З 1 до 8 листопада розгорнуто книжкову виставку-пам`ять "778 днів: жити і крізь роки пам`ятати".
6 листопада 2021 року українська громадськість відзначатиме 78-му річницю від дня визволення столиці від німецько-фашистських загарбників і створення потужного плацдарму для подальшого вигнання нацистів з території Правобережної України.
Саме цього дня 1943 року війська Першого Українського фронту під командуванням генерала Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіка Свободи взяли місто під свій контроль. Але цьому значному військовому успіхові передували складні і суперечливі події. Наприкінці вересня 1943 року радянські війська форсували Дніпро і захопили два плацдарми – на півночі від Києва по лінії Лютіж – Вишгород і на півдні – в районі Великого Букрина. Але дві спроби наступу з Букринського плацдарму, зроблені у жовтні військами 40-ї, 27-ї і 3-ї гвардійської танкової армій, захлинулися, адже плацдарм був замалий для зосередження в ньому достатніх для успішного наступу сил, а противник організував потужну оборону. У той же час військам 38-ї армії на півночі вдалося дещо розширити Лютізький плацдарм. Це дало підстави ставці перенести основний удар на північ.
1 листопада 1943 року 40-а і 27-а армії розпочали з Букрина наступ, чим відвернули на себе резерв противника. А 3 листопада після потужної артпідготовки і ударів авіації 2-ї повітряної армії війська 38-ї армії та 5-го гвардійського танкового корпусу завдали головного удару з Лютізького плацдарму і прорвали оборону ворога на 5-12 км. Аби розвинути цей успіх, до операції було залучено 3-ю гвардійську танкову армію і 1-й гвардійський кавалерійський корпус. До кінця 4 листопада війська просунулись на 5-6 км і досягли київського передмістя – Пріорки. Цьому допомогло – як відволікаючий маневр – форсування Дніпра 237-ю стрілковою дивізією в районі острова Козачий навпроти сіл Віта-Литовська і Пирогів. 6 листопада радянські війська з участю чехословацької бригади зайняли майже спустошений Київ.
Звільнення столиці України мало велике стратегічне значення для подальшого ходу Другої світової війни. Але коштувало воно 30,5 тисяч життів визволителів, в той час як втрати німців були майже на порядок меншими – 3,8 тисяч. За мужність і героїзм 17,5 тисячі воїнів було удостоєно високих звань і нагород. Станцію метрополітену у Києві – «Героїв Дніпра» – було названо саме на честь цієї події.(За матеріалами http://nmuofficial.com/news/6-lystopada-den-vyzvolennya-kyyeva-vid-nimetsko-fashystskyh-zagarbnykiv-den-pam-yati-pro-pleglyh/).
Боровик М. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян/ Микола Боровик, Наталія Дробкова, Тетяна Пастушенко.-Київ: Саміт-книга, 2020.-352 с.
Ця книга про Київ і киян, в якій публікуються усні автобіографічні історії жителів міста, які були свідками Другої світової війни. Спогади записали студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках усноісторичного проєкту "Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання".
Кузнецов А. Бабин Яр/Анатолій Кузнецов.-Київ: "САМІТ-КНИГА", 2009.-352 с.Автор книги народився та виріс у Києві, на Куренівці, неподалік від великого яру, назва якого свого часу була відома тільки місцевим мешканцям: Бабин Яр. Перед війною це було місце дитячих забав. більш як 2 роки воно було забороненою зоною, з дротом під високим струмом, з табором, на заслонах якого було написано, що по кожному, хто наблизиться, буде відкрито вогонь. Далі відразу, в один день, Бабин Яр став відомим усьому світу. Кожного дня тут розстрілювали євреїв, росіян, українців...
Про цю книгу краще за все сказати словами самого автора: "Я пишу так, начебто присягаюся за юридичне свідчення на найвищому чесному суді і відповідаю за кожне слово. У цій книзі оповіджено тільки правду - ТАК ЯК ЦЕ БУЛО".
Трубайчук А. Друга світова війна:Коротка історія/Анатолій Трубайчук.-Київ:Наукова Думка, 1995.-192 с.
Автор без ідеологічних зашорень попередніх років, спираючись на широке коло опублікованих джерел і матеріалів, подає правдивий перебіг воєнних дій, характеризує окупаційний режим, аналізує складові європейського руху Опору.
Визволення Києва//Ілюстрована історія Києва.-Київ:Фенікс, 2012.-С.279-285.
Розділ поетапно описує ситуацію початку, розвитку та закінчення визволення Києва.
Щиро вітаємо із цим Днем усіх учасників тих далеких уже подій,
зичимо їм і їхнім родинам і всім нам міцного здоров’я
і мирного неба над головою!
Немає коментарів:
Дописати коментар