З 10 до 28 вересня 2018 представлено книжкову виставку - пам`ять "Літературний реквієм Голодомору".
Голодомор 1932 - 1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом - ГЕНОЦИДОМ.
Глибокий слід, залишений Голодомором 1932 - 1933 рр. в історії України, накладається на слід від інших трагедій, що випали на долю українського народу у ХХ столітті - громадянська війна, голод 1921 - 23 рр., репресії 1932 - 1938 рр., війна 1939 - 1945 рр., Голокост, голод 1946 - 1947 рр..
Однак гуманітарні наслідки Голодомору не зрівняти ні з чим.
Голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.
Голод 1932 - 33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався комуністичний режим в Україні.
На книжковій виставці представлена література, що виствітлює ці драматичні події.
Скорботні голоси з 33 - го почуті і пережиті серцями письменників Антоніни Листопад, Семена Старіва, Василя Барки, Роберта Конквеста, Миколи Лактіонова - Стезенка, Леоніда Невідомського, Василя Захарченка, Івана Кирія, Уласа Самчука, Ольги Мак, Станіслава Кульчицького, Євдокії Гуменної. Дмитра Білоуса...
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели дотла?
Як навіть вариво виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору, -
Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський Молох світ нам затуляв.
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах,
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору!
Д. Білоус
Немає коментарів:
Дописати коментар