25 січня 2016 року відбулися коментовані читання "Тепло Франкової казки" (До 160 - річчя від дня народження І. Я. Франка)
"Шевченко народив, а Франко виховав українську націю"
Дмитро Павличко
Іван Франко - розум і серце народу, його безсмертя...
Український Прометей, що залишив навічно свої твори - вогонь в одежі слова.
За словами П. Тичини, Франко був для безправної, розтерзаної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і її міністерством культури і освіти.
У літературній спадщині Івана Франка помітне місце посідають казки для дітей.
Протягом багатьох років він був активним співробітником українського дитячого журналу "Дзвінок", в якому опублікував цілий ряд казок, створених на основі відомих світових сюжетів.
Діти з цікавістю читали казки із збірки "Коли ще звірі говорили", "Ріпка", "Лис Микита", арабську казку "Абу - Касимові капці", "Ворон і Сова", "Як звірі правувалися з людьми" та ін.
У своїх казках письменник не просто переказує їх, а вводить деякі нові мотиви в стару основу, щоб спрямувати увагу малих читачів від казкових подій до живого життя, пробудити інтерес до реальних життєвих ситуацій, їхнього осмислення і розуміння.
"Сюжети казок, які ви знайдете у книжках, Іван Франко познаходив у різних народів - у греків, сербів, індійців, персів, росіян, французів, євреїв, німців... І грунтовно творчо опрацювавши їх, переповів українським дітям, наголошуючи на тому, наскільки ці казки насправді близькі, майже рідні поміж собою.
Отож, читайте, насолоджуйтеся - і переконуйтеся" (Іван Андрусяк).
Немає коментарів:
Дописати коментар