З 25 травня 2020 року бібліотека відновила обслуговування користувачів.

На період виходу з карантину бібліотека

працює: з 10:00 до 19:00

обслуговує користувачів: з 13:00 до 18:00

Будь-ласка, користуйтесь захисними масками та рукавичками!

Чекаємо на Вас!

Будьте здорові!

24 травня - День слов`янської писемності і культури, День Рівноапостольних Кирила і Мефодія

У бібліотеці представлено книжкову виставку - екскурс "О слово рідне! Мудре і прадавнє!"

24 травня в Україні відзначається День святих Кирила і Мефодія, який більше відомий як День слов'янської писемності і культури.

Це свято було встановлено згідно з указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури.

За різними історичними джерелами, ці видатні візантійські просвітителі дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи.

Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури. Це питання виживання в умовах глобалізованого світу, економічної доцільності та міжнародного престижу нашої держави, адже сьогодні українська мова і культура знову стає модною, впливовою, затребуваною у світі.

Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу солов’їну мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

Шановні користувачі! 

Важлива інформація! 

Ознайомтесь з Порядком обслуговування користувачів в бібліотеках ЦБС Голосіївського району м. Києва на період виходу з карантину: 

Дотримання цих правил убезпечить Вас і Ваших рідних! 

Чекаємо на Вас! 

Будьте здорові! 

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

"18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

Починаючи із 1968 р. розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. В кінці 1960-х – на початку 1970-х рр. цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стільки саме прибули самостійно. До початку масового повернення наприкінці 1980-х рр. в Криму проживало приблизно 7 тис. кримських татар.

14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України."

За матеріалами Українського інституту національної пам`яті.

В бібліотеці розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Пам'ятаймо: територія терору".

Більшість істориків вважає, що справжньою причиною депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми – Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.

Те саме радянські карателі зробили із українцями, які жили на територіях, охоплених активними діями Української повстанської армії (УПА). Так, під час спецоперації «Захід» підрозділи НКВС протягом доби 21 жовтня 1947 року вивезли із Західної України майже 78 тисяч людей до Казахстану і російського Сибіру.

Визнання геноциду кримських татар – моральний обов’язок перед загиблими в депортації.

Визнання Верховною Радою України у 2015 році депортації кримськотатарського народу в 1944 році геноцидом - велике досягнення для українського суспільства.

Кримські татари організували онлайн-акцію, приурочену до 76-ї річниці депортації кримськотатарського народу з Криму.

Зі зверненням підтримати ініціативу активістів до кримських татар звернувся в Facebook заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов.

"Громадська організація "Нефес" закликає взяти участь в онлайн-акції "Мен хатирлайім" ("Я пам'ятаю"), приуроченій до 76-ї річниці геноциду кримськотатарського народу", - повідомляє Джелялов.

До умов онлайн-акції #menhatırlayım (Я пам'ятаю) входить публікація в соцмережах фото рідної людини, яка зазнала депортації з Криму в 1944 році, а також коротка розповідь про те, куди її було депортовано і чи змогла повернутися на батьківщину.

Сучасна російська влада в анексованому Криму порушує права кримських татар, проводить масові обшуки й арешти.

Україна зібрала і передала у міжнародні суди сотні томів доказів незаконної анексії Криму та порушення прав людей окупаційною владою.

У Києві 18 травня планують провести автопробіг у пам'ять про жертв депортації кримськотатарського народу. Автопробіг організовують переселенці з анексованого Росією Криму.

Ми - пам`ятаємо! Ми - засуджуємо!

16 травня - День Європи

До Дня Європи для онлайн перегляду розгорнуто книжкову виставку-подорож "Відкрий Європу для себе".

День Європи зародився ще 9 травня 1950 року в Парижі. Саме того дня міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об`єднати їхні вугільну та сталеварну галузі промисловості, що становили основу нарощування військової техніки, в нову наднаціональну модель життя. 

У 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати День Європи.

Сьогодні членами ЄС є 27 країн. У Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС, щорічно цього дня проходять урочисті заходи. . Головна їх мета - дати можливість кожному мешканцю великого континенту відчути себе у "Європейському домі" вільним і захищеним, незалежно від його громадянства і національної приналежності.

Щоб не накладати і не асоціювати святкування цього дня з Днем Перемоги, в Україні прийнята своя дата. З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента.

Україна - єдина держава, яка святкує День Європи, не будучи дійсним членом Європейського Союзу. І це - ознака наших прагнень.

У березні 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову "Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі", в якій підтвердила мету українців бути у Європейському Союзі. 



Було відзначено, що Україна, як європейська держава, поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.

У 2014 році була підписана та ратифікована Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а відтак утворилися партнерські відносини між сторонами.

Ми, українці, відчуваємо, що ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головних місць у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, "Українське питання" в різних нюансах дуже часто на порядку денному Європейського Союзу.

Чому ми святкуємо цей день?

Святкуємо, не будучи членом ЄС, бо:

- впевнені, що питання членства в ЄС - лише питання часу;

- так формується позитивна громадська думка щодо євроінтеграційного курсу України;

- так ознайомиться якнайбільше людей з європейськими цінностями і традиціями;

- це популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості;

- це залучення населення регіонів України до діяльності, пов`язаної з інтеграцією країни до ЄС.

Щиро вдячні Представництву Європейського Союзу в Україні та Громадській організації "Молодіжна Ініціатива" за надані методичні матеріали для оформлення Куточка Європейського Союзу в бібліотеці.

Ця можливість надалась бібліотекам України в рамках проєкту "Інформаційна підтримка ЄС - бібліотекам для дітей та юнацтва в Україні".

З деякими виданнями пропонуємо ознайомитись докладніше:

Відкрий для себе Європу - Київ: Представництво ЄС в Україні, 2018.

Рушаймо і відкриваймо для себе Європу разом! Це буде сповнена пригод подорож крізь час і простір, і ти дізнаєшся багато цікавих речей!

Звертайся до інтернет-сторінки http://europa.eu/kids-corner/index_en.htm та спробуй свої сили у вікторині до кожного розділу.

Європейський Союз: що це таке і що він робить. - Київ:Представництво ЄС в Україні, 2018

Це видання - розповідь про Європейський Союз та його діяльність. У першому розділі пояснюється, чим є ЄС.

У другому розділі "Що робить Європейський Союз" подано інформацію про 35 різних напрямків діяльності ЄС, що спрямована на покращення життя людей у Європі і за її межами.

У третьому розділі "Як Європейський Союз ухвалює рішення та діє" йдеться про інституції, котрі відіграють провідну роль у процесі ухвалення рішень в ЄС, а також про те, як саме ці рішення трансформують у конкретні дії.

Ця версія доступна в режимі онлайн за адресою:

https://publications.europa.eu/en/web/general-publications/publications

Європа у великому та малому, в історії та мріях. - Київ: Представництво ЄС в Україні, 2018.

У цій книзі читача в "Європі - грі" супроводжує єврохлопчик.

Тут можна знайти численні завдання, які вимагають активної участі читача. А наприкінці цого видання можна знайти відповіді до всіх завдань. Та не зазирайте туди відразу!

Тремоло та його європейська місія: незвичайна історія в одній незвичайній книжці - Київ: Представництво ЄС в Україні, 2018.

Упродовж цієї історії зустрічаються завдання із запитаннями. Треба вибрати один із варіантів відповідей. А підказки можна знайти в кінці книги.

Європа у 12 уроках. - Київ: ПредставництвоЄС в Україні, 2017.

12 уроків розказують про:

1. Чому Європейський Союз?

2. Дванадцять історичних кроків

3. Розширення ЄС та розвиток відносин з сусідами

4. Як функціонує ЄС?

5. Чим займається Європейський Союз?

6. Єдиний ринок

7. Євро

8. Створювати, спираючись на знання та інновації

9. Що означає бути європейським громадянином?

10. Європа - простір свободи, безпеки та справедливості

11. Європейський Союз на світовій арені

12. Майбутнє Європи

Місія Європейського Союзу в ХХІ столітті полягає у наступному:

- підтримувати та розбудовувати встановлені між державами-членами мирні відносини;

- об`єднувати європейські країни через практичне співробітництво;

- створювати безпечні умови життя громадян Європи;

- сприяти економічній та соціальній солідарності;

- зберігати європейські самобутність та розмаїття у глобалізованому світі;

- відстоювати цінності, які поділяють європейці.

З Днем Європи!

Перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки (100-річчя закінчення)

6 травня 1920 року успішно завершився партизанський рейд з’єднань Армії Української Народної Республіки тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця операція тривала рівно п’ять місяців – від 6 грудня 1919 року – і отримала назву Перший Зимовий похід. Його учасники під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши майже 50 переможних боїв. Основні відбулися під Липовцем, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьєвим, Балтою. Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917–1921 років. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та у зв’язку зі 100-річчям подій Української революції 1917–1921 років Указом Президента України від 22 січня 2016 року № 17 вшанування подій і видатних учасників Української революції визначено одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017–2021 роки. Відзначення пам’яті учасників революції, в тому числі 100-річчя Першого Зимового походу Армії УНР, передбачено Планом заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р. 

“Схема Зимового походу Армії УНР”

(Джерело – журнал “Локальна історія”(http://localhistory.org.ua))

 ⧫ Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади та більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами і польською армією. 

 ⧫ Партизанський рейд неабияк підняв боєздатність і патріотичний дух Армії УНР у складних обставинах ведення війни на кілька фронтів, епідемії тифу, нестачі зброї, амуніції та ліків, блокади кордонів країнами Антанти, неконтрольованих повстанських виступів. 
 ⧫ Бойовий чин Армії УНР під час Зимового походу викликав піднесення національної свідомості значної частини українського селянства та спонукали його на підтримку боротьби за державну незалежність. 
 ⧫ Похід сприяв активізації антибільшовицького руху. Під час Зимового походу командування Армії УНР налагодило зв’язок з повстанцями Черкащини та Київщини, з деякими отаманами Правобережжя та районів Ананьєва і Балти. Вживалися спроби об'єднати зусилля, скоординувати повстанський рух. Штаб армії прагнув координувати дії повстанців аж до кінця Зимового походу. 
 ⧫ Під час Зимового походу українське військо робило все можливе, аби захистити селян від грабунку і терору, які чинили денікінці та більшовики. 
 ⧫ В умовах надзвичайно слабкого військово-технічного та медичного забезпечення Армії УНР вдалося виконати головні завдання, що стояли перед нею у Зимовому поході. Українське військо здобуло десятки перемог у боях із ворогами. Перший Зимовий похід 1919–1920 років став унікальною воєнною операцією в історії України. 
 ⧫ Повстанський рух українців проти більшовицької окупації набув такої сили, що змінив умови радянської окупації: комуністи змушені були декларувати підтримку незалежності України, а в 1920-х роках піти на поступки в національному й економічному питаннях: відмовитись від політики “воєнного комунізму”, впровадити українізацію та неп. 
 ⧫ Нині історія про Перший Зимовий похід та його героїв повертається в національну пам’ять і суспільну свідомість. Із серпня 2019 року 28-а окрема механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України носить почесну назву “імені Лицарів Зимового походу”. Також на Одещині у місті Ананьїв відкрито перший в Україні пам’ятник із зображенням Залізного Хреста Лицарів Зимового Походу.

Сидять зліва на право: 3-й полковник Гриць Чижевський, 4-й генерал- хорунжий Олександр Загродський, 5-й Олександр Недзвецький, 6-й підполковник Микола Чижевський, 7-й підполковник Іван Шура-Бура. Стоять 2-й ряд: 1-й козак Рябинин. Стоять 3-й ряд: 3- й підстаршина Дяченко, 4-й підстаршина В. Аколовський, 7-й підхорунжий Петро Ромашкин

За матеріалами, що надав Український інститут національної пам'яті

Корисні Інтернет-посилання: 

Владислав Верстюк “Перший Зимовий похід: тільки факти”; 

Максим Майоров “Варшавська угода. Як українці з поляками про кордони домовлялися”; 

Максим Майоров “На шляху до Варшавської угоди: дипломатична битва за кордони (+карти)”; 

документальна онлайн-виставка “Зимовий похід” Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України; 

фото, кінохроніка часів УНР, відео з реконструкцій УНР із сайту “Вітруальний музей УНР”; 

виставка “Українське військо: 1917–1921”; 

відеолекція “Ключові військові операції Армії УНР” із циклу “Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції”; 

ролик до 100-річчя Першого зимового походу та Дня ЗСУ; 

відеоролик “Бій за Вознесенськ” із проєкту “ІстФакт”; 

онлайн-лекція з Тетяною Швидченко “Крізь бурю та сніг” до 100-річчя Першого Зимового походу; 

настільна гра “Українська революція 1917–1921 років”. 

Героям Слава!