До Дня вишиванки

З 14 до 24 травня розгорнуто книжкову виставку-експозицію "Вишиті візерунки долі".

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

Традиційно в Україні цей день відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч – День вишиванки припадає на 20 травня і відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики.

Святу виповнюється 15 років. У зв’язку з обмежувальними заходами на період пандемії, цього року масових заходів знову проводитися не буде. Проте свято матиме певне тематичне спрямування і обіцяє бути насиченим низкою невеликих акцій у різних містах України.

Як оголосили організатори свята, ювілейний рік Всесвітнього дня вишиванки буде присвячено українській традиційній музиці та проблемам вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

«Як пов’язані культурна спадщина та екологія? Насправді взаємопроникливо. Коли певна територія стає непридатною для життя, з часом зникає і вся місцева культура, яка століттями створювалася предками. Протягом останніх десятиліть в Україні висохло близько 10 тисяч річок. Це означає, що більше не використовуються їхні старовинні назви, зникають з ужитку пісні, казки, легенди, повязані з цими річками», – розповіла засновниця та ініціатор Дня вишиванки Леся Воронюк.

Вона наголосила, що вирубування лісів загрожує не лише затопленням цілих регіонів, а й, змушуючи жителів постійно відновлювати втрачене, «вимиває» багатство місцевих традицій та звичаїв.

Надмірне використання пластику нав’язує прості швидкі побутові рішення, створюючи споживацьке суспільство, яке все менше схильне заглиблюватися в культуру та історію, а також бути відповідальним за майбутнє.

На величезній кількості локацій (площі, парки, пішохідні вулиці) гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо).

(За матеріалами https://glavcom.ua/news/den-vishivanki2021-prisvyachujetsya-muzici-i-dovkillyu-yak-svyatkujemo-cogo-roku-751133.html)

Поетичне привітання з нагоди свята Дня вишиванки 2021

Фото з архіву бібліотеки до свята Дня вишиванки 2016 р. (Ювілейний 10-й рік) 

Літературно-музичне свято

"Вдягни, дитино, рідну вишиванку" спільно з депутатом Київської міської ради Галайчуком Ігорем Васильовичем

 

 

Дитино

Вдягни, дитино, рідну вишиванку

І українцем йди у білий світ.

Дивуйся світу в росянім серпанку

Й люби цю землю вже з дитячих літ

А щире й рідне українське слово

Ти гордо через все життя неси.

Живи активно, гідно, веселково

І милостиню в ката не проси.

Вдягни, дитино, рідну вишиванку

І з чистим серцем в білий світ іди.

Вона зігріє сонцем на світанку

І оберегом стане від біди.

                               Надія Красоткіна

Щиро вітаємо з Днем вишиванки!

До Тижня безпеки дорожнього руху (17.05-23.05)

6-ий Глобальний Тиждень безпеки дорожнього руху у всьому світі, і в Україні, пройде із 17 по 23 травня 2021 р.

З цієї нагоди з 7 до 17 травня розгорнуто книжкову виставку-заклик "Знай, вивчай і поважай, дитя, правила, що збережуть життя!".

13 травня відбулась година спілкування "На дорозі - небезпечно! То ж обачним буть доречно!"

Генеральною Асамблеєю ООН на 74-й сесії була схвалена Резолюція A/74/L.86 «Підвищення безпеки дорожнього руху в усьому світі», відповідно до якої 2021-2030 роки проголошуються Другим Десятиліттям дій по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Глобальною метою Десятиліття є скорочення кількості смертей та травм у результаті дорожньо-транспортних пригод на 50% до 2030 року. Світовим співтовариством розпочато низку заходів, спрямованих на якісне поліпшення ситуації з проблемою дорожньо-транспортної аварійності.

17-23 травня 2021 року у світі пройде 6-й Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху ООН. У цьому році він присвячений темі перевищення швидкості (Managing Speeding) – одній із провідних причин дорожньо-транспортного травматизму. Гасло Тижня #StreetsForLife#Love30 проголошує запровадження обмеження швидкості до 30 км/год в містах, бо учасниками дорожнього руху є не лише автомобілі, а й пішоходи, велосипедисти та діти, а отже всі ми є ключем безпечної транспортної системи. Безпека міських вулиць – це і про безпечну швидкість, і про безпечну інфраструктуру, і про альтернативні види транспорту, і про безпечну поведінку учасників дорожнього руху тощо.

З метою підтримки цілей Десятиліття Україна приєднується до Глобального Тижня безпеки дорожнього руху 2021. Традиційно заходи пройдуть у два етапи – навесні з 17 по 23 травня 2021 року та восени – з 15 по 21 листопада 2021 року.

Під час І-го етапу з 17 по 23 травня 2021 року планується проведення різноманітних заходів, серед яких круглі столи, семінари-практикуми, єдиний національний урок з безпеки дорожнього руху у всіх загальноосвітніх навчальних закладах, старт конкурсу фото- та відеоробіт у рамках національного проєкту «Безпечна країна», благодійна акція «Здай кров – врятуй життя» та багато інших. 

(За матеріалами https://dopomogadtp.com/ua/ukraina-pryiednuietsia-do-6-ho-hlobalnoho-tyzhnia-bezpeky-dorozhnoho-rukhu-2021/)

Живи безпечно!

14 травня-День пам`яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

З 5 до 15 травня представлено історичну викладку "Людяність у часи жорстокості".

Верховна Рада України 2 лютого 2021 року ухвалила постанову, якою встановила 14 травня як День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

14 травня – це день, коли 1948 року було проголошено незалежність Ізраїлю як єврейської держави.

У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин Яр у Києві.

Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали, також і смертю.

Держава Ізраїль вшановує неєвреїв, які тоді з ризиком для себе і своїх родин рятували євреїв, почесним званням «Праведник народів світу».

Станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту, тобто нацистської політики знищення. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими. Тож до пам'ятної дати упродовж 11-13 травня (11:00 – 14:00) Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті проведе онлайн-марафон, під час якого розповість 26 історій порятунку з усіх регіонів України, презентує відеоісторії, зроблені на основі документальних фото, поділиться контентом проєкту «Українці-рятівники» (www.портрети.com.ua), який упродовж трьох років реалізується на його базі.

Запрошеними спікерами марафону стануть члени родин праведників, представники єврейських організацій, вітчизняні історики, а також музейники з Вінниччини, Волині, Закарпаття, Запоріжчини, Києва, Київщини, Луганщини, Одещини, Полтавщини, Чернігівщини, Харківщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львівщини. 

(за матеріалами https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/14-travnya-ukrayina-vpershe-vidznachatyme-den-pamyati-ukrayinciv-yaki-ryatuvaly-yevreyiv-pid-chas-drugoyi-svitovoyi-viyny)

До Дня Матері

З 5 до 11 травня розгорнуто книжкову виставку-привітання "Наймиліша, найрідніша, найсвятіша!"

7 травня відбулись голосі читання "Для рідної мами-найкращі слова!".

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня.

В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

В 2021 році День матері в Україні припадає на 9 травня.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства.

Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом!

Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!

НАШІ МАМИ

Пам'ятаймо, любі діти,

Пам'ятаймо завжди з вами,

Що для нас в усьому світі

Найдорожчі — наші мами!

Нам, маленьким і дорослим,

Все дають вони з любов'ю:

Ніжне серце, світлий розум,

Силу нашому здоров'ю.

Як ставали ми на ноги,

Перший крок наш був — до мами!

Радість маєм чи тривогу —

Серце мами завжди з нами.

Де сини її та дочки —

Завжди там вона думками.

Пишем в класі ми на дошці

Наше перше слово — мама!

Найдорожчі мамі діти.

Дітям мама їх — так само.

Треба вчитись і робити

Так, щоб радувати маму.

А як вивчитесь з літами,

Вдячні мамі за турботу,

І поїдете від мами

В іншій край десь на роботу —

Хай усі запам'ятають:

І листи, і телеграми

Шліть туди, де їх чекають,

Виглядають ваші мами!

                           Степан Олійник

Година пам`яті до Дня пам`яті та примирення, Дня Перемоги

7 травня відбулась година пам`яті "Українська Друга світова".

Користувачів бібліотеки ознайомлено з внеском українського народу у перемозі над нацизмом.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.

Історія нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге!

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

До Дня пам`яті та примирення, Дня Перемоги

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

До цієї пам`ятної дати представлено віртуальну книжкову виставку-вшанування "Пам`ятати, щоб перемагати!"

У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі “не святкуємо, а вшановуємо”, згадуємо Другу Світову з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму.

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Українці, які в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора

1.Анна Храплива

Канадійка українського походження, що добровільно пішла до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії, відзначена Медаллю Британської Імперії.

2. Пітер Дмитрук

Канадський пілот бомбардувальника. З парашутом врятувався зі збитого літака і приєднався до французьких партизанів. Загинув, але врятував мешканців французького містечка від репресій.

3. Іван Кожедуб

Найрезультативніший льотчик-ас Союзників часів Другої світової війни. На рахунку – 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу.

4. Олена Мостович — «Верба»

Керувала Українським Червоним Хрестом на Волині та Поліссі, організовувала медичне забезпечення УПА. Загинула в бою. Однією з перших нагороджена Золотим Хрестом Заслуги.

5. Ніколас Міньо

Вояк армії США. Загинув героїчно у бою в Тунісі. Нагороджений Медаллю Пошани, Срібною Зіркою, медаллю Пурпурове Серце.

6. Михайло Опаренко

Пілот польської та британської авіації. Брав участь у боях проти нацистського агресора із перших днів Другої світової війни. Відзначений нагородами.

7. Ніколас Орешко

Американець з українським корінням. Здобув найвищі військові відзнаки за героїчні бої в Німеччині, будучи старшим сержантом піхотної дивізії США.

8. Петро Федун – «Полтава»

Лейтенант ЧА, полковник УПА. Воював проти німецьких окупантів. Видатний ідеолог та публіцист визвольного руху. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1 класу і Золотого Хреста Заслуги.

9. Василь Порик

Герой Радянського Союзу. Втік із німецького концтабору у Франції і сформував свій партизанський загін. Потрапив у руки нацистів під час одного із боїв і був розстріляний.

10. Амет-Хан Султан

Льотчик-ас. Збив 30 ворожих літаків сам на сам і ще 19 в групових боях. Двічі Герой Радянського Союзу. З гордістю відкрито називав себе кримським татарином.

11. Євдокія Завалій

Полковник Завалій — єдина жінка, яка під час Другої світової війни служила командиркою взводу морської піхоти.

12. Майкл Стренк

У складі елітного підрозділу Корпусу морської піхоти США Майкл Стренк брав участь у важких боях на Тихому океані. Саме він був серед тих, хто підняв переможний прапор над Іводзімою.

(За матеріалами https://old.uinp.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-dnya-pam-yati-ta-primirennya-i-dnya-peremogi-nad-natsizm)

Трубайчук А. Ф. Друга світова війна. - Київ: Наукова Думка, 1995. - 192 с.

В короткій історії Другої світової війни вперше в Україні подається систематизований виклад головних подій 1939-1945 рр.

Автор без ідеологічних зашорень попередніх років, спираючись на широке коло опублікованих джерел і матеріалів, подає правдивий перебіг воєнних дій, характеризуєокупаційний режим, встановлений на зайнятих нацистами та їхніми союзниками територіях, аналізує складові європейського руху Опору.

З музейного досьє. Кузьма Дерев`янко/НМІУДСВ. - Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016. - 48с.

На весь світ відомим його зробив лише один підпис - від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні. Потомок гайдамаків, родом з Угорщини, Кузьма Миколайович Дерев`янко народився за царського режиму, навчався в часи УНР, а професійний злет здійснив за правління більшовиків. Попри труднощі, нестатки, репресії колишній селянин зумів стати талановитим розвідником, знавцем кількох іноземних мов, зокрема японської, військовим стратегом. 2 вересня 1954 року, ступивши під спалахами численних фотокамер на палубу лінкора "Міссурі", він разом із найвищим командуванням союзницьких армій підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

Новий довідник: Історія України. - київ: ТОВ "КАЗКА", 2006. - 736 с.

Довідник подає відомості з історії нашої Вітчизни від найдавніших часів до сьогодення. Завдяки стислому, зрозумілому текстові та оригінальній структурі користувачі зможуть швидко знайти вичерпну відповідь на багато питань з історичної проблематики.

Історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором!