З 2 до 10 квітня представлено інформаційну викладку "Роми: єдність та стійкість в умовах війни".
Щороку, 8 квітня відзначається Міжнародний день ромів. В цей день, 1971 року, в рамках першого Всесвітнього ромського конгресу було офіційно започатковано ромський громадський рух. Тоді ж було затверджено національний прапор і гімн ромського народу — найбільшої етнічної меншини в Європі.
Цей день важливий не лише для ромів. Це важливо для збереження і розвитку єдності ромської громади, їхньої культури, мови, національної ідентичності, які міцно вплетені в канву європейського суспільства.
За традицією цього дня запалюють мільйони свічок як символ єдності ромів, а тисячі яскравих вінків спускають на воду: це символізує нелегку долю народу – вічного блукальця без історичної батьківщини.
У Міжнародний день ромів, який сьогодні припадає на нелегкі для нашої країни часи, коли кожен громадянин України щодня має робити вибір, дякуємо ромській спільноті, яка, від початку повномасштабної війни, на рівні з усіма національними меншинами, активно бореться за існування власного народу на теренех українських земель, протистоїть наступу на свободу, цивілізаційні цінності та людяність, котрі російські агресори намагаються знищити.
У різні часи українська земля прихищала представників національних спільнот, тепер їхні нащадки допомагають з прихистком українцям і відчиняють двері своїх домівок. Адже Україна – це наш спільний дім!
(За матеріалами: https://dess.gov.ua/8-kvitnia-mizhnarodnyy-den-romiv/)
Добірка історій про участь українських ромів у протидії агресії рф, які підготувала команда Суспільного:
«В окопах важче, ніж нам тут, тож ЗСУ дають стимул не опускати руки» — історія Римми Митрак, української ромки, вже 24-25 лютого відкрила двері прихистку для перших біженців. Благодійний фонд під її керівництвом створив проєкт соціального магазину, де люди можуть безкоштовно отримати потрібні речі.
«Тільки об’єднавшись разом, ми зможемо перемогти» — історія Елеонори Кулчар з Ужгорода, вона прихистила більш ніж 900 людей після повномасштабного вторгнення.
“Так, я ром, але роми також захищають свою Україну”, — історія етнічного рома, військовослужбовця ЗСУ Віктора Ільчака, маючи 5 дітей пішов захищати Україну. Чоловік наголошує: «Я громадянин України. Потрібно захищати свою Батьківщину».
Ми дякуємо усім, хто нині тримає стрій і продовжує захищати Батьківщину. Розмаїття національних культур і толерантність – це те, що робить нас єдиними й непереможними!
Опре рома! Вперед рома!