Всеволод Нестайко - класик сучасної літератури для дітей

 До дня народження письменника Всеволода Зіновійовича Нестайка (30.01.1930) бібліотека презентує книжкову виставку "Письменник Божою милістю".

Його трилогія "Тореадори з Васюківки" занесена до Золотого списку ЮНЕСКО. Письменник навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка та працював у видавництвах "Барвінок", "Дніпро", "Веселка". Письменник відзначений багатьма преміями за літературний внесок в українську літературу.

 

Бесіда з маленькими читачами та їх батьками "Догратися, досміятися, добешкетувати" ( В.З. Нестайко) познайомила їх з різними видання творів письменника. Сьогодні Всеволод Нестайко продовжує радувати маленьких читачів, разом з "Тореодорами ..." бібліотека пропонує : "Казкові пригода і таємниці", "Загадки старого клоуна", "Чарівні окуляри", "Таємниці Віті Зайчика", "Неймовірні детективи", "Дивовижні пригоди у лісовій школі", " Нові пригоди в лісові школі", "Одиниця з обманом", "Пригоди журавлика", "Принцеса Іванна", " Найновіші пригоди Колька Колючки та Косі Вуханя".

 

Всеволод Нестайко в своїх творах завжди з гумором обігрує різні ситуації. захоплюючи увагу читача. Письменник через слово веде розмову завжди зі щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з іронічно-усміхненим поглядом на героїв, на їхні вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність. відкритість і засуджуючи зло, малодушність. заздрість

 

День пам"яті Героїв Крут

До Дня вшанування Героїв Крут відбулася патріотична година для користувачів бібліотеки "Крути: зберігаємо історичну пам'ять".

У бібліотеці представлена книжкова виставка "Бій за державність"

 Герої Крут були кіборгами свого часу. Бій під Дебальцевим, бій за Донецький аеропорт були максимально знаковими. Зараз знаковий кожен день на фронті, коли ми виборюємо наше право бути українцями.

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

27 січня вшановуємо пам'ять жертв Голокосту – однієї з найжахливіших трагедій в українській історії.

З 20 до 27 січня представлена книжкова виставка "Жертви і жахи Голокосту"

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. І рано чи пізно всі понесуть покарання за свої нелюдські вчинки.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост.

До Дня Соборності України, Дня пам'яті Героїв Крут

Січень – місяць пам’ятних дат для українців. Бій під Крутами, День Соборності, бої за Донецький аеропорт – символи незалежності, які об’єднують нас крізь роки.

До цих дат з 13 до 29 січня розгорнуто книжкові виставки "Моя країна -Україна! Вона Соборна і єдина!" та "Бій за державність!".

Впродовж цього періоду відбуваються патріотичні години для користувачів бібліотеки "Ми в єдності Соборні, незламні, непоборні!" та "Крути: зберігаємо історичну пам'ять".

Сьогодні ми згадуємо історичні передумови та особливості проголошення Акта Злуки 21 січня 1919 року, а також обговорюємо нові виклики, які стоять перед українцями у зв’язку з повномасштабною російською агресією: окупація земель, міграція населення всередині країни й за кордон.

Аналізуючи події більш як 100-річної давнини, ми бачимо паралелі із сьогоденням. Як у січні 1918 року оборона Києва лягла на плечі патріотичних добровольців, так і у 2014-му добровольці з Майдану першими пішли стримувати ворога й дали поштовх народженню сучасної української по духу армії. Як тоді більшовики хотіли знищити Україну, так і нині російські ординці роблять усе для цього. Ворог лишився той самий, але ми засвоїли уроки минулого, тому маємо шанс здобути перемогу.

Герої Крут були кіборгами свого часу. Бій під Дебальцевим, бій за Донецький аеропорт були максимально знаковими. Зараз знаковий кожен день на фронті, коли ми виборюємо наше право бути українцями,

Бажання українців жити у самостійній, єдиній, соборній державі не можна знищити голодоморами, репресіями, асиміляціями та іншими злочинними діями будь-яких окупантів!

20 січня - День вшанування захисників Донецького аеропорту

З 13 до 21 січня представлено інформаційну викладку "Незламні кіборги: 242 дні непохитності, відданості,героїчності"

День вшанування захисників Донецького аеропорту, також День пам'яті кіборгів — день вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України . Відзначається щороку 20 січня, згідно зі спільним Наказом Міністра Оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України.
Оборона Донецького аеропорту у 2014 році стала першою системною відповіддю України на агресію з боку російської федерації. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014-го до січня 2015 року. Понад 242 дні українські захисники – військові, добровольці, медики і волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, відстоюючи рідну землю. На жаль, у січні 2015 року, під час оборони летовища, наша країна зазнала дуже великих втрат серед захисників.
За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
Кіборги стали символом незламності українського народу.

    

«Кіборги» вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка ввійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Вічна пам’ять, вічна слава і честь захисникам України!

Слава Україні! Героям Слава!

З нагоди ювілею Василя Симоненка

 

8 січня виповнюється 90 років від дня народження видатного українського митця, якого літературні критики називали «поетом без каменю за душею» - Василя Симоненка.
Поезії митця і сьогодні надихають мільйони, з 2 до 9 січня представлено книжкову виставку-ювілей "Я не прислужував ніколи і нікому".

Попри коротке життя, Василь Симоненко залишив глибокий слід в українській літературі.

Олесь Гончар називав Василя Симоненка «витязем молодої української поезії», а Василь Стус сказав, що «на голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

 Василь Симоненко належав до славної когорти «шістдесятників» – поетів, літературознавців, критиків, що мали гостре соціальне чуття і глибоко вболівали за національну гідність. Вони закликали націю до пробудження від байдужості. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Батьківщини, щирий і добродійний, він увійшов в літературу, як поборник правди і добра.                            

Його недарма називали літературним бунтарем: він не терпів несправедливості, прагнув не тільки свободи, але й визнання України самобутньою державою. Поет горів для українського народу, і полум’я його творчості осяяло мільйони сердець!

            "Народ мій є! Народ мій завжди буде!"

До 130-річчя Бориса Лятошинського

З 1 до 10 січня представлено інформаційну викладку "Унікальний український композитор"

У 2025 році українська культура відзначає 130-річчя від дня народження видатного композитора Бориса Лятошинського (1895–1968), чия творчість є фундаментальною для нашої національної класичної музики.

Маємо за честь долучитися до вшанування і пропагування творчості майстра, бо вулиця композитора Лятошинського є нашою адресою.

Борис Лятошиський — один з фундаторів
української композиторської школи.

3 січня у Національній філармонії розпочнеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського — Liatoshynsky Space 2025, присвячений 130-річчю від дня народження композитора.

«Борис Лятошинський — одна з визначних постатей в історії української музики. Його твори, такі як симфонічна балада „Гражина“, Третя симфонія, Слов’янський концерт, Український квінтет, стали частиною концертних програм як в Україні, так і за її межами. Зараз, коли Україна набуває суб’єктності у міжнародному культурному просторі, ім’я Лятошинського все більше привертає увагу, репрезентуючи самобутність української музики XX століття», — зауважують у Національній філармонії України.

Колонна зала Філармонії.

За словами організаторів події, головна мета фестивалю музики Бориса Лятошинського — привернути увагу до спадку композитора, розкривши нові грані його музики для забезпечення цілісного сприйняття його різноманітної творчості.

«Завжди виникає питання актуальності культурної спадщини для нас і нашого часу. Життя і творчість Лятошинського, які припали на важкі історичні події XX століття, ставлять перед нами складні питання, відповіді на які шукаємо під час нинішньої війни. Тому ще однією метою фестивалю є осмислення концептів, важливих для нашого самозбереження і розвитку, які ми творимо зараз», — зауважують в Національній філармонії.

Програма Фестивалю музики Бориса Лятошинського 2025 включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії України, а фінальна – у Меморіальному кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у будинку РОЛІТ.

«Ключовими концептами Фестивалю, які маркують кожну з його подій, стали ПАМ’ЯТЬ, ІДЕНТИЧНОСТІ, ГЕНЕЗА, УСВІДОМЛЕНІСТЬ і ДІМ. Їхньому осягненню присвячені не лише спеціально підібрані програми кожного з концертів, але й дискусійні панелі за участі провідних музикознавців та інтелектуалів. Обговорення допоможуть включити класичну музику в ширший контекст української культури та показати її зв’язок з політичними та естетичними питаннями сьогодення», — розповідають організатори.

ПРОГРАМА:

3 січня. Liatoshynsky Space.
ПАМ’ЯТЬ. Камерна музика.
Афіша події. Фото: Національна філармонія України

Дата відкриття Фестивалю була обрана не випадково. Адже, саме 3 січня 1895 року в Житомирі народився Борис Лятошинський.

Програма концерту за участі виконавців Національного Будинку Музики включає твори, що звучали під час ювілейного концерту композитора 3 січня 1965 року.

Борис Лятошинський особисто підбирав ці твори, включаючи важливі для нього композиції. Вони відображають його творчі експерименти 1920-х років, такі як Скрипкова соната, та тугу за Києвом і Україною під час Другої світової війни, як у «Українському квінтеті».

Ця програма надає можливість розмірковувати про концепт Пам’яті, як особистої, так і суспільної, що поєднує наші спогади з минулого та голоси тих, кого вже немає поруч.

Виконавці: NotaBene chamber group, Валентина Буграк, Тетяна Гомон.

Музичній події передуватиме дискусія: Українська культура під час світової кризи: шляхи порятунку і самозбереження. У ній постануть найактуальніші питання розвитку та промоції української культури в нашій країні та за її межами, обговорюватимуться виклики, що стоять перед нами в умовах війни, та перспективи на період відновлення.

Спікери: перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, композитор, генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

5 січня. Liatoshynsky Space.
ІДЕНТИЧНОСТІ. Симфонічна музика #1.
Афіша події. Фото: Національна філармонія України

Радянський період історії України, в який припало жити, творити й виживати Борису Лятошинському, змушує замислитися над тим, ким вважали себе митці, які працювали в той час, з якими естетиками, політиками, ідеологіями вони себе ототожнювали.

Чи ставили вони взагалі собі ці питання? Спробувати знайти відповіді ми намагаємося через програму, де звучатиме один з багатостраждальних творів Лятошинського — Другу симфонію, яка під час радянської ідеологічно-політичної кампанії 1948 року була вщент розкритикованою і забороненою до виконання.

Борис Лятошинський у 1950-х.
Фото з відкритих джерел

Чи міг у таких умовах Лятошинський ототожнювати себе з радянськими цінностями?

Як противага до Симфонії у цей вечір звучатимуть «Лірична поема пам’яті Рейнгольда Глієра» (вчителя і друга Бориса Лятошинського) та Скрипковий концерт самого Глієра, що після його смерті був дописаний і оркестрований саме Лятошинським.

Твори прозвучать у виконанні симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Наталії Стець, соліст Андрій Павлов.

У дискусії Радянське чи українське? Українське мистецтво радянського періоду експерти міркуватимуть над доцільністю постановки такого питання, над проблемами сприйняття нашої історії такою, якою вона була.

Спікери: композитор і музикознавець Олексій Войтенко, письменник і літературознавець Ростислав Семків. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

8 січня. Liatoshynsky Space. 

ГЕНЕЗА. Фортепіанна музика #1

Афіша події. Фото: Національна філармонія України

Хто ми і яке наше походження? Ці питання стосуються нашої національності, релігійної спільноти, географічного місця та соціального статусу. Для митців ці питання мають ще один аспект — творчий зв’язок зі школами, напрямками та вчителями. Борис Лятошинський мав польське коріння. Зв’язок з ним майстерно втілився у його знаменитих творах 1950-х — 60-х роках, зокрема: у баладі «Гражина», поемі «На берегах Вісли», «Польська сюїта».

Одним з улюблених композиторів Лятошинського був Фредерік Шопен.

Саме твори цих двох композиторів виконуватиме у фортепіанному речиталі Максим Шадько. Поруч із драматичною сонатою сі-бемоль мінор Шопена прозвучить не менш драматична та експресивна Перша фортепіанна соната Лятошинського в обрамленні мініатюр, інспірованих шопенівською традицією.

Однак творчість Лятошинського має багато різноманітних генез, які пов’язані як з романтичною епохою, так і з актуальною йому сучасністю — європейським модернізмом початку XX століття.

У дискусії Підземні ріки майбутнього: українське мистецтво 1920-х йтиметься про тих, хто рухав українське мистецтво вперед, шукав нові сенси і новаційні форми.

Спікерки: композиторка Алла Загайкевич, мистецтвознавиця Тетяна Руденко, літературознавиця Ярина Цимбал. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

11 січня. Liatoshynsky Space.
УСВІДОМЛЕНІСТЬ. Симфонічна музика #2
Афіша події. Фото: Національна філармонія України

«Усе виявляється потрібним, усе необхідно і майже не залишається часу на найголовніше і найнеобхідніше… Майже ніколи працювати, сидячи за своїм столом», – жалівся Лятошинський у листі 1961 року.

Робота за письмовим столом, написання музики – це усвідомленість себе в житті, яка керувала ним і давала сили працювати попри все. Попри побутові негаразди, попри хвороби, попри заборону музики до виконання 1948 року.

Після чергової ідеологічної розправи 1951 року Борис Лятошинський починає писати Фортепіанний концерт, Слов’янський, – щоб почуватися живим, він мав працювати.

1960-ті стають своєрідним підбиттям підсумків, узагальненням і усвідомленням себе. Так виникає Четверта симфонія, яка вся виростає з однієї теми — першої п’єси фортепіанного циклу 1920-х «Відображення».

Виконавці: Національний симфонічний оркестр України, художній керівник і головний диригент Володимир Сіренко, соліст Максим Шадько.Афіша дискусій, що відбудуться в межах Фестивалю. Фото: Національна філармонія України

У радянський час переважна більшість українських композиторів, включно з Борисом Лятошинським, зверталися до російської культури через поетичні тексти або ж використання народних мотивів у своїх творах.

Тому перед концертом відбудеться дискусія на тему: «Межа прийнятності: російська культура в сучасному українському просторі», яка залишається надзвичайно актуальною від початку нинішньої російської повномасштабної агресії проти України.

Спікери: журналіст і правозахисник Максим Буткевич, музикознавиця Анна Гадецька, філософ Вахтанг Кебуладзе, журналіст і медіаексперт Андрій Куликов. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

26 січня. Liatoshynsky Space. ДІМ. Фортепіанна музика #2

Меморіальний кабінет-музей Бориса Лятошинського.
Фото: Національна філармонія України

Фінальна подія фестивалю відбуватиметься у Меморіальному кабінеті-музеї Бориса Лятошинського, просторі приватної квартири композитора, де він проживав з 1939 року до своєї смерті.

Кабінет зберігається в тому вигляді, який він мав за життя Лятошинського. На глядачів чекатиме екскурсія будинком РОЛІТ, спілкування з інтелектуалом і піаністом Євгеном Громовим, занурення у фортепіанну музику Бориса Лятошинського та його учнів Валентина Сильвестрова і Віталія Годзяцького.

Вхід на подію за спеціальними запрошеннями.

Фестиваль музики Бориса Лятошинського запрошує всіх, кого цікавлять художні та інтелектуальні враження, гострі питання та пошук відповідей на них, відвідати події насиченої музичної програми, щоб розкрити для себе багатогранний всесвіт генія української класної музики. 

(за матеріалами https://vechirniy.kyiv.ua/news/106925/)