До Світлого свята Великодня

З 10 до 21 квітня розгорнуто книжкову виставку "Бог дав радість з Небес - Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!".

Також впродовж цього періоду відбуваються години духовності "У день Святого Воскресіння Христос нас кличе до спасіння!".

Світлий Великдень є найважливішим і найрадіснішим святом у християн. Усі віряни цього дня радіють чудесному воскресінню Христа і збираються разом із рідними.

У 2025 році на світ чекає рідкісна подія. Уперше з 2017 року католики і православні відзначать свято в один день. Загалом це явище не таке рідкісне, проте в нинішньому десятилітті такого ще не траплялося.

Великдень - це християнське свято, у яке згадують воскресіння Ісуса після його страти на хресті. Торжество символізує спокуту гріхів людства і перемогу добра над злом. Його дата щороку змінюється, оскільки залежить від місячного календаря.

Православний і католицький Великдень 2025 року настане 20 квітня. Востаннє християни відзначали торжество разом 16 квітня 2017 року.

У наступних роках головне християнське свято відзначатиметься в такі дні:

у 2026 році - 5 квітня у католиків, 12 квітня у православних;

у 2027 році - 28 березня у католиків, 5 травня у православних;

у 2028 році - 16 квітня у всіх вірян.

Таким чином, Великдень 2025 в українців настане одночасно з іншими християнськими країнами. Але наші традиції святкування не схожі на жодні інші. До свята у нас заведено випікати паски з глазур'ю і фарбувати варені яйця. У церкві віряни моляться Богу та освячують кошик із продуктами.

Перед Великоднем протягом 48 днів віряни тримають Великий піст, щоб очистити тіло перед світлим святом.

Суперечки між православними і католиками щодо того, як правильно обчислювати дату Великодня, тривають з 1054 року. Віряни досі не дійшли єдиної думки. Загальний принцип однаковий: Великдень настає в першу неділю після першого повного місяця, який настає після дня весняного рівнодення (21 березня).

Однак православні віряни, на відміну від католиків, для обчислення дати використовують старий (юліанський) календар. У ньому день весняного рівнодення відзначається 3 квітня. Тому православний Великдень не може настати раніше 4 квітня.

Можливо, у майбутньому православні, католики і протестанти зможуть дійти згоди і почнуть відзначати Воскресіння Христове однаково.

(за матеріалами https://www.unian.ua/lite/holidays/pasha-2025-data-u-katolikov-i-pravoslavnyh-12740190.html#goog_rewarded)

Цей Великдень не такий, як інші...

Ці свята гіркіш од полинУ...

Спомини колишні - найтепліші,

ніби, то було у давнину...

Місим паску на сльозах і крові...

Молимось до неба й образів...

Боже, сили дай. І дай любові.

Згинути не дай нам од катів...

Нині свято шириться землею.

Писанки ажурні, аж блищать...

Крашанки червоною душею

хочуть нам про чудо нагадать...

Що Христос - воскрес. І є надія...

Бо ціну заплачено життям.

Місим паску...Плачем....І говієм...

Рвемо серце болем й каяттям...

Скільки душ окрайчик не скуштує

тих пасОк, що мама напекла...

Скільки в небі десь собі раює?...

Мама жде....А їх усе нема....

Цей Великдень не такий, як інші...

Ці свята гіркіш од полинУ....

Та ,Христос - воскрес! І то - найліпше.

Вірим, що поборем цю війну.

                Людмила Галінська

До Дня пам'яток історії та культури

З 14 до 22 квітня розгорнуто книжкову виставку-дослідження "Доторкнутись серцем до скарбів".

День пам’яток історії та культури України – це щорічна подія, яка має важливе значення для збереження та вшанування багатої культурної та історичної спадщини країни. Цей день, встановлений Указом Президента України № 1062/99 від 23 серпня 1999 року, запрошує замислитися над численними пам’ятками, які розповідають про славне минуле та яскраву культуру України.1

Ця ініціатива була підтримана науковцями, архітекторами, реставраторами та державними органами, що опікуються збереженням пам’яток історії та культури. Вона перегукується з міжнародним рухом, ініційованим ICOMOS (International Council on Monuments and Sites) і прийнятим ЮНЕСКО в 1982 році, підкреслюючи нагальність збереження нашої спільної культурної спадщини.

Дата проведення Дня пам’яток історії та культури України співпадає з Міжнародним днем пам’яток та історичних місць.

Культурна спадщина України, яка налічує понад 70 000 об’єктів культурної спадщини у більш ніж 1399 населених пунктах, є великою та різноманітною, що вимагає постійних та узгоджених зусиль для її збереження.

День пам’яток історії та культури України – це не просто визнання фізичних споруд, які прикрашають ландшафт, але й розуміння історій, боротьби та перемог, які вони уособлюють. Ці пам’ятники слугують хранителями історії, пропонуючи розуміння еволюції України в часи процвітання та випробувань. Вони є відчутним зв’язком з минулим, зміцнюючи почуття ідентичності та спадкоємності серед українського народу.

Щороку з цієї нагоди організовуються різноманітні заходи та події. Це можуть бути екскурсії, виставки, лекції та семінари, спрямовані на інформування громадськості про цінність збереження та важливість пам’яток як культурних символів. Залучення державних органів, культурних інституцій та місцевих громад підкреслює колективні зусилля у збереженні історичної спадщини України.

Від величного собору Святої Софії та прилеглих до нього монастирських споруд до Києво-Печерської лаври, Україна є домівкою для об’єктів значної культурної та історичної цінності, деякі з яких визнані ЮНЕСКО об’єктами всесвітньої спадщини.

Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні

Софійський собор

Києво-Печерська лавра

Церква Спаса на Берестові

Високий замок і Підзамче, Середмістя (Львів)

Ансамбль собору святого Юра (Львів)

Пункт геодезичної дуги Струве «Катеринівка» (Хмельницька область, село Катеринівка)

Пункт геодезичної дуги Струве «Фельштин» (Хмельницька область, село Гвардійське)

Пункт геодезичної дуги Струве «Баранівка» (Хмельницька область, село Баранівка)

Пункт геодезичної дуги Струве «Старо-Некрасівка» (Одеська область, село Стара Некрасівка)

Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (Чернівці)

Церква Собору Пресвятої Богородиці (Львівська область, село Матків)

Церква святого Юра (Львівська область, місто Дрогобич)

Церква Святої Трійці (Львівська область, місто Жовква)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківська область, село Нижній Вербіж)

Вознесенська церква (Закарпатська область, селище Ясіня)

Церква святого Михайла (Закарпатська область, село Ужок)

Церква Святого Духа (Львівська область, село Потелич)

Церква Святого Духа (Івано-Франківський район, місто Рогатин)

Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора

Історичний центр Одеси

Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи2

День пам’яток історії та культури в Україні є свідченням відданості країни визнанню та збереженню своєї багатої культурної спадщини. Він дає можливість оцінити красу та історичне значення цих об’єктів, сприяючи глибшому зв’язку з історією та культурною ідентичністю України.

Сьогодні пам’ятки історії та культури України перебувають перед загрозою знищення ворогом, багато вже є знищеними або пошкодженими під час війни, росія прагне знищення фундаменту нашої національної свідомості. Допомагаймо ЗСУ щодня! 

(За матеріалами https://daytoday.ua/podiya/den-pamiatok-istorii-ta-kultury-ukrainy/)

Нова дитяча українська книга - це насолода, і знання, і серцю втіха!

 

 

  

Багато-багато неймовірних історій для тебе!

До Всесвітнього дня книги

Завіршована казка "Маленький принц"

Запрошуємо!

8 квітня-Міжнародний день ромів

З 2 до 10 квітня представлено інформаційну викладку "Роми: єдність та стійкість в умовах війни".

Щороку, 8 квітня відзначається Міжнародний день ромів. В цей день, 1971 року, в рамках першого Всесвітнього ромського конгресу було офіційно започатковано ромський громадський рух. Тоді ж було затверджено національний прапор і гімн ромського народу — найбільшої етнічної меншини в Європі.

Цей день важливий не лише для ромів. Це важливо для збереження і розвитку єдності ромської громади, їхньої культури, мови, національної ідентичності, які міцно вплетені в канву європейського суспільства.

За традицією цього дня запалюють мільйони свічок як символ єдності ромів, а тисячі яскравих вінків спускають на воду: це символізує нелегку долю народу – вічного блукальця без історичної батьківщини.

У Міжнародний день ромів, який сьогодні припадає на нелегкі для нашої країни часи, коли кожен громадянин України щодня має робити вибір, дякуємо ромській спільноті, яка, від початку повномасштабної війни, на рівні з усіма національними меншинами, активно бореться за існування власного народу на теренех українських земель, протистоїть наступу на свободу, цивілізаційні цінності та людяність, котрі російські агресори намагаються знищити.

У різні часи українська земля прихищала представників національних спільнот, тепер їхні нащадки допомагають з прихистком українцям і відчиняють двері своїх домівок. Адже Україна – це наш спільний дім!

(За матеріалами: https://dess.gov.ua/8-kvitnia-mizhnarodnyy-den-romiv/)

Добірка історій про участь українських ромів у протидії агресії рф, які підготувала команда Суспільного:

«В окопах важче, ніж нам тут, тож ЗСУ дають стимул не опускати руки» — історія Римми Митрак, української ромки, вже 24-25 лютого відкрила двері прихистку для перших біженців. Благодійний фонд під її керівництвом створив проєкт соціального магазину, де люди можуть безкоштовно отримати потрібні речі.

«Тільки об’єднавшись разом, ми зможемо перемогти» — історія Елеонори Кулчар з Ужгорода, вона прихистила більш ніж 900 людей після повномасштабного вторгнення.

“Так, я ром, але роми також захищають свою Україну”, — історія етнічного рома, військовослужбовця ЗСУ Віктора Ільчака, маючи 5 дітей пішов захищати Україну. Чоловік наголошує: «Я громадянин України. Потрібно захищати свою Батьківщину».

Ми дякуємо усім, хто нині тримає стрій і продовжує захищати Батьківщину. Розмаїття національних культур і толерантність – це те, що робить нас єдиними й непереможними!

Опре рома! Вперед рома!

До Всесвітнього дня здоров'я

З 2 до 10 квітня представлено книжкову виставку "Здоровим бути ЗДОРОВО!".

Також впродовж цього періоду відбуваються бесіди.

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби.

 Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

Кроки для турботи про здоровʼя

Турбота про своє здоров’я – це комплексний процес, що охоплює фізичний, психічний та емоційний аспекти. Звісно, рівень доступності та стан системи охорони здоровʼя в країні мають значний вплив на здоровʼя людини та суспільства. Однак, спосіб життя є основним фактором, що впливає на здоров’я. Ось кроки, які ви можете зробити, щоб зміцнити своє здоров’я в цілому:

Їжте збалансовану їжу. Включіть у свій раціон різноманітні фрукти, овочі, нежирні білки та цільнозернові продукти.

Підтримуйте водний баланс. Пийте багато води протягом дня, щоб підтримувати організм у належному стані.

Регулярна фізична активність. Займайтеся фізичними вправами щонайменше 30 хвилин більшість днів на тиждень.

Прагніть до 7-9 годин якісного сну на добу, щоб перезарядити своє тіло і розум.

Використовуйте методи зниження стресу, такі як медитація, йога або вправи на глибоке дихання.

Обмежте оброблені продукти та цукор. Скоротіть споживання продуктів з високим вмістом цукру і шкідливих жирів.

Уникайте тютюну та обмежте алкоголь.

Регулярні обстеження. Заплануйте регулярні медичні огляди та скринінги, щоб виявити будь-які проблеми зі здоров’ям на ранніх стадіях.

Підтримуйте соціальні зв’язки. Підтримуйте міцні стосунки з родиною та друзями, щоб підтримувати своє ментальне здоров’я.

Практикуйте усвідомленість. Залишайтеся присутніми і уважними, насолоджуючись кожним моментом і зменшуючи занепокоєння щодо майбутнього.

Зосередьтеся на позитивних думках і вдячності, щоб покращити своє емоційне самопочуття.

Знайдіть хобі. Займайтеся діяльністю, яка приносить вам радість і задоволення.

Ці кроки є основними і вирішальними на шляху до збереження та покращення вашого здоров’я. Пам’ятайте, що невеликі, керовані зміни можуть призвести до довготривалого позитивного впливу на ваше загальне самопочуття.

Здоровим бути ЗДОРОВО!

"Не нудьгуй, читай, мандруй!"- літературна мандрівка

3 квітня на літературну мандрівку завітали учні 1-Д класу гімназії №260.

Ми разом подорожували книжковими лабіринтами, знайомились з творчістю сучасних дитячих письменників, захоплювались сучасним анімаційним фільмом   "Гидке каченя"     за мотивом казки   Г. К. Андерсена, впізнавали казкових героїв, читали вірші-крутисловики та скоромовки, знайомились з творчістю наших користувачів.

Сьогодні в Україні, не зважаючи на складні умови воєнного часу, видається величезна кількість прекрасних дитячих книжок. Старі добрі казки, нові історії про улюблених героїв, яскраві перевидання дитячої класики з сучасними ілюстраціями — безліч українських дитячих книг тільки й чекає свого часу, щоб порадувати юного читача.

Відкриваймо двері у великий розумний світ натхнення та духовної сили!

Не нудьгуй! Читай! Мандруй!