"Зимовий рейд 1919-1920: як народжувалася нова українська армія" (Перший зимовий похід Армії УНР)

6 грудня відзначається День Збройних Сил України. 

І саме в цей день сто один рік тому розпочався Перший зимовий похід — один із найуспішніших рейдів Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами Червоної та Добровольчої армій 1919-1920 років, який дозволив зберегти військо і став однією з найгероїчніших сторінок Української революції 1917-1921 років.(https://www.ukrinform.ua/) 

День Збройних Сил України:

Дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради від 19 жовтня 1993 року. 

Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13-го грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.(https://www.ukrinform.ua/) 

“Схема Зимового походу Армії УНР” 

(Джерело – журнал “Локальна історія”(http://localhistory.org.ua))

Перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки.

Ця операція тривала рівно п’ять місяців – від 6 грудня 1919 року – і отримала назву Перший Зимовий похід. 6 травня 1920 року партизанський рейд з’єднань Армії Української Народної Республіки тилами денікінських та більшовицьких військ успішно завершився. Його учасники під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши майже 50 переможних боїв. Основні відбулися під Липовцем, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьєвим, Балтою. Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917–1921 років. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та у зв’язку зі 100-річчям подій Української революції 1917–1921 років Указом Президента України від 22 січня 2016 року № 17 вшанування подій і видатних учасників Української революції визначено одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017–2021 роки. Відзначення пам’яті учасників революції, в тому числі 100-річчя Першого Зимового походу Армії УНР, передбачено Планом заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р. 

Сидять зліва на право: 3-й полковник Гриць Чижевський,
4-й генерал- хорунжий Олександр Загродський, 5-й Олександр Недзвецький,
6-й підполковник Микола Чижевський, 7-й підполковник Іван Шура-Бура.
Стоять 2-й ряд: 1-й козак Рябинин.
Стоять 3-й ряд: 3- й підстаршина Дяченко,
4-й підстаршина В. Аколовський, 7-й підхорунжий Петро Ромашкин 

⧫ Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади та більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами і польською армією.  

⧫ Партизанський рейд неабияк підняв боєздатність і патріотичний дух Армії УНР у складних обставинах ведення війни на кілька фронтів, епідемії тифу, нестачі зброї, амуніції та ліків, блокади кордонів країнами Антанти, неконтрольованих повстанських виступів. 

⧫ Бойовий чин Армії УНР під час Зимового походу викликав піднесення національної свідомості значної частини українського селянства та спонукали його на підтримку боротьби за державну незалежність. 

⧫ Похід сприяв активізації антибільшовицького руху. Під час Зимового походу командування Армії УНР налагодило зв’язок з повстанцями Черкащини та Київщини, з деякими отаманами Правобережжя та районів Ананьєва і Балти. Вживалися спроби об'єднати зусилля, скоординувати повстанський рух. Штаб армії прагнув координувати дії повстанців аж до кінця Зимового походу. 

⧫ Під час Зимового походу українське військо робило все можливе, аби захистити селян від грабунку і терору, які чинили денікінці та більшовики. 

⧫ В умовах надзвичайно слабкого військово-технічного та медичного забезпечення Армії УНР вдалося виконати головні завдання, що стояли перед нею у Зимовому поході. Українське військо здобуло десятки перемог у боях із ворогами. Перший Зимовий похід 1919–1920 років став унікальною воєнною операцією в історії України. 

⧫ Повстанський рух українців проти більшовицької окупації набув такої сили, що змінив умови радянської окупації: комуністи змушені були декларувати підтримку незалежності України, а в 1920-х роках піти на поступки в національному й економічному питаннях: відмовитись від політики “воєнного комунізму”, впровадити українізацію та неп. 

⧫ Нині історія про Перший Зимовий похід та його героїв повертається в національну пам’ять і суспільну свідомість. Із серпня 2019 року 28-а окрема механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України носить почесну назву “імені Лицарів Зимового походу”. Також на Одещині у місті Ананьїв відкрито перший в Україні пам’ятник із зображенням Залізного Хреста Лицарів Зимового Походу. 

(https://uinp.gov.ua/)

Інтернет-посилання: Владислав Верстюк “Перший Зимовий похід: тільки факти”; документальна онлайн-виставка “Зимовий похід” Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України; відеолекція “Ключові військові операції Армії УНР” із циклу “Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції”; ролик до 100-річчя Першого зимового походу та Дня ЗСУ; відеоролик “Бій за Вознесенськ” із проєкту “ІстФакт”; онлайн-лекція з Тетяною Швидченко “Крізь бурю та сніг” до 100-річчя Першого Зимового походу; публікація до відзначення закінчення походу Перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки (100-річчя закінчення) 

Цим двом датам Українського інституту національної пам’яті присвячтив новий проникливий ролик. У ньому дід, нащадок командира 2-ї Волинської дивізії армії УНР генерала Олександра Загродського, передає онуку, який служить у 28-й окремій механізованій бригаді, що нині носить ім’я Лицарів Зимового Походу, сімейну реліквію - Орден Залізного Хреста, яким були відзначені усі учасники Першого зимового походу.(https://www.ukrinform.ua/) 

ПАМ'ЯТАЙМО НАШИХ ГЕРОЇВ!

"16 днів проти насильства" - щорічна всесвітня акція

З 23 до 30 листопада розгорнуто інформаційну викладку "Що таке "насилля" та як себе захистити?"

Інформаційні матеріали висвітлюють: що теке "насильство", як діяти та куди звертатись, якщо потерпаєте від нього. 

Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. У Києві в рамках цієї акції проводять інформаційні кампанії. 

З 25 листопада по 10 грудня тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.

Основними завданнями акції є:

- привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

- активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

- проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства;

- формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. Дати акції символічно наголошують на цьому зв’язку:

Україна приєдналася до акції «16 днів проти насильства» 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об’єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур.

(За матеріалами https://vechirniy.kyiv.ua/news/u-kyyevi-vidbudet-sya-shchorichna-aktsiya-16-dniv-proty-nasyl-stva)

Правда завжди одна: якщо він любить, то ніколи не вдарить; зробити боляче - це не прояв симпатії; твоя "хата не скраю" - ти можеш допомогти!

21 листопада - День Гідності і Свободи

З 5 до 23 листопада представлено інформаційну викладку "За Гідність і європейське майбутнє!".

Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.

День Свободи в Україні був затверджений Президентом України Віктором Ющенко, враховуючи історичне значення революційних настроїв.

22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року.

Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.

На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.

Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня.

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» - йдеться в Указі № 872/2014.

(за матеріалами https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=306&year=2020)

Наталя Гук. Євромайдан. Звичайні герої.-Київ:Брайт Стар Паблішинг, 2015.-144 с.

Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю,буденні дива. Але основа всіх подій єдина - прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова "неможливо".

Галина Кирпа. Мій тато став зіркою.-Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.- 36 с., іл.

Це зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею пастельками тополю аж до неба, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім недитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців.

А полеглий за правду тато світить їй з неба яскравою зіркою...

Кобзар В. Ф. Хроніка буднів: новели, повість/В. Ф. Кобзар.-Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016.-160 с.

Збірку складають сімнадцять новел і повість "Двадцять другого травня". У новелах ідеться про драматичні, а часом трагічні події, які трапляються в житті будь-якої людини, переважно наших сучасників, коли мусиш зробити вибір, як діяти далі. Кілька новел тематично пов`язані з феноменом Революції гідності. 

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків!

20 листопада - Всесвітній день дитини

З 16 до 23 листопада представлено книжкову виставку "Країною Дитинства".

Людство зобов’язане дати дитині найкраще - Декларація ООН про права дитини. 

Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.

Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. Спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.

Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ). Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусилям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.

Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.

У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!

(за матеріалами https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=302)

ПРАВА ДИТИНИ. Збірник документів.-Оксарт, 1995.-112 с., іл.

Книга подає найважливіші міжнародні документи, що стосуються прав дитини, такі як "Декларація прав дитини", "Конвенція ООН про права дитини", "Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей", витяги із "Пекінських правил" та ін. Видання ілюстроване добіркою фоторобіт на тему "Світ дитинства".

Конвенція про права дитини.-Київ: Укр. Правнича фундація. Вид-во Право, 1995.-32 с.

Це видання - міжнародний документ ООН з питань прав людини. 

Україна починається з тебе: поезія і проза для дітей шкільного віку/упорядник М. М. Морозенко.-Київ:Видавництво "Фенікс", 2017.-256 с.: іл.

У збірнику зібрано найкращі патріотичні твори сучасних київських авторів, які пишуть для дітей.

Пишемо радіодиктант національної єдності разом

9 листопада 2020 року працівники бібліотеки долучилися до написання радіодиктанту національної єдності, що цьогоріч мав назву "Виклики книжкової ери".

Рідне слово об`єднує!

9 листопада - День української писемності та мови, День Преподобного Нестора Літописця Печерського

З 2 до 11 листопада представлено книжкову виставку-екскурс "Мова-духовне багатство народу".

9 листопада відзначається державне свято – День української писемності та мови. Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова.

Розповідаємо детальніше, чому був започаткований День української писемності та мови, а також наводимо цікаві факти про рідну мову. 

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

У цей день традиційно:

- покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; 

- відзначають найкращих популяризаторів українського слова; 

- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; 

- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників - понад 5 млн із 20 країн світу.

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. 

(за матеріалами https://zik.ua/news/2019/11/09/den_ukrainskoi_pysemnosti_ta_movy_shcho_varto_znaty_pro_ridne_slovo_1681819)

Повість минулих літ: Літописні оповіді/Переказ В. С. Близнеця; Худож. Г. В. Якутович.- Київ: Веселка, 2002.- 227 с., іл.

"Повість минулих літ" - не просто літопис, пам`ятка української писемності ХІ-ХІІ ст., а й високохудожня поетична книга, своєрідна хрестоматія, збірник епічних пісень, легенд, переказів. Це перша найдавніша історія українського народу, написана на замовлення Вічності. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних почуттів, пронесених народом крізь століття.

Давня українська література Х-ХVIII ст. Твори.- Київ: Школа, 2005.- 416 с.: іл.

Ця книжка переконливо розвінчує міф про те, нібито українська література почалася від Івана Котляревського. До хрестоматії увійшли найкращі поетичні, прозові, драматичні твори вітчизняного письменства за майже вісімсот літ.

Мова - це теж Батьківщина/Упорядн. Н. Николин.- Львів: Свічадо, 2008.- 80 с.

Цей цитатник присвячений наболілій темі української мови в сучасний період нашого національного буття, але часом він сягає ширшого ісорико-географічного контексту. Книжка виразно стоїть на захисті права мови повноцінно жити на своїй споконвічній території - в українській душі.

Сорока Ю. В. 100 важливих подій історії України.- Харків: Фоліо, 2019.- 205 с.: іл..- (Справжня історія)

Видання зосереджується на позитивних подіях українського буття - на перемогах. Тут зібрані події, які сформували ту Україну, котру ми знаємо зараз, і які сприятимуть її розвиткові й надалі.

Авраменко О. 100 експрес-уроків української. Частина 1: посіб./Олександр Авраменко.- Київ: КНИГОЛАВ, 2018.- 192 с.: іл. 

Авраменко О. 100 експрес-уроків української. Частина 2: посіб./Олександр Авраменко.- Київ: КНИГОЛАВ, 2018.- 192 с.: іл. 

Ці кишенькові книжки містять кожна по одній сотні мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.

Вітаємо зі святом!

Що варто знати про рідне слово? (До Дня української писемності та мови)

Топ-10 цікавих фактів про українську мову

1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. 

9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"

(за матеріалами https://zik.ua/news/2019/11/09/den_ukrainskoi_pysemnosti_ta_movy_shcho_varto_znaty_pro_ridne_slovo_1681819)

6 листопада-День Визволення Києва від нацистських загарбників

З 2 до 12 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам`ять "Героїчний штурм і тисячі смертей".

Історики називають бої за Київ найкровопролитнішими у ході Другої світової війни.

До цих пір не вщухають суперечки з приводу того, скільки солдатів поклали свої голови на берегах Дніпра-Славутича. Але фахівці єдині в думці, що ця битва стала проявом справжнього людського патріотизму.

Окупація Києва тривала 778 днів. Гітлерівці встановили в Києві жорсткий окупаційний режим. У місті створили концтабори (Дарницький та Сирецький). Урочище Бабин Яр стало місцем масового знищення військовополонених та мирних жителів. У Києві нацисти знищили понад 200 тисяч осіб, близько 100 тисяч вивезли до Німеччини в концтабори та на примусові роботи. Коли радянські війська ввійшли в Київ, то їм відкрилася страшна картина: будинки спалені, розтрощені, музеї, бібліотеки, театри пограбовані й зруйновані. Велике місто, у якому до війни проживало 900 тисяч людей, майже спорожніло. У листопаді 1943 року у Києві залишилося всього 176 тисяч жителів.

Ставка головнокомандування та керівництво І Українського фронту прийняли рішення про перевезення наступальних сил на новий плацдарм у район Лютежа. Такого маневру нацисти не очікували. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 року столиця України була повністю звільнена від загарбників.

Боротьба за Київ стала однією з трагічних і найяскравіших сторінок та завершила корінний перелом у ході Другої світової війни.

Ілюстрована історія Києва.-Київ: Фенікс,2012.-424 с.,іл.

Тепер, коли на наших очах виникають контури єдиної Європи, внесок Києва і киян у розвиток європейської та світової цивілізації стає предметом загального інтересу. Тут ви побачите багатобарвну, героїчну, часом трагічну історію міста-героя Києва.

Історія Києва:від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів: Навч.посібник/За заг. ред. В. Ф. Колесника, А. П. Коцура, Н. В. Терес.-Київ:Книги-ХХІ, 2005.-773с.

Посібник містить 578 документів і матеріалів з історії Києва від часів стародавньої Русі до сучасності. Кожний розділ супроводжується історичною довідкою.

Раиса Писаренко. Остановитесь на мгновенье.-Киев,2015.-608 с., іл.

У книзі ви познайомитесь з багатьма пам`ятниками і пам`ятними місцями Києва.

Вічна пам'ять!

Вічна слава визволителям!

До Дня вигнання нацистських окупантів з України

З 19 до 30 жовтня розгорнуто книжкову виставку - пам`ять "Дорогами визволення України".

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише йдуть справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від нацистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!

День визволення України від нацистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

(За матеріалами https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=481&year=2020)

Палій Олександр. Короткий курс історії України. - К.:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. - 464 с., іл.

У книзі викладено історію України з давнини до наших днів. Історія надихає. У вас ніколи не опустяться руки, коли ви дізнаєтесь, що пережили ваші предки. Натомість не знати історії - означає назавжди лишитись вразливим, без досвіду. Тому гортайте епохи. За кожною сторінкою - небокрай людського досвіду.

З музейного досьє. Кузьма Дерев`янко/НМІУДСВ. - Київ: "Видавництво "Фенікс", 2016. - 48 с.

На весь світ відомим його зробив лише один підпис - від імені Радянського Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні. Попри численні труднощі, нестатки, репресії колишній селянин зумів стати таланлвитим розвідником, знавцем кількох іноземних мов, військовим стратегом.