Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.
З нагоди цього свята в бібліотеці з 12 до 20 березня представлено: книжкову виставку-ювілей «Враження – хліб поезії» (присвячену 130 р. від дня народження М. Т. Рильського (1895-1964) і книжкову виставку-портрет «Я знаю грамоту свободи…» (присвячену 95 р. від дня народження Л. В. Костенко (1930).
Справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання. Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.
В кінці XIX – на початку XX століття Україна збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.
ХХ століття 19 березня подарувало нам непервершених українських поетів - Максима Рильського та Ліну Костенко, які цього року відзначають ювілеї.
Максиму Рильському - 130 років від дня народження, Ліні Костенко - 95 років.
Максим Тадейович Рильський, який народився 130 років тому (19 березня 1895 року) залишив по собі справжній розсип віршів про Україну, рідну мову, пісню про людей, які працюють на землі. Він був не лише поетом, а ще й публіцистом, філософом, перекладачем, науковцем.
Максим Рильський майстерно розкривав багатство української мови і в своїй творчості користувався невичерпними можливостями рідного слова.
Рідна моваЯк гул століть, як шум віків,
Як бурі подих – рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа. …
Пам'ять про нього залишилась: в його творах, в Голосіївському парку ім. Максима Рильського, в рідній Романівці – школі його імені, в музеї, що знаходиться в Голосієво, в назві вулиці його імені.
А ще – в серці тих, хто любить Україну, рідну мову, та українську пісню.
19 березня свій 95-й день народження відзначає Велика українська поетеса-шістдесятниця, дисидентка Ліна Костенко. Невтомна трудівниця красного українського слова, чиї твори є неоціненним скарбом для нації. У її геніальних рядках – гідність і честь, любов до Батьківщини і незламний дух борця за свободу.
«Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є. Куди тим єгипетським фараонам, у них там у саркофагах мумії, а у нас в атомному живцем похований Валера Ходемчук. Хто сказав, що українці селянська нація? Натепер ми вже нація модернова. А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», - впевнена поетеса.
Кожна її поезія надихає та додає сил у боротьбі за волю України.
Коли вам важко і коли вам радісно - читайте Костенко!
Міцного здоров'я, натхнення, Многая Літа!
З найдавніших часів і донині поезія залишається живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.
