понеділок, 16 листопада 2026 р.

До Всесвітнього Дня дитини, Дня Захисту дітей



З 9 до 21 представлено книжкову виставку "Плекати в дитині найкраще".

Впродовж цього періоду відбуваються Дні інформації "На Планеті діти в Мирі хочуть жити!".

В Україні День захисту дітей у 2026 році відзначається 20 листопада (в п'ятницю), збігаючись зі Всесвітнім днем дитини.




У 2026 році День захисту дітей в Україні припадає на п’ятницю, 20 листопада. Дата є постійною, тому надалі свято відзначатимуть щороку 20 листопада незалежно від дня тижня.
Нову дату встановлено Указом Президента України № 355/2025 від 30 травня 2025 року. Ним також визнано таким, що втратив чинність, попередній указ 1998 року, відповідно до якого День захисту дітей відзначали 1 червня.














У 2025 році Україна вперше провела офіційне відзначення за новою датою. Отже, у листопаді 2026 року День захисту дітей відзначатимуть 20 листопада вже вдруге.
20 листопада обрано на честь прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Декларації прав дитини (1959) та Конвенції про права дитини (1989).
Сьогодні ЮНІСЕФ розглядає Всесвітній день дитини не лише як символічне свято, а як глобальний день дій в інтересах дітей за активної участі самих дітей.
У 2026 році міжнародна кампанія ЮНІСЕФ до Всесвітнього дня дитини проходить із посланням «My day. My rights. My future» — «Мій день. Мої права. Моє майбутнє».
Організація закликає дослухатися до дітей та дати їм можливість розповісти про своє життя, права й бачення майбутнього.







































Ідея кампанії полягає в тому, що діти мають бути не лише тими, кого дорослі захищають, а й активними учасниками обговорення питань, які безпосередньо впливають на їхнє життя.
У різних країнах до 20 листопада організовують тематичні уроки, дискусії, молодіжні ініціативи та заходи, під час яких діти можуть висловлювати власні думки. Одним із символів міжнародної кампанії є синій колір — колір ЮНІСЕФ.

Особливу увагу організація приділяє дітям, чиї права опинилися під загрозою через війни, гуманітарні кризи, нерівність і наслідки зміни клімату.
Конвенція ООН про права дитини була ухвалена 20 листопада 1989 року. В Україні вона є чинним міжнародним документом, що визначає основні стандарти захисту прав дітей.
Відповідно до Конвенції дитиною, як правило, вважається кожна людина до досягнення 18 років, якщо за застосовним законодавством повноліття не настає раніше.
Документ виходить із принципу, що кожна дитина є носієм прав незалежно від походження, статі, мови, стану здоров’я, майнового становища чи інших обставин.

Серед основних прав, передбачених Конвенцією:
На життя та розвиток - Держава має забезпечувати умови для виживання і здорового розвитку дитини
На освіту - Дитина повинна мати доступ до навчання та можливості розвивати здібності
На охорону здоров’я - Діти мають право на доступ до необхідної медичної допомоги
На захист від насильства - Дитину необхідно захищати від фізичного й психологічного насильства, жорстокого поводження та експлуатації
На сімейне піклування - Дитина має право на належне сімейне середовище та підтримку відповідно до положень Конвенції
На власну думку - Дитина може висловлювати погляди з питань, що її стосуються, а дорослі повинні належно їх враховувати відповідно до віку та зрілості
На відпочинок і дозвілля - Дитина має право гратися, відпочивати, брати участь у культурному й творчому житті
На рівне ставлення - Права мають забезпечуватися без дискримінації
На приватність - Дитина має право на захист особистого й сімейного життя


В умовах повномасштабної війни захист дітей в Україні має особливе значення.
Для багатьох українських дітей війна змінила звичне життя: вони були змушені залишити домівки, переїхати до інших регіонів або за кордон, змінити школу чи форму навчання, пристосуватися до повітряних тривог та обмежень безпеки.

Тому День захисту дітей нагадує про необхідність забезпечувати не тільки базові потреби, а й можливість продовжувати навчання, отримувати психологічну допомогу, підтримувати зв’язок із родиною та жити в безпечному середовищі.
Особливого захисту потребують діти, які постраждали від бойових дій, втратили близьких, були незаконно переміщені чи депортовані, зазнали насильства або залишилися без належного батьківського піклування.
У закладах освіти захист прав дітей охоплює також запобігання приниженню, дискримінації та цькуванню. Вчителям і батькам важливо розуміти, що таке булінг у школі та як відрізнити його від звичайного конфлікту.





Захист дитинства — це не лише реагування на небезпеку. Це також створення умов, у яких дитина може почуватися почутою, розвивати здібності, спілкуватися з однолітками та планувати майбутнє.


четвер, 12 листопада 2026 р.

До міжнародного дня толерантності



З 9 до 16 листопада розгорнуто книжкову виставку "Толерантність - запорука людяності".
Також впродовж цього періоду відбуваються години спілкування "Рівні та вільні".

16 листопада відзначають Міжнародний день толерантності. Дату було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН після ухвалення державами-членами UNESCO Декларації принципів толерантності.

































UNESCO пояснює толерантність не як байдужість чи необхідність з усім погоджуватися, а як повагу до різноманіття людей, культур, способів самовираження та права інших бути собою.
Що таке толерантність простими словами

Толерантність не означає, що всі повинні бути однаковими або з усім погоджуватися.




Це вміння:
поважати іншу людину;
приймати, що люди можуть відрізнятися;
не принижувати через зовнішність, походження, здібності чи погляди;
слухати співрозмовника;
вирішувати суперечки без образ;
не робити стереотипних висновків про інших.

вівторок, 10 листопада 2026 р.

Популяризація української мови

З 9 до 19 листопада розгорнуто книжкову виставку "Починаймося з рідної мови!"
Впродовж цього періоду відбуваються поетичні читання "В моїй милій Україні мова - солов'їна!" (Людмила Галінська).

Говорити українською — це не лише про мовлення, це про ідентичність, про повагу до своєї країни, до її історії та культури. Особливо тепер, у час повномасштабного вторгнення росії в Україну, популяризація української мови набула ще більшого значення. Ми маємо згуртуватися навколо національних цінностей, а мова — одна з найважливіших.

Це підкріплено і на законодавчому рівні. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закріплює пріоритет державної мови в усіх сферах суспільного життя.
Історично мова завжди була інструментом національного відродження. Українські поети, письменники та діячі культури через слово формували національну свідомість, виховували любов до Батьківщини. Не дарма Володимир Сосюра писав: “Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”.
Сьогодні українська мова активно повертає свої позиції, зокрема завдяки сучасним медіа. Блоги, TikTok, Instagram — все більше контенту створюється українською мовою, і він користується величезною популярністю. Це свідчить про те, що українська — це не лише мова традицій, а й мова сучасності.

Кіно також відіграє важливу роль. Попри всі труднощі, українські стрічки збирають повні зали та транслюються за межами країни, популяризуючи не тільки мову, а й культуру України.

Що можемо зробити кожен із нас для популяризації української мови:

- Спілкуватися українською щодня, навіть у побуті.
- Читати українську літературу, слухати українську музику.
- Підтримувати україномовних блогерів і контент-мейкерів.
- Обирати фільми, серіали, шоу українською.
- Вести свої соціальні мережі українською мовою.



Популяризація української мови починається з нас. Обираючи українське — ми обираємо себе. 
(За матеріалами https://stmlyn.gov.ua/news/1750066962/)





В моїй милій Україні, мова - солов'їна.

В моїй милій Україні, мова -- солов'їна.
І цей скарб передаємо від батька до сина,
Від матусі - до донечки, від бабці - до внуці,
Від квітòк - до бджілки на зеленій луці...

Рід наш давній.Український.Мова - квітка роду.
Чиста. Світла. Соковита, як нектар із плоду.
Пахне сонцем. Пахне житом, диво - колосками,
Вишнями і грушами, стиглими садами...

Достигає попід осінь в кетягах калини,
Квітне мальвою під тином, в пісні журавлиній.
В чорнобривцях її запах, в полинах і м'яті.
А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.

Нею мама нам співала перші колисанки,
Хрестом долю вишивала звечора до ранку.
Заплітала у косички стрічки волошкòві,
Щоби мови не цурались і жили в любові...

Нею бабця все молилась, Бога прославляла.
Хліб місила, усміхалась. I поклони клала.
Мова - серце України. В ній є наша сила.
В кожнім слові - код таємний. То - є наші крила.

Кожне слово - як пацьорка, 
а разòм - намисто.
Знаєм мову - будем жити! 
Вчіться, товариство.

                                                29.04.2022 Людмила Галінська


понеділок, 9 листопада 2026 р.

До 100-річчя пам'яті Симона Петлюри


З 2 до 10 листопада представлено книжкову виставку "Симон Петлюра як уособлення боротьби проти російського зла".

Також впродовж цього періоду відбуваються патріотичні години "Симон Петлюра: "Всі до гурту!"".


Постать Симона Петлюри є однією з визначальних для української історії як провідника Української революції 1917-1921 років, Голови Директорії УНР та символа послідовної боротьби за незалежність і державність України.

25 травня 2026 року виповнилося 100 років від дня загибелі Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри від рук московського агента.


В умовах екзистенційної Війни за Незалежність України гідне вшанування пам’яті Симона Петлюри, належне визнання та популяризація його внеску у творення українських держави, культури та війська, мають особливо важливе значення. З метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв, Верховна Рада України 18 грудня 2025 року ухвалила Постанову № 4748-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» з Додатком № 3 «Про заходи зі вшанування пам’яті Симона Петлюри».

Симон Петлюра є символом українського національно-визвольного руху. Як очільник української держави, організатор українських збройних сил часів Української революції, Головний отаман військ і флоту УНР він здійснив винятковий внесок в українське державотворення початку XX століття та опір російській агресії періоду Української революції 1917-1921 років.

Саме у протистоянні із більшовицькою Росією Симон Петлюра став для українства уособленням ідеї свободи, а для ворогів – бандитом, ім’ям якого назвали цілі поколінні послідовників. Петлюрівці, як і мазепинці, і бандерівці, вселяли у росіян страх і ненависть, адже волелюбність, завзятість і незламність в українцях пробудили якраз такі потужні особистості, як Мазепа, Петлюра, Бандера.
У наукових виданнях, підручниках і словниках СРСР «петлюрівщина» визначалася як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни, очолюваний одним із ватажків дрібнобуржуазної націоналістичної партії українських соціал-демократів Петлюрою». Участь у «петлюрівщині», тобто в боротьбі за незалежну Україну, ще довго залишалася приводом для звинувачень в СРСР. Петлюрівців зображували винятково в негативних контекстах, їм надавали непривабливі епітети та неприємну зовнішність. Образ петлюрівців як шкідників, зрадників і противників нової совєтської влади швидко ввійшов у совєтський побут.
Упродовж життя Симон Петлюра боровся за українську незалежність не лише зброєю, а й словом: як журналіст, арткритик, редактор провідних українських журналів. У найсуворіші часи російської цензури організовував нелегальні друкарні. Навіть на еміграції лідер УНР продовжив видавничу справу – заснував журнали «Табор», «Тризуб», інші, які перетворювали слово на зброю в боротьбі за вільну Україну.
У 1921 році Симон Петлюра вимушено покинув терени України. Проте не відмовився від політичної боротьба за незалежність УНР. Совєтські ж спецслужби не полишали Петлюру в спокої, узяли собі за мету знеславити і зганьбити ім’я Симона Петлюри та його прихильників.
Вбивство Симона Петлюри справило неабияке враження на українську еміграцію. Член уряду УНР, дипломат Олександр Шульгин згадував, що подія об’єднала до того розрізнені кола української еміграції. Симон Петлюра своїм життям і своєю смертю засвідчив, що тільки в єдності українці здатні вистояти та перемогти.

Минуло 100 років від дня смерті Симона Петлюри, але він лишається символ боротьби за вільну Україну. На його честь в населених пунктах називають об’єкти топоніміки, зводять пам’ятники, пишуть мурали. А головне – пам’ять про Симона Петлюри увічнена в сучасному українському війську. Вояки Армії УНР і сам Головний отаман носили на однострої нарукавний тризуб. Продовжуючи петлюрівські традиції, тризуб став частиною військової айдентики Сил оборони України. З 2017 року він став частиною однострою українських воїнів. 152-га окрема єгерська бригада здобула почесне найменування – імені Симона Петлюри. Військовослужбовці бригади захищають нашу країну на різних напрямках російсько-українського фронту.

вівторок, 27 жовтня 2026 р.

Радіодиктант національної єдності



Колектив бібліотеки долучився до спільної мовної традиції в День української писемності та мови 27 жовтня. 




Ця подія є традиційною щорічною загальнонаціональною акцією, що  присвячена українській мові.




Мета радіодиктанту - об'єднати якомога більше людей навколо України в усьому світі і популяризувати українську мову.


понеділок, 26 жовтня 2026 р.

До Дня української писемності та мови

З 19 до 28 жовтня представлено книжкову виставку - шана "Горда, рідна мова, ти - наша основа!"
26 жовтня відбулась година спілкування "Допоки буде в серці рідна мова!".

27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови — величне свято духовності, національної єдності та любові до рідного слова. Це день, коли кожен і кожна з нас відчуває нерозривний зв’язок із народом, із тисячолітньою історією, із тими, хто плекав та оберігав українське слово у всі часи.

Дату змінили у 2023 році (Указ Президента України № 455/2023) через перехід Православної церкви України та УГКЦ на новоюліанський календар. У цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-Літописця, з чиєї праці («Повість минулих літ») починається писемна українська мова. Раніше свято припадало на 9 листопада.

Традиційно в цей день проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який об'єднує українців в Україні та по всьому світу.



























Цікаві факти
1. Свято української писемності та мови є унікальним, оскільки не багато націй світу мають відповідне свято на честь своєї мови.
2. Українська мова є однією з найбільш мелодійних мов світу.
3. За статистикою, українська мова входить до топ-40 найпоширеніших мов світу.
4. До дня української писемності та мови влаштовують загальнонаціональні диктанти.

Мова — душа нації, її голос і серце. У ній — наша пам’ять, наша сила й наша свобода.

День української писемності та мови – це не просто свято, а велика можливість для кожного українця проявити свою любов і повагу до рідної мови, зануритися в світ української літератури та культури, а також згадати про значення мови як засобу спілкування, передачі культурних цінностей та національних традицій.



 Щиро вітаємо усіх українців і українок 
 із Днем української писемності та мови! 
 Нехай солов’їна звучить гордо й вільно 
 в кожному домі, у кожному серці! 


субота, 17 жовтня 2026 р.

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми

З 12 до 19 жовтня представлено інформаційну викладку "Людина - НЕ ТОВАР!"

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.


Торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці – сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов’язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
Зіткнувшись із прямим чи опосередкованим впливом збройного конфлікту рф, внутрішнім переміщенням та економічним спадом, населення стало більш схильним та уразливим до різних форм експлуатації. У зв’язку з цим актуалізується проблема потрапляння громадян України у ситуації торгівлі людьми.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
вербування, перевезення, передача, продаж;  усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;    використання у військових конфліктах;  залучення до злочинної діяльності;  трансплантація чи насильницьке донорство;  рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;  залучення в боргову кабалу;  використання шантажу, погроз, насильства.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:
забрали паспорт або інші документи;  позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;  пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;  погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;  за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;  примушували відпрацьовувати вигадані борги;  працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;  людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;  примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;  попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:
безробітні люди працездатного віку;  жителі сільської місцевості;  люди, які мають низький рівень доходів;  особи, що працюють за кордоном нелегально;  особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;  люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;  особи, які працюють у сфері розваг;  особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;  діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:
102 – поліція;
1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;
527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
112 – служба екстреної допомоги в ЄС;
0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія;
1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті 
(за матеріалами https://stryivska-gromada.gov.ua/news/1791446829/)