
День Землі вперше відзначався у США навесні 1970 року. 22 квітня 1970 року відбулася загальнонаціональна демонстрація на захист природи. Масштабна акція, в якій взяло участь майже 20 мільйонів людей, привернула увагу американського суспільства до екологічних проблем і активізувала дії, спрямовані на їх вирішення. У 1990 році День Землі було проголошено міжнародним.
В Україні День Землі відзначається 22 квітня з 1992 року. Ініціаторами у відзначенні цього свята стала молодь екологічних громадських організацій, що привертали увагу населення до екологічних проблем.














День довкілля та День Землі, які у цьому році відзначаються 20 та 22 квітня, органічно увійшли у наше життя. За цей час вже склалися своєрідні традиції святкування. У ці дні проводяться заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, здійснення посадок зелених насаджень, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, по збереженню природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, прибирання побутового сміття, поширення екологічних знань шляхом масового проведення екологічних рейдів та експедицій по дотриманню чинного законодавства і оприлюднення їх результатів через засоби масової інформації, велосипедні паради, зелені концерти, виставки та конкурси малюнків, плакатів на екологічну тематику.



Земля – це неоціненний дар, подарований нам природою, це – наш спільний дім, тож берегти її – наш священний обов’язок!


понеділок, 15 квітня 2024 р.

18 квітня-День пам'яток історії та культури


З 15 до 22 квітня представлено книжкову виставку "Наші духовні скарби-перлини".

Щороку 18 травня у світі відзначають Міжнародний День захисту пам’яток архітектури історичного надбання.
Відзначення цього дня було започатковано у липні 1983 року Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS), створеної при ЮНЕСКО.




В Україні в День захисту пам’яток архітектури історичного надбання щорічно відзначається День пам'яток історії та культури згідно з Указом Президента України № 1062/99 від 23.08.1999 р.

Завдання такої події – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
Під охороною держави нині перебуває 109 930 пам’яток.
Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – одна з важливих функцій держави, спрямована на патріотичне та естетичне виховання людини.



























Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію або особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це – справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.
Понад 500 пам'яток та об'єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено окупантами. Війна триває, тому ми кожного дня фіксуємо нові руйнування. І, на жаль, кожна втрата кожної нашої культурної пам'ятки – це втрата для світового надбання.
Внаслідок дій російської армії на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури, серед яких церкви, мечеті, синагоги, театри, пам'ятники, бібліотеки, музеї тощо. Понівечені цілі міста: Ірпінь і Буча, Суми та Чернігів, Харків і Маріуполь та багато інших. Все, що ми так бережемо і любимо... Міністерством культури та інформаційної політики вже зафіксовано більше 200 епізодів воєнних злочинів російської федерації проти культурної спадщини в Україні.

Пропонуємо ознайомитись з такими виданнями нашої книжкової виставки:


Православні святині Києва/Н. М. Нікітенко, Л. Г. Івакіна, В. Г. Киркевич та ін.; За ред. Н. М. Нікітенко.-Київ:Техніка, 2011.-352 с.:іл.
Підготовлена відомими київськими науковцями та музейними працівниками, книжка знайомить читача зі знаменитими православними святинями Києва. Цікаво й нетрадиційно розповідається про його славетні храми і монастирі, які сформували духовний простір древнього святого міста. Багата історична доля, неповторна краса й мистецька довершеність київських святинь розглядаються в контексті їх унікального духовного значення для народу України.



Гуркіна, Г., Сердюк, О.  Традиції та звичаї українців.-Харків: "ТОРСІНГ ПЛЮС",2008.-95 с.:іл.
Книжка розповідає про старовинні й сучасні звичаї та традиції українців, про їх вірування та світогляд, знання та народну мудрість. Зі сторінок цього видання ви дізнаєтесь про найважливіші свята українців, їх побут і життя, а також чим відрізнялося життя українців, які мешкали у різних регіонах.




Гуркіна, Г., Сердюк, О. Замки та фортеці України.-Харків: "ТОРСІНГ ПЛЮС",2008.-95 с.:іл.
Гортаючи сторінки цієї книжки, ви дізнаєтесь про славетних королів, могутніх лицарів, сміливих вояків. Про те як вони воювали та захищали свої землі. Ви дізнаєтеся про те, де в Україні будували дерев'яні фортеці, а де зводили величезні муровані замки та як взагалі розвивалась фортифікаційна архітектура.

Культурна спадщина – це ключовий елемент ідентифікації української нації та фактор національної безпеки України!

пʼятниця, 12 квітня 2024 р.

"Без бар'єрів!"-справедливе та рівне середовище для всіх



Пропонуємо ознайомитись з матеріалами Гайду безбар'єрних подійщо створений 
у межах ініціативи 
першої леді Олени Зеленської 





Зробимо світ більш доступним та інклюзивним!

Створимо справедливе й гармонійне середовище!


середа, 10 квітня 2024 р.

Співпраця з художньою школою №9

Протягом квітня представлено виставку творчих робіт "Барви Марії Примаченко очима дітей".


Творчі роботи виконані вихованцями художньої школи №9, викладач Капустенко Т. І., Відділення початкового естетичного виховання (ВПЕВ, діти від 7 до 9 років).

В картинах Марії Примаченко-цілий дивовижний світ, де чарівні зоряні тварини приносять сни, чудернацькі птахи запалюють світанки, а люди ніби вийшли з бабусиних казок. Видатні світові митці захоплювалися її роботами, які й досі вражають простотою і глибиною.





Кілька хвилин - і поринаєш у чарівний світ. Бо писала щиро, від душі.
Ніби душа живе казками - і вони цілими сюжетами втілюються на папері.
Тут звірі оздоблені чудними стародавніми орнаментами, які надають малюнкам глибокого значення.





















Цінність картин у тому, що ці роботи відкривають потаємний світ казки, дива й дитинства.
От і виходить: подивились дивовижні картини Майстрині, надихнулись - і створили власну казку з дивними дивами, яких не існує в природі.


Можливо, саме Ти зміниш світ на краще у майбутньому!


пʼятниця, 5 квітня 2024 р.

8 квітня-Міжнародний день ромів


З 2 до 9 квітня розгорнуто книжкову виставку "Ромська історія України".

Міжнародний день ромів був започаткований 8 квітня 1971 року у Лондоні на Світовому конгресі ромів. Ця подія стала визначальною для ромів різних країн світу, бо вперше за багато століть представники ромської національності визнали себе єдиною не територіальною нацією та визначили свої національні символи – прапор та гімн, в основу якого було покладено народну пісню "Джелем, джелем".



Роми – це частина України та її історії. Вперше в Україні роми з’явилися у XV—XVII ст. — спочатку в Бессарабії та в Криму. Перша письмова згадка про них в Україні — 1501рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).

В Україні за даними Всеукраїнського перепису 2001 року мешкають 47,6 тисяч ромів. Однак ромські неурядові організації називають набагато більшу цифру – від 150 до 400 тисяч.

В Україні питаннями захисту прав ромів опікується Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження» (заснований 1990 року). Мета ініціативи – підтримати зусилля НУО й активістів, спрямовані на залучення представників ромського народу до соціальних процесів і протидію дискримінації ромів.

ЧисельністьЧисельність ромів у світі – близько 12 млн осіб, в Європі до них зараховують себе близько 10 млн осіб. Однак ці дані не є точними через кочовий спосіб життя ромів.


МоваРоми розмовляють ромською мовою індоарійської групи індоєвропейської сім’ї, що розпадається на ряд діалектів. Зазвичай володіють також мовами народів, серед яких живуть.
Традиційні заняттяЧастина ромів тривалий час зберігала споконвічні заняття (обробка металу, дерева, плетіння кошиків, конярство, ворожіння) і мистецтва (музика, співи, танці, акробатика, дресирування тварин). Обробка металу – одне з традиційних занять ромів.

Видатні ромиРомська нація подарувала світові чимало знаменитостей і талантів. Серед них, приміром, Чарлі Чаплін. Кармен Амайя, Ерік Кантона, Джанго Рейнхардт, Броніслава Вайс (Папуша), Ронні Вуд, Софія Ковалевська, Боб Хоскінс, Йоганн Тролльман та інші.

Сьогодні роми – одні з найвразливіших жертв російської агресії
Не всі роми виїхали за кордон, рятуючись від російської агресії. Близько тисячі з них приєдналися добровольцями до лав Збройних сил України. Втім, в армії кількість представників ромської національності може бути значно більшою.
Інших ромів, які залишаються в Україні, намагаються підтримати громадські організації.
Активісти допомагають ромам також з підтримкою у розвитку підприємництва, здобутті освіти та створенні ромських спільнот, які допомагають людям мати певний голос і бути почутими на різних рівнях.
На Закарпаття переїхали й тисячі ромів з усієї України. Тоді закарпатський обласний центр став Меккою для них. Релігійні громади, ромські активісти та організації взяли на себе ношу відповідальності та допомоги цим родинам.
Війна змінює всіх і кожного, тому мусить змінити й стереотипи щодо ромів.

У самій ромській громаді з’явилося відчуття обов’язку перед Україною. Люди побачили звірства росіян, побачили, що нас нищать усіх, незалежно від мови, віри, кольору шкіри. Усіх, хто живе на цій території, росіяни хочуть підкорити чи знищити. Тому роми від війни постраждали й це переростає в лють. Це – об’єднує і це пробуджує бажання боротися за свою землю, навіть якщо до цього ти ніколи таких речей не усвідомлював.

Сьогодні роми дійсно частина сили, що боронить Україну.
Віктор Ільчак — представник етногрупи роми-ловари. Він часто змушений був жебракувати і працювати на заводі по переробці сміття, стикаючись з дискримінацією через свою етнічну приналежність. Але 9 років тому Віктор змінив своє життя, вдягнувши військову форму, та пройшов «найгарячіші» точки служби. Тепер він — гордість своєї країни.
«Я собі вирішив: якщо живу в Україні, значить, треба йти воювати за нашу землю українську», – з гордістю говорить військовий.
(За матеріалами https://yug.today/pro-roma-iakyy-dev-iat-rokiv-boronyt-ukrainu/)