Перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки (100-річчя закінчення)

6 травня 1920 року успішно завершився партизанський рейд з’єднань Армії Української Народної Республіки тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця операція тривала рівно п’ять місяців – від 6 грудня 1919 року – і отримала назву Перший Зимовий похід. Його учасники під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши майже 50 переможних боїв. Основні відбулися під Липовцем, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьєвим, Балтою. Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917–1921 років. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та у зв’язку зі 100-річчям подій Української революції 1917–1921 років Указом Президента України від 22 січня 2016 року № 17 вшанування подій і видатних учасників Української революції визначено одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017–2021 роки. Відзначення пам’яті учасників революції, в тому числі 100-річчя Першого Зимового походу Армії УНР, передбачено Планом заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р. 

“Схема Зимового походу Армії УНР”

(Джерело – журнал “Локальна історія”(http://localhistory.org.ua))

 ⧫ Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади та більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами і польською армією. 

 ⧫ Партизанський рейд неабияк підняв боєздатність і патріотичний дух Армії УНР у складних обставинах ведення війни на кілька фронтів, епідемії тифу, нестачі зброї, амуніції та ліків, блокади кордонів країнами Антанти, неконтрольованих повстанських виступів. 
 ⧫ Бойовий чин Армії УНР під час Зимового походу викликав піднесення національної свідомості значної частини українського селянства та спонукали його на підтримку боротьби за державну незалежність. 
 ⧫ Похід сприяв активізації антибільшовицького руху. Під час Зимового походу командування Армії УНР налагодило зв’язок з повстанцями Черкащини та Київщини, з деякими отаманами Правобережжя та районів Ананьєва і Балти. Вживалися спроби об'єднати зусилля, скоординувати повстанський рух. Штаб армії прагнув координувати дії повстанців аж до кінця Зимового походу. 
 ⧫ Під час Зимового походу українське військо робило все можливе, аби захистити селян від грабунку і терору, які чинили денікінці та більшовики. 
 ⧫ В умовах надзвичайно слабкого військово-технічного та медичного забезпечення Армії УНР вдалося виконати головні завдання, що стояли перед нею у Зимовому поході. Українське військо здобуло десятки перемог у боях із ворогами. Перший Зимовий похід 1919–1920 років став унікальною воєнною операцією в історії України. 
 ⧫ Повстанський рух українців проти більшовицької окупації набув такої сили, що змінив умови радянської окупації: комуністи змушені були декларувати підтримку незалежності України, а в 1920-х роках піти на поступки в національному й економічному питаннях: відмовитись від політики “воєнного комунізму”, впровадити українізацію та неп. 
 ⧫ Нині історія про Перший Зимовий похід та його героїв повертається в національну пам’ять і суспільну свідомість. Із серпня 2019 року 28-а окрема механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України носить почесну назву “імені Лицарів Зимового походу”. Також на Одещині у місті Ананьїв відкрито перший в Україні пам’ятник із зображенням Залізного Хреста Лицарів Зимового Походу.

Сидять зліва на право: 3-й полковник Гриць Чижевський, 4-й генерал- хорунжий Олександр Загродський, 5-й Олександр Недзвецький, 6-й підполковник Микола Чижевський, 7-й підполковник Іван Шура-Бура. Стоять 2-й ряд: 1-й козак Рябинин. Стоять 3-й ряд: 3- й підстаршина Дяченко, 4-й підстаршина В. Аколовський, 7-й підхорунжий Петро Ромашкин

За матеріалами, що надав Український інститут національної пам'яті

Корисні Інтернет-посилання: 

Владислав Верстюк “Перший Зимовий похід: тільки факти”; 

Максим Майоров “Варшавська угода. Як українці з поляками про кордони домовлялися”; 

Максим Майоров “На шляху до Варшавської угоди: дипломатична битва за кордони (+карти)”; 

документальна онлайн-виставка “Зимовий похід” Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України; 

фото, кінохроніка часів УНР, відео з реконструкцій УНР із сайту “Вітруальний музей УНР”; 

виставка “Українське військо: 1917–1921”; 

відеолекція “Ключові військові операції Армії УНР” із циклу “Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції”; 

ролик до 100-річчя Першого зимового походу та Дня ЗСУ; 

відеоролик “Бій за Вознесенськ” із проєкту “ІстФакт”; 

онлайн-лекція з Тетяною Швидченко “Крізь бурю та сніг” до 100-річчя Першого Зимового походу; 

настільна гра “Українська революція 1917–1921 років”. 

Героям Слава!