До Всеукраїнського дня бібліотек

Всеукраїнський День бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98.

З 18 до 30 вересня представлено книжкову виставку "Тут зустрічаються епохи".

29 вересня відбувся День відкритих дверей "Творимо власну історію!". Користувачів бібліотеки знайомили з книжковими новинками, дитячими творчими роботами, також діти брали участь у літературних вікторинах.

Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове євангеліє XII ст.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни у всьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.

У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека імені України В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.

Пропонуємо віртуальне знайомство з деякими виданнями:

Гаґеруп, Клаус. Дівчинка, яка рятувала книжки / Клаус Гаґеруп ; пер. з норв. Н. Іваничук ; іл. Л. Айсато. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 58 с. : іл. – (Ілюстровані історії та казки).

Анна, якій скоро виповниться десять, страшенно любить чита­ти. Якось вона дізнається, що стається з тими книжками, яких ніхто не позичає в бібліотеці. Їх просто знищують! А це значить, що всі її улюблені друзі, яких вона знайшла у книжках, теж можуть зникнути. Чи зуміє дівчинка знайти спосіб, як цьому зарадити? І чи зможе розкрити таємницю історії про зачарований ліс та її загадкового автора? Любов до книжок та до нових світів, які вони відкривають, мають їй у цьому допомогти.

Вакуленко-К., Володимир. Татусева книга [Текст]:вірші/Вакуленко-К., Володимир; іл. Н. Гайди. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. - 29 с.:іл.

Хоч і не кожен татко пише вірші для своїх малюків, однак читати цю книгу може кожен! Бо ці веселі, грайливі віршики, написані люблячим татом, Володимиром Вакуленком-К, для свого сина, безперечно, стануть улюбленими серед багатьох українських дітей. Вірші цікаві, ритмічні, їх легко запам’ятовувати і декламувати. А яскраві малюнки Наталки Гайди можна розглядати годинами і щоразу знаходити щось кумедне і цікаве!

Пам'ятаючи про трагічну долю автора, читаємо та перечитуємо цю чудову книжку.

«Татусева книга» — це не просто слова, а й глибоко символічна спроба автора створити інтелектуальний місток між поколіннями. Теми любові до рідної землі, природи, сімейних цінностей і важливості культурного спадку проходять через весь твір, роблячи його актуальним і для дітей, і для дорослих. Вірші прості для сприйняття дітьми, але водночас несуть у собі філософські ноти, що дозволяють читачеві глибше задуматися над відносинами між батьками і дітьми, над тим, як передати власний життєвий досвід наступному поколінню.

Вакуленко-К. використовує легку, насичену образами мову, що створює відчуття близькості і домашнього затишку. Його стиль простий, але глибокий, з великою кількістю метафор, які додають особливої чарівності тексту. У книзі є рими, лаконічність і ритм, які роблять її легкою для запам'ятовування, що важливо для дитячої літератури.

Єремєєв П. Міфи та фейки з історії України. 33 спростування /Павло Єремєєв. - Харків: АССА, 2023. - 144 с.:іл. - (Серія "Читай та відкривай")

Історія сповнена міфів та фейків. Якісь із них виникли випадково, інші були створені, щоб заперечити існування українців як окремої нації. Пропагандистська машина працювала вправно, але настав час дізнатися справжню історію, яка захопить та зруйнує застиглий набір стереотипів. У книжці ви прочитаєте, чому запорозькі козаки цікавіші за спрощений образ селян-утікачів; чи правда, що паризький аеропорт названий на честь українця; чи існує золото Полуботка; хто ж створив Велесову книгу і багато іншого! 33 спростування, які змінять ваш погляд на історію.

Ольховська Олена. Привіт, я з України!/О. М. Ольховська. - Харків: Вид-во "Ранок", ВГ "Кенгуру", 2024. - 32 с. - (Серія "Читай. Пізнавай")

Видання адресоване учням молодшої школи. Від імені українських дітей книжка розповідає читачам найцікавіші факти про нашу рідну країну, найвизначніші досягнення. Те, чим пишається кожен українець і те, що на думку авторки має знати про Україну весь світ.

Остапенко Г. С. Моя Україна і Я. Мудрі комікси/ Г. С. Остапенко, Н. В. Людкевич, О. В. Кочура. - Київ: Світич, 2024. - 64 с.: іл.

«Моя Україна і Я» – це не просто комікси, це інструмент для розвитку демократичних цінностей та мультикультурності у дітей. Кожен комікс завершується питаннями, які спонукають до роздумів та обговорень. Збірка містить 25 коміксів, що моделюють різні обставини, в яких може опинитися дитина. Читаючи «Моя Україна і Я», діти вчаться аналізувати ситуації та приймати зважені рішення.

Книга «Моя Україна і Я» рекомендована для читання дорослими дітям дошкільного віку, а також для самостійного читання молодшими школярами. Це чудовий спосіб провести час разом, обговорюючи важливі теми та розвиваючи критичне мислення.

 Вітаємо з 

 Всеукраїнським днем бібліотек! 

 Запрошуємо до читання! 

84-ті роковини трагедії Бабиного Яру

До цієї дати розгорнуто книжкову виставку-пам'ять "Знати, щоб пам'ятати!"

Також в цей період відбуваються години пам'яті "Як виглядає суцільне зло".

29 вересня - 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру.

Бабин Яр є одним із найжахливіших місць у світі, що символізує Голокост.

29-30 вересня 1941 року, всього лише за два дні в Києві нацисти розстріляли понад 30 тисяч євреїв. «Дорогою смерті» вони гнали до яру мешканців міста цілими сім'ями – чоловіків, дітей, жінок, вагітних. 

Масштаби цього зла важко осягнути й досі.

Загалом за час нацистської окупації близько 100 тисяч людей були вбиті у Бабиному Яру. Була знищена фактично вся єврейська спільнота Києва й навіть ті, хто намагався їх врятувати. 

Жертвами стали і представники інших національностей.

Бабин Яр – страшний символ того, що найжахливіші злочини відбуваються тоді, коли світ обирає не помічати, мовчати, бути байдужим, бути недостатньо рішучим, аби дати злу гідну відсіч.

Коли очі світу заплющені, людяність програє.

Бабин Яр – наочний доказ звірства, на яке спроможні режими на чолі з вождями, що тримаються на залякуванні та насильстві. У будь-які часи вони нічим не відрізняються. Але має відрізнятися реакція світу. Це те, чого світ повинен був навчитись. Треба стояти на сторожі людяності, життя і справедливості.

Сьогодні Україна захищає від зла себе і світ.

Пропонуємо ознайомитись з деякими виданнями книжкової виставки:

БоровикМ. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян/ Микола Боровик, Наталія Дробкова, Тетяна Пастушенко.-Київ: Саміт-книга, 2020.-352 с.

Ця книга про Київ і киян, в якій публікуються усні автобіографічні історії жителів міста, які були свідками Другої світової війни. Спогади записали студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках усноісторичного проєкту "Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання".

Зубанич Ф. Посеред крику біди: Книга-колаж про українських "Праведників народів світу"/Федір Зубанич.-Київ: Веселка, 2004.-174 с.: іл.

На численних фактах і документах Федір Зубанич показав, як у роки воєнного лихоліття українці ціною власного життя рятували євреїв від неминучої смерті, яку їм готували нацисти. Таких рятівників Держава Ізраїль назвала "Праведниками народів світу". Книжку видано за підтримки Єврейського Агентства "Сохнут-Україна".

Київ під окупацією. Винищення населення//Ілюстрована історія Києва.-:Фенікс, 2012.-С.258-265.

На сторінках видання розповідається про вступ нацистських військ до Києва, підриви і підпали нашого міста, створення поліційних установ, окупаційний режим та винищення населення, передусім євреїв, у Бабиному Яру.

Кузнецов А. Бабин Яр/Анатолій Кузнецов.-Київ: "САМІТ-КНИГА", 2009.-352 с.

Автор книги народився та виріс у Києві, на Куренівці, неподалік від великого яру, назва якого свого часу була відома тільки місцевим мешканцям: Бабин Яр. Перед війною це було місце дитячих забав. більш як 2 роки воно було забороненою зоною, з дротом під високим струмом, з табором, на заслонах якого було написано, що по кожному, хто наблизиться, буде відкрито вогонь. Далі відразу, в один день, Бабин Яр став відомим усьому світу. Кожного дня тут розстрілювали євреїв, росіян, українців...

Про цю книгу краще за все сказати словами самого автора: "Я пишу так, начебто присягаюся за юридичне свідчення на найвищому чесному суді і відповідаю за кожне слово. У цій книзі оповіджено тільки правду - ТАК ЯК ЦЕ БУЛО".

Павличко Д. БАБИН ЯР. Реквієм/ Дмитро Павличко. Твори. Т2.: Поезія , 1989-2000.-Київ: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2010.-С.162-165.

Потужна енергетика поезії Дмитра Павличка увібрала рясні громовиці двадцятого століття, трагізм і велич української історії, пекучі проблеми загальнолюдського, національного та індивідуального буття. Зокрема, поезія, присвячена трагедії Бабиного Яру. Душа поета болить за людські долі, людські трагедії.

"...Великий Боже, ми з Твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю Ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар.

Втиши плачі і зойки в тьмі глибокій,

Серця розбиті ласкою вгорни!

Даруй святому праху вічний спокій,

Благословенні, непробудні сни!..."

(Дмитро Павличко, 1990 уривок з поезії "Бабин Яр")

Вічна пам'ять усім жертвам нацистів!

Вічний осуд кожному, 

хто винен у вбивствах 

у Бабиному Яру!

До Європейського дня мов

З 18 до 27 вересня представлено книжкову виставку "Свято, що єднає країни"

26 вересня відбулась година спілкування "Європейське свято, мовами багате!"

26 вересня кожного року Європа перетворюється на барвистий мовний калейдоскоп, відзначаючи Європейський день мов. Це свято, покликане підкреслити багате мовне різноманіття континенту, заохотити до вивчення іноземних мов та сприяти міжкультурному діалогу.

Ідея відзначати Європейський день мов виникла на початку XXI століття. У 2001 році, під час Європейського року мов, ця ініціатива набула такого резонансу, що Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про щорічне відзначення цього дня.

Основні цілі Європейського дня мов:

Підвищення обізнаності: Привернути увагу громадськості до мовного різноманіття Європи та важливості вивчення мов.

Заохочення до мов навчання: Стимулювати інтерес до вивчення іноземних мов, особливо серед молоді.

Сприяння міжкультурному діалогу: Сприяти взаєморозумінню між людьми різних культур і національностей.

Захист мовної різноманітності: Підкреслити важливість збереження мовної спадщини меншин і регіональних мов.

Цікаві факти

Кількість мов: У Європі розмовляють понад 200 мовами.

Мови ЄС: Офіційними мовами Європейського Союзу є 24 мови.

Багатомовність: Багато європейців володіють кількома мовами.

Мови меншин: У Європі проживає багато національних меншин, які мають свої рідні мови.

Святкування в Україні

В Україні Європейський день мов відзначається багатьма навчальними закладами, культурними центрами та громадськими організаціями. Проводяться різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію вивчення іноземних мов, зокрема англійської, німецької, французької та інших. (за матеріалами https://info-day.pro/events/european-day-of-languages/)

 Святкуймо мовне різноманіття 

 і відкриваймо для себе нові горизонти 

 через вивчення мов! 

"Біжу за Героїв України!"

Любі друзі!

04 жовтня 2025 року 0 10:00 в Голосіївському парку культури та відпочинку ім. М. Рильського стартує патріотичний пробіг «Біжу за Героїв України». Запрошуємо залучитися до спортивної події, щоб спільними зусиллями продемонструвати нашу єдність, силу духу та безмежну вдячність нашим Героям. 

Програмою передбачено:

· Дитячі забіги різних вікових категорій:

- до 5–ти років – 50 м

- 6-8 років - 300 м

- 12-14 років - 500 м

- 15-17 років -1000 м

· Дорослі старти:

- біг – 4000 м

- скандинавська ходьба – 4000 м

· Волонтерські локації де кожен може долучитися до доброчинних ініціатив з метою підтримки наших захисників та захисниць, а саме :

- благодійний ярмарок

- плетіння маскувальної сітки

- інформаційні точки та активності для охочих підтримати ЗСУ

- майстер-класи для дітей.

Участь у змаганнях можуть взяти всі охочі безкоштовно. Реєстрація онлайн за посиланням https://timingevents.com/ements/25179939.

Щоб отримати стартовий номер чекаємо на вас: 04.10.25 з 08:30 до 9:45 у парку Рильського (центральний вхід).

На фініші всі учасники дитячих забігів та перші 150 учасників дорослих стартів отримають пам`ятну медаль. А переможці кожної вікової категорії отримають дипломи та нагороди.

Нехай цей забіг стане потужним проявом нашої любові до України та шани до її захисників !

До Міжнародного дня туризму

З нагоди Міжнародного дня туризму розгорнуто книжкову виставку-подорож "Як подорожі змінюють світ і нас".

Також кожен , хто бажає, може залишити "мандрівну хмаринку" з зазначенням країни, міста, де подорожував.

Щороку 27 вересня світ відзначає Міжнародний день туризму — дату, яка нагадує про магію подорожей, красу далеких країн і силу культурного обміну. Це не просто червоний день у календарі, а справжній привід зупинитися і подумати, як мандри змінюють наше життя. Від величних гірських вершин до тихих вуличок старовинних містечок — туризм відкриває перед нами безмежні горизонти, даруючи емоції, що залишаються в серці назавжди.

Неймовірні факти зі світу подорожей 

Найпопулярніший напрямок у світі — Франція. У 2023 році країну відвідали понад 100 мільйонів туристів, і левова частка з них мріяла побачити Ейфелеву вежу. Це більше, ніж населення самої країни!

Перший у світі туристичний маршрут з’явився ще в XIX столітті завдяки Томасу Куку, який організував групову поїздку залізницею в Англії. Так народилася ідея пакетних турів.

Туризм у космос — це вже не фантастика. У 2025 році кілька компаній пропонують комерційні польоти за межі атмосфери, хоча ціна квитка все ще сягає мільйонів доларів.

Найвіддаленіший туристичний пункт — острів Трістан-да-Кунья в Атлантичному океані. Дістатися туди можна лише кораблем, і подорож займає кілька днів. Ось де справжнє відчуття відірваності від світу!

Ці факти показують, наскільки різноманітним і дивовижним є світ туризму. Кожен із нас може знайти щось своє — чи то космічні пригоди, чи тихий куточок на краю землі.

Мандри — це не лише про зміну декорацій. Кожна поїздка залишає слід у душі, розширюючи наші горизонти. Пам’ятаєте, як вперше побачили океан чи спробували екзотичну страву, назву якої навіть не могли вимовити? Такі моменти формують нас, роблять більш відкритими, терплячими, вдячними за те, що маємо.

Подорожі вчать нас адаптуватися. Загублений багаж, затримка рейсу чи мовний бар’єр — усе це дрібниці, які загартовують характер. А ще вони дають змогу зрозуміти, наскільки різним і водночас схожим є людство. Усмішка в маленькому селі в Африці чи дружня розмова в кафе в Італії — це нагадування, що нас усіх об’єднує бажання бути почутими й зрозумілими.

Коли 27 вересня ми святкуємо Міжнародний день туризму, це не лише про радість від подорожей, а й про відповідальність. Кожен із нас може зробити мандри кращими — для себе, для інших, для планети. Вибирайте локальні продукти замість глобальних мереж, поважайте природу, вивчайте кілька слів мовою країни, куди їдете. Це маленькі кроки, але вони створюють великі зміни.

Туризм — це про відкриття, але також про збереження. Нехай кожна подорож буде не лише пригодою, а й внеском у кращий світ. А які історії мандрів залишили слід у вашому серці? Можливо, саме сьогодні варто згадати їх і надихнутися на нові маршрути.