11 жовтня відбувся патріотичний вечір, присвячений Дню українського козацтва, Дню захисника, Дню Покрови Пресвятої Богородиці. До бібліотеки завітали наші друзі – учні 4-Б класу школи №220, вчитель Костоловська О. В.
- Козак з біди не заплаче;
- Де козак, там і слава;
- Козак не боїться ні хмари, ні грому;
- Степ та воля – козацька доля;
- Терпи, козак, отаманом будеш;
- Хліб та вода – то козацька їда;
- Без гетьмана військо гине;
- Бог не без милості, козак не без долі;
- До булави треба голови...
- Існує досить поширена думка, що в запорізькі козаки брали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не зовсім так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.
- Щоб стати справжнім козаком, новачка, незалежно від віку, приймали спочатку в «молодики». Молодик сім років вчився фехтувати, стріляти, на коні сидіти, виконувати гопак (різновид бойового мистецтва). Молодий козак розвивав у собі силу й спритність. Керували навчанням досвідчені воїни, при яких юнаки служили джурами.
- Козак мав добре знати грамоту.
- Одним із основних правил поведінки, життя козаків – це повага до батьків. При старших не дозволяли сидіти, курити люльку і говорити без дозволу.
- Одяг для козака – це друга шкіра.
- Невід’ємний атрибут зовнішності козака – зачіска-оселедець та вуса.
- Страшенна ганьба для козака бути спійманим на брехні.
- Козаки не крали ані у своїх, ані у гостей.
- Козаки не терпіли боягузів.
- Козаки були людьми справи, і часто говорили «Від зайвих слів слабшають руки».
- Кінь для козаків – друг і вірний супутник.
- Однією з важливих переваг козаків перед ворогом окрім сили, зброї, бойової майстерності була хитрість та кмітливість.
Як колись для козака почесною була служба в Запорізькій Січі, так і сьогодні захищати рідну землю – це почесний обов’язок для наших юнаків.
Разом з дітьми згадували наших воїнів, які зараз знаходяться на Сході країни. З сумом згадали тих, хто загинув за ці важкі роки війни.
Діти розповіли, що вони допомагають нашим бійцям, збирають подарунки до свята.
У бібліотеці зараз продовжує експонуватися виставка дитячих малюнків учнів Марь’їнської школи №2 (за сприяння БО "Благодійний фонд "Місія добра України" та їх представників Олени Седляр та Олексія Тараканова, а також співпраці з Київською художньою школою № 9) 
Ми віримо, що небо нашої України стане мирним, адже його оберігають славні воїни. Ми повинні розуміти, як важко нашим воїнам знаходитися далеко від своїх родин і друзів, як важко кожного дня переживати смертельні ризики та втрати побратимів. Наші захисники повинні постійно відчувати нашу підтримку, повагу.
Слава Україні
Героям Слава!
