четвер, 8 квітня 2021 р.

18 квітня-День пам`яток історії та культури

До Дня пам`яток історії та культури, Міжнародного дня пам`яток і визначних місць представлено інформаційну викладку "Безцінні скарби рідної культури".

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину". На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. 
(За матеріалами http://dspu.edu.ua/biblioteka/wp-content/uploads/2017/04/Den-pamjatok-kyltyru.pdf)




У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.
У сфері культури Україна тісно співпрацює з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, яку було ратифіковано Верховною Радою України у 1988 році.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:
"Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра" (внесено у 1990 р.);
"Ансамбль історичного центру м.Львів" (1998 р.);
Транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини "Дуга Струве" (геодезичні пункти Баранівка, Катеринівка, Старонекрасівка, Фельштин, 2007 р.) об’єднує 10 країн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Норвегія, Росія, Фінляндія, Швеція та Україна.
"Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів" (нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2011 р.);
"Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі" (спільна українсько-польська номінація, 2013 р.);
"Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" (2013 р.);
"Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" (2007 р.).




Станом на 2021 рік Уряд України запропонував внести до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО 17 об'єктів:

"Історичний центр м. Чернігів", IX – XIII століття (1989 р.)

"Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському" (1989 р.)

"Бахчисарайський палац кримських ханів" (2003 р.)

"Кам'яна Могила" (2006 р.)



"Миколаївська астрономічна обсерваторія" (2007 р.)

"Комплекс пам'яток Судацької фортеці", VI – XVI століття (2007 р.)

"Астрономічні обсерваторії України" (2008 р.)

"Історичний центр і порт м. Одеса" (2009 р.)

"Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра" (2009 р., розширення об’єкту «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра»)


"Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів" (2010 р.)

Культурний ландшафт "Печерні міста Кримської Готії" (2012 р.)

"Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" (2012 р.)

"Тіра - Білгород (Аккерман) - на шляху від Чорного до Балтійського морів"(2019 р.)


Змішані об’єкти культурної, природної, індустріальної спадщини:

Канівський заповідник "Могила Тараса Шевченка" (1989 р.)

Дендрологічний парк "Софіївка" (2000 р.)

Держпром (Будинок Державної промисловості) (2017 р.)

Об'єкт природної спадщини:
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" (1989 р.) 
(За матеріалами https://unesco.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/ukrayinski-obyekti-u-spisku-vsesvitnoyi-spadshchini-yunesko)

Цінуймо культурну спадщину і пам`ятаймо історію своїх предків!

вівторок, 6 квітня 2021 р.

7 квітня-свято Благовіщення


До свята Благовіщення Пресвятої Богородиці розгорнуто книжкову виставку-привітання "Добра звістка й радість для усіх людей-Благовіщення прийшло в весняний день!"

"Одне з найдавніших двунадесятих свят християнської церкви є свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Свято призначене події повідомлення архангелом Гавриїлом Діві Марії про Її обраність Господом на землі.




Розповідь про цю подію ми знаходимо в Євангелії від Луки (1:26–38):
«Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви — Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі й народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його. І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця. Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною, бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом Твоїм. І відійшов від Неї ангел».














Ідея свята Благовіщення — це надія на спасіння людського роду. Ангел Гавриїл приніс звістку, що незабаром на землю прийде Спаситель. Народить Його нікому не відома галілейська жінка Марія. Саме через неї відбудеться таїнство народження і пришестя Бога на землю: не війною, галасом чи страхом, а Божим Дитятком, яке принесе у світ Мир, Любов, Злагоду і Спасіння усім, хто дослухається до Нього. Ця Дитина зробить усе зло на землі безсилим. Тому і святкуємо ми на Благовіщення народження надії на наше спасіння. Тому і є стільки добра і світла у цьому величному святі."
(За матеріалами: http://www.spadshina.com/programs/narodoznavstvo-ukrayini-narodi-velikoyi-ukrayini/traditsii-i-obichai-ukraintsev/traditsiyi-ta-zvichayi-ukrayintsiv-na-kozhen-misyats-roku/kviten/istoriya-svyata-blagovishchennya/)















Благовіщення - це Блага Вість, радісна подія, яка дає початок великих таїнств від Народження, Смерті і Воскресіння Ісуса Христа.

На Воплочення З Духа Святого і Діви Марії Сина Божого-Спасителя Месії чекали Небо і Земля - тож воскликнімо разом "Радуйся Благодатна...Благословенна Ти між жінками і благословен плід лона Твого..." - Ісусе, Сину Божий, заопікуйся життям нашим і визволяй нас від усього злого!

Зі святом Благовіщення!

понеділок, 5 квітня 2021 р.

Українська революція 1917-1921 рр.


З 5 до 15 квітня розгорнуто віртуальну книжкову виставку "Перша справжня державність".

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №17/2016 Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років визначив вшанування подій та видатних учасників тих років одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017 – 2021 роки.


Українська революція 1917-1921 рр. - один із найважливіших і найскладніших періодів історії Українського народу ХХ сторіччя.
1917 рік став знаковим для всього світу. Тоді й Україна вперше здобула справжню державність.




Революція почалася зі створення у Києві 17 березня 1917 року Української Центральної Ради - органу національного представництва українців після повалення монархії у Росії. Саме Українська Центральна Рада дала нашому народу бажану державність і можливість реалізувати державницькі наміри.
Матеріали книжкової виставки висвітлюють три періоди Української революції, знакові події, її лідерів, досягнення та значення.

Історична довідка:
Українська революція - це:
- перший український парламент,
- перший український уряд,
- Українська академія наук,
- українська армія та флот,
- перша українська марка

Сто років тому розпочалась боротьба з російської агресії за те, щоб відстояти Україну.
І досі триває українська столітня війна за правду і свободу. І уроки з тих подій ми маємо винести сьогодні, щоб перемогти в сучасній війні.


Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття: - Київ: Укр. письменник, 1993. - 413 с.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості. Думка автора полягає в тому, що Україна могла стати незалежною державою ще тоді.



Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського. - Київ, Веселка, 1992. - 551 с.: іл.
Вперше під "дахом" однієї книги зібрано такий многогранний і цінний документальний матеріал про життя та діяльність Михайла Грушевського.
















Сорока Ю. 100 важливих подій історії України. - Харків: Фоліо, 2019. - 205 с.: іл.. - (Справжня історія)
У цьому виданні зібрані події, які сформували ту Україну, котру ми знаємо зараз, і які сприятимуть її розвиткові й надалі.





Солдатенко В. Проект "Україна". 1917-1920 рр. Постаті. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. - 511с.
У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності - М. Грушевського, В. Винниченка, М. Міхновського, Д. Дорошенка, П. Христюка, С. Голубовича, М. Порша та багатьох інших.. Від їх позицій, вчинків і дій багато в чому залежав вектор розвитку великого європейського народу на одному з переламних рубежів вітчизняної історії.
Голос минулого промовляє до нас із десятків літописів, документів та історичних довідок. Книга об`єднала під однією обкладинкою найвагоміші моменти нашої історичної спадщини.











Галушко К. Український націоналізм: короткий курс з історії України. - Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. - 129 с.
Якими є витоки та життєвий шлях українства і української національної ідеї? Як ця ідея формувалася, хто її підтримував і захищав?. Саме спробі відповісти на ці запитання, не опускаючись до міфотворення, присвячена книжка відомого київського історика Кирила Галушка.












Іванченко Р. Історія без міфів: Бесіди з історії укр. державності: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - 2-ге вид., переробл. і допов. - Київ: МАУП, 2007. - 624 с.
Раїса Іванченко - відомий сучасний історик, письменник, автор численних історичних розвідок та історичних романів з проблем історії України. У роботі відстоюється наукова позиція державності українського народу, проблеми становлення й еволюції державницької історії.



Мельничук Г. 1000 незабутніх імен України. - Київ: Школа, 2005. - 288 с.: іл. - (Сер. "1000").
Історію, як відомо, творять люди. Саме вони є головною рушійною силою суспільного розвитку. В історії України є чимало знакових постатей, які визначили подальший шлях української державності.




Сорока Ю. Бій під Крутами/ Ю. В. Сорока. - Київ: Золоті Ворота, 2013. - 120 с.
29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва.. Юнаки стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.



Сучасна Україна є спадкоємницею державних традицій Української революції 1917-1921 рр.