17 червня українському дитячому письменнику Ігорю Прокоповичу Січовику виповнюється 75 років.
З цієї нагоди в бібліотеці розгорнуто книжкову виставку онлайн "Сторінками - веселинками від Ігоря Січовика".
Ігор Прокопович Січовик народився 1945 року на Волині, де батьки працювали сільськими вчителями.
Батько - учасник української національно - визвольної боротьби (воїн УНР) та Другої світової війни, мати - з козачого луганського роду.
Закінчив школу на Херсонщині, навчався у криворізькому профтехучилищі, закінчив Московський літературний інститут.
Автор творів для дорослих та дітей: "Жертва моди", "Зачарована шістка", "Азбука для дорослих", "Словограй", "Мовограй", "Загадки і скоромовки", "Гарбузова рідня", сатиричної повісті "Дурилло" та ін.
Чимало дитячих творів Ігоря Січовика вивчають у початковій школі. Вони містяться у «Букварях», хрестоматіях, читанках і методичних розробках.
2003 року письменник створив і видав книжкою повість «Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні». Знаменитий німецький герой потрапляє в Україну, де пристає до козацького війська. Більшість його пригод, про які він хвацько розповідає сам, відбуваються у поселенні, де він мешкає, а також на всій території України, зокрема й у Києві. У повісті широко використовується український фольклор, демонологія, описано традиції, звичаї і побут наших предків. Головний герой твору — гумор, пригоди, оптимізм. Автор прагне привернути увагу читачів до величної історії України, яка, за висновками очевидців, була чи не найромантичнішою у світі.
Чимало творів автора перекладено іноземними мовами.
Мешкає Ігор Прокопович у Києві.
Веселинки від Ігоря Січовика
Вкладаючи доню спати,
Сказала тихенько мати:
- Пошвидше, Оксанко, засни,
Побачиш солодкі сни...
Озвалась Оксанка: - Ой рідна!
Щось довго тих снів не видно!
І додала нетерпляче:
- Я знаю, як їх побачить!
- Як саме? Скажи на вушко!
- Для цього мені під подушку
Щовечора ви або татко
Кладіть хоч одну шоколадку.
- Знову мокрі черевики?! -
Сварить Вову мати. -
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, -
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Ігор Січовик
Немає коментарів:
Дописати коментар