З 1 до 10 січня представлено інформаційну викладку "Унікальний український композитор"
У 2025 році українська культура відзначає 130-річчя від дня народження видатного композитора Бориса Лятошинського (1895–1968), чия творчість є фундаментальною для нашої національної класичної музики.
Маємо за честь долучитися до вшанування і пропагування творчості майстра, бо вулиця композитора Лятошинського є нашою адресою.
 |
Борис Лятошиський — один з фундаторів
української композиторської школи. |
3 січня у Національній філармонії розпочнеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського — Liatoshynsky Space 2025, присвячений 130-річчю від дня народження композитора.
«Борис Лятошинський — одна з визначних постатей в історії української музики. Його твори, такі як симфонічна балада „Гражина“, Третя симфонія, Слов’янський концерт, Український квінтет, стали частиною концертних програм як в Україні, так і за її межами. Зараз, коли Україна набуває суб’єктності у міжнародному культурному просторі, ім’я Лятошинського все більше привертає увагу, репрезентуючи самобутність української музики XX століття», — зауважують у Національній філармонії України.
 |
Колонна зала Філармонії. |
За словами організаторів події, головна мета фестивалю музики Бориса Лятошинського — привернути увагу до спадку композитора, розкривши нові грані його музики для забезпечення цілісного сприйняття його різноманітної творчості.
«Завжди виникає питання актуальності культурної спадщини для нас і нашого часу. Життя і творчість Лятошинського, які припали на важкі історичні події XX століття, ставлять перед нами складні питання, відповіді на які шукаємо під час нинішньої війни. Тому ще однією метою фестивалю є осмислення концептів, важливих для нашого самозбереження і розвитку, які ми творимо зараз», — зауважують в Національній філармонії.
Програма Фестивалю музики Бориса Лятошинського 2025 включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії України, а фінальна – у Меморіальному кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у будинку РОЛІТ.
«Ключовими концептами Фестивалю, які маркують кожну з його подій, стали ПАМ’ЯТЬ, ІДЕНТИЧНОСТІ, ГЕНЕЗА, УСВІДОМЛЕНІСТЬ і ДІМ. Їхньому осягненню присвячені не лише спеціально підібрані програми кожного з концертів, але й дискусійні панелі за участі провідних музикознавців та інтелектуалів. Обговорення допоможуть включити класичну музику в ширший контекст української культури та показати її зв’язок з політичними та естетичними питаннями сьогодення», — розповідають організатори.
ПРОГРАМА:
 |
3 січня. Liatoshynsky Space.
ПАМ’ЯТЬ. Камерна музика.
Афіша події. Фото: Національна філармонія України |
Дата відкриття Фестивалю була обрана не випадково. Адже, саме 3 січня 1895 року в Житомирі народився Борис Лятошинський.
Програма концерту за участі виконавців Національного Будинку Музики включає твори, що звучали під час ювілейного концерту композитора 3 січня 1965 року.
Борис Лятошинський особисто підбирав ці твори, включаючи важливі для нього композиції. Вони відображають його творчі експерименти 1920-х років, такі як Скрипкова соната, та тугу за Києвом і Україною під час Другої світової війни, як у «Українському квінтеті».
Ця програма надає можливість розмірковувати про концепт Пам’яті, як особистої, так і суспільної, що поєднує наші спогади з минулого та голоси тих, кого вже немає поруч.
Виконавці: NotaBene chamber group, Валентина Буграк, Тетяна Гомон.
Музичній події передуватиме дискусія: Українська культура під час світової кризи: шляхи порятунку і самозбереження. У ній постануть найактуальніші питання розвитку та промоції української культури в нашій країні та за її межами, обговорюватимуться виклики, що стоять перед нами в умовах війни, та перспективи на період відновлення.
Спікери: перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, композитор, генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
 |
5 січня. Liatoshynsky Space.
ІДЕНТИЧНОСТІ. Симфонічна музика #1.
Афіша події. Фото: Національна філармонія України |
Радянський період історії України, в який припало жити, творити й виживати Борису Лятошинському, змушує замислитися над тим, ким вважали себе митці, які працювали в той час, з якими естетиками, політиками, ідеологіями вони себе ототожнювали.
Чи ставили вони взагалі собі ці питання? Спробувати знайти відповіді ми намагаємося через програму, де звучатиме один з багатостраждальних творів Лятошинського — Другу симфонію, яка під час радянської ідеологічно-політичної кампанії 1948 року була вщент розкритикованою і забороненою до виконання.
 |
Борис Лятошинський у 1950-х.
Фото з відкритих джерел |
Чи міг у таких умовах Лятошинський ототожнювати себе з радянськими цінностями?
Як противага до Симфонії у цей вечір звучатимуть «Лірична поема пам’яті Рейнгольда Глієра» (вчителя і друга Бориса Лятошинського) та Скрипковий концерт самого Глієра, що після його смерті був дописаний і оркестрований саме Лятошинським.
Твори прозвучать у виконанні симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Наталії Стець, соліст Андрій Павлов.
У дискусії Радянське чи українське? Українське мистецтво радянського періоду експерти міркуватимуть над доцільністю постановки такого питання, над проблемами сприйняття нашої історії такою, якою вона була.
Спікери: композитор і музикознавець Олексій Войтенко, письменник і літературознавець Ростислав Семків. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
 |
8 січня. Liatoshynsky Space. ГЕНЕЗА. Фортепіанна музика #1 Афіша події. Фото: Національна філармонія України |
Хто ми і яке наше походження? Ці питання стосуються нашої національності, релігійної спільноти, географічного місця та соціального статусу. Для митців ці питання мають ще один аспект — творчий зв’язок зі школами, напрямками та вчителями. Борис Лятошинський мав польське коріння. Зв’язок з ним майстерно втілився у його знаменитих творах 1950-х — 60-х роках, зокрема: у баладі «Гражина», поемі «На берегах Вісли», «Польська сюїта».
Одним з улюблених композиторів Лятошинського був Фредерік Шопен.
Саме твори цих двох композиторів виконуватиме у фортепіанному речиталі Максим Шадько. Поруч із драматичною сонатою сі-бемоль мінор Шопена прозвучить не менш драматична та експресивна Перша фортепіанна соната Лятошинського в обрамленні мініатюр, інспірованих шопенівською традицією.
Однак творчість Лятошинського має багато різноманітних генез, які пов’язані як з романтичною епохою, так і з актуальною йому сучасністю — європейським модернізмом початку XX століття.
У дискусії Підземні ріки майбутнього: українське мистецтво 1920-х йтиметься про тих, хто рухав українське мистецтво вперед, шукав нові сенси і новаційні форми.
Спікерки: композиторка Алла Загайкевич, мистецтвознавиця Тетяна Руденко, літературознавиця Ярина Цимбал. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
 |
11 січня. Liatoshynsky Space.
УСВІДОМЛЕНІСТЬ. Симфонічна музика #2
Афіша події. Фото: Національна філармонія України |
«Усе виявляється потрібним, усе необхідно і майже не залишається часу на найголовніше і найнеобхідніше… Майже ніколи працювати, сидячи за своїм столом», – жалівся Лятошинський у листі 1961 року.
Робота за письмовим столом, написання музики – це усвідомленість себе в житті, яка керувала ним і давала сили працювати попри все. Попри побутові негаразди, попри хвороби, попри заборону музики до виконання 1948 року.
Після чергової ідеологічної розправи 1951 року Борис Лятошинський починає писати Фортепіанний концерт, Слов’янський, – щоб почуватися живим, він мав працювати.
1960-ті стають своєрідним підбиттям підсумків, узагальненням і усвідомленням себе. Так виникає Четверта симфонія, яка вся виростає з однієї теми — першої п’єси фортепіанного циклу 1920-х «Відображення».
Виконавці: Національний симфонічний оркестр України, художній керівник і головний диригент Володимир Сіренко, соліст Максим Шадько.Афіша дискусій, що відбудуться в межах Фестивалю. Фото: Національна філармонія України
У радянський час переважна більшість українських композиторів, включно з Борисом Лятошинським, зверталися до російської культури через поетичні тексти або ж використання народних мотивів у своїх творах.
Тому перед концертом відбудеться дискусія на тему: «Межа прийнятності: російська культура в сучасному українському просторі», яка залишається надзвичайно актуальною від початку нинішньої російської повномасштабної агресії проти України.
Спікери: журналіст і правозахисник Максим Буткевич, музикознавиця Анна Гадецька, філософ Вахтанг Кебуладзе, журналіст і медіаексперт Андрій Куликов. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
26 січня. Liatoshynsky Space. ДІМ. Фортепіанна музика #2
 |
Меморіальний кабінет-музей Бориса Лятошинського.
Фото: Національна філармонія України |
Фінальна подія фестивалю відбуватиметься у Меморіальному кабінеті-музеї Бориса Лятошинського, просторі приватної квартири композитора, де він проживав з 1939 року до своєї смерті.
Кабінет зберігається в тому вигляді, який він мав за життя Лятошинського. На глядачів чекатиме екскурсія будинком РОЛІТ, спілкування з інтелектуалом і піаністом Євгеном Громовим, занурення у фортепіанну музику Бориса Лятошинського та його учнів Валентина Сильвестрова і Віталія Годзяцького.
Вхід на подію за спеціальними запрошеннями.
Фестиваль музики Бориса Лятошинського запрошує всіх, кого цікавлять художні та інтелектуальні враження, гострі питання та пошук відповідей на них, відвідати події насиченої музичної програми, щоб розкрити для себе багатогранний всесвіт генія української класної музики. (за матеріалами https://vechirniy.kyiv.ua/news/106925/)
