До Свята Великодня

З нагоди світлого Свята Великодня 1 - 13 квітня розгорнуто книжкову виставку "Свято Воскресіння, нашого спасіння!" 

Впродовж цього періоду відбуваються години духовності "Настав Великдень - світлий день, земля радіє від пісень!"

Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня.

У центрі великодніх подій — розп’яття Сина Божого, Його страждання, смерть на хресті та славне воскресіння. Це не лише біблійна історія — це духовне послання про жертву заради любові, про прощення гріхів та вічне життя для кожного, хто вірить. Розп’яття Ісуса Христа стало символом найбільшої любові, а Його воскресіння — надією, яка дає силу жити, прощати й бути світлом для інших.

Саме тому у кожній церкві на Великдень звучать урочисті слова: «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!» Вони підкреслюють не лише факт події, а й глибину віри, яка об’єднує людей у ці святі дні.

В Україні Великдень завжди був одним із найочікуваніших і найурочистіших свят. До нього готуються заздалегідь: тривають піст, молитви, приготування дому, сповідь і причастя. У великодній ранок родини одягають святковий одяг, беруть кошики з традиційними продуктами і прямують до храму на святкову Літургію та освячення пасхального кошика.

Це свято з давніх - давен символізувало не лише релігійне оновлення, а й відродження природи, весну, тепло, новий початок. У кожній українській родині бережуть і передають з покоління в покоління великодні звичаї, які несуть у собі духовну силу та культурну глибину.

Великдень в Україні — це свято з багатовіковими традиціями. Його символіка поєднує в собі глибоку християнську віру та багатство народної культури. Найважливіший символ — розп’яття та воскресіння Ісуса Христа, що нагадує про жертовну любов і прощення. Інші символи, такі як паска, яйце, вогонь, вода, — доповнюють це послання надії, оновлення та радості.

Свято також несе і соціальне значення — це час, коли родини збираються разом, долають суперечки, підтримують одне одного. Це час добра, благословення, вдячності та духовної глибини.

Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.

 Нехай буде запашною та мирною Великодня Паска 

 та буде з нами Божа ласка! 

До Міжнародного дня ромів

Роми в Україні — це не лише про минуле кочівництво, а про спільноту, яка трансформується, зберігаючи свою унікальність та прагнучи кращого майбутнього в демократичній державі.

З 1 до 10 квітня розгорнуто книжкову виставку "Роми в Україні: з минулого в майбутнє"

Роми не мають власної держави. Вони проживають у різних країнах світу, проте шанобливо зберігають свої культурні традиції. На українські землі роми прийшли в XV ст. з придунайських степів. Їхніми традиційними заняттями були різні ремесла (ковальство, столярство, лоткарство), конярство і мандрівна торгівля.

Трагічна доля спіткала ромів під час Другої світової війни. Нацисти знищили 80 % усього ромського населення країн Європи, половину ромів в Україні. Геноцид ромів під час Другої світової війни отримав назву «Калі Траш» – «Чорний жах».

Різноманітною і багатою є культура ромів, оскільки вона увібрала в себе елементи культур тих народів, серед яких проживали роми. Ромська музика надихала багатьох знаменитих композиторів світу. Життя ромів та їхня культура були відображені у творах українських письменників Степана Руданського, Михайла Старицького, Миколи Гоголя, Івана Франка та ін. Українська письменниця та поетеса Ліна Костенко написала поему «Циганська муза», присвячену ромській поетесі Папуші.

Під час російсько - української війни в Україні понад тисяча ромів стали на захист держави у лавах ЗСУ та добровольчих формувань. Близько 100 тисяч ромів виїхали за кордон, стільки ж стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), часто стикаючись із проблемами документів, житла та дискримінації. Найбільше ромських громад проживає на Закарпатті та Одещині.

Незважаючи на всі гуманітарні та соціальні проблеми роми України показують, що вони справжні патріоти, які готові боронити свою землю разом з усіма українцями. Вони воюють на фронті, волонтерять, активно працюють у громадському секторі та підтримують тих, хто постраждав від війни.

Для ромів, як і для всіх українців, критично важливою є справедлива та інклюзивна повоєнна реконструкція. Це передбачає не лише відновлення зруйнованого, але й подолання системної дискримінації та створення рівних можливостей для різних верств населення.

До Всесвітнього дня здоров'я

З 1 до 7 квітня розгорнуто книжкову виставку "Щоб здоров'я мати - слід з дитинства дбати!"

Також впродовж цього періоду відбуваються бесіди на дану тематику.

Всесвітній день здоров’я, який щороку припадає на 7 квітня, перетворює звичайний календарний день на потужний глобальний рух, де мільйони голосів об’єднуються заради одного — визнати здоров’я не як привілей, а як фундаментальне право кожної людини. 

Цей день народився з глибокої віри в те, що наука, співпраця та щоденні зусилля можуть подолати бар’єри, які розділяють нас від повноцінного життя. У 2026 році під гаслом «Разом за здоров’я. Підтримати науку» він закликає не просто згадати про важливість профілактики, а активно стати частиною наукового прогресу, який захищає нас усіх — від людини до цілої планети.

Здоров’я тут постає як жива мережа: фізична сила, яка дозволяє бігати з дітьми в парку, психічна стійкість, що допомагає долати стреси сучасності, і соціальна гармонія, де спільноти підтримують одне одного. Цей день нагадує, що кожна вакцина, кожне дослідження та кожна спільна ініціатива рятують мільйони життів, роблячи світ справедливішим і міцнішим.

У контексті сучасних реалій, коли виклики на кшталт змін клімату чи антимікробної резистентності стають дедалі гострішими, Всесвітній день здоров’я перетворюється на платформу для реальних дій — від підтримки місцевих лікарів до участі в глобальних кампаніях, які об’єднують науковців, уряди та звичайних людей.

ВООЗ визначає здоров’я не як порожню відсутність хвороб, а як динамічний стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Уявіть тіло, яке не просто функціонує, а пульсує енергією: м’язи, що легко несуть вас уранці на пробіжку, розум, вільний від тривоги, і стосунки, які наповнюють силою замість виснаження. Саме такою є справжня гармонія, де кожна грань підтримує іншу.

Фізичний аспект проявляється в щоденних звичках — від збалансованого харчування до руху, який робить кістки міцними, а серце витривалим. Психічне здоров’я, часто приховане за посмішкою, стає видимою силою, коли людина вміє впоратися зі стресом і знаходити радість у дрібницях. Соціальна складова додає глибини: спільноти, де підтримка сусіда чи колеги стає невід’ємною частиною імунітету суспільства.

Цей комплексний погляд перетворює Всесвітній день здоров’я на заклик не просто лікувати, а запобігати. Він нагадує, що ігнорування будь-якої грані призводить до ланцюгової реакції — від хронічної втоми до глобальних криз.

Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя. Тому справедливі є слова: «Ваше здоров’я у ваших руках». Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя.

В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

раціональне харчування; оптимальний руховий режим; загартування організму; особиста гігієна; відсутність шкідливих звичок; позитивні емоції; інтелектуальний розвиток; моральний і духовний розвиток; формування розвиток вольових якостей.

Що можна зробити вже сьогодні, щоб бути здоровішими:

Снідайте щодня. Приділяйте час ранковому прийому їжі, адже це пришвидшує метаболізм та запобігає переїдання. Зоровий сніданок сприяє продуктивності в роботі та навчанні.

Плануйте харчування. По-перше, це заощадить ваш час і гроші. По-друге, коли ви самі готуєте страви, ви тримаєте харчування під контролем.

Пийте достатньо води. Якщо вам не подобається звичайна питна вода, додайте їй смаку шматочками апельсина, лимона, лайма, ягід або огірка.

Рухайтеся. За будь-якої можливості встаньте та пройдіться. Пам’ятайте, що лише 30 хвилин ходіння 5 разів на тиждень можуть покращити настрій.

Зробіть перерву від гаджетів. Встановіть проміжок часу, в який ви відкладаєте телефон і вимикаєте ноутбук. Зменшивши проведений перед екраном час ви звільняєте його для важливіших справ – прогулянки, читання, приготування їжі та ін.

Вивчайте нове. Опанування навичок допомагає зберегти мозок здоровим. Можете почати вивчати іноземну мову.

Відмовтеся від вживання тютюну. Якщо ви ще курите, припиніть.

Спробуйте налагодити сон. Хороший нічний сон покращує настрій, пам’ять і концентрацію, а також сприяє засвоєнню нової інформації. Прагніть спати від 7 до 9 годин на добу. Намагайтеся лягати спати та прокидатися щодня приблизно в один і той самий час.

Тренуйте тіло. Тренування допомагають зміцнити серце та кісти, а також схуднути.

Проводьте більше часу на свіжому повітрі. Кілька хвилин на сонці підвищують рівень вітаміну D, а це добре для кісток, серця та настрою. А ще рухова активність загалом позитивно впливає на ваше здоров’я.

Зберігайте рівновагу. Якщо ви молоді та активні, гарний баланс допомагає вам уникнути травм. У цьому допомагає майже все, що змушує рухатися, навіть ходьба.

Будьте усвідомленими. Дослідження свідчать, що усвідомленість зменшує стрес, полегшує біль та покращує настрій.

 Будьмо здорові! 

"У пошуках бібліотечних скарбів"

7 квітня відбулась екскурсія - бібліотечний урок "У пошуках книжкових скарбів".

До нас завітав дитячий колектив - учні 2 класу ACE school, приватної школи сучасної освіти.

Ми спілкувались про книги і їх значення в житті людини, про улюблені книги дітей, про бібліотеку і її правила, знайомились з сучасними дитячими книгами та переглянули мультимедійну презентацію "Дивовижні факти про книги".

Діти мали змогу обрати собі книги для читання додому та знайомились з книжковими виставками у бібліотеці.

Тож мандрівка у пошуках бібліотечних скарбів виявилась напрочуд вдалою: без тривог і дощу, з цікавими книгами, смаколиками та масою позитивних емоцій!

Перша українська Конституція

З 1 до 10 квітня розгорнуто книжкову виставку "Конституція Пилипа Орлика: в чому унікальність?"

5 квітня минає 316 років відтоді, як у 1710 році вперше було представлено Конституцію Пилипа Орлика.

5 квітня 1710 р. на зборах козацького містечка Тягина (нині Бендери) на березі річки Дністер була прийнята перша Конституція Пилипа Орлика, і тим започаткований процес творення Конституції в Україні.

Унікальність Конституції Пилипа Орлика в тому, що цей документ вперше в світі встановлює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, а також запроваджує принцип делегування прав. Він складається з преамбули і шістнадцяти розділів, у яких закріплюється розподіл влади та описуються механізми управління державою. Законодавча влада надається Генеральній Раді, яка повинна була стати парламентом і працювати сесійно тричі на рік. Виконавча влада розподілялась між гетьманом і Радою генеральної старшини. Всі спірні питання належали до відання Генерального суду.

Титульна сторінка конституції
староукраїнською мовою
(Оригінал зберігається
в Російському державному
архіві давніх актів)

На жаль, Конституції Пилипа Орлика так і не судилось стати повноцінним державним документом. Вона приймалась в умовах фактичного розгрому українських та шведських військ. А сам гетьман перебував у вигнанні і так ніколи й не повернувся на Батьківщину.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Тут же зберігається і латиномовна копія Конституції XVIII століття. Остання сторінка україномовного документу із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького – у Російському державному архіві давніх актів.

Особиста печатка
з гербом “Новина”
гетьмана Пилипа Орлика
(Державний архів Швеції)

Пилип Орлик є автором першої в історії людства конституції демократичного суспільства. А сам документ безумовно став видатною пам’яткою історико-правової думки не лише України, а й всього світу. Адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.

(https://uain.press/articles/konstytutsiya-pylypa-orlyka-pam-yatka-pravovoyi-dumky-1023776)

Гетьман України
Пилип Орлик –
фрагмент розпису
сходинок на хори
Михайлівського
Золотоверхого собору
в Києві

«Конституція Орлика – це один із якорів української ідентичності. Для українців 21-го сторіччя цей документ є одночасно і дороговказом, адже в ньому є багато положень, які є актуальними і до цього часу. Виклики для влади і для суспільства часом є аналогічними, які були на початку 18-го століття, – історик, голова Українського інституту національної пам'яті, Олександр Алфьоров. – Ця Конституція промовляє нам, що ворогом України є Московська держава, яка нападає, пригнічує, обкрадає Україну і обмежує її права. Не дивлячись на те, що цьому документу понад 300 років, він нас подумки змушує замислитись, що ті старі виклики нікуди не щезли й сьогодні».

Пам’ятник
Пилипу Орлику
в Києві

В історії української правової думки вагомими стали зусилля Пилипа Орлика. Ця конституція була пройнята демократичним духом і визначала прогресивний історичний парламентський напрямок розвитку державних реформ. Конституція Пилипа Орлика зображає не тільки спробу правового регулювання державної традиції українського народу, але й видозміни владних відносин.

Попри те, що вона так і не була втілена в життя, вона, однак, являє собою найвидатнішу історичну державнополітичну пам’ятку. «Пакти і Конституція прав і вольностей Войська Запорозького» має посісти гідне місце в історіографії і, здається, і до сьогодні зберігає актуальність для незалежної самостійної України. Аналіз документа доводить, що в нормах цього правового акта вже містилися елементи теорії природного права, а головне – положення теорії поділу влади в організації державного управління за трьома напрямами, які функціонують самостійно, – законодавчий, виконавчий, судовий. У Конституції Пилипа Орлика 1710 р. втілено юридичні напрямки багатьох явищ, а саме: суверенітету українського народу, поділу влади, парламентаризму тощо. Отже, запит до історичного досвіду цього документа – це передусім звернення до державних ідей, які становлять правову основу для загальнонаціональної ідеї політичного характеру, що висвітлює сутність настрою українського народу.

До Міжнародного дня дитячої книги

З 1 до 8 квітня представлено книжкові виставки - "Цікаві таємниці книжкової полиці" та "Казкар, якого знає увесь світ".

Міжнародний день дитячої книги відзначається щорічно з 1967 року за рішенням Міжнародною радою з книг для юнацтва (International Board on Books for Young People, IBBY).

Свято відзначають 2 квітня, тому що саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен, якому вдалося змінити ставлення до дитячих книг та неймовірно розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. 

Цей день присвячений прищепленню дітям любові до читання та підкресленню важливості дитячої літератури, адже саме вона відкриває двері у великий світ, легко оповідає про складні речі, сприяє становленню особистості.

 Записати дитину до бібліотеки - 

 найкращий спосіб відсвяткувати 

 Міжнародний день дитячої книги! 

 Чекаємо і читаємо!