26 лютого-День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

З 19 до 28 лютого розгорнуто книжкову виставку-заклик "Крим: спротив триває!"

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що був встановлений 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Цього року минає 11 років від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

У 2014 році Крим став першим об’єктом агресії російської федерації проти України. Задовго до його окупації росія створила там потужну агентурну мережу, яка дестабілізувала суспільно-політичну обстановку. Операція із захоплення півострова розпочалася 20 лютого 2014 року – саме в цей день було зафіксовано перші порушення збройними силами російської федерації порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку.

23 лютого 2014 року в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому було «проголошено міським головою» громадянина росії Чалого. 26 лютого російські спецслужби за «севастопольським сценарієм» зімітували нібито «масове невдоволення київською владою» жителів Сімферополя та організували зібрання прихильників «русской вєсни» перед кримським парламентом. Втім, усі ці інсценування агресора та його прагнення видати окупацію росією Криму за результат «бурхливого волевиявлення корінних мешканців» знівелював потужний мітинг українських патріотичних сил. 26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі громадян. Учасники патріотичної акції закликали чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування рф і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців збройних сил рф проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи зс рф розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований росією, бойкотували кримські татари та інші патріотично налаштовані жителі півострова. 25 березня було захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму, – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя символізує опір окупації, що триває вже одинадцять років.

Рашисти переслідують корінний народ півострова. Кримські татари не визнали російської окупації та заявляють про свій протест проти порушень прав людини й норм демократії, до яких систематично вдаються російські загарбники.

Хвиля за хвилею в окупованому Криму проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом. Саме Крим став базою для окупантів під час вторгнення на материкову частину України.

Пліч-о-пліч з українцями кримські татари в складі ЗСУ боронять незалежність нашої держави та звільняють українську територію.

У питанні приналежності Криму весь цивілізований світ на боці України. Наша країна має абсолютну міжнародну підтримку. Повернення Криму до України неодмінно відбудеться. 

(за матеріалами https://dn.gov.ua/news/26-lyutogo-den-sprotivu-okupaciyi-avtonomnoyi-respubliki-krim-ta-mista-sevastopolya-2024)

    Крим – частина України, і вона буде звільнена від окупанта!    

    Крим – це Україна!    

3-я річниця вторгнення росії в Україну

З 17 до 26 лютого представлено книжкову виставку-шану "Щира подяка вам, наші Герої, ворога нищите ви у двобої!"

Третій рік боротьби України проти рашистської навали остаточно відкрив світові сутність терористичного путінського режиму, який вісім років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у «громадянській війні» на сході України, поширюючи міфи про вигадані ним «донецьку та луганську народні республіки», а також у 2022 році намагався «продати» світові нову брехню у вигляді «спеціальної військової операції», якою силувався прикрити розв’язану ним неоголошену війну проти України.

Геополітичний контекст боротьби українців за збереження незалежності своєї держави, власної національної ідентичності, європейського вибору означає, що сьогодні Україна стоїть на захисті єдиної, вільної, демократичної Європи, основоположних цінностей цивілізованого світу та ціною життів українців здобуває для людства свободу від тоталітаризму і тиранії. Саме тому в інтересах міжнародної спільноти надавати нам якомога дієвішу підтримку з метою подолання агресора і унеможливлення його спроб напасти на інші держави, міжнародне засудження організаторів і виконавців злочинів проти людяності, належна правова та політична оцінка дій країни-агресора.

Низький уклін усім захисникам, які тримають лінію оборони та дають відсіч окупантам. Подяка медикам, які рятують життя та волонтерам, які гуртують та допомагають. Велика вдячність усім українцям, які продовжують тримати економічний фронт та працювати заради Перемоги та Миру!

Україна завжди пам’ятатиме своїх синів і доньок, які віддали свої життя за Перемогу - і військових, і цивільних!

Бережко-Камінська, Юлія, Багірова, Алла. Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник. – Київ: Артіль, 2023. – 320 с.

В Україні триває війна, найстрашніша і найжорстокіша в ХХІ столітті. Війна в самому центрі Європи. Війна, яка має всі ознаки жорстокого геноциду українського народу. Автори-упорядники книжки «Україна: пекельний 22-й» (народний щоденник) – Юлія Бережко-Камінська (журналістка, письменниця) та Алла Багірова (журналістка, історик) фіксують і відтворюють війну з позиції особистих переживань багатьох українців, яким довелося відчути на собі її смертоносну силу.

Київ. Жінки. Війна: збірка / упор. і передм. Іванцова, Міла. – Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. – 225 с.

Це збірка спогадів двадцяти жінок про Київ у війні. Документальна фіксація подій, що відбувалися й відбуваються навколо, рефлексії, емоції. Щоденникові записи й фрагменти спогадів. Про Київ від 2014 року і особливо після 24 лютого 2022-го. Від киянок, кримчанок, мешканок інших міст, змушених переїхати до столиці з окупованих росією територій. Безцінний приватний досвід переживання непростого періоду нашої історії.

Ружин, Зоя. За перемогу! За волю народу! Поезія, пісні та проза, написані в дні війни. – Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2022. – 156 с.

У новій поетично-пісенній збірці знана поетеса та активна громадська діячка Зоя Ружин представляє читачам поетичний літопис її думок, який значною мірою відображає стан душі українського народу у скрутні для України часи. Несподівана кривава війна, яку розпочала агресор росія проти українського народу, вразила все світове співтовариство…

Горянська, Мар’яна, Корягін, Віктор. Нам не потрібна війна. – Харків: Видавництво «Ранок», 2024. – 32 с.

У цій книзі йдеться про цінності, що були, є і будуть основою людяності за будь-яких обставин. Саме вони в час війни допомагають нам виживати, триматись одне одного та перемагати ворога. Авторка втілила безмежну любов до свого народу і захоплення українцями та українками. Книга стверджує: нам не потрібна війна, щоб бути справжніми людьми!

Шиманська, Анна, Шиманський, Андрій. 501 факт, який треба знати з … історії України. – Львів: Видавництво старого Лева, 2024. – 256 с.

Історія України від мамонтів до сьогодення у 501 факті? Чому б і ні? Цікаві, важливі, часом кумедні, іноді трагічні, а найчастіше – доленосні: не всім цим фактам знайшлося місце у шкільних підручниках, але саме завдяки їм історія стає живою і динамічною. Яке українське місто згадує Гомер у своїй «Одіссеї»? Особистим знаком якого князя було зображення сучасного тризуба? Коли вперше в писемних пам’ятках згадано слово «Україна»? А хто з гетьманів був шанувальником кави? Відповіді на ці та інші питання знайдете на сторінках ілюстрованого довідника. Завдяки книжці «501 факт, який треба знати… з історії України» минуле стає ближчим, а сучасне – зрозумілішим.

Ганзій, Г. М. Діти захисникам України: малюнки, листи, побажання. – Харків: Видавництво Точка, 2021. – 112 с.: 52 іл.

До альбому увійшли дитячі малюнки та побажання-листи.

…Це тільки полотна видатних майстрів можна безмежно і вдало копіювати, а дитячі малюнки, які, інколи, можуть здатися незграбними, недостатньо досконалими, підробити неможливо, бо вони – поклик душі!...

Лукасевич, А. І. Наш захисник. Ми хочемо жити в мирі. – Київ: ПП «Агентство по розповсюдженню друку», 2015. – 128 с.: іл.

Ілюстроване дитяче видання, присвячене захисникам української землі – активним учасникам АТО. Головні герої – славні сини своєї країни, міцні та незламні патріоти з жовто-блакитною бронею, які є своєрідним непереможним щитом українського народу.

Кирпа, Галина. Мій тато став зіркою. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 36 с.: іл.

«Мій тато став зіркою» - зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею пастельками тополю аж до неба, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім недитячі теми: сиерть, барикади, гради та біженців. А полеглий за правду тато світить їй із неба яскравою зіркою…

До Міжнародного дня рідної мови

З 14 до 21 лютого представлено книжкову виставку-шану "Українська-мова Героїв!"

Також впродовж цього періоду відбуваються години спілкування "Мова України-барвінкова, велична й прекрасна наша мова!"

Читачі із задоволенням відповідали на запитання онлайн-вікторини "Назвіть Українською".

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сьогодні ми виборюємо зі зброєю в руках нашу мову, нашу культуру, нашу націю.

За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни.

Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання.

   Наше слово-наша сила!   

Онлайн-екскурсія «Зустріч у бібліотеці»

18 лютого 2025 відбулась Онлайн-екскурсія «Зустріч у бібліотеці» та онлайн-літературна бесіда «Казково-поетичний світ Сашка Дерманського».

У заході по відеозв’язку брали участь маленькі артисти Театру естради та масових видовищ "Академія Добра". Керівник театру Логвин Вікторія та працівники бібліотеки спілкувались з дітьми в стінах закладу.

Для дітей провели відеоекскурсію по відділам бібліотеки, познайомили з правилами бібліотеки. Цікаво і вдало поспілкувались про творчість українського письменника Олександра Дерманського, разом переглянули всі книжки письменника, які має бібліотека. Діти із задоволенням декламували вірші Сашка Дерманського.

Ми вдячні нашим новим друзям.

З життям Театру естради та масових видовищ "Академія Добра", керівник Логвин Вікторія, ви можете ознайомитись на фейсбук-сторінці:

Театр естради та масових видовищ "Академія  Добра"

 https://www.facebook.com/kindnessacademy

Вікторія Логвин: https://m.facebook.com/100002339139324/

Art Cantilena (Працює в Борщагівська мистецька школа 3 березня 2021 р. – дотепер): https://www.facebook.com/people/Art-Cantilena/

БОРЩАГІВСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ (адреса
08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5) :

https://www.facebook.com/borshchahivkaartschool

    

   

Вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні

З 13 до 22 лютого представлено книжкову виставку-пам'ять "Еволюція духу".

19 лютого відбулись години пам'яті "Історія нескорених".

Щороку 20 лютого Україна згадує подвиг Героїв Небесної Сотні. 12 років тому понад сто людей віддали життя в боротьбі за демократичний вибір України та її європейське майбутнє. 

До Дня Героїв Небесної Сотні в Києві відбувається Церемоніал ушанування пам'яті учасників Революції Гідності.

Люди несуть квіти та запалені лампадки до портретів 107 загиблих учасників Революції Гідності, які віддали життя за свободу України.

20 лютого 2014 року у Києві загинула найбільша кількість мітингувальників Євромайдану – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

 Вічна 

 Пам'ять 

 та шана! 

 Герої 

 не вмирають! 

19 лютого - День Державного Герба України

З 12 до 19 лютого розгорнуто книжкову виставку "Наш Герб - Тризуб!".

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

      

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності. І сьогодні він на наших знаменах і зброї – як символ незламності і звитяжної боротьби проти окупанта!

   Вітаємо усіх із цим визначним днем!