середа, 21 травня 2014 р.

Літературний творчий конкурс-презентація "Я пишаюсь своєю родиною!"




На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.

Дмитро Білоус








15 травня 2014 року відбувся підсумок літературного творчого конкурсу «Я пишаюсь своєю родиною!», присвячений Міжнародному дню сім’ї. (В рамках циклу творчих конкурсів «Тебе тут почують: Скринька читацьких листів», що щорічно відбувається у бібліотеці).













15 діток-конкурсантів розповіли про світ своїх родин, світ, в якому навчаєшся Любові і Добра, вчишся шанувати свою сім’ю, свою землю, берегти пам’ять свого роду.



Ще у березні бібліотекарями була розроблена пам’ятка для учасників, яка і допомогла зорієнтуватись у цій творчій роботі.



Діти усвідомлюють, що немає нічого у світі найдорожчого для людини, ніж її сім’я, ніж любов рідних людей.







Це - цілий світ, де панують свої звичаї і правила.












Всі присутні поринули аж у 15 родинних світів, розказаних від щирих дитячих сердець.








Кожна робота – по-дитячому щира, неповторна, написана з любов’ю, повагою і гордістю за свою родину.








Серед користувачів молодшого шкільного віку особливо вирізнялись твори Каракая Антона (4 клас) і Базелюк Юлії (4 клас).








Антон вразив глибоким знанням історії свого роду, висвітленням історичних подій, гарно художньо оформив свою роботу: намалював прадіда Якова Каракая, який був козаком, національну символіку та неповторні краєвиди Вінничини.


















Базелюк Юля представила свою творчу роботу у вигляді книги: зі змістовною розповіддю, малюнком свого Дерева Роду, описала родинні традиції, гарне художнє оформлення .







Підопригора Іванка вразила філософським роздумом з розумінням сімейних цінностей, глибоко проаналізувавши значення сім’ї в житті дитини, вразила щирістю дитячих почуттів, написала власний вірш-роздум, вірш-звернення до батьків і дітей.




















Серед користувачів старшого шкільного віку хотілося б відмітити Коваль Агнію (9 клас).Дівчинка представила велике родинне фото, захоплено розповідала про членів своєї родини, глибоко дослідила її історію, розповіла сімейні перекази, що передаються з роду в рід.






На святі звучали пісні воєнних років та сучасні улюблені композиції.










Кожна творча робота отримала свою номінацію:
- за особливу родинну атмосферу, за мрію, за глибоке знання свого родоводу, гарне художнє оформлення;
- за сімейні традиції, за філософське розуміння родинних цінностей, за щирість дитячих почуттів;
- за атмосферу дружби і взаємоповаги в родині;
- розуміння цінності життя та родинного єднання;
- за трепетну пам’ять про свого предка;







- за власний вірш тощо.





Викликала цікавість книжкова виставка «Добра родина – славна Україна!» і огляд літератури «В мого роду – сто доріг!»








Звучали теплі, сердечні слова вдячності присутніх: дітей, батьків, керівництва ЦБС – Тюпишевої Ольги Іванівни і Растовецької Анни Леонідівни.




Життя швидкоплинне …
Задумаймось!
Відшукаймо старі фотографії, з яких дивляться на нас ті, що відійшли з життя, розпитаймо про них у родичів і знайомих, відвідаймо їх могили і почнімо писати власний родовід за покликом серця!

З пошани до своєї сім’ї починається Людина.

Пам’ятаймо це, як хочемо, щоб наш рід не перевівся, щоб діти виростали милосердними і чуйними людьми!

За покликом серця, від усієї щирої дитячої душі звучав власний вірш Підопригори Іванки:



Батькам і дітям.


Я часто думаю:
-Чому одне життя дано прожить людині на землі?
Бо ж життя безсмертне у природі є –
Одні навіки йдуть від нас,
На зміну їм приходять інші люди –
Такий закон у матінки природи.
Я вас прошу, однолітки мої! Подумайте:
Лиш дві людини на землі
Ваші батьки у молодості мріють:
Хай загориться, запалає ще одне життя
У їх народженій дитині
Ви є у вічному боргу батькам
За найцінніший подарунок Вам!
Завжди любіть і поважайте їх – батьків своїх!
А вам, батьки, вклоняюсь я до самої землі!
І вас прошу:
- Любіть дітей любов’ю неземною!
Бо лиш від Бога вам дано
Навчити нас, дітей своїх
Жити по честі, совісті, в добрі й любові.
Ми завжди маємо усе життя любить
Свою сім’ю, батьків, дітей,
Знайомих і чужих, небаченх людей,
Хатину, де співає мама колискову,
Стежину, по якій в життя ідем.
Любить всім серцем дорогу людину
У вічному її житті!...

(Підопригора Іванка, 5 клас)




Миру, спокою, добробуту – кожній родині!



Любові, тепла, розуміння – кожній дитині!






Немає коментарів:

Дописати коментар