"Воскресаєм у дні Великодні!" - презентація творчих робіт учнів художньої школи № 9 до свята Великодня

До свята Світлого Христового Воскресіння, Великодня

До найвеличнішого свята Великодня розгорнуто книжкову виставку "День чудовий Воскресіння, день любові і надій!".

В ці дні весь світ радується і веселиться, бо Ісус Христос Воскресився!

Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.

Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи, з святих небес...

Збирайтесь, діти, нум співати:

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Леонід Глібов

Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями:

 "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"

Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі – 2021

День охорони праці в Україні започатковано  згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006. У 2021 році відзначається 28 квітня та проходить під девізом «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР».

Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому стикнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), спрямованим на посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.

З того часу, як на початку 2020 року пандемія COVID-19 перетворилася на кризу світового масштабу, вона спричинила глибокий вплив на всі сфери життя. Пандемія торкнулася майже кожного аспекту світу праці – від ризику передачі вірусу на робочих місцях до ризиків щодо безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), що виникли внаслідок ужиття заходів з ослаблення поширення вірусу. Зміщення в бік нових форм організації праці, зокрема масштабний перехід на дистанційну роботу, наприклад, створило багато можливостей для працівників, але викликало потенційні ризики щодо БЗР, зокрема психосоціальні ризики та ризики насильства.

У 2021 році Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі присвячений залученню потенціалу елементів системи БЗР, визначених у Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі (№ 187) . У доповіді до Всесвітнього дня висвітлено питання про те, як нинішня криза демонструє важливість зміцнення систем БЗР, включно зі службами безпеки та охрони здоров՚я на роботі, як на національному рівні, так і на рівні підприємств.

МОП скористається цією можливістю для покращення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення стійких систем БЗР та інвестування коштів у них, для чого будуть висвітлені як регіональні, так і національні приклади зменшення і попередження поширення COVID-19 на робочому місці.

(https://www.ilo.org/global/topics/safety-and-health-at-work/events-training/events-meetings/world-day-safety-health-at-work/WCMS_771472/lang--uk/index.htm)

Загальноукраїнська акція до 35-х роковин Чорнобильської трагедії

Український інститут національної пам’яті до 35-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС 26 квітня ініціює загальноукраїнську акцію, покликану привернути увагу широкого загалу до пам’ятної дати і вшанувати пам’ять жертв катастрофи та ліквідаторів, які ціною свого життя врятували Україну і світ від глобального лиха.

Команда інституту спільно з Українським радіо виготовила аудіоролик, тривалістю 1 хв, який містить аудіохроніку розмови диспетчерів у перші хвилини після аварії на ЧАЕС та інформацію про її причини і наслідки.

Ідея акції також полягає в тому, щоб ролик зазвучав одномоментно 26 квітня, о 12:00. Таким чином акція апелює до традиції загальнонаціональної хвилини мовчання, сприяє об’єднанню справді значної частини суспільства у вшануванні жертв Чорнобильської трагедії та збереженню пам’яті про її причини і наслідки.

Долучаємось! Пам`ятаємо! Шануємо!

"Життя порожнього міста" - виставка творчих робіт до Дня Чорнобильської трагедії (співпраця з художньою школою № 9)

Виставка, присвячена 35-ій річниці Чорнобильської катастрофи - це 11 творчих робіт, створених юними вихованцями дитячої художньої школи № 9.

Чорнобиль – це не вчора і не завтра, це – на багато років. Те, що радіації не видно неозброєним оком, не означає, що її не існує.

Діти зобразили своє бачення, розуміння та зміст подій катастрофи, це творчі роботи, написані душею.

На дитячих малюнках оживає страшна катастрофа.

Життя порожнього міста застигло в просторі і часі... Та все ж життя не залишає порожнє місто...

Під час роботи діти дізналися багато фактів про Чорнобильську катастрофу й змогли передати їх на полотнах.

Кожен малюнок – велика робота маленького художника.

Трагедію потрібно пам’ятати, вшановувати ліквідаторів,співчувати тим, хто втратив рідні домівки.

Сподіваємось, що творчі роботи юних художників спонукатимуть молоде покоління до розуміння ризиків, які несе в собі сучасна технологічна революція.

26 квітня-День Чорнобильської трагедії

З 19 до 27 квітня розгорнуто віртуальну книжкову виставку-застереження "Попіл людського смутку".

У 2021-му виповнюється 35 років від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС.

35-й рік поспіль ми згадуємо страшну трагедію, яку спричинила техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, і мужній подвиг людей, котрі ціною власного життя у двобої з моторошним невидимим ворогом захищали своїх співвітчизників від смертельної радіації. Цей день, що так болюче закарбувався у нашій пам’яті, – 26 квітня – Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23.03.1990 № 8985-ХІ оголошено Днем чорнобильської трагедії.

Для увічнення в пам’яті народу цих трагічних подій 26 квітня визначено днем пам’яті. Він служить нам черговим застереженням щодо контрольованого використання атому, запобігання ядерним катастрофам, нагадує про важливість екологічної безпеки і оздоровлення навколишнього середовища для якісного життя не одного покоління людей.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу особливого значення набула можливість використання ядерних перетворень як джерела електричної енергії. Ефективність атомної енергетики висока, але розвиток цієї галузі створив потенціальну загрозу радіаційного забруднення довкілля. Усе людство зараз схвильоване радіаційним забрудненням навколишнього середовища. Ми не можемо відчути радіацію, побачити або почути, виявити на запах або дотик. А радіаційне випромінювання має високу активність, і потрапивши в організм, включається в біологічні цикли. Радіоактивні елементи надходять до організму людини, як i до всіх живих організмів з повітрям, водою та харчовими продуктами. Вчені-медики встановили, що найчутливішими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз. Ґрінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни»” стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації “Союз Чорнобиль” з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами. Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії − вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, викликана онкологічними захворюваннями.

Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.

Матеріали книжкової виставки висвітлюють причини і наслідки страшної катастрофи, небезпеку забруднення радіонуклідами природного середовища, стан населених пунктів зони відчуження сьогодні, подвиг мужніх ліквідаторів.

Також представлено поезію українських авторів про Чорнобильську трагедію:

Борис Олійник "Сім";

Іван Драч "Чорнобильська Мадонна";

Ліна Костенко "На березі Прип`яті спить сатана...", "Чорнобиль-2";

Оксана Пахльовська "Чорнобильські села".

Сущенко Марія. Екскурс У Чорнобиль. Insight into Chernobyl. Укр. та англ. мовами. - Київ: ПП "Агентство по розповсюдженню друку", 2016. - 272 с.: іл.

У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції. Книга проведе читача по пустих приміщеннях, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадки, школи, магазини та інші будівлі.

Вірина Л. А. Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь/Післяслово В. Бердова. - Київ: Молодь, 1989. - 192 с.: фотоіл.

У книжці розповідається про лейтенанта пожежної чати Володимира Правика, який жертвує власним життям у непередбачених умовах, і робить це свідомо, заради того, щоб жили інші.

Жук І. Т. Діти і радіація: Наук.-пізнав. розповіді: Для мол. шк. віку/ Худож. Є. І. Корольков. - 2-ге вид. - Київ: Веселка, 2003. - 23 с.: іл.

Науково-пізнавальні розповіді про екологічну рівновагу в природі, а також про небезпеку забруднення радіонуклідами навколишнього середовища, про те, як уникнути зараження під час туристичних мандрівок та ігор на повітрі.

Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль/ Галя Аккерман; пер. з фр. П. Таращука. - Київ: Либідь, 2018. - 168 с.:іл.

Книжка Галі Аккерман - це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури - адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов`язана з Україною.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям та життям.

Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю!

23 квітня-Всесвітній день книги і авторського права

"Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки".

Стефан Цвейг

З 19 до 26 квітня представлено віртуальну книжкову виставку "Магія книжкового Всесвіту".

Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу. Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.

Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги й авторського права. На батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням "Дон Кіхота". Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.

Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви Беринди.

Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії "Статут королеви Анни".

(За матеріалами: https://kpi.ua/1116-3)

Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання.

Цьогоріч титул Книжкової столиці світу перейде до міста Тбілісі 23 квітня 2021 року.

Особливістю впровадження такого дня на світовому рівні є усвідомлення книжки як потужної зброї у налагодженні миру й нівелюванні соціальних проблем: книжка, що втілює творчі поривання людини і її прагнення поділитися власними ідеями і здобутками зі світом, має сприяти діалогу, взаєморозумінню і толерантності. Крім того, ЮНЕСКО в межах Всесвітнього дня книги та авторського права виступає за надання рівного доступу до знань та підвищення грамотності населення. Ще одним важливим аспектом є усвідомлення цінності книжки і її незамінності у поширенні знань і формуванні культури, незалежно від форми представлення інформації.

Порхун І. 27 причин читати книгу. - Київ: ПП "Агентство по розповсюдженню друку", 2016. - 88 с.: іл.

У книзі розповідається, чому читання й на сьогодні є популярним завданням. Розкрито таємниці привернення уваги школярів до мистецтва прочитання текстів. Наведено переваги сучасних умов для самостійного читання книжок порівняно з тими, що були колись.

Маренгольц К. Література! Мандрівка світом книжок/ Катаріна Маренгольц, Дон Парізі; пер. з нім. О. Ванкевич. - Харків: Віват, 2018. - 192 с.: іл.

Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи у ролі літературного гіда, лаконічно і захопливо переповідає зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від "Гамлета" до "Гаррі Поттера".

Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватись в розмаїтті стилів і жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.

Брайсон Б. Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів до космосу/пер. з англ. Олена Замойська. - Київ: Наш формат, 2018. - 472 с.

Якщо у школі ви захоплено розглядали схему внутрішньої будови землі чи із цікавістю вивчали сполуки хімічних елементів, ця книжка напевне стане вашою улюбленою. Якщо ж наука видається вам нудною і незрозумілою, Білл Брайсон переверне ваші уявлення! Він оповідає історію про все на світі: від Великого вибуху й до розквіту цивілізації. Це не просто яскрава подорож в минуле. Білл Брайсон доступно й цікаво пояснює дивовижні досягнення науки та навіть зазирає в майбутнє!

Курков А. Пригоди Пустомеликів та інші історії. - Київ: Махаон, 2003. - 112 с.: іл. - (Всі-всі найулюбленіші книжки).

Автор пропонує юному читачеві казкові повісті про веселих пустомеликів, про котів-повітроплавців та інших дивовижних істот. Захоплюючий пригодницький сюжет, химерність та нестримна фантазія творять той оригінальний казковий світ, потрапивши до якого вперше, читачеві, віриться, захочеться повертатися туди знову й знов.

Сухомлинський В. О. Я розповім вам казку... Філософія для дітей/ Василь Сухомлинський; уклад. Сухомлинська О. В. - Харків: ВД "ШКОЛА", 2018. - 576 с.

Це видання - найповніша на сьогодні збірка творів для дітей видатного українського педагога, чудового вихователя Василя Сухомлинського.

Творчий спадок Василя Олександровича буде корисним і цікавим для всіх: учителів, батьків, але передусім - для самих дітей...

Адлер М. Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання/ Мортімер Дж. Адлер, Чарльз Ван Дорен; пер. з англ. І Дубей, В. Зайця. - Київ: Вид. група КМ-БУКС, 2018. - 456 с.

Найкращий та найпопулярніший у світі посібник із розуміння прочитаного тексту для вибагливих читачів. Ця книга вперше вийшла 1940 року і відтоді вийшла понад півмільйонним накладом різними мовами світу. Це видання пояснює різні рівні читання та розказує, як на них перейти - від початкового читання до систематичного поверхового читання та ознайомчого читання, і так аж до швидкочитання. Автори також наводять рекомендований список літератури та вправи на читання, якими ви зможете перевірити, як покращилися ваші читацькі навички, розуміння та швидкість.

Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання!

17 квітня - День довкілля

З 13 до 19 квітня представлено книжкову виставку-заклик "Ми-за збереження довкілля!"

Цей день відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

У третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті.

Головну загрозу довкіллю становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність.

Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

(за матеріалами: https://www.ecoleague.net/forumy-konferentsii-kruhli-stoly-seminary/ekolohichnyi-kalendar/kviten/item/334-vseukrainskyi-den-dovkillia)

= Сформуйте своє відповідальне ставлення до Природи! =