До Дня пам`яток історії та культури, Міжнародного дня пам`яток і визначних місць представлено інформаційну викладку "Безцінні скарби рідної культури".
У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину". На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
(За матеріалами http://dspu.edu.ua/biblioteka/wp-content/uploads/2017/04/Den-pamjatok-kyltyru.pdf)
У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.
У сфері культури Україна тісно співпрацює з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, яку було ратифіковано Верховною Радою України у 1988 році.
До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:
"Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра" (внесено у 1990 р.);
"Ансамбль історичного центру м.Львів" (1998 р.);
Транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини "Дуга Струве" (геодезичні пункти Баранівка, Катеринівка, Старонекрасівка, Фельштин, 2007 р.) об’єднує 10 країн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Норвегія, Росія, Фінляндія, Швеція та Україна.
"Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів" (нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2011 р.);
"Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі" (спільна українсько-польська номінація, 2013 р.);
"Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" (2013 р.);
"Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" (2007 р.).
Станом на 2021 рік Уряд України запропонував внести до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО 17 об'єктів:
"Історичний центр м. Чернігів", IX – XIII століття (1989 р.)
"Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському" (1989 р.)
"Бахчисарайський палац кримських ханів" (2003 р.)
"Кам'яна Могила" (2006 р.)
"Миколаївська астрономічна обсерваторія" (2007 р.)
"Комплекс пам'яток Судацької фортеці", VI – XVI століття (2007 р.)
"Астрономічні обсерваторії України" (2008 р.)
"Історичний центр і порт м. Одеса" (2009 р.)
"Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра" (2009 р., розширення об’єкту «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра»)
"Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів" (2010 р.)
Культурний ландшафт "Печерні міста Кримської Готії" (2012 р.)
"Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" (2012 р.)
"Тіра - Білгород (Аккерман) - на шляху від Чорного до Балтійського морів"(2019 р.)
Змішані об’єкти культурної, природної, індустріальної спадщини:
Канівський заповідник "Могила Тараса Шевченка" (1989 р.)
Дендрологічний парк "Софіївка" (2000 р.)
Держпром (Будинок Державної промисловості) (2017 р.)
Об'єкт природної спадщини:
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" (1989 р.)
(За матеріалами https://unesco.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/ukrayinski-obyekti-u-spisku-vsesvitnoyi-spadshchini-yunesko)
Цінуймо культурну спадщину і пам`ятаймо історію своїх предків!
