29 січня – День пам’яті Героїв Крут

З 20 до 30 січня 2023 р. в бібліотеці представлено книжкову виставку -пам’ять «Бій під Крутами – бій за майбутнє України», також відбулась патріотична година «Й сьогодні нам важко про Крути почути – Боронить юнацтво волю здобуту!»

29 січня в Україні відзначають 105-ту річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Бій під Крутами був оборонною операцією. Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ переважаючих більшовицьких сил на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність.

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

(За матеріалами Українського інституту національної пам'яті: https://uinp.gov.ua)

Пропонуємо для ознайомлення деякі матеріали виставки:

Сорока Ю. В. Бій під Крутами / Ю. В. Сорока. – Київ: Золоті Ворота, 2013. – 120 с.

29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.

Куць М. М. Крути (поема, поезії, переклади). – Київ: Видавництво Харитоненка, 2004. – 320 с.

До нової книжки поета Миколи Куця увійшла поема «Крути» про героїчну загибель юнаків у бою під Крутами в кінці січня 1918 року.

"Згадати добрим словом і тим доземно вклонитись учасникам бою під Крутами мені кортіло з того часу, як, власне, я вперше почув про цю трагедію. А це, звичайно, сталося після того, як була виборена наша незалежність.Як і переважна більшість пересічних громадян України, я взнав, що десь під Крутами, на Чернігівщині, в січні 1918 року 300 київських неозброєних студентів стали на прю з 6-тисячним озброєним до зубів військом більшовицької Росії під орудою царського полковника Муравйова, і в нерівному бою полягли смертю хоробрих." (Куць Микола Матвійович)

Балада про Крути А. Покришеня // ЧАСО&ПРОСТІР. Антологія сучасної української історичної драми: збірка п’єс / упоряд. Надія Мірошниченко. – Київ: Саміт-книга, 2020. – 512 с.

П’єси антології висвітлюють важливі історичні події – визвольну боротьбу України за незалежність, світові війни і національні катастрофи, а також знакові постаті минулого, які потребують переосмислення. Автори – відомі драматурги різних поколінь, лауреати премій і переможці багатьох конкурсів із постановками в Україні і закордоном. ЧАСО&ПРОСТІР» зацікавить акторів і режисерів, критиків і викладачів, а також усіх шанувальників історичної літератури та новітньої драми.

Вогонь переплавляє залізо в крицю, а боротьба перетворює народ у націю. Цвіту українського народу, хто віддав своє життя в боротьбі за кращу долю України і сплять у знаних і безіменних могилах, тим, хто в умовах радянської влади був викреслений з історії, героям, що загинули в буремні часи 1918 року, присвячується!

Бій під Крутами (1918 р.) // Сорока Ю. В. 100 важливих подій історії України / Юрій Сорока; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2019. – 205 с.: іл. – (Справжня історія).

У січні 1918 року більшовицькі війська розпочали наступ на УНР. Україна виявилася неспроможною чинити опір, тож 28 січня корпуси під командуванням Муравйова і Березіна зустрілися на залізничній станції Бахмач, відтіснивши війська УНР до станції Крути. Під орудою більшовиків перебувало близько 4000 бійців, українська армія змогла виставити близько 500. Стати на захист столиці спромоглися лише гімназисти та студенти.

Студентський курінь, який прийняв бій під Крутами, було створено 5 січня 1918 року. Підрозділ нараховував дві сотні добровольців, а керівництво загоном здійснював А. Омельченко. Добровольці пройшли тижневий вишкіл, тож про адекватну військову підготовку не було й мови. Згодом загін очолив А. Гончаренко, і його було передислоковано під Бахмач, де курінь разом з чотирма сотнями курсантів юнкерської школи ім. Б. Хмельницького мав стати на захист Києва.

Війна з більшовицькою Росією // Палій Олександр. КОРОТКИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 464 с., іл.

Назустріч більшовикам, що наступали на Україну, вирушив загін з шестисот бійців, до якого входив добровольчий Студентський курінь зі студентів Університету ім. Святого Володимира (нині КНУ ім. Т. Шевченка), Українського народного університету, а також із учнів київських гімназій.

Бій під станцією Крути відбувся 29 січня 1918 р. Під час бою загинуло близько 300 українців та кілька сотень більшовиків. Студенти оборонялися, поки в них були набої. 35 потрапили в полон і були страчені. Як свідчили очевидці, під час страти більшовиками студенти співали гімн «Ще не вмерла Україна». Бій під Крутами дав можливість українським військам придушити Січневий заколот у Києві, який у розпал наступу на Київ почали в столиці більшовицькі агенти.

Подвиг крутянців, як і всіх героїв Української революції 1917–1921 років, сьогодні став прикладом для захисників України в російсько-українській війні, як успішно боротися проти численного ворога.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях.

Героям Слава!

22 січня – День Соборності України

З 16 до 25 січня 2023 в бібліотеці представлено книжкову виставку-привітання «В єднанні – запорука перемог! На нашім боці – правда, віра, Бог!» (Т. Семенченко) (22.01 – День Соборності України)

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України щонайменше з середини XIX століття. Крім того, 105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність. Ці дати є основоположними для українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві сталася не менш вагома подія – об’єднання в одну державу Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Як наслідок, у XX столітті українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Термін “соборність” має кілька значень. Це і об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. А також і духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Але соборність – це також і територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта всіх українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

(За матеріалами Українського інституту національної пам'яті https://uinp.gov.ua/)

Пропонуємо ознайомитись з деякими матеріалами виставки:

Солдатенко В. Ф. Проект «Україна». 1917 – 1920 рр. Постаті / В. Ф. Солдатенко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – 511 с.

У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності, – М. Грушевського, В. Винниченка, М. Міхновського, Д. Дорошенка, П. Христюка, С. Голубовича, М. Порша та багатьох інших. Всі вони залишили достатньо рельєфний слід у житті нації. Їх прізвища фігурували в сотнях і тисячах важливих, іноді – справді доленосних документів, а від позицій, вчинків і дій багато в чому залежав вектор розвитку великого європейського народу на одному з переламних рубежів вітчизняної історії.

Західноукраїнська Народна Республіка // Палій Олександр. КОРОТКИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 464 с., іл.

Після поразки у війні Австро-Угорщина розпалася на кілька незалежних держав.

19 жовтня 1918 р. Українська Національна Рада вирішила проголосити Українську Державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини й Закарпаття, виробити демократичну конституцію і обрати президента. Ним став Євген Петрушевич.

22 січня 1919 р. у Києві відбулось урочисте проголошення Акту Злуки ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. ЗУНР отримала офіційну назву «Західна Область Української Народної Республіки» (ЗОУНР).

Підписання акта злуки УНР і ЗУНР // Сорока Ю. В. 100 важливих подій історії України / Юрій Сорока; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2019. – 205 с.: іл. – (Справжня історія).

Ця книга є спробою об’єднати під однією обкладинкою найвагоміші моменти нашої історичної спадщини і продемонструвати, що, попри все, Україна пам’ятає своє минуле і має намір, враховуючи свій багатющий історичний досвід, будувати власне щасливе майбутнє.

Після закінчення Першої світової війни Австро-Угорська і Російська імперії перестали існувати. Завдяки цьому Україна отримала шанс на самостійність, спочатку у вигляді двох державних утворень: УНР та ЗУНР.

1 грудня 1918 року у Фастові було укладено договір між Радою ЗУНР та Директорією УНР про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». На зборах 3 січня 1919 року Національна Рада ЗУНР одноголосно ухвалила постанову про союз з УНР.

Невдовзі делегати від ЗУНР виїхали до Києва на урочистий Акт злуки, приурочений до першої річниці проголошення самостійності УНР. 22 січня 1919 року Київ заповнили десятки тисяч жителів столиці і гостей міста. Опівдні над Софійською площею пролунав державний гімн. Міністр закордонних справ ЗУНР Л. Цегельський зачитав ухвалу Національної Ради і передав її голові Директорії В. Винниченку. У відповідь член Директорії Ф. Швець зачитав Універсал уряду УНР.

Директорія та ЗУНР // Галушко К. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 129 с.: іл.

Яким є витоки та життєвий шлях українства і української національної ідеї? Як ця ідея формувалася, хто її підтримував і захищав? Завдяки чому, попри жорстокі лиховії історії, наш народ вистояв і зберіг почуття гідності, життєву енергію та патріотизм? Саме спробі відповісти на ці запитання, не опускаючись до міфотворення, присвячена книжка відомого київського історика Кирила Галушка.

З п’яти «директорів» у нас на слуху два: Володимир Винниченко і Симон Петлюра. Перший, темпераментний автор Універсалів Центральної Ради, був занадто радикальний і починав схилятися до союзу з більшовиками, не розуміючи декларативної і брехливої суті їхньої національної політики. Петлюра з-поміж радівських діячів виявився найбільш принциповий у питанні стриманих відносин з Росією. У лютому Винниченко, політична лінія якого зазнала очевидної поразки, їде в еміграцію.

Прагнення возз’єднати Україну буде оформлено в січні 1919 року Актом Злуки.

Початок ХХ ст. Самостійна Україна. // Лагунова Т. І., Корольков Д. Ю., Мірошникова В. В., Михайленко Л. В. Моя країна – Україна. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2008. – 208 с.: іл.

Перша світова війна, що почалася 1914 р., зворушила всі українські землі. Коли у лютому 1917 р. у Росії вибухнула революція й цар Микола ІІ зрікся престолу, українці розпочали розбудову власної держави.

У Києві було утворено Українську Центральну Раду на чолі з професором Михайлом Грушевським. Урочисто проголосили про створення Української Народної Республіки (УНР).

У Львові після розпаду Австро-Угорської держави українці теж негайно зорганізували Національну Раду і проголосили незалежність Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

22 січня 1919 р. обидва уряди проголосили злуку УНР і ЗУНР. Українську державу визнали західні країни, які направили до Києва свої посольства. Українська держава також вислала до столиць європейських та американських держав своїх послів.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є ще обов’язковою передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Соборність для України – деокупація всіх територій України, захоплених ворогом, відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Цьогоріч День Соборності України відзначається під гаслами: 

“Вертаємо своє. Соборність – мета перемоги”

“Україна соборна. Разом до перемоги!” 

19 січня – Свято Богоявлення, Хрещення Господнє, Водохреща

З 16 до 21 січня 2023 в бібліотеці представлено книжкову виставку-привітання «Вітаємо із Хрещенням Господнім! Зміцнюйтесь силою духу й любові!»

19 січня християни східного обряду святкують велике двунадесяте церковне свято – Хрещення Господнє або Богоявлення. Це третє найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має декілька назв: Водохреща, Водохрища, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.

Богоявлення – це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі – день самого Водохреща – Йордан і наступний день – Іоанна Хрестителя. Цього свята згадується і прославляється Євангельська подія хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителем. У Святому Письмі сказано, що під час хрещення на Ісуса із неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух, тому свято і називається Богоявленням.

У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова Літургія, яка завершується великим освяченням води за таким же чином, як і освячення її напередодні, у Водохресний Святвечір.

Вода, що освячена 18 і 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською. Нею освячують храми і домівки, дають пити тяжкохворим, зберігають вдома протягом року до наступного Водохреща.

 Вітаємо зі святом Богоявлення, Хрещення Господнє, Водохреща! 

До Світлого свята Різдва Христового

Різдво - одне з найважливіших свят для кожного християнина. Його відзначають всією сім'єю і діти беруть активну участь у святкуванні.

До Світлого свята Різдва розгорнуто книжкову виставку-привітання "Бог Предвічний народився!".

5 січня, впродовж дня, відбулась година духовності "З Різдвом Христовим, Україно, миру і щастя в кожну родину!"

Хто такий Ісус?

Ісус - це син Бога. Бог послав його на землю для того, щоб врятувати всіх нас. Для цього Ісусу довелося загинути, але так було задумано - його муки були спокутою за гріхи наших предків. Жив Ісус дуже давно, більше двох тисяч років тому, але ми до сих пір пам'ятаємо про нього і про те, що він пожертвував собою, заради того, щоб ми зараз жили.

Що таке Різдво?

Як і у будь-якої людини, у Ісуса був День його народження.

Саме 7 січня прийнято вважати Днем народження нашого спасителя, хоча точної дати його народження ніхто не знає. У багатьох країнах, у тому числі в Європі і США, Різдво відзначають 25-го грудня, за старим стилем. Різдво - це свято на честь народження Ісуса, і ми відзначаємо його до сих пір в пам'ять про сина Божого.

Історія народження Ісуса

Ну а тепер поговоримо докладніше про той день, коли Ісус народився, але почнемо свою розповідь з його батьків - Марії та Йосипа. Насправді батько Ісуса - Господь, але Йосипу була довірена важлива місія - виростити і виховати сина Божого.

Перед самим народженням Ісуса Йосип з Марією змушені були відправитися в місто Віфлеєм, так як цар наказав провести перепис населення. У Віфлеємі було дуже багато людей і всі будинки і готелі були зайняті тими, хто прибув на перепис, тому Марії з Йосипом довелося заночувати в печері разом з худобою. Саме в цю ніч і народився маленький Ісус. Оскільки в печері не було ліжечка, немовляти довелося покласти прямо в ясла. Ясла - це ящик, з якого їдять тварини, і він зазвичай заповнений сіном. Саме на це м'яке сіно і поклала Марія свого новонародженого малюка.

На честь цих ясел і назвали ясла в дитячому садку, в які ходять дітки віком до трьох років.

А У цю ж ніч неподалік проходили пастухи зі своїм стадом і побачили яскраве світло і ангела, який сповістив про народження спасителя, який прийшов на землю, щоб врятувати всіх від гріхів. Також ангел велів пастухам відправитися до немовляти і розповів, що він лежить в яслах.

Також в ту ніч на небі з'явилася яскрава зірка - Віфлеємська, яка вказала шлях до новонародженого немовляти мудрецям-волхвам. Вони здогадалися, що світло зірки сповіщає про народження Спасителя і вирушили до нього з дарами. Волхви знали, що Ісусу судилося стати Царем Небесним на землі.

Ставили на стіл в святвечір і інші страви. Їх мало бути 12 - стільки, скільки було апостолів у Ісуса. До того ж, всі страви на Святвечір повинні бути пісними, адже все ще триває різдвяний піст.

Різдвяні традиції

Цей день славиться своїми традиціями, адже ці традиції об'єднують родини, роблять їх дружнішими, а саме Різдво довгоочікуваним, яскравим і незабутнім.

Насправді таких традицій існує дуже багато і в кожному краю вони відрізняються, але є кілька основних, які дотримуються багатьма людьми.

Ялинка

Наряджати деревце - не така вже й давня традиція. З'явилася вона давно, але остаточно утвердилася трохи більше ста років тому. Зараз ялинка у багатьох асоціюється з Новим Роком, але спочатку ялинку наряджали до Різдва. Перші ялинки були прикрашені НЕ кульками, а яблуками, пряниками, дзвіночками, маленькими свічками. Кожна з прикрас мала свій сенс і призначення. А головна прикраса ялинки - зірка на верхівці символізує ту саму Віфлеємську зірку, яка сповістила про народження Ісуса.

Колядки

Колядували переважно діти і молодь, вони ходили від хати до хати і співали колядки, а господарі повинні були їм віддячити. Вважалося, що чим більше колядників прийде в будинок, тим кращий і щасливіший буде весь наступний рік.

Цю традицію дотримуються і зараз, але не в таких масштабах, як раніше. Але збереження традицій згуртовує родини, допомагає зберегти зв'язок поколінь, тому необхідно розповідати дітям про свято Різдво Христове, історія для дітей про це свято має звучати в кожному будинку.

Вечеря з сім'єю і хрещеними

Різдво - сімейне свято і в цей день вся сім'я збирається за одним столом. Також діти носять частування своїм хрещеним батькам. У різних регіонах ця традиція відрізняється, але завжди вечерю хрещеним несуть після вечері з батьками. А хрещені в свою чергу дарують хрещеникам солодощі, гроші, подарунки.

Кутя

Солодка, з пшениці, рису або іншого злаку - це справжні ласощі. На святвечір готують голодну, пісну кутю або, як її ще називають, сочиво. Ця кутя рідка, без масла і молока. На Різдво ж прийнято готувати багату кутю з молоком і маслом.

Також в кутю додають сухофрукти, шоколад.

Чудеса Різдва

Вважається, що на Різдво небеса відкриваються і у них можна просити про що завгодно. Головне, щоб бажання було щирим, світлим.

В ніч перед Різдвом і в день Різдва трапляються чудеса: люди зцілюються від хвороб, збуваються їх потаємні мрії. Але для того, щоб диво сталося, треба в нього вірити.

(за матеріалами https://dity.in.ua/statti/rizne/rozpovidaemo-dityam-istoriyu-svitlogo-svyata-rizdva)

 Хай ангел торкнеться вас ніжно крилом, 

 Зігріє вам серце Різдвяним теплом, 

 Здоров’я й кохання наповнять ваш дім, 

 І щастя надовго оселиться в нім! 

  Світлого і мирного Різдва!