165 років від дня народження Олени Пчілки.

29 липня 2014 р. – 165 років від дня народження Олени Пчілки (О. П. Косач) (1849-1930), української письменниці, фольклориста, етнографа.

Діти – се наш дорогий скарб,

се наша надія,

се – молода Україна

О. Пчілка

Були присутні 14 чоловік.

Мудра мама Лесі Українки, Олена Пчілка розумна й талановита, енергійна й національно свідома ОЛЬГА ПЕТРІВНА ДРАГОМАНОВА. Вона виростила й виховала шестеро дітей, із них виплекала двох письменників (окрім Лесі, гарні твори писав Михайло, старший син Олени Пчілки, улюблений брат Лесі Українки).

Невтомно дбала про розвиток української культури: писала твори для дітей та дорослих, збирала фольклор, перекладала з інших мов, видавала журнал і щомісячник, прекрасно малювала, музично обдарована, була єдиною жінкою-байкарем в українській літературі.

Могла Б прожити безтурботне життя, бо мала чоловіка – високоповажного урядовця.

Але вона разом зі своїм чоловіком (в умовах царської Росії) сама навчала своїх дітей, виховувала патріотами України.

З 27 липня 2014р. по 31 липня 2014р. у бібліотеці представлена книжкова виставка-портрет «Світло добра й любові».

29 липня 2014р. відбулися коментовані читання книги Олени Пчілки «Годі, діточки, вам спать!» (Читаємо разом: вірші, байки, оповідання, казки).

Твори Олени Пчілки зацікавили маленьких користувачів бібліотеки різноманітними жанрами. В її творчому доробку вірші, байки, оповідання, казки, п’єси, сміховинки, ігри, спотиканки, загадки, прислів’я та приказки.

Для дітей значне місце відведене фольклору – оригінальним зразкам і творам, обробленим письменницею.

З вдячністю і гордістю називала Леся Українка свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня, бо на все життя прищепила своїм дітям любов до рідної мови, шану до народних українських звичаїв, величезну спрагу знань, створила затишний український мікросвіт.

Непересічна постать Олени Пчілки потрібна нам особливо сьогодні, коли у боротьбі за національне самоутвердження ми знову і знову надихаємось невгасимим світочем національної ідеї, що її виплекали минулі покоління.

Пам’ятаймо! Шануймо!

Маленька українка

Знаю, бо казала

Мені моя ненька,

Що я українка,

Правдива, маленька.

Знаю, Україна

Серцю мому мила,

Я по-українськи

Молитися вчила.

А моя опіка –

То Божая Мати,

Мати України

Повна благодати.

Ось мою молитву

Прийми, Отче Боже,

Нехай Україні

Вона допоможе.

                                                         Олена Пчілка