"Лялька - мотанка: традиціЇ + сучасний погляд". До Дня вишиванки.

Протягом тижня у бібліотеці проходить виставка "Лялька - мотанка: традиціЇ + сучасний погляд". 

 Автор ідеї Аріна Гедзун, дівчина 10 років, 4-в клас, 260 школа.

 

Працівники бібліотеки також взяли активну участь в створенні ляльок.

Виставку мотанок можна відвідати з 11 травня по по 15 травня, з 14-00 год. по 16-30 год.

Ляльки-мотанки сьогодні часто називають одним із символів української культури — їх дарують військовим, використовують у ритуалах, на майстерках, у медіа та у попкультурі.

У сучасній культурі слово "мотанка" пов'язують зі способом створення ляльки — її нібито не шили, а саме мотали: намотували тканину, нитки чи клапті одягу. Відсутність голки пояснюють настановою "не поранити долю", а сам процес мотання — як безперервний рух енергії.

Цей підхід став основою популярного уявлення про мотанку як оберіг: з визначеним значенням кольорів, набором "типів" (берегиня, крупеничка, нерозлучники тощо) та глибинною символікою.

Традиційна українська лялька виконувала передусім ігрову функцію, а вже за деякий час і оберегову.

Техніка створення народної ляльки була простою через побутові умови, "Голки і ножиці переважно не використовували для виготовлення ляльки, бо її робили з підручних матеріалів за кілька хвилин."

Сучасної популярності мотанка набула в 1990-х, коли суспільство шукало нові культурні символи. Саме тоді сформувався сучасний образ ляльки, який поєднав уривки знань про народні іграшки з різними магічними інтерпретаціями.

Мотанка стала частиною фольклору, образ ляльки зрозумілий, привабливий, символічний. Мотанку стала емоційним образом, який кожен трактує по-своєму.

Сучасна мотанка стала не лише декоративним символом, а й частиною суспільної стійкості, пам'яті та взаємної підтримки.

(https://suspilne.media/culture/1172286-lalka-motanka-ak-vinik-sucasnij-obraz/)