21 березня 2019 року відбулась година поезії "Я маю крила, бо я людина".
Всесвітній день поезії було вирішено відзначати 21 березня (1999 рік, 30 сесія генеральної конференції ЮНЕСКО).
"Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найважливіші і найглибші питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам..., що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова".
Цей день, вважає ЮНЕСКО, покликаний слугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
Наше спілкування було присвячене також Ліні Костенко - українській поетесі, прозаїку, громадському діячу, чий 89-й день народження Україна відзначала 19 березня.
Ліна Костенко - безперечний моральний авторитет для багатьох українців, жива легенда української літератури, автор понад 15 - ти поетичних збірок, роману "Записки українського самашедшого", за історичний роман у віршах "Маруся Чурай" її було удостоєно Державної премії ім. Тараса Шевченка.
Поезії Ліни Костенко незвичайні, прекрасні, художньо довершені.
"Це, — як сказав Володимир Базилевський, — більше ніж поезія — тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка... Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі..."Про мрії
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має
Ліна Костенко
"Многая літа! Творчого натхнення!"
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має
Ліна Костенко
"Многая літа! Творчого натхнення!"
Немає коментарів:
Дописати коментар