На вшанування Олени Теліги. З нагоди 111 - ї річниці від дня народження.

З 14.07.2017 до 28.07.2017 розгорнуто книжкову виставку - пам`ять "Олена Теліга: життя за Україну".

Талановита поетеса, жінка героїчної долі Олена Іванівна Теліга (1906 - 1942) прожила недовге життя, але залишила по собі пристрасні і глибокі твори, в яких зосередилися основні проблеми української тогочасності. Вона була організатором і головою Спілки українських письменників в окупованому німцями Києві.

Судилося народитись майбутній поетесі в Петербурзі в сім`ї професора Івана Шовгеніва, який у 1918 році переїхав до Києва й працював міністром в уряді Української Народної Республіки (УНР).

У Києві Олена формувалась як творча особистість. Вона навчалась в приватній гімназії, опановувала українську мову й робила перші поетичні спроби.

Події громадянської війни змусили її батька емігрувати до Чехії. Олена продовжила освіту на історико - філологічному факультеті Високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі. Її вчителями були визначні українські вчені С. Русова, Л. Білецький, Д. Дорошенко.

По закінченні навчання вийшла заміж за кубанського козака, старшину Армії Української Народної Республіки Михайла Телігу, і наступне десятиліття (1929 - 1939) працювала у Варшаві, беручи активну участь в українському громадському житті. Варшавський період творчості О. Теліги духовно дуже багатий - тут викристалізувався її світогляд, вона входить до групи українських поетів, плідно співпрацює з "Вісником" Д. Донцова.

У 1939 році Теліги оселилися у Кракові, де Олена очолила молодіжне літературне товариство "Зарево". Зустріч із відомим поетом Олегом Ольжичем, який був заступником голови Проводу Українських Націоналістів, визначила її подальшу долю. Вона вступила до Організації Українських Націоналістів (ОУН) і активно включилася в її роботу.

Як член ОУН у жовтні 1941 року Олена Теліга нелегально прибуває до Києва, окупованого фашистами, й одразу береться за організацію літературного гуртка, що сформувався у Спілку українських письменників. Олена стала на її чолі.

Вона друкує свої нариси й поезії в газеті "Українське слово", згодом редагує літературно - мистецький додаток до "Українського слова" - "Літаври", на сторінках якого друкувалися твори Є. Маланюка, Олександра Олеся, О. Ольжича.

Взимку 1941 року ці газети за антиукраїнські настрої було закрито, а їх працівників кинуто в гестапівські катівні.

Олену Телігу як керівника Організації українських письменників разом із чоловіком і ще близько 40 підпільниками заарештовано і розстріляно в Бабиному Яру.

Олена Теліга - видатна поетеса, громадська діячка, борець за волю України, життя і смерть якої є яскравим прикладом вірності своїм переконанням, нерозривності Слова та Вчинку.

Лише через півстоліття після її смерті ім`я поетеси виринуто із забуття, коли в лютому 1992 року на місці її загибелі в Бабиному Яру було встановлено пам`ятний хрест, а вулицю, що пролягає поруч, названо ім`ям Олени Теліги.

"Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог"

Олена Теліга