З 2 до 10 листопада представлено книжкову виставку-екскурс "Мова матері-свята, в ній є сила й чистота!"
Щорічно, 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Православні християни ж в цей день вшановують пам'ять Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. День української писемності та мови як щорічне державне свято було встановлено 1997 року указом президента України – на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Свято було присвячене пам’яті українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
Нестор-Літописець — київський літописець і письменник-агіограф. З 1073 року — чернець Києво-Печерського монастиря.
Перш за все, Нестор Літописець відомий нам, як автор «Повісті временних літ», продовжувач справи Кирила та Мефодія, а також як монах Києво-Печерської лаври. Він був не просто істориком, що старався описати події свого часу, а й політичним діячем, а також людиною, що славилася своєю мудрістю. У нього були свої непохитні принципи моралі та погляди на своє сьогодення й минуле. Саме ці погляди й простежуються в Повісті временних літ – найдавнішій літературній пам’ятці в історії України. «Повість временних літ» цікава, перш за все, тим, що в ній вперше описується життя слов’ян, їх побут, а також політична ситуація X-IX сторіч. В ній йдеться про створення першої слов’янської грамоти за авторством Кирила та Мефодія, про Хрещення Русі Володимиром Великим, про ратні подвиги руських князів, а також про заснування перших православних храмів в Києві та інших містах. Все це робить даний документ дуже важливим для істориків та літературознавців. Він і понині включений в шкільну програму. В ряді українських міст, зокрема в Києві та Борисполі, встановлені пам’ятники Нестору Літописцю.
Нестор вважається, за одною версією, упорядником, за іншою, – автором «Повісті временних літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.
Саме Нестора Літописця прийнято вважати засновником та популяризатором української писемності. Через віки після Нестора українською писатимуть такі великі особистості, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Іван Котляревський, а їх творчість буде знайома людям з усього світу.
Цікаві факти при українську писемність:
- у 448 році н.е. візантійським істориком Пріском Панікійським, який був у таборі вождя Гунів Аттіли на території сучасного Причорномор’я, були записані перші слова українською – «мед» та «страва»;
- у XVIII — XIX сторіччях в українській мові використовували до 50 різних систем письма, що робить її найбільш складнішою в орфографічному плані (на другому місті знаходиться монгольська мова);
- у період з XV по XIX сторіччя українці використовували особливу система письма – «козацький скоропис», який має ряд відмінностей від традиційної кирилиці; -впровадження українського правопису на офіційному рівні відбулося 17 травня 1919 року під час Загальних Зборів Української академії наук; наша мова являється однією з самих милозвучних в світі – за цим показником вона займає почесне друге місце після італійської та третє за красою лексики після французької та перської. Статус «літературна» був присвоєний українській мові після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож його можна вважати основоположником нової української письменності.
Повість минулих літ: Літописні оповіді: Для серед. та ст. шк. віку/ Переказ В. С. Близнеця; Худож. Г. В. Якутович. - Київ: Веселка, 2002. - 227 с., іл. - (Іст. б-ка для дітей "Золоті ворота").
"Повість минулих літ" - це не просто літопис, пам`ятка української писемності ХІ-ХІІ ст., а й високохудожня поетична книга, своєрідна хрестоматія, збірник епічних пісень, легенд, переказів; це перша, найдавніша історія українського народу, написана на замовлення Вічності. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних почуттів, пронесених народом крізь тисячоліття.
Переказав літописні оповіді для дітей талановитий майстер художнього слова, лауреат літературної премії імені Лесі Українки Віктор Близнець (1933-1981).
Проілюстрував видатний український художник Георгій Якутович (1930-2000). Його малюнки є сьогоднішнім вікном у далекі віки української історії. Це не звичайні ілюстрації, а книга в книзі, така ж змістовна і поетична, як сам літопис. За ілюстрації до "Повісті минулих літ"Г. Якутовичу була присуджена Національна премія України імені Тараса Шевченка. У 1982 році видання було нагороджене срібною медаллю на міжнародній виставці-ярмарку в Лейпцігу.
Золоте слово. В двох книгах. Книга 1: Хрестоматія літератури-Руси епохи Середньовіччя ІХ-ХV століть/За ред. Василя Яременка. - Київ: Видавництво "АКОНІТ", 2002. - 784 с.
У збірник увійшли такі твори: література Раннього Середньовіччя (до 988 року);билини в українській літературній традиції; література Високого Середньовіччя (988-1240). Тільки за п`ять віків Високого і Пізнього Середньовіччя створено тисячі книг, серед них такі шедеври середньовічної книжкової справи, як Реймське, Остромирове, Мстиславове Євангелія, Збірники князя Святослава 1073-1076 рр., "Слово про Закон і Благодать" Іларіона, "Руську Правду", "Повісті врем`яних літ", "Повчання" Володимира Мономаха, "Слово про Ігорів похід" невідомого автора, "Києво-Печерський патерик", Київський і Галицько-Волинський літописи і ще сотні чудових творів. Наші пращури заповіли нам це багатство, щоб ми його зберегли, і знали, і передавали наступним поколінням.
Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови/ Упоряд., авт. передмови і коментарів М. С. Тимошник. - 2-ге вид., випр.- Київ: Наша культура і наука, 2004.- 436 с., іл.
В історичному розрізі, доступно і переконливо автор подав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу.
Мова - це теж Батьківщина/ Упоряд. Н. Николин. - Львів: Свічадо, 2008. - 80 с.
Цей цитатник присвячений наболілій темі української мови в сучасний період нашого національного буття, але часом він сягає ширшого історико-географічного контексту. Авторами поданих думок є як відомі постаті, вчені-лінгвісти, так і прості люди.
Книжка виразно стоїть на захисті права мови повноцінно жити на своїй споконвічній території - в українській душі.
Вітаємо усіх з Днем української писемності та мови!
Хочемо побажати безмежної любові до нашого дивовижного слова, яким користувалися відомі на увесь світ поети та письменники.
Бажаємо завжди бути грамотними та шанувати здобутки видатних українських літераторів!
Немає коментарів:
Дописати коментар