З 15 до 23 лютого представлено віртуальну виставку-шану "Шануй мову калинову!"
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
(За матеріалами https://don.kyivcity.gov.ua/content/mizhnarodnyy-dent-ridnoi-movy.html)
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо.
В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».
За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
В Україні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Авраменко О. 100 експрес-уроків української: посіб./ Олександр Авраменко. - Київ: КНИГОЛАВ, 2018. - 192 с.:іл.
Цей кишеньковий посібник містить 100 експрес-уроків, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Авраменко О. 100 експрес-уроків українсько. Частина 2: посіб./ Олександр Авраменко. - Київ: КНИГОЛАВ, 2018. - 192 с.:іл.
Ця кишенькова книжка, що є продовженням уже відомого посібника "100 експрес-уроків української", містить ще одну сотню мовних норм сучасної української мови.
Мова - це теж Батьківщина/ Упорядн. Н. Николин. - Львів: Свічадо, 2008. - 80 с.
Цей цитатник присвячений наболілій темі української мови в сучасний період нашого національного буття, але часом він сягає широшого історико - географічного контексту.
Книжка виразно стоїть на захисті права мови повноцінно жити на споконвічній території - в українській душі.
Україна в словах: Мовнокраїнознав. слов.-довід./ Упоряд. і кер. авт. кол. Н. Данилюк. - Київ: ВЦ "Просвіта", 2004. - 704с.
Навчальний посібник "Україна в словах" містить назви, пов`язані з традиційною матеріальною і духовною культурою українців. Вони дібрані з підручників, посібників, художньої літератури, усної народної творчості, публіцистики, науково-популярних праць. Матеріал розміщено за 12 тематичними групами. У словникових статтях подаються заголовні іменники, їх граматична характеристика, прямі та переносні, символічні значення, приклади використання в контекстах, українознавчі відомості, типові означення, порівняння, фразеологізми, загадки, прислів`я, приказки, народні прикмети.
Може бути корисним для тих, хто вивчає українську мову і прагне глибше пізнати культуру українського народу.
"Зазнати можна всяких неймовірних втрат.
Свободу втратити - здобудеш її знову,
І віру втратиш - то шаховий лиш пат..
А як же буть тоді, як втратиш рідну мову?
І втратити любов - то тимчасовий сум,
Добробут втратиш - і не так збитково,
Хоч кожна втрата варта сліз та дум;
Та як же буть тоді, як втратиш рідну мову?
Народ, що втратив мову - втратив і себе!
І пам`ятай цю істину не нову...
Байдужість наша в прірву нас веде...
Не приведи Господь нам втратить рідну мову!"
Віктор Рафальський, ХХ ст.
Вивчаймо нашу мову, пишаймося нею!
Немає коментарів:
Дописати коментар